Dmode

Для прикладу розрахунок для мого теплообмінника та його реальні параметри зняті пару днів назад коли вночі було понад -7С, і відповідно працював переднагрів. Розрахунок: Реальні показники: Якщо порівняти то виходить досить близько до розрахункових. Навіть я би сказав несподівано близько.

240 м3/год 190 м3/год 120 м3/год, тут вже вискакує попередження про низьку швидкість найнижча точка на якій ще щось показує програма, як видно чим нижчий розхід тим вище ККД немає змісту порівнювати на такій температурі, на якій ви не зможете використовувати теплообмінник без обмерзання. Тим більше що його ККД залежить не від температури а від об'єму. Початок обмерзання знаходиться на цих рівнях зовнішньої температури: 240 м3/год 190 м3/год 120 м3/год на найнижчій точці продуктивності Висновок: нормальний теплообмінник, не гірший ніж мій.

Не побачив що то про герметичність було питання. Ну я би городив якийсь стенд де з однієї сторони треба створити тиск вентилятором паскалів на 50 як мінімум і подати туди дим. Якщо з іншого каналу той дим не піде то Ок. Якось так. Хоча по стандарту якийсь невеликий переток між каналами в теплообмінниках рекуператорів допустимий.

Є на старому ноуті софт ще з 15го року. Можу порахувати що потрібно. Але не впевнений чи він відповідає новій моделі 366. Інсталяційний дистрибутив наврядчи знайду. Після того як швидкість руху повітря через теплообмінник знижується до 0.5м/с виробник каже стоп, швидкість занадто низька. Щоб швидко зрозуміти де той поріг, достатньо глянути на графік продуктивності (позначений стрілкою). Чому прийнято саме такий поріг я не маю однозначної відповіді. Мої версії наступні: при занадто низькі швидкості потік повітря перестане допомагати виштовхувати конденсат, тому бажано перерозмірений теплообмінник розташовувати вертикально, щоб руху конденсату допомагала гравітація і в цьому ж напрямку йшов витяжний потік. при занадто низькій швидкості можливо що у витяжному каналі поселиться якась живність. при занадто низькій швидкості турбулентний потік стає ламінарним і ефективність теплообміну зменьшується, але з іншою сторони за рахунок низької швидкості збільшується час контакту потоків через стінки, тому на в результаті теплообмін не погіршується. при занадто низькій швидкості перепад тиску на теплообміннику може бути зовсім малим, і тому засоби контролю наявності протоку типу пресостат може для цього не підійти, бо буде мати замалу чутливість. З іншої сторони чим меньший перепад тиску тим краще, бо подолання тиску це збільшення потужності вентиляторів і їх шум. В мене теж перерозмірений теплообмінник і вибирав я його свідомо(бо завжди можна його вкоротити). Зі свого досвіду можу сказати що ефективність теплообмніу збільшується приблизно продовжуючи графік, як домальовано на схемі. В мене швидкість на найнижчих обертах може опускатись до 0.2м/с, ефективність при цьому на пару відсотків росте. Але це не є режим в якому виробник гарантує якісну та довготривалу роботу. З іншої сторони матеріал PET дозволяє такі вільності з набагато меньшим ризиком у порівнянні до целюлози ентальпійних теплообмінників. Тому можете прийняти це до уваги у своїх висновках. Так про розмір писав, як широку модель перетворити у вужчу. Так корпус буде більшим. Але бонусом отримуєте можливість регулювати к-ть ламелей, і відповідно якщо літом та в міжсезоння вам подобається більший повітрообмін то можна підібрати таку ширину, яка дасть максимальний ККД, а на зиму можна зменьшувати.

Заклеїти з обох сторін потрібну ширину клейкою плівкою або скотчем, і все, руху повітря там не буде. Решта почне працювати як коротша модель.

Потім ще відпишу бо зараз не зручно. Але 500мм це не проблема, зробити з нього меньший хвилина роботи, а от більший з малого не зробиш.

Якесь підозріле формулювання. Як на мене більш безпечним був би варіант почекати поки для вас виготовлять новий, ніж брати той що "пошарпаний". Хіба що вам дадуть той пошарпаний на тести для перевірки герметичності...

