Dmode

Не цікавився. Просто якщо Вентс продає свої теплообмінники (зерн = вентс), то можливо і корпуси під них своїж би продавав. Запитайте там де купуєте теплообмінник, чи є можливість купити корпус, і якщо є то під які розміри теплообмінників є корпуси...

А купити окремо корпус до нього зі спіненого полієтилену? Якщо теплообмінники продають, то може і корпус продадуть...?

Ви шукаєте відповіді на питання оптимального рішеня окремої складової. Виробник шукає відповіді на питання оптимального рішення виробу в цілому з привязкою до вартості його виробництва. І не завжди у кінцевому виробі ви побачите оптимальні рішення по окремих складових, оскільки вони можуть не відповідати критеріям оптимальності у кінцевому виробі. Часто по окремих складових можна побачити компромісні рішення, або навіть зовсім неоптимальні. В мене теж лежить теплообмінник на пузі, хоча це не оптимально. Так простіше було при конструюванні, зробив опору внизу і все. Щоб поставити його на ребро, вимагало б влаштування перегородок якіб могли нести на собі вагу теплообмінника без деформацій, а це вже ускладнювало конструкцію. На ваших прикладах є різні типи вентиляторів, які мають різні габарити і вимоги до встановлення. В цьому прикладі вентилятори "до" і все в них помістилось. А от вентилятори типу равлик вони би розміщували "після". При розміщенні "після" вибирають вентилятор який може працювати при 100% вологості. Для початку перевірте чи ваші можуть працювати в таких умовах.

Може там на решітці якісь забруднення знизу?

Мій поки живий, пятий місяць йому пішов.

Про ультразвуковий сенсор мова? Скільки він протримався в робочому стані?

Оце так ви мене здивували Але байпас вбиває енергоефективність. Якщо потрібна меньша температура на виході можна просто підрулювати витяжкою, зменьшуючи її швидкість, буде зменьшуватись температура на подачі. І переднагрів при цьому не знадобиться (до межі замерзання теплообмінника).

Стоп. Байпас вночі? Взимку?

Тільки зараз дійшло до мене що Δ/Δ < 1, лише тоді, коли є конденсація. Якщо конденсації немає то Δ/Δ=1. Ось на прикладі вашого теплообмінника, розрахунокові значення: То формула по вулиці, так рахують згідно пасивного стандарту (більш суворі значення). В калькуляторах в основному використовується формула по приміщенню. В таблиці вище приведені обидві. Не знаю яка була вологість у вас, прийняв для розрахунків 35%. Так от, якщо порівняти розрахункові дані з фактичними то отримуємо наступну картину. В обидвох випадках розрахунок демонструє вищі температури після теплообмінника по притоку, і нижчі температури після теплообмінника по витяжці. По витяжці різниця понад два рази. Які висновки з цього робити поки мені не ясно. Але зрозуміло тепер, що якщо моніторити Δ/Δ, то варто ще моніторити вологість а з неї точку роси витяжного повітря, і при появі конденсату переходити від 1 до 0.3-0.5.

який це був об'єм... ніде не моніториться?

Таке? https://www.stroimdom.com.ua/topic/209323-odnoetazhnyy-z98-vozmozhnostyu-etazha-dnepre/?do=findComment&comment=5303954 https://www.stroimdom.com.ua/topic/209323-odnoetazhnyy-z98-vozmozhnostyu-etazha-dnepre/?do=findComment&comment=5309175

На момент скріншоту температура свідчить про відсутність балансу у корпусі ПВУ. Або про відсутність герметичності у корпусі між каналами. Тому запропонував перевірити чи розрахункового співвідношення дельт вдасться досягти хоча би на мінімальному рівні притоку, щоб думати куди копати далі.

В світлі даної дискусії роблю висновок що дехто пов'язує досягнення оптимальних умов для роботи теплообміннка, з фактом існування у будинку підпору чи розрідження. А це не обовязково так. Досягнення оптимальних умов роботи теплообмінника шляхом встановлення різних швидкостей на вентиляторах, не обов'язково означає наявність підпору чи розрідження у приміщенні. Це має означати, що для досягнення балансу у корпусі вашої ПВУ (не плутати з балансом десь на виходах у приміщенні), ви встановлюєте такі швидкості вентиляторів, які уможливлюють подолання поточного опору ваших витяжних і приточних каналів для даного режиму роботи. І якщо ці швидкості відрізняються, то це означає, що опір ваших каналів теж відрізняється. І при цих різних швидкостях всередині ПВУ виникає баланс по потоках, і відповідно робота теплообмінника в таких умовах буде максимально близькою до розрахункових та проектних значень.

