Ігор

... Але ж суєта суєт мене затягнула в ті самі проблеми, що й були раніше: Доводилося брати нові кредити, під ще більші проценти, щоб гасити старі, і розкручувати з нуля матеріальну базу нового бізнесу... це мене заганяло до півсмерті, а дітей уже було четверо... і я знову здався... ... я почав знову пити горілку, щоб повернути собі отой стан, описаний вище, з надією, що я так просто вже Його не відпущу... Я пив горілку до нестями, і молився... пив і молився... ...таких запоїв вже було декілька, і... я, врешті дочекався: Вже під ранок, сидів на балконі своєї величенької квартири, котру, на той час ще банки не забрали, але вже підбирались до неї... ... і курив, бурмочучи в стані смертельного оп"яніння все туж молитву, з проханням забрати мене з цього світу, подалі від цих проблем, у світ вічного блаженства, котре мені вже раніше показали... ... і з темряви нічного міста, наголошую, - з темряви, появилася ще темніша, і чорніша хмара, котра огорнула мене, і тягнула за собою в безмежну даль... (а висота балкону четвертого поверху старого австрійського будинку чималенька, з рваним кам"яним тротуаром під балконом)... і мене охопив безмежний, всеохоплюючий ЖАХ, котрий не давав, ні дихнути, ні можливості опиратись... ... один тільки язик, ледве, ледве обертаючись шепотів молитву "Отче Наш"!!! І тільки це мене врятувало... я безсилий впав на балкон, чудом доповз до спальні, впав у ліжко, і намертво заснув... Спав, мабуть дуже довго, але прокинувся десь на другий день зовсім іншою людиною, котра безмежно вірить у Бога, і... далі непослушна в багатьох питаннях, однак, з того часу, я до горілки, чи будь якого міцного алкоголю не торкаюсь... і так уже, десь десятий рік... Ось так я став справжнім віруючим... ... однак не до кінця, і мене це турбує, бо Бог не забарився знову мене покарати... - З кризи я вибрався, однак важка хвороба (онко) не дає мені скористатися свлїми багатствами, і їх далі вистачає, тільки на елементарне проживання сім"ї, і ще елементарніше лікування... Вибачте, якщо занадто втомив когось своєю історією...

Вибачте, я проти... Нехай же Бог буде серед нас завжди!

Навіть продемонструвати, як скаче на протязі декількох годин:

Я вже трохи відповів на це питання в сусідній темі... Якщо не дуже коректно, то давайте обговоримо це ще раз... Добавлено через 1 час 26 минут Чи це не прекрасно... Нас не тільки не знищили, але й підхопив, та підтримує увесь світ... Добавлено через 2 минуты І не тільки світ... а й ангелики...

Думаю, що ні... Ба... навіть більше, я на правильному шляху, що й підтверджується моїми сьогоденними стражданнями...

Мене теж це питання цікавить... однак вважаю, що і про це варто знати...

Це надзвичайно цікаво: Це ще знали за Птолемеїв...

Только вот, при одних пенах вода прольется на потолок в том же месте, по вертикали, где и затекала сверху, а у других пен она может вытечь, где угодно... и ищи тогда иголку в сене.. (в зависимости от фактического водопоглощения)

Лев Толстой теж не до кінця розумів поняття Бога... і не дивлячись на те, його таки відлучили від церкви... а йому це було байдуже, і він шукав Бога до останнього подиху, про що добре написано в його останніх сповіданнях...

И да, и нет... Тобто я впевнений, що сучасна церква, це суцільний бізнес, тому й не дуже люблю попів, священників... ... але і серед них є порядні люди, монахи, котрі вміють чути Бога, і розмовляти з людьми по Божому... але це не має жодного відношення до справжньої віри індивідуума... якось так..

