Dmode

яка саме модель?

Можливо коли сенсор близько до відкритого вікна, це буде працювати. Але памятаю що в мене можна було відкрити всі вікна на 1 і на 2 поверсі, і тільки через 20-30хв такого провітрювання сенсор в кухні (близько до центру будинку) починав наближатись до вуличного рівня.

Ніхто не може знати точної причини, бо все згоріло. В тому числі частина ввідного кабелю що йшов від лічильника вниз ще 2м. А це свідчить що загорілось саме від ввідного кабелю в дім. Кабель був старий, ізоляція була потрісканою та осипалась. При наявності УЗО в щитку його би почало вибивати задовго до пожежі, ще коли почали виникати проблеми з ізоляцією. Завжди можна знайти випадок в якому ПЗВ не допоможе. Але ПЗВ встановлюється саме для випадків коли воно може допомогти.

Протипожежний ПЗВ захищає ввідну лінію та обладнання розташоване до наступного по схемі ПЗВ. Бажане розташування у щитку на опорі де лічильник стоїть. Витік на ввідному кабелі або обладнанні між протипожежним ПЗВ 100~300Ма до наступного ПЗВ 30Ма буде оброблений протипожежним ПЗВ. В нашому СТ недавно була велика пожежа на стовбі, коли ввід почав горіти.

У сенсіріон алгоритм привязаний до найнижчого показника і до проміжку часу за який сенсор збирає дані, це близько 8 днів. Після цих 8 днів відбувається зміщення базової лінії у визначеному алгоритмом напрямку на 50ppm. Коли цей момент настане невідомо бо сенсор ніде не сигналізує про початок періоду відліку цих 8 днів. Може це настане одразу як Ви вийшли на вулицю, а може і через 1~8 днів. При початковому зміщенні у 200ppm, знадобиться 4 таких періоди, сумарно 32 дні. В такому випадку опція ручного калібрування дозволяє досягти потрібного результату одразу. Також вказують що відключення автокалібрування вимагає рідшого ручного калбірування. З досвіду можу сказати що з виключеним автокалібруванням показники дрейфують майже так само. Тому вірогідні значення можна отримати тільки на протязі тижня з моменту останнього калібрування на вулиці. Та якщо потім раз на кілька днів виносити сенсори на вулицю.

Не достатньо просто 1 раз винести. В деякий девайсах в прошивці є обмеження щоб він меньше 400 не показував, тобто буде показувати 400, навіть коли визначає 200 (через зміщення базового значення алгоритмом автокалібрування). Тому якщо є опція ручного калібруваня, то треба вручну відкалібрувати після пів години перебування на вулиці. Якщо такої опції немає, то вірогідніше за все, через тиждень базова лінія зміститься на 30-50ppm, тому щоб вийти на вірогідну базову лінію, потрібно буде виносити його на вулицю 3-4-5... раз з частотою в Х днів, які визначені в алгоритмі автокалібрування. Ну і це все гадання на кавовій гущі. Без визначення моделі сенсору та його алгоритму автокалібрування нічого точного сказати не можна.

Якщо він ніколи не калібрувався то немає підстав йому довіряти. Автокалібрування вимагають щоб хочаби раз за період в кілька днів (в залежності скільки виставлено в алгоритмі сенсора) він потрапив в середовище 400ppm. В приміщенні ж де проживають люди це неможливо, і автокалібрування починає відштовхуватись від найнижчих показників в приміщенні, і в результаті показують нереально оптимістичні показники. Наприклад швейцарські сенсори сенсіріон так себе ведуть вже десь після місяця-півтора перебування в приміщенні з людьми.

Де саме встановлений сенсор що показаний на скріні з вологістю? Який саме? Чи є там опція калібрування і коли вона проводилась?

Виглядає аномально дивно. Одразу приходить на думку перевірити як сенсор вологості, так і сенсор СО2. Де саме вони встановлені і який їх тип, чи їх дані підтверджувались іншими повіреними чи гідними довіри девайсами? Далі якщо дійсно відбувається такого рівня емісія вологи з конструктиву, то що є його джерелом?

