Dmode

Пропорційність на виході дифузорів в залежності від зміни потужності установки ви зможете отримати лише у колекторній системі. У вас на схемах трійникова, тому нашатувавши її на якісь певні значення при певній потужності, при зміні потужності значення на дифузорах зміняться непропорційно.

Нє. Хто би тоді купляв теплові насоси якби вони тенами гріли...

Одне друге не виключає. Можна також пробувати утеплити зовнішню оболонку наскільки це дозволяє до неї доступ. Тепер зрозумів. Дійсно за рахунок заповнення прошарку якимось рідким розчином (бетоном це наврядчи можна буде зробити) можна виграти певну к-ть доступної до використання теплоємності. Але трудоємність і складність такої процедури як на мене в рази більша ніж заповнення прошарку гранульованим утеплювачем. Тому я би вибрав задувку утеплювача. Якщо ж розглянути яку різницю в теплоємонсті можна отримати у наступних варіантах: Thermal capacity of inner layers:567 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers:684 kJ/m²K То отримаємо різницю у 117 kJ/m²K. Припустимо в будинку 70м2 стін. Тоді загальна різниця складе 70м2*117kJ/m²K/3600 = 2.3кВтг/К. Тобто для того, щоб підвищити або понизити температуру в приміщенні на 1С в другому варіанті потрібно буде використати на 2.3кВтг більше ніж у першому варіанті. У випадку ж подальшого пасивного остигання чи нагріву можна говорити про запас 2.3кВтг/С, що не є аж така суттєва величина, заради якою йти на досить трудозатратний процес заповнення прошарку розчином. Це міркування також підтверджуються моделюванням впливу зміну зовн.температури на внутрішню. В обох випадках теплоємність конструкції є достатньою для того, щоб добові коливання зовнішньої температури (Δ20С) не спотворювало лінію внутрішньої температури. Але фазовий зсув у першому варіанті є більшим ніж у другому, що свідчить що перший варіант за рахунок більшої сумарної к-ті утеплювача, має більшу стійкість до коливання зовн.температури, незважаючи на трохи меньшу теплоємність. прошарок утеплений прошарок заповнений розчином Приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що перший варіант має майже на 30% кращі характеристики опору теплопередачі, то ідея заповнення прошарку розчином в даному випадку не є виправданою. Використання ж задувного утеплювача як на мене є меньш трудозатратно та в результаті більш ефективно.

Не кожен здатен осилити все одночасно. Можна рухатись поступово. Спочатку стіни, потім решту. А факт що через стіни почне меньше втрачатись енергі, та виросте температура її поверхні дасть як економічний ефект так і відчуття більшого комфорту. Не зрозумів. Шар зовнішнього оздоблення і в даному випадку не впливає на теплоємність стіни, бо знаходиться за повітряним прошарком. Який до того ж фактично є ближчим до вентильованого, через високу повітропроникність неоздобленої кладки. Ось теоретичні приклади для умов +20С -5С: 1. приймаємо що прошарок є вентильованим. Отримуємо: Heat storage capacity (whole component):470 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers: 165 kJ/m²K Temperature of inside surface: 9,7 °C 2. приймаємо що прошарок є герметично замкнутим як у склопакеті, чого фактично там не буде, але як приклад піде: Heat storage capacity (whole component):686 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers: 301 kJ/m²K Temperature of inside surface: 13,3 °C 3. тепер заповнюємо прошарок утеплювачем: Heat storage capacity (whole component):687 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers: 392 kJ/m²K Temperature of inside surface: 16,9 °C Як бачимо з утеплювачем доступна до використання теплоємність збільшилась на 30%, в порівнянні до замкнутого прошарку, і суттєво збільшилась (в 2.4рази) в порівнянні до вентильованого прошарку. Тому власник отримає виграш як по к-ті енергії що проходить через неї, так і по температурі поверхні, так і по теплоємності. Також в подальшому можна утеплити її ззовні якщо буде потреба...

Це як?

Не "робіть з їди культу". Реальний досвід людей у відповідній темі про колодязьну кладку тому підтвердження. Приведу в спойлері кілька цитат: Чому не вартує? Утеплювач товщиною у 5 см покращить теплотехнічну характеристику цегляної стіни понад 2 рази. Це означає, що к-сть енергії, що проходитиме через 1м2 вашої стіни теж зменьшиться понад 2 рази. Також виросте температура внутрішньої поверхні стіни на кілька градусів, що також додає комфорту. Роботи можна виконати самостійно. Автор теми пенсіонер сам справився з задувкою, ще й залишився дуже задоволений садовою дуйкою якою задував, та використовує далі у господарстві при будинку.

Тобто в місці утворення конденсату у Вас розрідження. Якби був підпір то можна би було сифону не робити. Рух витяжного повітря трохи грів би дренажний канал, і якщо б його додатково утеплити, то думаю було б достатньо щоб він не замерзав, при постійній його роботі. Звісно при зупинках все що там залишилось і не витекло замерзало би... У вашому випадку там розрідження, тому без сифону буде підтягувати холодне повітря з вулиці, і тим самим його охолоджувати. Взагалі це повний трешак, керувати конденсатом в неопалювальному об'ємі. Тут дійсно потрібний гріючий кабель, та автоматизація його керування. Не дуже розумію. По горищу неможливо пройти до приміщення з каналізацією, так само як ви проходите повітропроводами до потрібного приміщення?

