Dmode

Напевно вам будуть цікаві ці відео

Так @volomoto ж ніби зі Львова, а то є трохи дальше від моря...

Ще можна використати "мікро ДБЖ" від MeanWell які при потребі перемкнуться на батарею. meanwell.kiev.ua/ua/g1762689-bloki-pitaniya-funktsiej

Зверніть увагу на протокол випробувань вище, який там показник з напиленням і без. Те що він вам здається невиправдано великим не скасовує фактичного стану справ. Ще раз, це випробування в натурі на зразках перелічених там склопакетів. Саме так, це все балачки. Порівнювати можна лише різні варіанти, в ідеалі в однакових умовах, як це роблять при натурних випробуваннях. Ви ж перебуваючи у ілюзії "маркетингового ходу" вибрали меньш ефективний варіант, і той факт що він вас влаштовує, не відміняє факту що з напиленням ваші тепловтрати через склопакети були би суттєво меньші. Я не "топлю" за напилення. Вибирати його чи ні - індивідуальна справа кожного. Хочеш зекономити зараз заплатиш пізніше і навпаки. Тут кожен вибирає компроміс між цими варіантами. Але стверджувати що коєфіцієнт здається завеликим, бо немає розуміння як це працює, і тому це маркетинговий хід - не є Ок. Саме на такій логіці в 21 столітті будуть свою аргументацію прихильники теорії плоскої землі.

Приведений вами як приклад Ubacus U-Wert-Rechner не призначено для розрахунку світлопрозорих конструкцій, тому не варто використовувати його в порівнянні до призначених саме для цього інструментів. Для вікон там є окремий інструмент, але окремих розрахунків склопакетів там немає, замість цього пропонується використовувати узагальнені дані для кількох типів осклення в тому числі з низькоемісійним покриттям. Ubacus U-Wert-Rechner не вміє обраховувати гази, окрім закритої повітряної камери. Щоб пересвідчитись в цьому достатньо створити камеру на 500мм аргону, де він покаже оптимістичну фантазію U-value: 0,035 W/(m²K). Якби так було насправді ціни би не було такій ефективній конструції. Перед тим як використовувати ті чи інші дані по матеріалам з ubacus варто звернути увагу ким вони були внесені, і чи були перевірені. Аргон там якраз один з користувацьких внесень не перевірених адміністрацією. Він внесений як звичайний «твердий» матеріал а назву має як газ, тому вводить недосвідчених користувачів в оману, і не дає подібних на газ результатів. Низькоемісійні покриття на склі використовуються з середини минулого століття. Відктриття про "маркетинговий хід" нагадують аргументи прихильників теорії плоскої землі. В мережі є достатньо валідацій, тестів і випробувань як закордонних так і вітчизняних. Ось для прикладу перший що трапився вітчизняний протокол випробувань склопакетів. З огляду на те, що невідомо якого саме виробника низькоемісійне покриття, та оскільки у протоколі "R приведене" а не центральне як в ЕN, то тому спробуємо порівнювати результати калькуляторів виробників скла лише приблизно. Але і такого порівняння буде достатньо. Беремо формулу 4-16-4, для її варіантів визначємо U z R, та порівнюємо U до результатів калькуляторів склопакетів. Яскраво видно, як поява одного low-e покриття покращила результат випробувань однокамерного склопакету майже вдвічі. Результати калькуляторів демонструють таку саму тенденцію Так само порівнюємо приведену у протоколі формулу 4-10-4-10-4. Додавання лише одного low-e покриття покращило результат випробувань з 2.2 до 1.5, калькулятори демонструють подібну тенденцію. Додавання двох low-e покриттів покращило результат випробувань понад 2 рази, калькулятори видали подібні значення. Підсумовуючи. Нерозуміння процесу не обовязково означає відсутність цього процесу. Низькоемісійні покриття працюють незалежно від рівня розуміння їх роботи користувачем. Не варто для обрахунку ефективності склопакетів користуватись інструментами які для цього не призначені. Щодо калькуляторів склопакетів від виробників скла, так вони нічого нового не придумують. Використовуються розрахунки згідно норм EN 410 и EN 673. В мережі можна знайти звіти від відповідних тестових органів, які перевіряють кожну версію калькулятора виробника скла на відповідність розрахункам по EN. Можна не користуватись цими калькуляторами а самому рахувати по формулах з EN, калькулятори ж просто економлять час.

