Dmode

Ваші дані по rpm викликають питання щодо оптимального співвідношення, бо вони не відображають фізичного явища збільшення опору при збільшенні потоку. Чим більший потік - тим більший опір. Додатково за рахунок дельтри температур, виникає різниця між опором теплообміннка на приток, і опором теплообмінника на витяжку. І ця різниця є меньшою на малих об'ємах і більшою на великих. Для HC-EX6 366/280-2 та умов -7С +20С, вона буде від 8% до 16% в залежності від об'єму, а з врахуванням конденсації по факту буде ще більшою. На ваших графіках видно що: різниця є підозріло малою, у всіх точках. відсутнє зростання різниці зі зростанням потоку від №1 до №4. У вас же найбільша різниця в області №3. Натомість в інших точках вона майже однакова. Для прикладу мій графік обертів зараз виглядає наступним чином, при збільшенні потоку, видно як збільшується різниця. Пропоную спробувати варіант підрулювання по сенсорам температури (по отпимальному КПД), для чого можна: по калькулятору Зерн, зібрати певну кільість точок для вашої внутр.типової температури та вологості, та зовнішніх скажімо -3С. збудувати по ним діаграму в екселі. На діаграмі вказати регресійну криву, та вивід формули кривої. прописати формулу в контролер, і по ній підрулювати витяжним.

Цей що на відео в маслі. Без масла білі. І автор відео на 6:32 якраз коментує що фільтр на дотик дуже промаслений.

Підлога ось так. Стіни ГБ380мм+100мм утеплювача, стеля 300мм утеплювача.

Для гонок без питань, там інші приорітети.

Нові фільтри тестували з упаковки. Розпаковка K&N на 06:28.

Теж поділюсь. 220м2, китайський ноунейм ТН який ледве може видати 6кВт -7С на максимальних обертах. Опалення повністю на ньому. В середньому працює на 3кВт. При сильних морозах вночі йому помагає електрокотел. За цей місяць СОР 2.8. До війни вів статистику споживання і COP в тому числі, кому цікаво можна відмотувати назад клацаючи по верхній цитаті, починаючи з цього повідомлення.

І щоб остаточно закрити тему промаслених фільтрів багаторазового використання, ось добре відео: Якщо коротко: фільтрують вони суттєво гірше. Таке ні в ПВУ ні в авто ставити не варто, якщо ви не гонщик. Якщо детально: так, вони створюють найменьший опір поки чисті. хоча площа фільтрації в них найменьша, і це би мало одразу насторожити. коли на нього зверху насипали мілкодисперсну суміш (мука), більшість її просто провалилась вниз як через сито, і це ще не було жодного руху повітря при старті вентилятора також пропустив найбільше далі протягом 1хв постійного руху повітря, пропустив не найбільше, але напевно тому, що більша частина провалилась крізь нього як через сито ще на старті. в забрудненому стані опір на рівні нижньої планки звичайних фільтрів.

В нас аналогічно, боремось з перемінним успіхом. Вентиляція з будь яким спонуканням, що природнім, що механічним, забезпечує повітроомін шляхом подачі повітря з вулиці. Коли чуєш запах диму, то при природній можна зачинити вікна/клапана, а при механічній просто вимкнути. Я сам задавав це питання раніше. Навіть тема є на форумі по пошуку рішення автоматичної детекції диму. Тепер з досвіду кількох років можу сказати, що проблема виявилась не такою яскравою як здавалася. Бо коли на вулиці чути виразний сморід диму, інтенсивність його на виході з анемостатів значно знижується до ледь вловимого. Не знаю чим це пояснити. Чи то фільтрами на вході, чи тим що повна заміна повітря в приміщенні зовсім не миттєвий процес, і відбувається адаптація... Одним словом виявилось що проблеми такої немає. Не пам'ятаю щоб спеціально виключав вентиляцію по цій причині.

Тоді ви можете як змістити локально армопояс нижче, закладати в ньому отвори, проходити над, формуючи короба в нижній площині перекриття. Щоб знати де потрібні місця проходів, треба розробити проект.

