Dmode

Сенс такого типу сифонів у сухому затворі, який при відсутності води в сифоні, не дає повітрю з каналізації попасти у зворотньом напрямку потоку. Це взагалі не проблема якщо є фанова труба. Але щоб таке явище виникло, потрібний значний тиск, якого у вищеописаній ситуації бути не може. Для прикладу якщо від ПВУ 5м 150мм повітропроводу на вулицю, то при потоці 300м3/год це опір у 10Па, при 150->3Па, 80->1Па. І навіть якщо у сифоні немає сухого затвору і він пересох, то при потоці 300м3/год через повітропровід, через дренажну трубу 16мм довжиною 5м пройде 2м3/год що меньше 1% від загального потоку. Це нікчемне значення, бо через фанову трубу тільки через гравітаційний або температурний перепад буде рухатись більше повітря. Для цього якраз і є сифони у кожному сантех обладнанні, щоб повітря з каналізації не рухалось у приміщення. Якщо так потрібно - то ставте. Такий фотозвіт у відповідній темі розважив би публіку.

Ви користувались якимось софтом для обрахунку опору. Поставте манометри на потрібних ділянках і подивіться які там будуть перепади, якщо там є такий функціонал. Загальний опір складається з окремих ділянок. І на кінцевій згадуваній ділянці він буде дорівнювати опору цієї ділянки. А на ній перепад буде малий, бо там немає чому створювати цей опір. І яким він буде можете порахувати по ваших діаметрах і довжинах. Не можу зрозуміти чого взагалі вас хвилює вірогідність підйому кульки?

В черговий раз хочеться написати "я х-ю з ваших висновків"... Нормальний режим роботи що спрямовує конденсат у дренаж, а не навпаки. Кулька у сифоні для того щоб не отримати зворотній потік з каналізації, коли води у сифоні немає. Для руху вперед пофіг якщо кулька підніметься. Тай щоб вона піднялась має бути певний тиск, а він буде зовсім невеликим на ділянкці від пву до фасаду. сифону з петлі шлангу може бути достатньо в такому випадку.

Заїдьте до автоелектрика любого, він вам і опіз заміряти зможе і перепакувати. Опір на всякий випадок, щоб по ньому вирахувати потужність яка була в попереднього. І по ній можна підібрати аналог. Але це, якщо там був звичайний НЕсаморегульований кабель. Якщо він був саморегульований, то опір напевно мало що дасть. Як знімете кабель, то розколупайте його і покажіть як виглядають всередині жили та ізоляція.

На схемі з мануалу виглядає що напруга 220, бо на підключенні позначені фаза і нейтраль. Знімайте цей кабель, виміряйте його довжину і бажано ще опір.

А оце обмерзання чи відтаювання? Що ж воно так страшно виглядає, як якісь каналізаційні стоки?

То яка саме там напруга? Що за модель ТН?

Не факт що ви знайдете людину яка готова займатись такою фігнею. Для початку варто б було упевнитись: що на кабель іде 220В. Для цього в морозну погоду треба відкрити корпус, прослідкувати які контакти ідуть від кабеля на плату, і заміряти на цих контактх напругу. Чому в морозну - бо коли тепло, напруги на контактах не буде взагалі. що то за кабель був взагалі, якої потужності, щоб не спалити вихід на платі підключивши більшу потужність кабелю. Далі просто зняти той кабель з плати. Переставити клемні контакти зі старого кабелю на новий. Підключити новий кабель до плати. PS. в технічних доках на ваш ТН (що за модель?) немає схеми з зазначенням номеру запчастини чи інших тех.характеристик?

Перед якщо відштовхуватись від напрямку потоків. Зараз обидва вентилятори зі сторони вулиці. З огляду на викладені в цій та сусідніх темах температури навколо теплообмінника, можна припустити, що дані, які видає калькулятор є далекими від реальності. Цікаво буде глянути на ваші показники. Ще як варіант. Або зовні повітропроводу, або вставляють спірально всередину. Досить просте і дієве рішення.

З цікавого для роздумів: осідання пилюки на стінках теплообмінника неочікувано... покращує теплообмін. Хоча і збільшує його опір.

Я не знав чого очікувати бо робив таке перший раз. І не маю досвіду експлутації Зендера, тож порівняти немає з чим. По факту дані по теплообміннику дуже близькі до розрахункових, чого не скажеш наприклад про досвід деяких користувачів фабричних вентсів. Розмістив би вентилятори з протилежних сторін теплообмінника. Однозначно робив би колекторну внутрішню розводку. Спробував би ставити у колекторі регульовані приводи. Подумав би над малим тепловим насосом на витяжному повітрі. Спробував би змінити проект будинку так, щоб автомобільна зона з вихлопами, була б дальше від котельні, таким чином не прийшлося б тягнути довгий приточний канал з іншого фасаду. Можливо робив би корпус з іншого матеріалу, бо з фанери було би вже не цікаво. спробував би придбати труби зі спіненого поліетилену для виходів на вулицю.