ось тут пишуть що то ніби новий дизайн GS-K 366 В мене є специфікація з 2015 року, не знаю наскільки вона відповідає нью дизайн. ось ще пдф по ним www.klingenburg.uk/fileadmin/user_upload/germany/Downloads/GS/klingenburg_gs_en.pdf Я б на вашому місці звернувся би до виробника з запитом на софт, щоб порадили яка версія відповідає теплообміннику на фото, і вислали його. Так ви зможете перевірити його параметри на потрібних об'ємах.

Речення стосувалося порівняння ефективності різних варіантів стін для автора питання. Це ваша хибна інтерпритація. Бо це лише умови для порівняння. В наших нормах теж існує вимога такої самої перевірки для певних умов, тільки умови там суворіші. Я ж у прикладі показав, що все сумно навіть при більш лагідних умовах. Це дає змогу порівняти різні варіанти конструкції. А я десь стверджував зворотнє? Я порівнював ефективність різних конструкцій, а ви помилково вирішили, що я порівнюю витрати на опалення які можна визначити лише коли відомі дані по решті складових оболонки, та низку інших факторів.

Це може мати значення якщо теплогенератор у вас тепловий насос. Для нього чим нижча температура подачі тим вищий COP. А для напівсухої стяжки знадобиться на кілька градусів більша температура подачі. Для для звичайного електро чи газового котла, або при окремому змішувальному вузлі це не важливо. Вірно. Але зараз маркетингово використовують або марку (ПСБ-С ХХ) або міцність (EPS XX). І більше міцність вже ніби. Параметри по марці Параметри по міцності Якщо ж по пінопласту розрахувати нормативні регресії в залежності від густини, то видно що і нижньої границі 25 марки цілком достатньо, по довготривалому навантаженню, бо 16кг/м3 має тримати понад 1.5т/м2 при довготривалому навантаженні.

Ви виходите з хибного припущення що я десь стверджував протилежне. А це не так. Не знаючи R/U кожної складової теплоізоляційної оболонки, ви не зможете скласти енергобаланс. Тому все починається з окремої складової. "Єдиний момент часу" це ваше формулювання і не варто його приписувати мені. Натомість розрахунок різних конструкцій для однакових умов дає змогу наглядно їх порівняти між собою. З прикладів вище видно, що неутеплені варіанти не відповідають поточним вимогам по мінімальній температурі внутр. поверхні. Бо навіть для -5С все виглядає сумно, не кажучи вже про -22С.

Провірте інструкції на ваші генератори. В моєму K&S написано що разом не можна, лише або AC або DC окремо.

А як далеко від ПВУ до спальні? Бо вже не памятаю як план виглядає...

В мене немає глушників, трійникова розводка оцинковкою. І шуму немає ніякого. При бажанні можна почути якийсь відголос якщо включити вентилятори на максимум, але шумом я би це не назвав. Чим ближче приміщення до ПВУ тим більша вірогідність що вентилятори будуть прослуховуватись на максимальних обертах. В мене до спалень понад 10м, тому напевно в них не чути нічого.

Якщо не робити утеплення підлоги, то можна отримати бонус у вигляді підігріву від землі лише коли температура в будинку опуститься нижче температури цієї землі. А оскільки вона зимою далека від температури яку прийнято рахувати комфортною, то тримаючи в будинку комфортну температуру підігрівати землю будете ви, а не вона вас. Тобто з точки зору виживаня при температурах близько 5С за відсутності будь-якої іншої можливості опалення, такий будинок мав би сенс. Зрештою у старих хатах підлогу робили з шару утрамбованої глини по землі. В сучасних же умовах мало зважиться свідомо робити собі такий бонус.

Рахунки були би меньшими при кращому утепленні. Те, що нормально повітря в будинку нагрівається, свідчить лише про те, що потужність теплогенератора достатня для покриття тепловтрат. Та і формулювання "шалені" не зовсім підходить, бо це лише якийсь відсоток від загальних тепловтрат.