Вам підійде любий з них. ПовМр має якусь індикацію, що воно індикує не зрозуміло без інструкціі. Є ще балансири на яких є вольтметри і зразу видно напругу кожної батареї. Я балансувальним онанізмом займався вручну як вам пропонує дописувач вище, але не довго бо коли перейшов на 24В зрозумів що буду брати ліфер. Так от, можна і вручну, але прогавити момент коли напруга виїхала за межі дозволеної виробником елементарно. Я за відсутності балансиру підключав 30см 12В лед стрічки в сумі на 2-3Вт до батареї "вискочки", і потім треба було ще не прогавити момент коли цей колхоз треба було відключити щоб батарея не пішла в "мінус". Але вручну це гемор ще той, бо можливо тільки коли ви поряд, не спите, не забули і т.д. Ось як виглядають ті балансири в середині, з відео розкурочення девайсу після неправильного підключення.

Ось приклади: 1, 2. Для двох батарей підключених послідовно потрібно всього 3 проводи. І паяти нічого не потрібно. І навіть якщо буде кілька збірок паралельно то достатньо буде того ж одного балансиру. Приклад схеми з мануалу Victron.

Якщо не вірите нам. То зверніть увагу як ця тема висвітлена в мануалі по DC дротуванню від Victron Energy, в розділі балансування свинцево-кислотних батарей.

А яку перевагу (окрім компенсації падіння напруги за рахунок вимірювання напруги саме на клемах комірок під час заряду) дає наявність зворотнього звязку батареї з інвертором в збірках зі зворотнім звязком?

Якщо є можливість пробуйте вже, поки ціни ще в космос не полетіли. Там дійсно нічого складного якщо підходити прискіпливо і без поспіху. Порівняєте і продасте те, що не виправдає сподівань.

ось це? logicpower.ua/akkumulyatornye-batarei-lifepo4/akkumulyator-lp-lifepo4-48v-51-2v-50-ah-2560wh-bms-100a-50a-metall

Так і в мене на одному з челенжерів є така сама дата на кришці. Видно це все один і той же OEM виробник бо корпус абсолютно ідентичний. Ця кришка знімається (фото вище) і може бути замінена на ту де потрібна дата вибита.

Може комусь буде цікаво наступні дані. Свинець вже 3 місяці стоїть без діла. Напруга float заряду була 13.8. Ось дані по напрузі акумів після 3 місяців зберігання. SIAP 6GEL 105Ah 13.05В (вік 1 рік) CHALLENGER AGM A12-100 12.97В (вік 9 міс) CHALLENGER GEL EVG12-110 13.03В (вік 2 роки, той де банки були під кришкою відкриті) INERGE AGM IN-12-100-A 13.15В (вік пів року)

Пішов повторно перевірив. Результати детального огляду: SIAP 6GEL 105Ah - акум топчик майже 43кг. тільки наклейка яку може переклеїти кожен, жодних серійників чи дат на корпусі немає. CHALLENGER AGM A12-100 вага майже 28кг на кришці корпусу яка знімається і може бути замінена вибита дата CHALLENGER GEL EVG12-110 вага майже 32кг жодних дат на корпусі немає, навіть на зйомній кришці INERGE AGM IN-12-100-A вага 30кг знайшлася маленька паперова наклейка де вручну поставлені галочки напроти місяці та року, таку наклейку може переклеїти кожен. UPDATE. На зйомній кришці теж знайшлася вибита дата, але кришку можна замінити на іншу. Більше того, корпуси GEL AGM челенжерів під зйомною кришкою виявились ніякими не герметичними, банки закриті просто резиновими ковпачками, кілька з яких були зірвані і лежали збоку. В отвори можна заливати електроліт. Тобто це виявились звичайні акуми, а не герметичні.

Дискусія по маркуванню і довірі цьому маркування стосується любого товару. В тому числі і свинцевих батарей. Там є маркування по якому можна перевірити серійники чи дати виробництва? В мене ось лежать AGM та GEL батареї без діла від 3 різних виробників. На жодному з корпусів немає такої інформації.