Колекторна розводка, це коли від ПВУ іде відносно коротка магістраль до колектора, а від колектора вже в кожне приміщення ідуть окремі канали. Проста в розрахунку та обслуговуванні. Зберігає пропорційність при зміні швидкості. Для пилюко-параноїків є значна перевага - елементарно очищається. vents.ua/upload/passports/0725937001689773577.pdf

Я х..ю від ваших висновків Так, але їх 4 штуки. Тобто на кожному лише 1/4 повного пробігу. І я не знаю яке падіння тиску є припустимим для двигуна, тому нічого не можу сказати щодо рекомендацій заміни на авто. З того що на ютубі показують, то ті масляні фільтри світяться на просвіт, тобто мають отвори в сітці значно більші ніж у целюлозному. Тому їх опір буде меньшим. Але якість фільтрації як на мене в них буде нижчою. Ось цікаве відео яке показує що якість фільтрації навіть в рамках однієї технології може бути різною, не кажучи вже про різні технології. По "промасленим" фільтрам такого аналізу поки не знайшов. І на цьому відео тест салонних фільтрів, теж видно яка розбіжність по якості фільтрації може бути.

Так, але краще візміть щось більшої потужності. Бо щоб було тихо, то основний режим використання має бути на нижніх швидкостях. А цей Лосней на них видає малувато. В любому випадку спочатку робіть проект вентиляції (куди скільки збираєтесь подавати, звідки скільки витягувати), і по ходу все стане зрозумілішим. Розберіться з колекторною системою розводки, там труби можуть бути 80 та 90мм. Зробіть проект розводки і тоді думайте де саме потрібно буде проходити армопояс. Взагалі яке перекриття плануєте робити? Я б зараз не робив. Але не маючи на той час досвіду, зробив на всякий випадок, і тепер вони заглушені. Але якщо планується використання газу, то без вентканалів не обійдетесь. Якщо цікаво на своєму досвіді перевірити обидві системи, то робіть канали.

Важливо усвідомити що венканали це елемент системи вентиляції з природнім спонуканням, тобто природня вентиляція. Вона суперечить концепції рекуперації, бо її викидом ви нічого підігріти не можете. Якщо в будинку передбачені обидві системи, то коли використовується рекуперативна система, природня вентиляція "консервується". В мене наприклад всі венканали герметично заклеєні, а в місцях проходу каналів через оболонку будинку в каналах розміщені утеплюючі вставки на всю висоту перекриття. Єдиний вентканал який можна сумістити з рекуператорм, це кухоння витяжка, і то варто щоб він був з клапаном який відкривається тільки коли вона працює. Звісно можна робити франкенштейна поєднуючи рекуператор з природньої вентиляцією, знижуючи ефективність системи рекуперації. Але це вже на "любителя" в стилі "підгазовувати одночасно тиснучи" на тормоз. В армопоясі можна передбачити отвори. Можна розглянути локальне опускання армопоясу. Можна пройти над армопоясом в тілі перекриття збільшивший шар утеплення над ним. Можна проходити нижче армопоясу. Це все бажано вирішити на етапі проекту.

Якщо взяти максимальне значення для 2л двигуна з таблиці, то це 12г/с, або 43.2кг/год, або ~35.3м3/год. Тоді якщо прийняти що наша середня нагрузка на фільтр ПВУ це скажімо 120м3/год, а це у 3.4 рази більше, то задекларовані 120тис.км. по об'єму пропущеного через фільтр повітря будуть відповідати 83/3.4 = 24 добам роботи в режимі ПВУ.

Якщо розглянути дві системи рекуператорів (за відсутності природньої вентиляції), то ось так приблизно виглядає схема з лоснеями (зліва) і з центральним ПВУ (справа). Згідно нормативів багатьох країн в будинку повинен бути забезпечений мінімальний гінієнічний повітрообмін кратністю від 0.35 до 0.5. При локальних провітрювачах, виникають зони без запланованого повітрообміну (синій колір: санвузли, тамбур, котельня), в кухонній зоні повітрообмін буде не достатнім. Натомість через появу багатьох отворів отримуємо неконтрольовані перетоки у моменти вітряної погоди, що знижує ефективність системи. Зони без запланованого перетоку це джерело сторонніх запахів та підвищений рівень VOC. Про шумове забруднення вже мовчу, в вітальній воно ще могло би бути, але у спальні та кабінеті це мало кого влаштує. При центральному ПВУ, отримуємо огранізований переток з "чистих" приміщень у "брудні", видаляємо сторонні запахи та VOC з усього об'єму будинку, уникаємо шумового забруднення чистих приміщень. Спрощуємо обслуговування бо маємо 1 девайс замість 3, 2 вентилятори та фільтри, замість 6 у лоснеїв Це скажімо так "пересічний" рівень утеплення на сьогодняшній день. При такій площі та рівні утеплення Дайкін до якого придивляєтесь повинен вистачити з запасом.