Ось тут приводились розрахунки ефективності теплої підлоги з різними рівнями утеплення під нею, для будинку з відносно низьким рівнем тепловтрат. Порівняйте кількість енергії яка іде вверх і вниз при різній товщині і зрозумієте що прямий обігрів теплої підлоги від землі це утопічна ідея. Від землі ви зможете грітись лише через геотермальний тепловий насос. І чим більший шар утеплення під теплою підлогою тим меньше втрати вниз.

Шум вентиляції це досить суб'єктивна штука. В одному і тому самому місці різні люди дають різну оцінку чують вони шум працючої інженерії чи ні. Але на 4-5 не розраховував би. Плануйте діапазон як вказано в таблиці флексівента. Я би підбирав повітропроводи на ваш номінальний (середній) розхід виходячи з даних приведених для 2м/с. В одну точку ведеться стільки труб скільки потрібно. Наприклад якщо вам треба номінальних 140кубів в приміщення то це два дифузори до яких підходять по 2 труби ф90, тобто 4 труби піде в це приміщення. Меньшого діаметра я б не розглядав.

Дивіться документацію виробників, там є цифри швидкості по яких підбирається розхід та опір. flexivent.kiev.ua/ru/flexivent-01905000dn90-kanal-kruglyj/

Досвід автора та інших учасників відповідної теми свідчить про протилежне. Стіна є складовою огороджувальних конструкцій будинку, і саме про цю складову йдеться в дискусії вище. Кому потрібно порахує і прийме рішення і щодо решти складових системи. Не забувайте що висновки щодо ефективності приймаються на основі R/U кожної окремої складової. А щодо аналізу температури стіни, не забувайте, що її низькі значення призводять до асиметрії радіаційного випромінювання та локального температурного дискомфорту. "Капітан Очевидність"? Не забувайте, що за потреби приймаються міри для зниження надмірної повітропроникності кладки та закриття периметру прошарку.

Нормально як для максимуму. У вас грубо 360м3 внутрішнього об'єму, тобто це буде 1ACH(п.обмін за годину). Літом і в міжсезоння зможете так використовувати ближче до цієї величини. Зимою все одно будуть меньші величини з огляду на вплив на вологість. Мінімальний гігієнічний повітрообмін в приміщенні західні норми рекомендують на рівні 0.4-0.5ACH, тобто у вашому випадку десь 145-180 м3/год, і по моїм відчуттям цього цілком достатньо зимою для 4 людей. В сильні морози можна орієнтуватись на мінімальні значення в 30м3/год/людину. Тому діапазон установки десь від 100 до 400 кубів виглядав би цілком обгрунтованим. Вибраний вами девайс може внести свої корективи, бо його діапазон може бути вужчим.

Спробував теж таку температуру тримати з міркувань, що чим вища температура, тим довше будинок буде стигнути при відсутності опалення у випадку довгих блекаутів. Але діти стали включати кондюки на охолодження вже при +24С. Зимою :). Коли я це помітив то відкатився назад до 22С.

На форумі є два види цікавих людей. Один каже що тепловтрати будинку будуть вищі ніж тепловіддача теплої підлоги. Другий каже нафіга утеплюватись більше. І часом зустрічаються ще треті, які поєднують світогляд перших і других, і це на диво не викликає в них жодного дисонансу Ось мої температури в північній кімнаті, в якій є датчик на поверхні підлоги. Різниця між поверхнею підлоги та температурою повітря до 2С. На вулиці стабільно мінус кілька ℃. Чим краща енергоефективність будинку тим меньша різниця між температурою підлоги та температурою внутрішнього повітря.

Це може в якомусь ідеальному проекті. І то цей ідеал можна підібрати тільки під певний розхід. Чим довша траса від якої відходять трійники тим більшим буде відхилення при зміні потужності. Ще й зараз модно робити щілинні довгі дифузори по кілька метрів, які взагалі дуже важко заміряти. На практиці пробував в кількох проектах калібрувати розхід на анемостатах в трійниковій розводці, включно з моєю, і зрозумів, що то марна робота. Колекторна ж розводка дає більш-меньш прогнозований результат.

Тоді звісно легше щось туди залити. Але і засипати утеплювача теж зверху було легше. Кожен приймає свої рішення.