Після це в якому напрямку? Тоді чи є якесь технічне приміщення в яке можна спуститись лише самим дренажем в каналізацію?

Вентилятори де розташовані на схемі? Печалька. Якщо канали заходять у теплий контур, то чому б з ними не пройти і дренажною трубою і вивести її десь в каналізацію в приміщенні?

В якому саме місці знаходиться відвід конденсату по відношенню до витяжного вентилятора та теплообміннка? Вона де прокладена? Через теплий контур проходить? На вулицю вивели?

Залежить який прошарок ви називаєте маленьким. Яка товщина прошарку у вашій стіні?

Як мінімум опір паропроникності та повітропроникності насипного і суцільного матеріалу будуть суттєво відрізнятись. На форумі є окрема тема, де приведений практичний досвід людей що утеплювались гранулами. І це не вони самі винайшли. Така технологія існує давно. У ISOVER наприклад є продукт EPS RigiBead®

Розрахунок з суцільним шаром EPS. Насипні ж гранули EPS відсутні в цьому калькуляторі, тому в даному випадку він не підходить.

З точки зору впливу вологи на теплотехнічні характеристики матеріалу, з перелічених вами виграє пінопласт. Про порівняння з перлітом було тут і тут. Вата теж програє. Перевага вати з перлітом тільки у їх негорючесті, але в колодцевій кладці це не так актуально як при фасадному утепленні. Тому я би з перелічених обирав би нові пінополістирольні гранули, або подріблений пінопласт як вторсировину.

З високою вірогідністю причиною таких сплесків може бути поганий контакт на нульовому провіднику десь перед групою споживачів в яких відбуваються ці сплески. Лікується перевіркою контактів по лінії нульового провідника та відновленням їх надійності в місцях виявлених проблем. По простому варто перевірити та попідтягувати зажими контактів на лінії нульового провідника. Чому так відбувається наглядно показано на цьому відео. Починаючи з 4:45 автор демонструє що буде при збільшенні опору контакту на нульовому провіднику, і які сплески напруги виникають при цьому.

ось тут (1, 2, 3) була дискусія про ековату, якщо цікаво...

З високим sd. Наприклад таку juta-ukraine.com.ua/produkcziya/parobarer/parobarer-r110/

Як знайдете по ньому документацію, та параметри влаштують, то можете розглядати. Заморожений теплообмінник або сильно старий може втратити початкову герметичність.

Якщо правильно памятаю з теми приведеної вище, при такому способі утеплення люди в основному вибирали подрібнену пінопластову вторсировину, бо вона була суттєво дешевшою ніж фабричні гранули.

Читайте всю цю тему. Там це давно обговорювалось та є приклади реального досвіду.

Без різниці з чого ви зробите корпус. Головне забезпечити: достатнє утеплення холодної частини матеріалом з низькою залежністю теплопровідності від вологості (вата не підійде) відведення конденсату герметичність між каналами герметичність корпусу щодо приміщення зручність обслуговування Найбільш технологічні ПВУ мають і корпус і повітропроводи з утеплювача подібного на пінопласт, але то насправді спінений поліетилен. На формхаусі у свій час зустрічав саморобні приклади і з ЕППС, пінопласту... Сам робив з фанери + ЕППС, бо ця комбінація здавалась найбільш оптимальною (аде далеко не ідеальною) щодо кріплення, жорсткості та подальшої зручності обслуговування.

Така, яка на потрібному Вам діапазоні від мінімального до максимального дає найменший з можливих опір. В різних виробників по різному, навіть в рамках одного виробника по різному в залежності від відстані між ламелями.

Ви порівняли між собою два подовжених типи теплообмінника (counter-flow) з різною кількістью секцій. В моєму ж повідомленні мова йшла про порівняння з іншим типом "квадратних" (cross-flow) теплообмнінників . В повідомленні були наведені дві наглядні схеми. По розрахунках видно якраз що різниця є. cross-flow: counter-flow:

www.elecpeek.com/product-category/battery-storage/battery-storage-cable/

У Вас вже є два додаткових запобіжника (зовнішній термостат та пресостат(потребує перевірки спрацювання на низькій продуктивності пву)), в додаток до двох вбудованих в нагрівач термостатів. Достатньо налаштувати переднагрів крутилкою на НК-У наприклад на підтримку <-3С, А зовнішній термостат на розмикання кола наприклад при >+10C. Це означатиме що переднагрів буде включатись якщо температура в повітропроводі знизиться нижче заданої, а аварійна ситуація: коли регулятор НК-У вийшов з ладу, і залишив включеним нагрів при досягненні -3С, відпрацюється автоматично зовнішнім термостатом якщо зовнішній термостат вийшов з ладу, та не розімкнув коло при досягнення +10С, повинен спрацювати вбудований термостат на 50С якщо вийшов з ладу вбудований термостат на 50С, повинен спрацювати вбудований термостат на 90С розірвавши коло без його наступного відновлення, що вимагає ручного втручання користувача. Тобто ситуація коли потрібно буде лізти на горище для перезапуску останього рубежу захисту є малоймовірною, в штатному режимі все буде працювати автоматично.