lesha4ever

В 21.08.2021 в 08:06, Dalet сказал:

саме це я ставлю для потреб резервного живлення, вже 10 років іх імпортую і не маю клопоту.

Дякую величезне. І ціна мені підходить. 

21 час назад, Dalet сказал:

Клонів не клон. Є виробництво, на ньому розміщуються замовлення під бренд. Люксеон в даному випадку виробляють на must power. По цьому заводу не все гаразд. 

Я свої замовляю на Yiyen. І оскільки я ремонтую і те і інше, я знаю різницю. А ще я можу возити і з Маста, і возив, але опікся. Більш не воду, тільки ремонтую.

 

 

Ок зрозумів що Люксеон/must power - не варто брати.

Але так і не зрозумів що конкретно варто брати...

А конкретні моделі можете підказати? можна в приватні повідомлення.

п.с: наскіки я можу розуміти по ваших натяках і постах в інших гілка - ви нормально відноситеся до Q-Power і ставите його тобто Q-Power QPC+3048GE 3000Вт непоганий варіант і мені підходить?

3 часа назад, Dalet сказал:

вже нічого, бо я порадив, але у вас там кась підозрілість. Яка різниця що я раджу,коли ви все вже знаєте. Нащо мені витрачати час?

Ви мабуть мене не правильно зрозуміли. Я хотів сказати що якщо щось не так з Люксеоном, то інші його клони, які схоже виглядають - такі самі в середини. Адже це часто з Китаєм +- один корпус і різні продукти.

Звісно це може бути не так і його клони, або навпаки люксеон клон а Q-Power нормальний.

Тому я і питаю поради, бо нічого не знаю. Тож не ображайтесь, скоріше просто неоднозначність висловлювання через форум призвела до не порозуміння.

Буду дуже вжячний почути вашу пораду що варто. Поки тільки зрозумів що не варто брати вище наведену модель Люксеон.

В 17.08.2021 в 18:06, Dalet сказал:

З офлайном все буде працювати норм, тільки був би той офлайн нормальним.

 

До речі. А думали ви про сонце. Подумайте , може одразу таку можливість закласти в інвертор. Залишиться лише панельок докинути при бажанні.

Дякую за деталі про оффлайн. Тепер точно зрозумів що достатньо окремий нормальний якісний стаб + оффлайн інвертор з правильною синусоідою.

Про сонце, оххх.. думав і зрозумів що колись може, коли все буде базове зроблене, тоді і про покращення думати, а то треба хоть і пожити, а не вічно будуватись і вкладати.... Тому точно треба інвертор і акуми, а сонце то вже на потім.

В 17.08.2021 в 18:02, Dalet сказал:

Але і до таких крайнощів не варто

А ось тут будь ласка детальніше.. що не так з ним і чому не варто

Суто візуально є ще щось схоже 

Q-Power QPC+3048GE 3000Вт 48В  - підозрюю що всередині теж саме, тіки корпус інший

ИБП LogicPower LPY-W-PSW-5000VA - або цей

Ну і звісно що Ви порадите для данних потреб і вважаєте мінімально нормальне яке варто взяти і не опускатися вже нижче?

На крайняк якщо стартонути з 4*100Ач АГМ = 24000грн

Тобто на інвертор лишається в бюджеті до 20 000... ну на самий крайній випадок 25-27к... просто все таки хотів би краще 6*100 батарей взяти

10 часов назад, ivm1 сказал:

При неограниченном бюджете возможны любые хотелки. Но рулит все таки жаба.

Зачем онлайн на 3000 Вт? Для дома вполне справится Офлайн. Если есть критичные  потребители, как где то здесь вспоминали принтер для больших и длительных задач (например 3д) поставьте туда Онлайн на 2 минуты. А основной будет Оф на часы. Считается просто.

Самые большие расходы - аккумулятор (4 AGM батарей 100AH может достигать 1Куе, 3000Вт офлайн - не более 500). Дорогие первичные инвестиции в аккумуляторы и дорога недолговечность свинцовокислотных. Поэтому именно на системе контроля заряда-разряда аккумуляторов я бы сосредоточить основное внимание!!!  Почему то эта тема здесь мне не попалась.

