Dmode

Ну це вже краще ніж було. Ще би їх помістити в сухе середовище і потім в вологе і прослідкувати різницю в динаміці. Як варіант отримати на графіку обидва значення щоб було більше даних для аналізу в один момент часу. Оригінал відправляє як є, а віртуальний сенсор відправляє скориговні значення. Не тестував. sensor: - platform: ... humidity: name: "Оригінальна вологість" id: original_humidity update_interval: 60s on_value: then: - lambda: |- id(corrected_humidity).publish_state(id(original_humidity).state); - platform: template name: "Скоригована вологість" id: corrected_humidity filters: - calibrate_linear: - 0.0 -> 5 - 100.0 -> 90 update_interval: never

Там нема що шарити. Достатньо в google spreadsheet створити діаграму де по осі х будуть показники сенсора як вони є, а по осі y потрібні показники після калібрування, тобто референсні. Тип діаграми scatter. Далі customise->series->поставити галку на trendline, вибрати тип лінії (linear, polynominal...), у випадаючому списку для label вибрати use equation. I ви автоматично отримуєте формулу залежності каліброваних показників від того що видає сенсор. А також візуально бачите як підлаштовується крива, щоб вибрати найбіль підходящий варіант. Окрім лінійного, та поліномінального доступні і інші методи. Потім цю формулу можна використати в еспхоум, наприклад: filters: - lambda: return -10.2 + 0.631*x + 0.00468*(x*x); По суті це би мало бути те саме що і вбудовані в еспхоум функції, але з попередньою візуалізацією, що дає зрозуміти яка трендлінія найбільше підходить. Якщо не вказувати явно у лінійному калібруванні method: least_squares, то він будує окремі відрізки від точки до точки як і поліномінальне калібрування, але поліномінальне обєднує їх кривою. Тому без least_squares в референсних точках показники будуть такі як треба. А от між референсними точками можуть відрізнятись. Але у вашому випадку відхилення буде незначне, бо крива близька до прямої. Схоже що так. Тепер цікаво чи покажуть вони близькі значення у звичайних умовах стоячи поряд.

У вас лінійна корекція по кількох точках, що може давати результуючу лінію яка не збігаєть з більшістю точок. Можливо поліномінальна корекція була би тут кращою в цьому випадку. І на мою думку останню точку можна видалити, бо її результати на SHT могли би бути вищі за 100% судячи з лінії тренду і швидкості досягнення 100%, але сенсор обрізає все до 100%. Таблиця нижче порівняння лінійної і поліномінальної корекції для трьох точок, і для чотирьох точок. Як на мене в потрібному вам діапазоні поліномінальна по 3 точкам є найближчою до референсу. Якщо потрібні формули то ось

Ось ще 3 сенсори від Sensirion у "вуличному середовищі" пву. Лежать разом кілька діб. Місця калібрування показані стрілками. Після калібрування показники можуть розїхатись на 50-70ппм, потім знову зїхатись. У сенсорів Sensair таких розгулів не спостерігав.

Так. Від початкової температури його розчинилось більше ніж може утриматись в рідкому стані при кінцевій температурі. Не звертав би на ці цифри увагу, бо на таких пакетах все що завгодно можуть написати. Точної вологості знати не будете, бо там чистотою речовини ніхто не париться. Але для приколу можете перевірити, і просто порівняти показники сенсорів. Спочатку сілікагель треба просушити в духовці, і тільки потім робити есперимент в ємності без води, накидваши його туди побільше.

глянув залежність від температури, референсне значення трохи інше має бути ніж в вашій таблиці для вашої температури. Так, і пластик може бути гігроскопічний, тобто йому треба час щоб віддати вологу. Дистильована вода мала би дати насичення близьке до 100%, але потрібна температурна стабільність. Судячи з перекладу стандарту вище, поверх кристалів має бути трохи вільної води. Якщо воно зверху все тверде то це вже не є насичений розчин, і варто трохи додати зверху води.

Так можна робити лише коли вулична температура є близькою до внутрішньої. Зимою якщо так робити то потрібно робити розрахунки по масі, а об'єми рівні не будуть. Зимою простіше робити заміри зі сторони приміщення анемометром типу гарячу струна у вигляді щупу.

Ок, тоді простіше Але не завадило би вирівняти гілки. Бо вітальню можна трохи придавити спеціальними кільцями в колекторі. Але якщо так і планувалось то ок.

Якщо у вас трійникова розводка без дроселів перед анемостатами, то при знятих тарілках на кожному анемостаті буде різний розхід. Тому не зрозуміло про який саме анемостат з 10 кубами мова.

Так може на іншому 100кубів? Тобто, я до того, що показник одного анемостата не достатній для висновку чи є сенс. Не знаю яка у вас залежність в об'ємі від обертів, в мене при 1500rpm на виході близько 200 кубів, але на одному з анемостатів теж може бути 10 якщо так налаштувати.