Самий, - самий найважливіший для мене містичний досвід прийшов в 2008 році після повного банкрутства, - я став прощатись з життям, і мало, що мені бракувало закінчити життя самогубством, як поступили, досить багато моїх знайомих бізнесменів - банкрутів... Тільки я став дуже дуже запивати, тобто надіявся втопити горе в горілці, і допивався до свинського стану, і пив по три тижні підряд, потім робив перерву, і знову брався за горілку... Маючи чортирьох прекрасних діток, дозволити собі самогубство не міг, але вже й зупинити свої запої був не в стані... І от одного ранку, після чергового трьохтижневого запою, я вже молився, щоб Бог розв"язав якось цю проблему, тобто це звучало так: "БОЖЕ, АБО ЗАБЕРУ МЕНЕ З ЦЬОГО СВІТУ, АБО ПРИПИНИ МОЇ МУКИ В ЯКИЙСЬ ІНШИЙ СПОСІБ, БО Я ВЖЕ НЕ МОЖУ ТЕРПІТИ..." ... до мене з під стелі спальні почало опускатись якесь різнобарвне, кольорове, прекрасне Сяйво, Воно приблизилось, огорнуло мене, і я опинився в світі Блаженства, безмежної Любові і Радості... мене нічого не турбувало, і я той момент знав про Все на світі, абсолютно все... Скільки часу це продовжувалось, - не можливо сказати, здавалось, ніби вічність... Але прийшов момент, і це яскраве сяйво почало від мене віддалятись... а я приходячи до тями, розуміючи, де я знаходжусь, знаю, що зараз всі мої муки напливуть на мене з новою силою... тому кричав до цього Сяйва " Не покидай мене! Залишся зі мною!..." Однак Сяйво все віддалялось, і віддалялось, а я тільки збагнув, що маленький шматочок цього сяйва відірвався від Неба, і прилетів до мене, і заховався в мені... якось у потилиці... Я прийшов до тями, розуміючи, чи не розуміючи, що ж це було... однак забув моментально, все що щойно знав... Встав з лІжка... помився, поголився, і сів за кермо, ніби й не було трьох тижнів запою, і грама алкоголю в крові не залишилось, і запаху з рота, - ніякогісінького... ... і я поїхав до церкви молитись... Якось взяв себе в руки, і почав займатись справами, і думати, як вийти з кризи... ... але це теж ще далеко не все.... далі буде...

Мені відразу проасіціювалось з теософією... Блаватську, а саме Розвінчану Ізіду, свого часу дуже любив і зачитувався нею... але до тих пір, доки не прийшов до мене особистий містичний досвід, і я обіцяю тут його описати, однак мушу набратись хоробрості... це ж не так просто виставити на світ людський найсокровенніше, що відбулося в моєму житті і в моїй грішній душі... Добавлено через 6 минут Почну здаля... Колись, молодим музикантом, колесив я по світу в пошуках заробітків, бо, коли розвалився Союз, музиканти в більшості нікому не були потрібні... і от я перевтомлений від важкої праці за кордрном (старший куди пішлють ) попадаю в автокатастрофу... машину можна було викинути в самому лісі, але я чомусь її став рятувати... виліз я з цієї автокатастрофи без жодного синяка чи подряпини... І це вже було сигналом задуматись, про своє місце в цьому світі, і як воно призначене мені Богом... Я в стані смутку вивчив Біблію польською мовою, і все більше задумувався, для чого я тут, і ми всі для чого?... Добавлено через 1 минуту Потім мені почали снитися віщі сни... вони всі зрештою збулися наяву, але до цього розуміння на той час було ще далеко... Добавлено через 2 минуты Потім я почав ставати досить успішним бізнесменом, і віддалятись від Бога, але філософствувати по п"яні, особливо про релігію полюбляв... Далі буде... біжу в лікарню дообстежитись...

Кому ліки від бєшенства?:

Тут краще спілкуватись віруючим, котрі мають певний містичний досвід, і їм не потрібно філософствувати про те, чи є Бог, чи ні... А в тій другій темі, як раз і закликаю всіх бажаючи пофілософствувати... На різні теми, як релігійні, так і наукові...

Ну Уж нет. Ясоздал две темьі ... Для философии и науки отдельно, и для верующих отдельно

Все экспедиции Склярова я даже очень внимательно изучал, там превеликое множество интересных фактов, и еще более интересных вопросов... Теория Фоменка - смех, даже не обсуждаю... А об разгоне елементарных частиц свыше скорости света, сейчас поищу иетереснейшую видеопередачу, с обсуждением данного вопроса...

Нет, влага враг деревянных стропильных конструкций, а пена не всегда может вывести из помещения гиперогромные количества влаги...

Он же Бог! Добавлено через 2 минуты