По поводу 3КВт - для себя решил, что этого достаточно. Считал так - за месяц потребляю примерно 500КВтч., т.е. в день 17 КВтч - если убрать электроплиту, утюги, стиралки, чайники - то можно вполне обойтись 8 КВтч, т.е. 300Вт в час. При 4 х 12В х 200Ач - это примерно запас 5КВтч. Часов 10 должно протянуть при разряде всего до 60%. При 100 Ач - вдвое меньше, но тоже не плохо.

При блекауте дальше включаем генератор на нормативную мощность для заряда аккумуляторов и возможно тяжелых потребителей.

 

Ну так питання саме і ставилось чи критично буде офф-лайн для моїх споживачів. Не хочеться мати один оффлайн на будинок, а потім окремий оннлайн в серверній, окермий онлайн в топочній і тд... Тому і питаю чи конкретна модель інвертора підходить до моїх споживачі і чи достатньо цього конкретного інвертора? бо з опису зрозуміло що там чиста синусоїда, але не зрозуміло чи сковзний "0" і не зрозуміло мені як будуть вести деякі споживач при перемикання на акум 10мс..., і чи нормально цей інвертор справиться з сетом 6*100Ач батарей АГМ....

Добрий день,

Перечитав як цю гілку, так і інші - але тіки каша в голові.

В будинку роблю окрему лінію від місця ИБП, на якій будуть підключені
1) Газовий котел,  контроллер котла, водоочистка і ціркуляційні насоси

2) Серверна: NAS, Router, відонагляд і сигналязація

3) Часткове освітлення в будинку (деякі лінії ЛЕД світла)

4) Деякі розетки (для зарядки мобілки, ноута і інших критичних споживачів, не важких, в нормальному стані нічого не включено в ці розетки)

5) Відкатні ворота і холодильник

Бюджет 1500-2000$

Придивився китайця luxeon/must EP30-3KW PRO + 4-6 AGM батарей 100AH

По навантаженню мені треба десь приблизно 3KW, як мені здається

Цей інвертор тута теж радили.

На вводі буде стабілізатор Елекс 3-х фазний на 40А на весь будинок, який буде стояти до інвертора.

Але як виявилося це off-line і він не підходить для газових котлів, як пишуть всякі статті...

Все що on-line в такий потужності - цей як правило серверні стоєчні упси, що мені здається трохи для іншої задачі, та і розмістіти його ваще - не ставити ж серверсту стійку...

Підкажіть будь ласка:

1) чи справді не можна даний off-line ставити в моєму випадку?

2) Як відрегує техніка в серверній, коли буде проходити регламентоване перемикання 10мс - в мене все вимкнеться некоректно в серверній чи там навіть не помітні будуть ці 10мс і все продовжить без збою працювати?

3) Як відреагує газовий котел на данний інвертор і на час перемикання 10мс?

Якщо все ж таки треба тіки on-line, то підкажіть що брати в потужності 3KW - що з нормального китаю є який буде більш меньш працювати?

1. 50 мм для залізобетону якось несерйозно, я би радив швелер кинути, якщо не хочете збільшувати товщину.

2. 10 мм піни нормально.

3. Я би радив газоблок, зайві пустоти користі не принесуть.

ІМХО.

1) Ну можна там 6-7см зробити... просто кожен сантиметр перемички краде світловий проєм в склі. В принципі навантаження там тіки від віконного блоку, скіки там тієї ваги і піна буде розпирати з обох боків. Я думаю що три арматурини 8мм посередині 50мм балки повинно бути достатнім.

2) Чудово

3) Ну наскіки я розумію, то туди нічого дюбилитись не буде, адже дверна коробка ставиться в распорт + монтажна піна. Але так як в мене все одно зара будуть кладочні роботи, то думаю вже логічніше і закінчити цеглою.

Добрий день.

Потрібно зробити демонтаж/монтаж внутрикімнатних перегородок. Розташування - приватний заміський будинок у с.Пухівка, Броварський район.

По датам - є тиждень з 26 квітня по 1 травня на весь перелік робіт.