Принцип тупий. Базова лінія, від якої починається відлік (400ppm), зміщується в сторону найчижчого рівня, в якому перебував сенсор за якись певний час. Тобто якщо раз на якийсь час сенсор не попадає в середовище з рівнем 400ppm, то при включеному автокалібрування з часом показники будуть покахувати оптимістичну фігню. Цей опис на совісті продавців. В документах від Сенсіріон йдеться не про автокалібрування, а про тимчасове зміщення та повільне повернення до нормального стану, після того, як чутливий елемент просохне після тривалого перебування у середовищі з високою вологістю. Щоб це повернення пришвидшити у вас є функція підігріву. В Сенсіріон є цікавий документ, в якому описується як тестувати сенсор у порівнянні до референсного сенсора. Як референсний рекомендують використовувати SHT85. Видно він в них найбільш точний. Він дійсно по даних випробувань приведених вище мав найменьші відхилення але ціна його понад 30 баксів.

Та ні, еталонного середовища це не замінить. Невідомо наскільки точними є розрахунки Зерн щоб пробувати на них спиратись. Взагалі їх калькулятор досить примітивний. Не враховує точку обмерзання, різницю в балансі. А ці фактори будуть суттєво впливати на вихідну вологість.

В яких одиницях обчислювати похибку це вже як кому більше підходить. Головне, що калібруванням її можна звести до мінімуму. А різниця між 33%rh і 40%rh виглядає однаково страшно, незалежно як вона обчислюється. Бо якщо привязувати до вологості алгоритм захисту від обмерзання, то бажано щоб сенсор видавав більш точні значення на низах. Не калібрував ще, поки лінь перемагає. Може колись потім візьму ще іншої солі, зроблю більше точок. Чисто з цікавості. І тоді відкалібрую. Мій захист від обмерзання поки не привязаний до вологості. Поки вистачає розуміння, наскільки ті всі показники вологості можуть бути далекими від реальності.

Наївно, для чого б тоді робились тести на різних точках.... Як кажуть навіть зупинений годинник два рази на добу показує правильний час... Тобто любі варіанти можливі. Але маючи тільки дві точки, можна зробити лише лінійне коригування. Якщо ж показники відрізняются нелінійно, то співпадіння десь посередині може і не бути. Щоб розуміти це роблять більше точок ніж дві. З мого зоопарку лише один з BME можна назвати досить точним, чого не скажеш про другий... Дешеві китайці теж показали не погані результати. чорний виносний: дешевий китаєць білі 2шт: дешеві китаці сяомішні 2шт такі

Ось наприклад кількох сенсорів з мого експерименту. Мої Сяомішні на низах брешуть досить сильно. Це не значить що у вас має бути так само. Це скоріше демонструє що всі ці сенсори лотерея, і без перевірки неможливо сказати хто з них ближче до правди.

По двом точкам розраховується лінія калібрування. І через формулу або вбудовану функцію в еспхоум коригуєте отримані значення. Калібрування може виявитись і нелінійним, але про це ви зможете дізнатись тільки якщо зробити більше точок ніж дві.... Спочатку випікання, потім насичення. Тобто обидва. На чутливому елементі випалюються забруднення, які до цього могли вносити спотворення. Але сенсор після такої процедури всеодно потрібно калібрувати. Достатньо звичайної води, яка створить насичення близьке до 100%. Пора***те через абсолютну вологість, яка буде відносна вологість у духовці при 65~85С. Умови якраз будут такі які рекомендує даташит. Це на високій точці, на низах все може бути навпаки.

MgCl2 99% NaOH 99% (потім можна використати для прочистки труб каналізаційних) Нема змісту зупинятись на пів дорозі, коли ці пів дороги нічого вам поки не дали, окрім розуміння які показники відповідають верхній точці калібрування. Навіщо та лотерея, якщо ви вже зробили половину роботи. Якби можна було купити(зробити) якийсь супер-точний сенсор, то ані виробники цих же дорогих сенсорів не виробляли би професійні калібрувальні набори, ані користувачі яким важлива точність (як наприклад поціновувачі сигар) не калібрували би свої сенсори, раз на якийсь час. Бо то калібрування з часом пливе. А який зоопарк з показників різних сенсорів можна отримати я викладав вище. Реальність вона така. Продати у роздріб пересічному споживачу можна і те, що не прийме великий вендор. Користувач посилання на статтю якого викладав вище, вів розмову з інженером Сенсіріон щодо того, чому можуть бути такі розбіжності. Той висловив припущення, що сенсори могли бути забрудненими якимись VOC, що призводить до зміщення калібрування. Такі сенсори потім продають китайці як нові, задешево, бо пересічному і так зійде.