Бо одним і тим же причинно-наслідковим звязком пояснює два діаметрально різні варіанти. Прочитати багато чого можна, а от зрозуміти що саме і чому саме хотів донести автор виходить не завжди. "Трохи" це малоінформативне слово, і хоч з ваших слів воно не дорівнює 20%, ясності це не вносить. Хто його знає що ви читали і що там вказувалось. В будь-якому разі: при надмірному тиску повітря рухається через усі нещільності оболонки назовні. при розрідження повітря рухається через усі нещільності оболонки всередину. Взагалі, тема пріоритету підпору чи розрідження мало стосується сучасної садибної забудови. Це актуально для комерційно-промислової забудови, де існують зони, де є небажаним перетік з однієї в іншу. Наприклад, у камері фарбування, кухнях ресторанів, і т.д. виберуть створення розрідження. А у "чистому приміщенні", лабораторіях, операційних виберуть підпір. У багатоквартирних будинках теж можна було б віддати пріоритет підпору, бо краще, щоб повітря через нещільності оболонки рухалося з квартири на сходову клітку, підвал, шахти, гаражі, ніж навпаки. Повертаючись до окремостоячого будинку, в нас є одна зона всередині будинку та зовнішнє середовище, які розділяє оболонка будинку. Між цими середовищами відбувається природній повітрообмін, що іменується фільтрацією повітря через нещільності оболонки. Розмір цього повітрообміну залежить від ступеня герметичності оболонки. Оскільки цей повітрообмін ми контролювати не можемо, його намагаються звести до мінімуму, підвищуючи герметичність оболонки. Контрольований же повітрообмін організовують за допомогою вентиляції. Для зменшення витрат на нагрів вентиляційного повітря використовують рекуперацію. Так от, загальна енергоефективність в частині повітрообміну складається з неконтрольованої інфільтрації та цілеспрямованої вентиляції. Чим меншою є доля інфільтрації та чим більшою є доля вентиляції через рекуперацію, тим більшою є енергоефективність. Оскільки, створюючи у будинку підпір або розрідження, ви збільшуєте долю інфільтрації, ви втрачаєте на енергоефективності. Тому найкращим рішенням є баланс. Якщо ж розглядати варіанти підпору чи розрідження, то підпір збільшує рух теплого вологого повітря через нещільності оболонки назовні, збільшуючи ймовірність подальшої конденсації вологи у тілі огороджуючих конструкцій, та збільшуючи ризик пошкодження цих конструкцій. Розрідження навпаки зменшує цей ризик. Але при неякісно зробленій каналізації (відсутність ущільнювачів) розрідження може призводити до виникнення неприємних запахів.

За такою ж (хибною) логікою можна припустити, що варто зробити розрідження, щоб притоку було легше потрапляти в приточні приміщення... Насправді, якщо досягнути балансу в якомусь окремому моменті, в якомусь окремому режимі, то далі все гарантовано роз'їдеться. Тому краще, якщо є можливість, слідкувати за показниками в реальному часі і автоматично вносити коригування.

Це не нормальні показники. Теплообмінник в тебе нормальний. І по даним @yur73, а в нього подібний, все може бути не так сумно. Як ти робиш заміри, скільки чекаєш на стабілізацію результатів? Зроби експеримент. Постав приток на мінімум який використовуєш, наприклад на 30%, і підбери потужність витяжки добившись співвідношення близького до 0.4 Але після того, як ти виставив нові параметри, чекай хвилин 40, і тоді знімай показники. І так кожен раз. Поміняти і через 3 хв знімати показники, то не діло. По результатах експерименту можна буде зробити припущення чи то проблема скоріше у надмірному опорі витяжної частини, чи то скоріше переток десь присутній у девайсі повз теплообмінник.