Перелік робіт

1) Демонтаж: перегородки з повнотілої червоної цегли (1/2) - ширина 2,45 і висота 3м , з дверним проємом 900

2) Демонтаж: Змістити дверний проєм на 100мм - вирізати 10см стіни з повнотілої червоної цегли

3) Кладка з газоблоку Д500 100мм стіни як в пункті №1, але просте зміщена на 1 метр в бік, розміри тіж самі

4) Кладка з газоблоку Д500 100мм підсходової кімнати з дверним проємом 800мм. Є бетонні сході, двомаршеві з майданчиком - верхній марш треба заклисти з ГБ - щоб там була кімната. Приклад стіни на фото drive.google.com/file/d/1hPcuD6_juuqOkqcLWX_iwV62vye7cHHf/view?usp=sharing

5) Закладання з одного боку 100мм двух дверних проємів. Тут не впевнений чи це краще кладкою з ГБ, чи гіпсова конструкція.

Опціональні пункти. Не є обовязковими.

6) Вивіз будівельного сміття - після демонтажу сміття + поточне що вже є. На одну машину точно вистачить. Може навіть і дві буде.

7) Виніс залишкових матеріалів з будинку на вулицю і складування його. Не дуже багато - знос палети 2НФ з другого поверху на вулицю і трохи інших матеріалів на поверху. По моїм прикидкам - 2 людини на 2-3 години десь.

Ціна договірна

Добрий день.

Хочу встановити одразу над дверима у ванну кімнату глухий віконний блок (60мм, однокамерний склопакет). Ідея така, так як коридор не має жодного вікна, то хочу отртимувати світло з ванної кімнату у коридор другого поверху через вікно у міжкімнатній перегородці.

Спочатку думав взагалі не класти перемичку над дверним проємом. Викласти дві стіни по бокам, і на них поставити віконний блок 1850*470. Але заглибившись в моменти встановки дверної коробки, облицювання і тд зрозумів, що без перемички не обійтися.

Планую таки залити 1850мм (ширина) * 50мм (висота) * 120 мм (глибина) перемичку з арматурою всередині.

Так як зверху вже не далеко до стелі (гіпсова підшивка мансарди), то перемичку не дуже хочеться робити вище 50мм.

Питання:

1) Чи вистачить 50мм перемички для встановлення дверної коробки і віконного блоку?

2) Чи нормальне примикання віконної рами через 10мм монтажної піни, напряму до гіпсової стелі? Може якісь закладні треба, чи взагалі що думаєте про данну конструкцію,

3) Дверний проем потрібно завузити з 900ии до 800мм. Як краще це зробити? Зараз докласти газоблоком чи пізніше гіпсокартоном і профілями перед монтажем коробки? В інеті повно способів, і важко зрозуміти який краще.

Дякую.

при схемі1 з термокраном взагалі не можливе якісне регулювання, можна поставити з тьоходовим + сервопривід і на автоматику данфос, але це вже по ціні кусається.

а якщо взяти що потрібно тьоходовий + сервопривід на тп то вартість що одної схеми що другої+- різниця не велика.

Дякую, саме це я і хотів почути, що саме з готовим насосно-змішувальним коллектором ТП (там де з заводу зібрано коллектор, насос, трьоходовай кран з термоклапаном і датчиком температури) я не отримаю якісне регулювання температури. А якщо на неї продовжувати навішувати автоматику, то це вже схема номер 2 - то краще її робити на "котлі"

Можна сказати що на 90% я вже визначився - це схема №2

я б на вашому місці робив схему два і проклав всі кабелі для автоматики салус чи іншої, але її ще не купляв і не ставив, щоби зекономити гроші. Поставити згодом можна завжди

Саме так і збирався робити (прокласти коммунікації для автоматики ТП, але не ставити), але ж треба розуміти вкупі всю схему, тому прикидую як буде з нею працювати (бо може і немає сенсу доставляти)

Фактори які кажуть, що треба автоматику ТП ставити одразу на схему №2

1. Захист ламінату підлоги від перегріву. Датчик в стяжці захищав би, але я вже зрозумів що по факту при умовній 35С подачі на поверхні завжди буде 27С, тому просто достатьно на котлі виставити ліміт Т подачі і це буде захистом від перегріву - тож вже не актуально
   
