Dmode

Якщо там S8, то в S8 параметр АBС зберігається в пам'яті сенсора, і не збивається при перезагрузці.

В ньому ж S8 ніби. Автокалібрування знімається фірмовим софтом sensair, лиш треба під'єднатись до сенсора по uart. Sensair це шведи. Про залежність від живлення - підтверджую, при зниженні напруги показники S8 летять у космос.

В другому варіанті площа більша на 34%, щоб вона було приблизно однаковою то рамка в обох випадках мала би буто однакової висоти. Кут в плані однаковий майже, тож при однаковій площі характеристики обох варіантів будуть близькі. Чим більше кишень, тим більше перегородок в рамці, а їх для жорсткості роблять з дроту. Він має свою товщину. І якщо сильно переборщити з кількістю кишень, зменьшиться корисне січення фільтру. Чим більше кишень тим більше матеріалу, тим більше пилоємність.

Так в даташиті ж прописано, що автокалібрування по дефолту включене. В HA відключаєтьбся останнім рядком sensor: - platform: scd4x co2: name: "SCD4X CO2" id: co2_sensor accuracy_decimals: 0 temperature: name: "SCD4X Temperature" id: t_sensor accuracy_decimals: 2 humidity: name: "SCD4X Humidity" id: rh_sensor accuracy_decimals: 1 update_interval: 60s temperature_offset: 1.5 altitude_compensation: 165m automatic_self_calibration: false

Стало цікаво якому потоку відповідає 500rpm на моєму вентиляторі. Cофт від ebm papst видав що при 500rpm опір який може подолати вентилятор: 4.5m3/h -> 11.3 Pa (максимум) 18m3/h -> 11Pa 40m3/h -> 10Pa 58m3/h -> 9Pa Якщо накласти криву по цим точкам на криву опору вашого теплообмінника то вийде десь 43 куби, але то тільки теплообмінник. Якщо опір системи до цього додає хоча би 1-2 паскалі, то на виході буде 5-15 кубів. Це я до того що 500rpm це дуже мало.

Шо таке черговий режим? Яка потік при таких обертах?

100% DHW у опаленні? Якщо так то його би варто було викреслити, за винятком розрахункових тепловтрат оболонки бойлера та трас до точок розбору.

Заплутався зовсім. Чи правильно розумію що: - вночі зимою відкриваєш байбас? - і в той же час догріваєш приток до кімнатної температури?

Все що штучне коштує дорожче від масового. Фільтри вентиляції це нішевий продукт в порівнянні до автомобільних. Я і не порівнював з хепа, а порівнював з семі-хепа. Є різниця.

А фактор пилюко-мікробо-плісняво параноїків? Вони як науявляють собі що буде в повітропроводах, якщо тільки 80% затримується справжнім F7...

Може і так, якби під визначенням F7 ви отримували дійсно F7, а не якусь ноунейм тканину. Якщо ж розраховувати що Вентс дорожить репутацією, і не буде робити F7 з якогось непотрібу, то його готові фільтри дорожчі ніж комплект автомобільних, які до того ж мають більшу площу матеріалу.

А звідки це взагалі? Якість фільтрації автомобільного (>99%) краща ніж F7 (>80), тож при однаковій площі матеріалу опір F7 буде меньшим. Автомобільний по класифікації вентиляційних - щось середнє між F9 та Semi Hepa. Також варто зазначити що так можна говорити про початковий опір. Як швидко забивається F7 в порівнянні до автомобільного важко сказати, бо пилоємність в цих матеріалів різна. А навіть при однаковій пилоємності, але при меньшій у 6 разів площі тканина заб'ється у 6 разів швидше. Мене від тканини відштовхнув досвід вибору та купівлі матеріалу. На ринку "вільна американка", приходиш в магазин, тобі показують якийсь матеріал і кажуть шо то F-такий-то. Питаю а чому ви думаєте що то F-такий-то, відповідь - бо так його закупаємо. Жодних сертифікатів і тим більше тестів, випробувань, стандартів. Кожен кому не лінь виробляє фільтри з якоїсь тканини. На ринку автомобільних конкуренція набагато більша, і вимоги до якості фільтрів більш стандартизовані, тому їм якось (чисто субєктивно) більше довіри.

На днях заміряю опір таких фільтрів, бо знайшов розмір під мій теплообмінник, і спробую поставити такі перед ним з кожної сторони. G4 важко назвати фільтром, це скоріше сітка від комах і досить крупних часток. Після вентсівського G4 весь фільтр-бокс у мілкій пилюці.