Я теж з цього відео починав своє занурення в тему ліферів. Не беріть його близько до серця, є ще багато цікавіших.

Відсутність промерзання зазвичай забезпечується зовнішнім утепленням. При його певній товщині вікно виноситься вже в площину утеплювача. Приведіть приклади вузлів про які ви говорите. В кожній віконній системі сертифікованій пасивним інститутом є валідовані способи монтажу, в спойлері нижче приклади для 4-х різних систем: Як видно з цих прикладів, утеплені відкоси застосовані у стінах з комблоків, де несуча бетонна частина стіни відокремлена від опалювального об'єму шаром утеплювача. У варіанті ж кладки чи бетону, що безпосередньо контактує з опалювальним об'ємом, утеплення внутрішніх відкосів відсутнє. Також, якщо ви берете до уваги технологію пасивного будинку, зверніть увагу на рівень утеплення в цих прикладах, та порівняйте зі своїм. Між "це погано" і "не дає значущого ефекту" є істотна різниця. І як видно з відповіді вище утепленя внутрішніх відкосів не є розповсюдженою практикою в пассивному будинку для стін з кладки. Натомість у пасивному стандарті є вимоги до опору теплопередачі огороджуючих конструкцій, при виконанні яких температура поверхонь вікна не повинна опускатись нижче 17С при -15С ззовні. Це досить високі вимоги. Тому в купі з обовязковою приточно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням та рекуперацією які є невідємною частиною пасивного будинку, ризик виникнення конденсації зведений до мінімуму. При створенні закритої повітряної камери у віконному отворі при щільно закритих важких і теплих шторах, температура поверхні скла може знизитись нижче точки роси з утворенням конденсату. Внутрішнє ж утеплення відкосів не вплине на саму слабку ланку віконного вузла яким є склопакет. Більше того як видно з розрахунку вище, в стіні з теплого матеріалу, внутрішнє утеплення відкосів дещо знижує температуру на поверхні віконної рами. Тому при відсутності радіаторів під вікнами, не бажано створювати шторами закриту повітряну камеру у віконному отворі. Розрашовувати класичні штори бажано на відстані від 5см від площини стіни. Так щоб ця відстань забезпечувалась i у складеному стані. При вікнах до підлоги труби теплої підлоги можна завести по підлозі у площу віконного отвору ближче до рами. При влаштуванні штор бажано досягнення компромісу який найменьше обмежує циркуляцію повітря. Також можна використовувати інші види штор які не створюють закриту повітряну камеру у віконному отворі, як рулонні, плісе, римські. Термін "звичайна вентиляція" є неоднозначним і може включати різні сценарії: від надлишкової до недостатньої або навіть відсутньої вентиляції. Більшість людей не має чіткого розуміння влаштування вентиляційної системи. При недостатній вентиляції, відносна вологість може значно підвищуватись. Підвищена вологість може спричинити конденсацію на холодних поверхнях, на яких при низькій вологості конденсації не відбувається. Але це не єдине місце де може бути допущено помилку. Неправильний монтаж може призвести до переміщення вологого повітря через віконний монтажний шов. Це вологе повітря може конденсуватись і призводити до появи цвілі, незалежно від ступеню утеплення відкосів. Питання забезбечення комфортної експлуатації віконного вузла є комплексним. Просто утепленням внутрішніх відкосів воно не вирішується, особливо в стінах з "теплого" матеріалу. З своєї особистої практики можу сказати що не стикався з утворенням конденсату на відкосах у ГБ стіні, які в мене неутеплені з середини і опалення тільки теплою підлогою. Ні в період коли жив з природньою вентиляцією і вологість піднімалась часами понад 60-70%, ні в подальшому після встановлення приточно-витяжної системи. В мене лише одна спальня має класичні штори розташовані вздовж усієї зовнішньої стіни. Вікно до підлоги розміром 2.1м*2.4м. Штори з легкого непрозорого матеріалу в рівень з підлогою, на відстані від стіни. В решті приміщень штори плісе та римські штори в площині рами. Всі ці вікна ведуть себе однаково. Може бути незначна кількість запотівання на склі вздовж нижньої частини склопакету у сильні морози, бо дистанційна рамка найпростіша з алюмінію. Але з відкосами не було i жодного натяку на якийсь конденсат.