2. Втручання автоматики ТП, коли йде нагрів пріміщення стороннім джерелом - наприклад камін - актуально, але справді не критично. От якщо поживу і зрозумію що треба вмішуватися і підкореговувати Т приміщення - тоді і доставити автоматику ТП
   
3. Зменшення температури приміщення на ніч. Ось цей пункт я вважаю і вимагає автоматику одразу, бо контур ТП, який контролює VR70 не має кімнатного регулятора і на цьому контурі буде "Регулюванні по темп: вимкн" в налаштуваннях автоматики. Автоматика буде моделювати теплоносій на основі опалювальної кривої і давати оптимальній теплоносій для умовної 21С в приміщенні. І навіть якщо на котлі будуть часові проміжки день/ніч - то вони не будуть працювати на контурі ТП - бо контур без термостата.
   Звісно можна доставити термостат VR91, але ж в мене на теплій підлозі 4-и окремих приміщення, і якщо поставлю в якесь одне, то він буде впливати на інші приміщеня адже з точки зору VR70 - це все одан зона. Та і коштує VR91 як пів Салуса для всіх кімнат ТП
   

Тому поки саме пункт №3 і каже що треба одразу її встановити разом з монтажом топочної

п.с: range222 Хочу Вам сказати велике дякую що даєте цінні поради, Ви дуже допомагаєте мені визначитись і просто приємно спілкуватись, дякую Вам за поради і Ваш час!!!

при 2 схемі якісне і кількісне вам доступне, а в першій тільки кількісне. чи відчуєте це вже питання до автоматики салус, якщо вона регулює по температурі поверхні підлоги то в теорії не мали б відчути

Згідно з документації Салус ззовнішній датчик може бути використаний

0 - ззовнішній сенсор температури повітря (замість вбудованого в термостат)

1 - підлоговий датчик температури

У випадку 1 - термостат використовує його як захисний датчик, щоб не допустити перегріву підлоги (по дефолту 27)

Тобто він не робить по ньому регулювання темпетарути повітря, а використовує тільки як додатковий для засисту від перегріву підлоги.

Я так розумію якісного регулювання з таким підходом і Сехмою №1 мені не добитися...

Може підкажете якісний комплект автоматики для ТП яка б робила більш точне регулювання температури, так щоб при Схемі №1 було дійсно якісне і кількісне ругулювання?

Бо Салус вибраний в принципі на угад, чув що гарні, але нічого не маю проти інших брендів...

Бо поки це ще один аргумент в бік схеми №2 (яка по моїх прикидках дороще на 2к-3к $ )

Для такого при кожній схемі потрібно трьоходовий клапан на змішувачі, при першій не впевнений чи зможете автоматикою саулюс регулювати тьоходовий і його тоді котлова автоматика не бачить. в другій схемі обладнання те саме тільки воно біля котла і підєднується до vr70.

по факту різниці би не мали почути, але при другій схемі буде працювати технічно грамотніше

Так як раз при першій схемі там трьоходовий клапан ручний з терморегулятором, на якому буде вручну виставленно 35С на подачу - і я явно не маю бажання бігати його крутити - він завжди буде 35С на подачу, а Салус - регулювати тільки сервоприводи - вмикати/вимикати контури.

В другій схемі трьоходовий клапан вже автоматичний і приєднаний до VR70 який моделює температуру подачі на основі опалювальної кривої.

Салус в обох схемах буде відкривати/закривати контури. Просто в першій схемі завжди буде 35С на подачі, а в другій 28-35С.

В мене питання чи відчую я при другій схемі більш плавне і якісне регулювання фактичної температури приміщення?

Добрий день. можна завести на VR70 на контакти s групи. Хоча частотного теж буде достатньо

 

можна і так, але потрбіно буде один радіатор лишити привідкритим, щоби циркуляція була в радіаторному контурі, і нащо вам два працюючих насоси.

а так все здається добре кажете

Дякую.

А що думаєте щодо переваги другої схеми в точності і плавності регулювання температури в пріміщеннях з ТП? Чи справді це так, чи по факту ніякої різниці з точки зору підтримання температури я не відчую?

