Dmode

Тут до речі свіже відео про генератор на магістральному газі

Обговорювалось вже https://www.stroimdom.com.ua/topic/229104-pritochna-ventilyatsiya-dim-vulitsi-yak-borotis/?do=findComment&comment=4907566 На дорозі в повільному потоці машин в місті він автоматично тримав повітрообмін на рециркуляції майже весь час. Ось його опис: Не чув щоб хтось такий датчик адаптував до ПВУ. Не знаю як він би відпрацьовував сморід від спалювання листя та твердотопів, бо вихлоп від бензину-дизеля і сморід від твердотопу напевно сильно відрізняються по концентраціі речовин на які він реагує.

Не підходять. Була вже подібна тема на форумі. Наскільки розумію доступного рішення поки не знайдено.

Хто ж знає ваші вимоги до зарядного? Наскільки мені відомо є два шляхи: новий спеціалізований девайс, і б/в блок живлення від базових станцій. Перший дорожчий відносно малої потужністі та без регулювання, другий може бути в рази більшої потужністі мати регулювання по вольтажу та струму, але може вимагати доопрацюваннь входів і виходів з серверних розємів на більш зручні.

Якось теж зробив вуличний стіл з готового клеєного щита, витримав він кілька місяців на вулиці і порозпадався на окремі ламелі.

Якщо взяти наш ПВ (провід мідний для електричних установок), то його тривало допустима температура нагріву жил +70°С. 6AWG це насправді 13.3мм2, 16 квадратів це найближчий метричний відповідник. І якщо вірити наступній таблиці, то тривале навантаження в 100А він витримає лише з певними видами ізоляції. І при цьому температура його буде понад +90С. Що вже вище ніж допуск для наших проводів ПВ. Так отож, я ж питаю для тривалого навантаження, яке в себе перевірив при кількагодинному заряді від інвертора на 82А(його максимум). А ще зробив комплект з двох б/в блоків живлення, які в сумі дають понад 90А, для пришвидшення заряду якщо буде така потреба зимою в блекаути. Тому максимальний довготривалий струм може бути понад 90А не тільки в піки. А де про це прочитати більш детально? В мене збірки від київського MDS, в них перемички з тонкої міді січення 0.8х20=16мм2. Збірок 4шт паралельно, тобто навіть теоретичі 170А, які я можу запустити довготривало на заряд (інвертор+блокиЖивленя), розподіляться між збірками по 42А, тобто вже не дуже великий струм. Чи з огляду на вищевикладене варто думати про заміну цих перемичок на більший переріз?

Ось термограма після 60хв струму заряду 82А. Для дротів січенням 25мм2 і 35мм2. Поміняв на 35мм2 коли побачив як ведуть себе 25мм2 при такому струмі. Ваші 16мм2 при 100А мали би грітися в такому режимі ще сильніше. 25мм2 35мм2

Це для змінного струму підбір січення. Для постійного інший підбір, і там більший вплив довжини і січення на втрати і нагрів. Цікавить саме яким має бути січення перемички між комірками в збірці 8S або 16S. І взагалі цікаво як впливає січення перемичок на роботу самої збірки?

Якого січення (мм2) має бути перемичка між комірками ліферу ємністю 100-150Аг?

Ці модні релє можуть відключати фазу разом з нулем, тому додали вихід для N. У вашому випадку можна зробити без транзиту нуля через зубр. А можна і використати доступну функцію транзиту.

Якщо замість ПЗВ+АВ ви використовуєте ДІФ, то ось так би мала виглядати ваша схема. Трьохфазний ДІФ для трьохфазних споживачів. Для однофазних окремі ДІФи для кожної фази.

Як таке взагалі могло комусь в голову прийти? Виглядає як намір цілеспрямованого нанесення шкоди тим хто це зібрав.

Достатньо щоб в сусіда була якась нагрузка на фазах. Тому шукайте по лінії яка вас з сусідом живить.

Правильно вам вказали що це з нулем проблема. Перевіряйте контакти нуля по всій лінії від вашого щита і аж до стовпа, збірки, повітряної лінії. Релє подає живлення, вмикається нагрузка. Коли обірваний або "підгулявший" нуль, нагрузка по одній фазі сильно просаджує на ній напругу і відповідно росте напруга на інших фазах, тому спрацьовують релє на інших фазах.