Давайте економити час один одного, якщо можна привести назву моделі приведіть. Шукання її в посиланнях займає час. Тоді ось дані для різних обємів, якщо у вас такий самий теплообмінник як у МакДо. Ваші ж показники є меньшими ніж співвідношення навіть для 100м3/год. Ситуація діаметрально протилежна до Вовиної. Це марна трата часу (accuracy of +-1hPa). Особливо коли 1 сенсор. Я колись бавився у два таких сенсори всередині і ззовні, і порівнював з дифманометром з роздільчою 0.1 Pa, і можу сказати що два таких сенсори для цього абосолютно не підходять, хоча графік ви з них побудуєте і щось там вони покажуть. Лише диференційний сенсор з точністю до 1Па міг би дати якісь правдопопдібні заміри. І навіть його наявність не внесла би ясність, бо будинок знаходиться в динамічних умовах по тиску. З кожної його сторони умови по тиску постійно змінюються, на наприклад не одній стіні підпір на іншій розрідження, через якийсь час все змінилось на протилежні значення. Якщо дуже грубо то для компенсації різниці тисків причиною яких є температурна різниця між середовищами, вам достатньо зробити в приміщенні підпір на 5-20Па, в залежності від дельтри температур. Але окрім дисбалансу по теплообміннику, це призводить до підсилення руху повітря назовні через нещільності оболонки, і відповідно до накопичення вологи у оболонці. Більш здоровим сценарієм для конструкцій будинку є баланс, або невелике розрідження (яке судячи з показників у вас присутнє). Але оскільки в динамічному середовищі постійно відбувається зміна знаку величини тиску (підпір з вітряної сторони, розрідження з протилежної сторони) то такі навантаження ви не зможете динамічно обробити. Можна звісно дати такий підпір який статистично покриє більшу частину динамічних змін, але то мав би бути підпір десь на 20-50Па напевно, тут вже двері будут відкриватись з зусиллям, і про енергоєфективність такого дисбалансу взагалі мовчу... А ущільнити не простіше?

Яка модель теплообмінника і який об'єм для в той момент був? Оскільки ваше співвідношення близько 0.17, то можна зробити попередній висновок що можливо витяжку варто придушити трохи, бо значення досить низьке. Більш обргунтовано можна розмірковувати маючи розрахункові дані по вашому теплообміннику для заданих температурних умов та об'єму.

Ні, бо по перше, у Вови немає цифрових сенсорів перепаду тиску, щоб моніторити їх постійно. По друге, вони би нічого не дали. Бо вони не знають які заслонки закриті, які відкриті, як зроблена система, і який зараз її опір. Єдине що краще ніж моніторинг дельт, це канальні сенсори швидкості. Але їх у Вови теж немає для автоматичного моніторингу. Та й їх встановлення для отримання достовірних значень вимагає довгих прямих ділянок повотропроводів, які не завжди є у реальній розводці. А сенсори температури навколо теплообміника у Вови є - і цього достатньо, якщо є можливість керувати кожним вентилятором окремо. Краще спробуй автоматизувати постійне підрулювання витяжного вентилятора. Бо ті ручні заміри в окремий момент часу теж можуть мати значну похибку. Але твоя температурна картина навколо теплообмінника свідчить, що цього для твоєї системи не достатньо, саме в цьому режимі, в якому вона вчора працювала.

По моєму теплообміннику можна розраховувати дисбалансні варіанти. Так от щоб отримати співвідношення близьке до 1, як в тебе, то витяжку треба "задавити" на >20%.

Δ приміщення / Δ вулиця ~= 0.3~0.5. В тебе вони рівні на скріншоті. Щоб такого досягти я на своїй системі мав би придавити витяжку. Якщо за цим співвідношенням слідкувати онлайн, то при будь-якій швидкості притоку і конфігурації заслонок, витяжка підкоригується сама. Щодо твоєї моделі навіть 0.3~0.4

якщо є можливість (через HA наприклад) керувати швидкістю кожного вентилятора окремо, цей дисбаланс можна виправляти в режимі онлайн.

Якось сильно відрізняються реальні дані від розрахункових. Припускаю що причиною може бути фактичний дисбаланс по об'ємам в каналах. Чи маєш можливість керувати вентиляторами по кожному окремо?

це при якому об'ємі повітря? Нагадай що за модель теплообмінника в твоєму девайсі?

Це ж прямо сюжет триллєра якогось . Зніміть відео що і як підключаєте і як вимірюєте.