Бо поки це єдиний аргумент в бік другої схеми, всі інші суто умовні і я не бачу різниці....

Добрий день. На рахунок того як відреагує, то 1 - переважно ставлять вже частотні насоси, які бачать зменшення протоку і зменшують потужність, 2 - на автоматику вайланту можна вивести контакт з автоматики тп, який буде відключати насос повністю. В мене на одному з останніх об'єктів така схема, тільки з данфос автоматикою тп.

Добрий день,

А не підкажете куди саме можна завести сигнал з автоматики ТП? Так щоб не на котел, а саме на VR70 - модуль який керує змішувальними контурами. Хоча як на мене, то частотного наосса буде достатньо.

Друга схема, ще має великий плюс в тому, що в міжсезон або навіть літом багато хто хоче щоби тепла підлога працювала, а радіатори ні. Це вже роками багато замовників зацінили.

Так дійсно суттєве зауваження. От тільки як на мене, то це можна і в першій схемі зробити - просто треба бути пройтися по всіх радіаторах і перекрити ручні термостати і конвектор (окрема лінія). Так, на відміну від першої схеми, теплоносій буде циркулювати по контуру радіаторному, але витрати мінімальні, адже всі радіатори перекриті.

Чи я щось не так розумію, чому саме можна це тільки при другій схемі?

Поки я в Схема №2 бачу суттєвий плюс в тому, що на неї можна налаштувати свою криву опалення, яка буде регулювати теплоносій і це дасть більш точне регулювання температури 1-го поверха з ТП.

Як я це бачу

Схема №1

1. На котлі стоїт опалювальна крива (умовно 0.8), яка потрібна для радіаторного контуру, і в залежності від ззовн температури вона дає 30С-60С теплоносій (+15С -- -20С ззовн Т)
    
   
2. Змішувальна група налаштована на подачу 35С в ТП - щоб на поверхні мати 27С (розрахував по онлайн калькуляторм, хз чи вірно)
    
   
3. При подачі 35С в ТП перший поверх дасть мені 2500кВт - що умовно достатньо для -15 - 20градусів на вулиці. Тобто мені в більшості часу не потрібна така потужність і щоб не перегрівалась температура на 1-му поверсі, треба або зменшити Т подачі в ТП (бігати крутити вручну темп подачі не варіант), або ж вимикати контур - ось де автоматика ТП Salus в пригоді
    
   
4. Але ж ТП дуже інерційна штука. Тобто коли на термостаті Salus виставлена +21С приміщення зрівняється з фактичною - Salus перекриє контур. Алеж ТП дуже інерційна, і можна очікувати продовження підняття температури приміщення до +22 а то і +23
    
   
5. І навпаки коли після перекриття Т впаде нище +21С і Salus відкриє контури, то Т впаде ще нище, поки знову прогріється ТП.
   

Схема №1

І ось тут як на мене в цій схемі №2 перевага - автоматика буде плавно регулювати температуру теплоносія, і Salus буду всього-навсього підкориговувати , і не буде більших завалів температури в приміщеня, адже ТП працюватиме не в режимі "ОN (max T) - OFF - ОN (max T)" - а буде працювати в режимі постійно працюючої дозованої температури ТП яка +- буде відповідати необхідній для підтримки +-21

Чи правильно я собі уявляю як буде працювати регулювання?

Тоді моя порада: зверніться до спеціаліста, який зробить проект із всіма теплотехнічними і гідравлічними розрахунками.

Так я так і зробив, отримав пропозиції, які різняться по схемах, підходах і ціні. От тепер хочу зрозуміти, який варіант краще мені підходить під мої потреби. На основі чого мені вибрати між ними)))))

Якби тема називалась яку систему запроектувати з нуля на етіпа проекту будинку - можна було б так розмірковувати. Але вхідні дані - це саме констатація факту і підбір системи під нього... Зривати фасад я точно не буду, тому порада не доречна

Обидві схеми недопрацьовані і перемудрені. Так виглядає, що є бажання натикати гаджетів, але нема бажання розібратись в природі термодинамічних процесів.

Куди вже простіше ніж перша. Виглядає так що це не порада, а образа з Вашого боку.