І як тепер генератор в економному витягує?

В більшій мірі випромінюванням. Ось приклад еспериментальних досліджень поляків: чим вища температура поверхні підлоги тим більша участь конвекційної складової. при t.подачі +30С близько 27% передається ковекцією, при t.подачі +55С вже близько 32%. Також тут видно, що загальна тепловіддача залежить від температури поверхні, тож 11Вт/м2С з метра квадратного можна отримати тільки з високою температурою. З більш нормальними для наших часів температурами цей показник трохи нижчий.

Чому? Вийшов з ладу? Поділіться будь-ласка досвідом який привів до рішення заміни. А також чи задоволені новим у порівнянні до старого? Питаю бо в самого та сама лінійка 3.6кВт...

А чому був?

На чому зупинились? На саморобному фільтрі чи автомобільні підійшли?

Про зайвий міст холоду у вигляді проходу кладки димаря через огороджуючу конструкцію вже згадували? Якщо так хотілося цегли в димарі, то прохід через утеплювач можна було викласти з матеріалу з кращими теплотехнічними характеристиками.

Формучанин @fim так зробив, окремі приводи на повітропроводах та сенсори СО2 на кожну кімнату. Внутрішнє повітря містить як продукти життєдіяльності людини так і летючі органічні речовини (VOC), емісія яких може відбуватись з більшості матеріалів у будинку на протязі всього періоду його експлуатації. Коли в будинку є люди можна спиратись на рівень СО2, коли в будинку є мало людей, або люди відсутні, то тоді спираєтесь на мінімальний гігієнічний повітрообмін, який у різних країнах прийнятий на рівні від 0.3-0.5 внутршнього об'єму будинку за годину. Тобто залежність приблизно така. Якщо прийняти що: будинок має 300м3 внутрішнього об'єму повітря. на 1 людину прийнято 30м3/год мінімальний гігієнічний повітрообмін 0.3, тобто (300*0.3)=100м3/год Тоді в результаті отримуєте, що нижче ніж 100м3/год повітрообмін не повинен опускатись, якщо в будинку 1, 2 або 3 людини то 100м3/год, і тільки коли (м3/год/людину * к-ть людей) > (мінімальний гігієнічний повітрообмін) то повітрообмін починає рости, тобто для 4людей => 120м3/год, 5=>150 і т.д. Також важливо усвідомити що відчуття комфорту для різних людей відрізняється. 30м3/людину це мінімум, який дехто для себе приймає на більшому рівні. Мінімальний гігієнічний рівень теж може бути прийнятий на вищому рівні, особливо в нових будинках, де емісія VOC почаково тримається на високому рівні. А щодо конкретного якогось приміщення, то під час проекту приймаєте ту кількість людей яка планується в цьому приміщенні при його номальній експлуатації, тому якщо там наприклад 2 особи будуть спати в спальній, то і розраховуєте на 30м3/год*2людини=60м3/год. Ваша ПВУ повинна мати спроможність забезпечити таку (не меньше) кількість повітря (з врахуванням інших приміщень) на другій швидкості.

який цикл є мікро?

Ось знайшов дослідження німців. Виходить що за 900 днів при 100% SOC мінус 11% ємності. 50% SOC мінус 5% ємності. 0% SOC мінус 2% ємності. Цікаво що опір більше виріс при 50% SOC. Екстраполюючи: при 100% SOC +25C деградація 4.46% в рік. Тобто 20% втратяться за 4 з половиною років. при 50% SOC +25C деградація 2.03% в рік. Тобто 20% втратяться вже майже за 10 років. при 0% SOC +25C деградація 0.81% в рік. Тобто 20% втратяться вже майже за 25 років. Також судячи з графіків найменьшою деградація є при температурі 0-10С і при SOC0%.

Яке то таке? В даташитах вказують кількість циклів при якій втрачаються 20%. А скільки втрачається коли вона просто стоїть в системі на підтримці, можливо вона за кілька років втратить ті ж 20% або більше, це ж важливий параметр який чомусь ніде не вказаний, і не бачив щоб таке обговорювалось десь... А повинно?

та це ясно, цікаво як це виглядає в процентах втрати ємності на рік