З цікавого для роздумів: розрахункові дані залежності ефективності та опору від співвідношення габаритів теплообмінника

на той момент не було на місцевому ринку прийнятних по ціні та параметрах девайсів. А платити понад 5К у.о. за Зендер не був готовий. квазі-протиточні теплообмінники в нас з'явились через кілька років після того, як я придбав свій фабричний. корпуси зі спіненого поліетилену теж з'явились пізніше. параметри теплообмінника можна було підібрати з максимальним КПД, без огляду на його збільшений розмір. повітряні камери для вентиляторів можна було підібрати під максимальне КПД, без обмеження по їх розміру. розмір фільтрів можна було зробити більшим ніж у фабричному. січення каналів у корпусі можна було зробити більшими ніж у фабричному для зменьшення опору в наявності вже був контролер розумного будинку, тому окремий контролер для пву не був потрібний ну і головне було цікаво експериментувати самому.

Це дуже спрощений підхід. Як виявилось підшипники мають параметр граничної швидкості обертання. Це швидкість, з якою підшипник може обертатися безперервно без надмірного нагрівання. У випадку герметичного підшипника з ущільненням контактного типу швидкість обертання обмежена ще швидкістю обертання контактної поверхні ущільнення. Від виробника стоїть підшипник з металічним безконтактним захистом, і його гранична швидкість 34000 обертів. Я ж встановив підшипник 608-2RSH з резиновим контактним захистом гранична швидкість якого 22000 обертів, тобто на 35% меньше. Після цього знизилась енергоефективність вентилятора, бо для отримання того самого потоку потрібно вже більше енергії, частина якої іде на подолання опору тертя контактного захисту. Треба було брати ось цю модель 608-2RSL, гранична частота обратання якою на 12% вища ніж у оригіналу. Попередні 2 жовтих підшипники мають безконтактний поліамідний захист, і ще вищу граничну частоту обратання, і його встановлення у вентилятор не призводило до зниження продуктивності.

Майте на увазі що вона з часом втрачає пружність і приймає форму елемента з яким контактує. Якщо вона ним прижата, то товщина її зменьшується майже до нуля. Я раз на рік переклеюю цю стрічку на кришці пву, бо вона там повністю сплющується. Тому назвати її гарним герметизаром не можна. Краще пошукайте якийсь матеріал саме для пружнього ущільшення.

По сенсорах швидкості потоку повітря. Розбіжність: Ось графік де обидва сенсори розташовані поряд у приточному повітропроводі. Для того щоб зрозуміти наскільки однакові показники слід від них очікувати. Зелена лінія це розрахунковий показник, по якому поки керувалась ПВУ. Фактичні дані вищі, бо розрахункові заміри вірогідно робились при більшому опорі фільру. На низах рудий сенсор показує на 2-3 м3/год меньше. На верхах рудий показує на 10-11 м3/год більше. Десь на рівні 86кубів їх показники майже однакові. Вплив вітру на потік повітря: Під час вітряної погоди графік стає подібним на кардіограму. Дані виводяться через фільтр moving average (за 3сек з частотою 0.1сек), отже реальна "пилка" ще виразніша. На графіку середні коливання потоку спричинені вітром близько 10м3/год, пік близько 30м3/год. Коли вуличні дифузори знаходяться на відстані, або на різних фасадах, то коливання у приточному каналі будуть відрізнятись від коливань у витяжному. Ідея балансування по цим сенсорам мною відкинута на підставі наступного: розташовані поряд сенсори в одному повітропроводі дають розбіжність до 10кубів, описану вище. відсутність місця для розміщення сенсору згідно рекомендацій виробника ще більше знижує точність через виникнення впливу турбулентності. Потрібні довгі прямі ділянки у 9 діаметрів повітропровода яких у мене немає. А ті що є відрізняються по довжині, на притоці довша ділянка, на витяжці коротша. висока чутливість положення сенсору у січенні повітропроводу до отриманих значень. Мікро-поворот по осі одного з сенсорів, або в площині січення повітропроводу може вносити певну розбіжність у отриманих даних розташованих поряд сенсорів. вплив вітру описаний вище. все це вбиває зміст пробувати якось калібрувати ці сенсори між собою. Висновки: Поки бачу що балансування дає більш стабільний результат на підставі показників потоку одного сенсора у приточному каналі, та сенсорів температури, де алгоритм розраховує прогнозоване КПД по приточному потоку, і підрулює витяжним потоком до максимального наближення до розрахункового КПД. Головний позитив від них в тому, що зміна опору системи через забруднення фільтрів, конденсат, заслінки не має впливу на показники потоку, як це відбувалось досі при використання розрахункових значень потоку, заміряних при певному опорі системи.