Теж запитав в постачальника, підтвердили що для девайсу в цілому, коли до патрубків нічого не підключено.

Якщо виявиться що тільки вентилятори, то доведеться додавати опір теплообмінника а він на 250м3 близько 100Па, плюс на фільтрах буде 5-20Па

Ну якщо це характеристика девайсу в цілому (а не самих вентиляторів), то близько 240 кубів вона дасть якщо опір системи будо до 200Па. Думаю ваш опір системи буде меньшим. І можливо є шанс вийти на показники близькі до кривої з цифрами 7-4-1. Тобто десь 100, 180, 260м3/г на кожній швидкості ПВУ. Якщо ж це тільки х-ки вентиляторів, то фільтри та сам теплообмінник можуть дати понад 100Па, плюс ще опір системи і будемо ближче до кривої 8-5-2. Але це все не точно. Краще порахувати опір ваших каналів, і запитати виробника чи характеристики напору дані для вентилятора чи для девайсу в цілому.

Щоб приблизно прикинути якою буде продуктивність треба враховувати опір системи. Для цього треба порахувати опір повітропроводів від решітки на фасаді до анемостату/решітки на пленумі. Потім знаючи цей опір, дивитись на напорну характеристику вашого девайсу. І тільки після цього ви зможете прикинути об'єм та швидкість руху повітря. Покажіть напорний графік девайсу.

В таблиці немає першої чи другої, чи іншої швидкості вашого ПВУ. Там є швидкість у м/с та об'єм повітрообміну у м3/г. При швидкості 2.5м/с дві паралельні труби дадуть на виході з пленуму 56м3/год. Далі припустимо що найдовший та найнагруженіший канал у вас 10м, тоді опір каналу при вищезазначених параметрах буде 17Па.

Далі приблизно так. Треба підібрати оптимальне місце для колекторів іх конфігурацію і кількість (я розмістив на схемі приблизно де попало), і подати до них магістралі від ПВУ. Якщо не має досвіду якихось креслень, беріть папір в клітинку наносьте на нього план в масштабі, вирізайте з паперу різні розміри колекторів і магістралей і переміщуйте туди-сюди поки не визначитесь з оптимальною локацією. Для чого? Там жеж є в таблиці дані по м3/г для кожної швидкості.

Ну наприклад. Або і там і там по трохи забрати (робиться при балансуванні на колекторі). Це вже не міняє загальну картину.

Почав би з балансу. Цифри показують скільки подаємо і скільки забираємо.

Покажіть план з екплікацією приміщень і де на ньому має стояти ПВУ.

Піднімаєш рівень повітрообміну до потрібного без побічного зниження вологості. Після встановлення ПВУ відпала потреба відкривати вікна літом. Так і тихіше і пилюки меньше, і приміщення не перегрівається так, як з відкритими вікнами. Літом навпаки вологість росте і повстає питання її зниження, для чого використовую кондиціонери (але ці періоди короткі, може тиждень-два в сумі за все літо). Це свідчення про дуже низький рівень повітрообміну. Знаю, проходив. Після досвіду з ПВУ повернусь до такого режиму хіба що з примусу.

Звісно при 60 буде ще комфортніше, але і вологість буде нижчою в морози. Якщо подобається такий рівень повітрообміну, то його можна використовувати в міжсезоння та літом.

З моїх спостережень при 30м3/год/людину близько 800 - 900 ppm CO2, при 40м3/год/людину близько 700-650 ppm.

А це звідки?

Так, можна. А він в яку ціну?

Схоже це цей hirsch-porozell.ua/теплоізоляція/теплоізоляція-фундамента/s-150-l/ Я би його розглядав під ненесучу частину. За чесні 25кг/м3 це непогана ціна. Століт за свої 23-24кг/м3 хоче понад 3600грн/м3. Якщо є сильне бажання зекономити, то на вертикальну площину L-блоку можете взяти такий самий як на ненесучу частину (на скрінах проекту у Вас зараз весь L-блок з несучого матеріалу). В любому випадку всі обрані матеріали погодьте в свого конструктора.

Це який конкретно артикул Hirsch?