Але і тут вже подумали за вас і найоптимальнішою є система із теплими підлогами по всьому будинку.

Не все що подумали за Вас завжди краще, тому краще думати самому і перевіряти. Я нізаякі гроші не хочу в спальнях мати теплу підллогу. На форумі є багато постів на тему як спиться при теплій підлозі коли голова від підлоги 40см. Я в себе в спальні на ніч перекриваю в нуль все опалення за пару годин до сну, провітрюю довго а потім всю ніч працює зволожувач - тільки тоді в мене конфортний сон. Може комусь норм і біля батареї (чи на ній) спати - але точно не для мене

21 вдень і 18 вночі — це нереальні коливання внутрішньої температури для добре утепленого будинку

А я і не казав що очікую що впаде до 18. Це те що я виставлю на контроллері. Навіть якщо вона впаде на градус, опалення і насоси не будуть працювати 8 годин в ночі і це не може не дати економію.

Можна потім доставити кімнатні термостати у зони, в яких може бути перегрів через інші поступлення тепла (наприклад вітальня з великою кількістю вікон, які виходять на південь).

Саме такою і є зона кухні/студіо де є камін і для цього автоматика Салус. То Ви каже що перемедруно і натикано, то кажете що доставити треба. Щось Вас не зрозуміти. Так я одразу і знаю де треба і ставлю.

Я не вникал.

Обе схемы рабочие, 2я схема в исполнении дороже.

Лично мне нравится вторая схема.

Ну от в мене таке ж відчуття... Але крім красоти друга схема має якісь переваги, чому за неї варто мені доплатити 1,500 баксів?

1я схема. Как радиаторы, еще один тройник на конвектор. Циркуляция от котлового насоса.

Супер, величезне дякую!!!

Ну а взагалом безвідносно конвектора, а щодо двух схем і мого вибору між ними може щось підкажете?

Подключив конвектор прямо от котла Вы точно получите его 470 Вт. Подключив его от радиаторного контура, дешевле повесить в этом месте две сто ватные лампочки, отдача тепла будет одинаковая.

Да, и подключать его 16 трубой, как отдельный контур, на обратке конвектора кран под шестигранник, для возможности балансировки.

Тобто в першу схему його вже не всунути і я автоматично потрапляю на схему №2 де на гідострілку вішається третій прямий контур конвектора зі своїм окремим насосом?

Потрібно щоб конденсатник працюваа до 50, і із цього підбирати потужність конвектора

Та я так наче і зробий, як я думав.... Радіаторна магістраль працює на 55С, конвектор підібрав по розрахунку (документація Kermi) що наіть якщо до нього дійде 50С - то він буде видавати необхідну теплову потужність, щоб зробити теплову завісу - при моїх вікнах і дельті 35К з моїми параметрами вікна мені потрібно 270Ват конвектора для завіси.

Але вище всі кажуть, що до конвектора дійде 55С * 0,7 = 39С....

Так тоді виходить і на радіатои всі дійде не 55-50С а 40С......

В радиаторном контуре конвектор выдаст меньше процентов на 30.

Ок..... Ну а якщо від топочної провести окрему лінію, яка буде все одно 55С подачі макс, так як це конденсаційник - то тоді вже конвектор буде працювати як необхідно?

Не робити ж третій контур з окремою вищою температурою спеціально для конвектора....

Та делайте прямой марш и не парьтесь. 90 % лестниц с такими характеристиками. Человек очень быстро привыкает.

Маєте на увазі саме другий варіант зі сходинкою між маршами?

Конвектор (3,5 м), убрать с радиаторного контура и подключить от котла своей подачей и обраткой.

Навіть якщо ще невеликий внутрипольний конвектор Kermi KRP91 210mm/92mm/3500mm з потужністю 470Ват і витратою води Qms=80kg/h при 55/45 ?

І якщо можна , трохи більше деталей, чому саме. Бо в жодній схемі я не уявлаю, щоб контур радіаторний не працював в день, коли мені потрбій коннвектор. В моєму розумінні при будь якій схемі вдень циркуляція радіторного контуру буде і температура теплоносія на вхід у всі радіатори цоього контуру повинна бути 55С.

Добрий день.