Вони просочені спеціальним маслом. Воно з часом висихає, і його треба повторно просочувати. В процесі висихання якість фільтрації знижується. Напевно на приток таке б не ставив, поки не зрозуміло наскільки безпечно випаровувати це масло в приміщення. Припускаю тако що якість фільтрації самої мілкої фракції пилу в таких фільтрах гірша ніж в паперових, тому він довше зберігає пропускну здатність при меньшому опорі.

Покажіть план де видно призначення приміщень, і зовнішні розміри. Опишіть "пиріг" по кожній огороджуючій конструкції. Простіше буде відповідати на запитання вище.

Перший напевно найпростіший. Третій теж може бути цілком, той кутник блакитний не потрібний. Ще можна так спробувати розмістити.

То вже запищить як заклинить. Може краще відслідковувати неочікувані провали в обертах, коли напруга подачі була незмінною, і тоді сигналізувати? Тоді запищить при перших ознаках підклинювання.

Розводка робилася моїм другом, за символічну плату. Матеріали (повітропроводи з оцинковки та фасонина) скільки коштували вже не памятаю. Робив це все на етапі коробки, разом з шахтами природньої вентиляції. Потім років 5 жив з природньою поки руки не дійшли до збірки ПВУ. По основним складовим ПВУ є рахунки: фабричний теплообмінник 155 євро вентилятори 2 * 165 євро Решта фанера для корпусу, трохи XPS, вартості цього вже не памятаю. В сумі з розводкою точно дешевше ніж 5 локальних лоснеїв. Хибний стереотип. Якраз "не таке". Щодо герметичності оболонки будинку є чіткі нормативні вимоги. І чим герметичніша оболонка тим вища загальна енергоефективність будинку в цілому. Ваші розмірковування це примітивізація і спрощення процесів. Будинок постійно перебуває у середовищі зі змінною різницею тиску приміщення/вулиця, з огляду на коливання вітру та перепад температур. Тому у оболонці з багатьма отворами відбувається постійний неконтрольований повітрообмін, який в сучасному будівництві намагаються звести до мінімуму. Суть ПВУ в тому, щоб максимальну кількість повітрообміну скерувати через теплообмінник ПВУ, при цьому оболонку будинку робимо максимально герметичною для мінімізації інфільтрації через нещільності. Зробіть перевірку повітропроникності огороджуючих конструкцій вашого будинку. Проаналізуйте результат тесту, і тоді таке питання у вас відпаде само собою. Взагалі блаудортест це мастхев, для всіх хто хоче інструментального підтвердження відповідних властивостей будинку, а не запевнень "завжди так робили ніхто не скаржився". PS. Судячи про "якісь клапана, бактерії, пилюку, вологу", перед вами ще довгий шлях вивчення цієї теми.

Це девайси останньої черги. Коли треба локально вирішити питання вентиляції якогось одного приміщення, де нічого вже не змінити. Коли ж проектується система "з нуля", то центральна ПВУ буде і дешевшою ніж сума Лоснеів, і тихішою, і простішою в обслуговуванні. В мене 5 приточних приміщень, 5 лоснеїв по 450$ обійшлися б 2250$. Дорожче ніж фабрична вентсівська ПВУ. Про DIY варіанти, коли купляються фабричний теплообмінник та вентилятори, а корпус та автоматика робиться самостійно взагалі мовчу. Більше того замість 2 отворів в оболонці будинку при центральній ПВУ, у локальних треба робити по 1-2 отвори на кожен девайс. Це знижує енергоефективність бо починається рух повітря з неконтрольованими перетоками між приміщеннями. Для одноповерхового будинку ще так сяк, але коли більше поверхів ніж один - то однозначно не варто.

Для вимірювання перепаду тиску краще візміть ці диф-сенсори.

В мене на контролері є окремі виходи 1-10В. Тому в інші варіанти не вникав. В даташиті зазначено 3 варіанти регулювання, в тому числі PWM (шим) та потенціометр. Потенціометром можна вручну при потребі. ШИМ можна через ардуіну/есп організувати ніби. Є такі конвертори ще. А так силових 3 дроти, решта для керування, один з них для зчитування обертів.

Приїхав новий вентилятор. Дійсно з вигляду повністю новий. Перевірив все працює. В продавця ще кілька штук є. В рази дешевше ніж брати в Зендера як замінну частину

Чим обумовлені ці скачки на графіку?