Ось приклад розрахунку для хороших вікон (шестикамерна рама 86мм) та суцільної стіни з ГБ Д300 500мм з червертю, варіантів звичайного та утепленого 30мм XPS внутрішнього відкоса, для умов -22С +20С rh50%. В обох розглянутих варіантах (звичайний і утеплений відкос) температура поверхні відкосу вища за температуру конденсації при заданих умовах. Утеплений варіант на кілька відсотків виграє по загальному опору теплопередачі. Проте середня температура поверхні рами утепленого варіанту є трохи нижчою, але не нижчою ніж t конденсації. Тому обидва варіанти не створюють умов для утворення конденсату, який міг би призвести до пошкодження матеріалів і зниження теплоізоляційних характеристик стіни. Утеплення внутрішніх відкосів стін з "теплого" матеріалу (наприклад, ГБ Д300) не дає значущого ефекту в плані енергоефективності. Але такий підхід може бути корисним в деяких випадких для стін з цегли або бетону.

Даний розрахунок невідомо для яких цілей зроблений, і розрахований напевно щоб вразити пересічного споживача кольоровими картинками. Чи хтось бачив щоб в наш час хтось використовував газобетон з λ0.37, або віконних рам товщиною 60мм з матеріалу λ0.15? Фактично показали вузол по теплопровідності еквівалентний якомусь складському приміщенню з минулого століття, зі стінами з пустотної цегли без утеплення та рамою з 60мм дерева. Використання такої комбінації коєфіцієнтів теплопровідності у співставленні до сучасних вузлів та матеріалів є простою маніпуляцією.

Це по паспорту чи по замірам? Питаю бо мій водолій з паспортними 2кВт насправді споживав від 2.5 до 2.7кВт.

Для мене цікавим є те що кондиціонери спожили меньше ніж холодильник. Здавалося що кондюки повинні накручувати в рази більше...

яка саме вийшла ціна?

Якщо не помиляюсь у@volomotoне ліфепо, а автомобільний літій.

В мене 4шт 12В свинцевих по 100Аг, для отримання 24В підключав по схемі 2S2P. При заряді-розряді один акум в кожній гілці виїзжав за межі рекомендованої виробником напруги. Приходилось вручну підключати на "вискачок" якусь нагрузку, щоб вирівняти напругу. Тому правильно радять про бмс балансир, він робив би вирівнювання автоматично.

Пройшов подібний шлях від 300Вт ДБЖ з 12В свинцем під роутер і ролети, потім дешевий 1.5кВт інвертор з 12В свинцем під освітлення та комп (потім інвертор спалив по необережності). В процесі зрозумів що потрібна більша потужність. Взяв дешевий інвертор на 3.6кВт на 24В з свинцем (4*100Аг). В процесі зрозумів що обмеження свинця по заряду і розряду мені не подобаються. Додав до свинця збірку LiFePo. Сподобалось. Перейшов повністю на ліфери. Тепер свинець стоїть без діла. Розумію що кожен має пройти свій шлях щоб зрозуміти що йому потрібно. І будь які поради зі сторони не будуть сприйняті поки не буде отриманий власний досвід. Також в процесі ростуть бажання щодо того, що би можна було включити в резервне живлення. Зараз постійно заживлено: холодильник, комп, медіабокс з ТВ, роутер, охорона, насос свердловини, група резервного світла. Через перемикач 1-0-2 заживлені кондюки, пралка, сушарка, тобто вони підключаються до інвертора тільки у випадку потреби, не постійно. Можливо додам також до цієї тимчасової групи ще мікрохвильовку. Так от тепер розумію що якщоб збирав все з нуля, то інвертор брав би потужністю 5-6кВт. Система має бути на 48В, бо 24В це тимчасовий костиль, який бачу що рано чи пізно буду міняти на 48В. Максимальний струм який видає мій інвертор на заряд це 82А, яле це не є багато у випадку короткочасної подачі світла. Тоді цієї потужності може бути не достатньо для швидкої зарядки. Тому придбав ще 2 б/в блоки живлення від базових станцій, які можуть видати ще близько 100А, тобто в сумі потужність зарядки може бути до 180А, сумарна потужність в режимі заряду майже 5кВт по ватметру.