Чому температура коливається в діапазоні 1С ? В такому експерименті температурна незмінність є важливою. Ось переклад американського стандарту: "10.2.2 Розмістіть певну кількість обраної солі на дні ємності на глибину близько 4 см для солей з низькою відносною вологістю або на глибину близько 1,5 см для солей з високою відносною вологістю. 10.2.3 Додайте воду приблизно по 2 мл, ретельно перемішуючи після кожного додавання, доки сіль не зможе абсорбувати більше води, що демонструється наявністю вільної рідини. Хоча система насиченого розчину визначається наявністю надлишкової кількості нерозчиненої речовини, перевага надається мінімізації присутньої вільної рідини для зручності використання та для мінімалізації впливу на стабільність у разі змін температури." Тобто у сіль маленькими порціями додається вода, поки не впевнитесь що з'явилась вільна рідина. Воду бажано брати дистильовану або після осмосу. Тому калібрування робиться по кількох точках. Зараз у вас є тільки одна.

Така конфігурація вимагає дуже багато часу для врівноваження. Може бути кілька діб. А також не рекомендується поміщату туди щось, що може грітися, як то наприклад повербанк чи особливо ESP. Бо такі девайси призводять до температурної нерівномірності всередині контейнера і значної похибки. Для того щоб досягти за кілька годин рівноваги об'єм повітря над розчином не повинен перевищувати 25см3 на 1см2 поверхні розчину. І чим меньше повітря тим краще. Пластикові тари можуть бути гігроскопічними, і впливати на час врівноваження. Тому для вашого сенсора більш точним і швидшим рішенням була б скляна тара, з кришкою, через яку продіваєте сенсор. Фірмові калібраційні ємності виглядають ось так. В них десь 2~4см3 повітря на 1см2 розчину. Тому вони порівняно швидко забезпечують врівноважений стан як по вологості так і по рівномірності температури в обємі над розчином. На фото не видно, що це насичений розчин, бо він повністю прозорий. Сипте туди ще солі, щоб було явно видно що вона там є у вигляді кристалів, які вже не розчиняються. Важливим є не кількість розчину, а його площа поверхні що контактує з повітрям. Сіль має бути чистою без антизлипаючих домішок і не йодована, бо інакже похибка теж можу бути значною.

Опишіть що робите, бо по фото якась муть виглядає.

Ось такий інспекційний лючок добре підійшов. Закривається/відкривається просто і швидко. Герметичний, має ущільнення. Залишив там SDC41 після калібрування на кілька діб. Бачу що за цей час рівень на вулиці коливався в межах близько 50ппм. Тобто щоб всі сенсори привести до єдиної "бази" треба їх всі одночасно калібрувати. Інакше покази можуть гуляти лише через різний рівень на вулиці в момент калібрування.

З включеним підігрівом дані є спотвореними. Ця функція не для постійної роботи. Для "кімнатної" вологості вона не потрібна. Вона для динамічних умов високої вологості з можливістю конденсації, для короткочасних прогрівів перед зняттям даних щоб вивести чутливий елемент з насиченого стану. Дані в такому режимі знімаються після того, як сенсор охолов.

Вище приводив приклади які можуть бути розбіжності навіть в однакових моделях сенсорів, не кажучи про різні моделі. Перевіряти над насиченими розчинами хімічно чистої солі (>99%). З вашим сенсором це досить просто зробити, бо він на дроті та займає малий об'єм. Хоча би по двом точкам по низькій вологості та по високій. За високу точку (75%) можна взяти натрій хлор (кухонна сіль) якщо вона без протизлипних агентів та не йодована. За низьку наприклад MgCl2 (33%) та NaOH (7%, обережно бо їдке). Ось тут можете прочитати про процес більш детально. Тут меньш детально але від Bosch про калібрування BME280. Для власників сигарних шаф калібрування сенсорів вологості буденна процедура, бо для них важливі точні показники. Не будуть, бо ви не знаєте який з них і на скільки бреше. Лише перевірка в еталонному середовищі описаному вище може внести ясність.

Спробуйте, поділіться потім досвідом. Зі свого боку розкажу. В мене два джерела конденсату: рекуператор та сушка для білизни. Обидва варіанти ідуть напряму в каналізацію. Бо обидва мають певні аромати у складі. З сушки конденсат пахне миючими засобами, конденсат з рекуператора теж має певний аромат, яким він видно насичується від відпрацьованого витяжного повітря. Фільтрувати конденсат від запаху напевно можна колоною з активованим вугіллям. Але сам би таким не займався.

То з'єднайте там де розрив і заміряйте опір кола (самі чи в електрика). Тоді можна буде обчислити потужність. Після заміру опору стане зрозуміло. Якщо це опір готового виробу в цілому, то опір буде близько 470 Ом.