Виходжу на фінальну пряму можливих схема реалізації ОВК свого будинку і потрібна допомога, бо самому вже далі стає важко розібратися.

Дано: Будинок 185м2. Нормально утеплений (ГБ360 +50мм мінвати, підлога 100мм ЕППС, вікна енергоефективні, горище 250мм мінвата)

Контур ТП першого поверху

• 4 контури кухні/студіо (ламінат) - 45м2
  
• Контур кімната (ламінат)- 10м2
  
• Контур санвузол (плитка) - 3,5м2
  
• Контур тамбур (плитка) - 4,5м2
  

Контур радіаторного опалення:

• 1 поверх: Конвектор 3,5 метра шириною під вікном
  
• 1 поверх: Радіатор в гаражі (працює на мінімумі для підтримки +5 градусів) - 27м2
  
• 1 поверх: Радіатор в топковій - 8м2
  
• 1 поверх: додаткові радіатори для компенсації різкого перепаду температури, де ТП через інертність не може швидко справитись. Важко зрозуміти скільки потрібно.
  
• 2 поверх - 3 кімнати з сталевими радіаторами
  
• Санвузол з стелевими радіатором + електрична ТП (запрограмована тільки на ранок і вечір для комфорту а не прогріву приміщення)
  

Орієнтовна база по опаленню: Конденсаційний котел Vaillant ecoTEC plus VU 166 + 200л бойлер.

Також враховуючи ціни на газ і свою любов до автоматизації, точно хочу мати програмуєму автоматику для регулювання системою. І ось коли почав читати про варіанти реалізації гідравлічних схем і варіантів автоматизації - стало важко...

В моїй голові на фініш прийшли дві схеми, між якими я не можу визначитись, бо не дуже розуію переваги і недоліки кожної, отже

Схема №1

Принцип:

1. Для котла пряме підключення контуру радіаторів + контур бойлер. Насос ГВП і датчик Т бойлера підключені до котла. Контур радіаторів прямий двотрубний (не променево-колекторна) і прокачує його насос котла
   

• Контур ТП “врізаний” в контур радіаторний. Насосно-змішувальна група зібрана в топочній. Подача змішування емпірично виставлена на умовні 35С теплоносія щоб на поверхні було 27С
  

Автоматика:

1. До котла підключений бездротовий погодозалежний (через інет) термостат eRalax. Стоїть він в топочній (референтна кімната без ТП і досить прохолодна). На термостаті виставлено 21С температура, виставленні часові проміжку день (21) / ніч (18). В ніч зменшується циркуляється/підігрів контуру опалення, а підігрів ГВС відключається для економії. Через інетрент можна включити відпустку, якщо забув, подивитися на телефоні графіки і витрати - зручна візуалізація. Ціна - 10 000грн
   
2. Контури ТП регулюються дротовою автоматикою Salus VS30 в парі з комутатором KL08NSB в гребінці ТП (під сходами в центрі 1-го поверху). Ціна: 4 термостати + комутатор + 7 сервоприводів = 15 000грн
   
3. Кухня/студіо має 4 сервоприводи і регулятор Salus VS30 з додатковим датчиком температури в стяжці підлоги - захист ламінату від перегріву, не більше 27С в стяжці
   
4. Кімната має 1 сервоприводи і регулятор Salus VS30 з додатковим датчиком температури в стяжці підлоги
   
5. Ванна/Тамбур мають плитку і базові регулятори Salus HTR230 без датчика в стажці
   
6. Циркуляційний насос підключенний до KL08NSB - який повинен припиняти циркуляцію коли всі сервоприводи закриті(я так думаю)
   
7. Котур радіаторний не регулюється автоматично. На всіх батарях стоть механічні термоголовки для регулювання. Якщо буде потрібно по факту - доставлю бездротові термоголовки.
   

Переваги схеми:

1. Сама проста і дешева. Доступ через інтернет до “котла” і керування його режимами.
   