Механізм розповсюдження вологи в повітрі базується на дифузії - процесі, під час якого молекули водяної пари переміщуються з областей з вищою концентрацією до областей з нижчою концентрацією. Цей процес відбувається до тих пір, поки не буде досягнуто рівноваги, тобто коли концентрація водяної пари стане однаковою у всіх частинах повітряного простору. Відсутність або недостатність руху повітря може призвести лише до запізнілих показників у динаміці коли маємо зміни вологості у часі. У статиці ж (тестові еталонні умови над насиченим розчином солі проводяться у статиці поки не буде досягнуто рівноваги) рух повітря не має значення. Спотворення можливі лише через взаємний локальний нагрів, але при відповідно низькій частоті зчитування цей фактор можна звести до мінімуму. Тому за умов не занадто частого зняття даних таке розташування цілком прийнятне.

Це нічого не пояснює, бо навіть якщо 4 людини постійно вдома, при мінімальних 30 кубах на людину вологість не буде такою як на ваших графіках. Або вентиляція на меньшому рівні, або якийсь інший незрозумілий фактор... В мене теж раніше при закритих вікнах можна було отримати вологість понад 60%...

Якщо повезе то так. Вони демонстрували одне з найменьших відхилень по верхніх значеннях, але всеж відхилення присутні. В любому випадку щоб було правильно треба перевіряти/калібрувати над соляними розчинами.

Звідки стільки вологи береться що навіть вентиляція не в стані з нею впоратись? Сенсори перевіряли всі разом в одному місці? Бо я тут свої перевірив, і все досить сумно. Навіяно яскравою лаболаторною роботою нашого земляка:

В німців бачив ось таке. Це я до того, що капельник міг би бути більшим ніж на ваших ескізах.

Умови максимального кпд, це коли в середині ПВУ умови максимально наближені до балансу. А чим ми далі від балансу всередині ПВУ, тим більше повітря піде шляхом неконтрольованої фільтрації через нещільності.

не тільки густина повітря має значення, а й змінний опір у теплообіннику (різна к-сть конденсату) і змінний опір фільтрів. Алгоритм по КПД простіший, наглядніший, і реально працює навіть в умовах змінного опору елементів системи.

Але і потоки в Юри меньші наскільки розумію, тож режими для теплообмінника у вас напевно подібні.

Це якраз невідома і змінна величина, яка автоматично підбирається за допомогою алгоритму, що описав вище. Для кожної системи вона різна, і навіть в рамках однієї cистеми вона різна. Наприклад на нових фільтрах в мене це співвідношення (rpmВитяжка/rpmПриток) в залежності від об'єму плаває в межах 1.2~1.3, на зовсім брудних було вже в межах 0.85~1.

Ніби в yur43 та volomoto таких провалів немає, а теплообмінники аналогічні.

По яким критеріям? Можна ж внести в алгоритм додатковий критерій, який описав вище. Памятаю, і не раз говорив що то марна затія. Бо навіть якби у вас були сенсори з достатньою чутливістю, вони б не допомогли. Бо різниця тисків вулиця-приміщення це рандомна осциляція, влив на яку пву буде мати нікчемне. Я це говорю на основі досвіду проведення блаудор тестів, перед і після яких треба знімати різницю тисків приміщення-вулиця на протязі кількох хвилин. Ось так приблизно виглядає картина тиску на фасаді від коливання вітру. І ця картина постійно зміюється в залежності від сили та кута. Де ви будете розміщувати зовнішній сенсор, в червоній зоні, синій, зеленій?... Питання риторичні...

Ваші дані по rpm викликають питання щодо оптимального співвідношення, бо вони не відображають фізичного явища збільшення опору при збільшенні потоку. Чим більший потік - тим більший опір. Додатково за рахунок дельтри температур, виникає різниця між опором теплообміннка на приток, і опором теплообмінника на витяжку. І ця різниця є меньшою на малих об'ємах і більшою на великих. Для HC-EX6 366/280-2 та умов -7С +20С, вона буде від 8% до 16% в залежності від об'єму, а з врахуванням конденсації по факту буде ще більшою. На ваших графіках видно що: різниця є підозріло малою, у всіх точках. відсутнє зростання різниці зі зростанням потоку від №1 до №4. У вас же найбільша різниця в області №3. Натомість в інших точках вона майже однакова. Для прикладу мій графік обертів зараз виглядає наступним чином, при збільшенні потоку, видно як збільшується різниця. Пропоную спробувати варіант підрулювання по сенсорам температури (по отпимальному КПД), для чого можна: по калькулятору Зерн, зібрати певну кільість точок для вашої внутр.типової температури та вологості, та зовнішніх скажімо -3С. збудувати по ним діаграму в екселі. На діаграмі вказати регресійну криву, та вивід формули кривої. прописати формулу в контролер, і по ній підрулювати витяжним.