Сам двигун наврядчи знайдете. А замінити на аналогічний вентилятор (двигун+імпелер) але з EC цілком можливо думаю. Зараз у вас встановлений один з двох перших в таблиці. І теоретично його можна замінити на один з трьох нижче. Вимоги до форми вхідного дифузора трохи відрізняються, правда. Для ЕС вентилятора потрібний тісніший зазор. Тому продуктивність теж може по факту трохи відрізнятись. Ось доречі відео заміни підшипників в аналогічному вашому вентиляторі. Тільки робити як автор відео (забиває підшипник молотком) не варто. https://www.youtube.com/watch?v=RklRy1xH_4c

Ще з цікавого та сумного. Вчора ухайдохав приточний вентилятор. Оскільки він став працювати трохи голосніше, то вирішив не чекати завивань, як на витяжному, і завчасно замінити підшипники. Встановив 2 шт ось таких: SKF 608-2RSH. Здивувався, що вони тугіше обертались в порівнянні до рідних, але не придав цьому значення. В результаті абсолютна тиша в роботі, але оберти при аналогічній напрузі на вході впали понад 25%. Це мені не сподобалось, і знов розбираю вентилятор, викидаю ці тугі підшипники, вставляю один рідний і один жовтий що був куплений раніше. Така сама комбінація зараз встановлена у витяжному. І в процесі збірки вентилятора щось іде не так, і після старту системи він більше на запускається, тільки клацає періодично релюхою на платі. Вірогідно, що я в процесі збірки не попав точно у пази для голок, і ними доторкнувся і коротнув щось на платі. А напругу перед розбіркою з плати зняти забув... Прийшлось встановити запасний що з ebay приїхав... Не знаю чи реально тепер цього трупа реанімувати. Висновки наступні: не всі підшипники підходять, деякі створюють надмірний опір при обертаннях. Треба копати цю тему більш детально, бо не зрозуміло чи причина у підробці, чи у невідповідному підборі характеристик опору обертання... не розбирати вентилятор не упевнившись що він повністю відключений. Також припускаю, що моє горизонтальне розташування вентиляторів призводить до прискореного механічного зносу підшипників, і при вертикальному розташування вони ходили би довше.

0,52м2, тобто 2шт трохи понад 1м2.

Виходить що так. Дуже близькі показники. Але автомобільні фільтри у використанні 43 дні. Це означає що салонні фільтрують гірше за фільтр двигуна, і напевно заб'ються раніше. Після встановлення сенсорів потоку, зробив заміри автомобільних і ось їх графік. Нижня (сіра) крива скоригована щодо сенсорів потоку. Верхня (руда) крива без коригування, для того щоб по відношенню до попередніх кривих було видно як прогресує збільшення опору. Відповідно всі попередні криві насправді мали трохи більші показники потоку, тобто мали би бути зміщені трохи вниз, тобто опір початковий був меньший ніж поточний опір салонних фільтрів. Ну поки так. По мірі забруднення буду спостерігати. Промив перед встановленням теплообмінник. З приточної сторони був лише G4 і було видно як з притоку вимивалась пилюка. Тому фільтри перед теплообмінником не завадять.

Для чого уявляти якщо можна запитати?

Мої ттх не відповідають реальному досвіду, бо ніколи споживання не було на опаленні меньше ніж 1кВт, і більше ніж 2.1кВт. Про видачу 10кВт взагалі мовчу, вона декларується для літніх умов. А для зими і температури опалювальної води 35С, ось таблиця. І навіть таку потужність на виході я не отримую при температурі води +28~+30. В реальності процентів на 20-30 меньше.

Співчуваю. Що за девайс? При яких умовах і за скільки часу так намерзає?

Не відомо на якій стадії циклу в нього таке обмерзання як на фото. Може це тільки початок циклу. І взагалі в нього цей девайс тільки два тижні. А ТТХ на шильдику крутіші ніж мої. Модуляція від 1 до 3кВт по споживанню, і 11кВт на виході. В мене блок ніби більший а 6-7кВт то мій максимум.