2. Дає можливість оптимально керувати котлом (погодозалежність + крива опалення + референтний будинковий термостат). Економія за рахунок зменшення вночі на опаленні + ГВП
   

Недоліки:

1. Котел нічого не знає про автоматику Salus і навпаки. Наприклад в день на котлі і на Salus стоїть 21С. Настала ніч, котел перейшов на 18С і перестав гріти теплоносій. Температура в кімнаті 1-го поверху впала, але кімнатний термостат про це нічого не знає (у нього 21С) і він відкриває сервопривод - починає качати насос. І так всю ніч без перерви качає, бо теплоносія недостатньо для прогріву до 21С Але враховуючи потужність насосу 50ВТ - це 72кВт на сезон - 120грн - смішно і можна знехтувати
   
2. Температура подачі в змішувальному вузлі не адаптується до тепловтрат. Адже подати 35С коли на дворі +1С і коли -15С різні речі. Тому при коливаннях температури приміщення в ТП температура може буде явно менше 27С в стяжці - і тут вся надія що радіатори 1-го поверху витягнуть на собі цю різницю, яка потрібна для підтримки температури. Вірно? Чи насосно-змішувальний вузол по зворотці це вирішить? І тут постає питання правильного розрахуну кількості і потужності радіаторів 1-го поверху, якщо на додаткові радіатори в зонах ТП стають дуже важливі.
   

Схема №2

Принцип:

• Для котла пряме підключення бойлера + 2 контури системи опалення, про які автоматика котла вже знає. Насос ГВП і датчик Т бойлера, а також два насосно змішувальні вузли підключені до котла через модуль VR 70. Контур радіаторів двотрубний (Не променево-колекторна) з своїм окремим насосом
  
• Контур ТП відомий вже котлу і він регулює насосно-змішувальна групу - автоматично регулює температуру подачі і керує його насосом.
  

Автоматика:

• Через додаткові контури потрібний вже дорощий набір автоматики і модулів: термостат VRC 700 + VR 920 (inet) + VR 70. Також потрібна гідрострілка, додатковий насос радіаторного контуру, дорощий змішувальний вузол ТП - 3-х ходовий кран з приводом і явно ще щось що я не знаю. Ціна тіки на автоматиці = 27 000грн + мабуть 10 000грн на додатковий механіці/гідравліці
  

Переваги схеми:

1. Я так розумію більш просунута і правильна… але от я не впевнений що вона реально має переваги для мене і моїх вихідних даних, принаймні я не можу знайти переваги для мене.
   

Недоліки:

1. Явно дороще. Сходу я бачу що на 1000 доларів більше.
   
2. Не впевнений як відреагує автоматика і насос ТП контуру, коли Salus перекриє всі сервоприводи, буде качати навіть при перекритому контурі? Тоді теж якось не логічно….
   
3. Автоматика все одно не може міряти температуру кожного контуру окремо, і орієнтується по референтному значенні температури одного і з контурів.
   

Тож чим краще Схема №2 і чи краще вона?

Якщо вона існує, значить вона має якісь переваги? Цікавить відносно мого конкретного випадку. Адже я не побачив чим вона краще і які з недоліків першої схеми вона мені допомогає уникнути. Тобто доплатити 1-1,5к доларів можна, але якщо цьому є реально обгрунтування, а не “це правильно бо так в схемах” чи просто так крутіше… Чую що я багато чого не врахував з своїм делитанським поглядом….

Во втором варианте я не вижу проблем с перилами. Обычный прямой поручень . В Вашем варианте с забежными получится большой перепад высоты между нижним и верхним поручнем и места для его эстэтического сопряжения просто нет. Скорей всего его просто разорвут и Вы получите, то что получите. Я то же так делаю часто, но при этом ставлю в известность заказчика. Для того что бы поручень был цельным на забежных поворотах нужно проектировать лестницу с трапецивидными ступенями, а не треугольными. Чтоб оставалось место для балясин или столба при необходимости.

Дякую за допомогу, дуже корисно.

Правильно я розумію, що проблема саме в останній забіжній сходинці, яка перед майданчиком - вона трикутна? Тобто якщо трохи змінити конфігурації забіжних, особлмво останньої - то навіть в моєму варіанті можливо з забіжними зробити безрозривний поручень, з відносно сносною єстетикою?

Ну і взагалом, безвідосноно поручнів, який з обох варіантів на вашу думку краще і зручніший буде?