Dmode

При такій вологості та -10С на вході, зможуть працювати теплообмінники з ефективністю нижче 60%. При ефективності 40% взагалі до -15С на вході може бути. Взагалі це якась космічна вологість, для будинку в якому є постійний повітрообмін при морозах. Але натрапивши недавно на круту лабораторну роботу нашого земляка по сенсорах вологості, зрозумів що насправці ніхто з нас не може бути впевненим що його показометру можна вірити. Бо розбіжність сенсорів на ринку може сягати 20%, і навіть однакові моделі сенсорів розташовані поруч показують велику розбіжність не кажучи вже про різні моделі . Тільки перевірка сенсора у середовищі насиченої солі може внести якусь ясність.

Цікаво. Тоді виходить що витяжний розташований як на прикріпленій схемі, тягне повітря в напрямку стрілок, і через отвори у корпусі пил би мав потрапляти у відкриту частину нижнього підшипника. Видно тому він і заклинив через 2 роки. Верхній підшипник виходить захищеним нижнім, і туди бруд не потрапляє. А приточний розвернутий догори ногами, і там по пилюці має включатись ще і гравітаційна складова. Але він поки працює нормально... Видно висока вологість є ключовим чинником. Лише дуже приблизно і то якщо знати яка була вологість у витяжному каналі.

У графіку приведеному вище якраз показано як залежить крива граничної температури початку обмерзання від ефективності теплообмінника. І чим вища ефективність тим вище зміщується крива температури граничного обмерзання. Але для маркетологів ідею ви підкинули класну, як продати низькоефективний теплообмінник - акцентувати що він замерзає при нижчих температурах :)

Замовив ось такі 608TW-2RUP5C3LDS18, даташит в прикріпленні. Ніби в них гранична частота обертів вища 48тис проти 34тис у NSK. Нормальні? 608TW-2RUP5C3LDS1820-8x22x7mm[1].pdf

Сьогодні витяжний заклинино взагалі. Зрозумів по звуку. Та і графік обертів сьогодні фіксував постійні падіння. Розібрав. Один з двох підшипників повністю заклинило. Другий як новий. Через клин посадочне місце трохи роздовбало, воно ніби з пластику. Ще багато пилюки з червоного металу. Не зрозуміло звідки, чи то з самого підшипника чи з іншого місця. Підшипник трохи промив вд-шкою наскільки це можливо для закритого типу. Почав обертатись хоча і з хрустом. Поки змонтував назад. Є шум підшипника, але принаймі вентиляція не зупинилась. Буду замовляти нові підшипники, і надіятись що посадочне місце не роздовбалось в хлам. Новий вентилятор ще не приїхав. Ось фото вбитого підшипника, який доречі важко зняти цього валу. Хто розбирається порадьте чим це зробити. Підшипник в глибині магнітного корпусу, доступ дуже не зручний. Добре видно намелену червону стружку. Ось посадочне місце. А це живий і здоровий другий підшипник.

Є про крихту ціла тема. І відгуки користувачів теж там є.

Здається ця тема саме для тих кому цікаво. Он@yur43 взагалі свій контролер вирішив розробити, включно з експериментами з байпасом. Нажаль з досвіду кінцевих споживачів видно що воно не працює, чи працює але не завжди. Якісний сенсор вологості у витяжному каналі перед теплообмінником. В сукупності з температурою це головний фактор за яким можна вираховувати поріг за яким починається обмерзання. В мене пошиті конуси, з матеріалу який дещо більш щільний ніж вентсівський G4. Ось так виглядає чистий та після 6місяців використання. Найбрудніші у кухні. Якщо витяжний вентилятор після теплообмінника, то краще добре фільтрувати, бо пил з вологою налипає як цемент на механіку вентилятора. І мій витяжний за два роки вже почав працювати незадовільно. Можна

Щодо пошуку ефективної моделі захисту від обмерзання за допомогою пропускання частини притоку повз теплообмінник за допомогою байпасу, згадуваних в сусідній темі. На цю тему є робота польських науковців, де вони порівнювали три стратегії (зліва направо): (а) переднагрів. (b) переднагрів та байпас. (c) байпас + клапан. Для умов: приток -20С, витяжка +20С, вологість від 10% до 90% з кроком 10. Моделювали розрахунково к-сть енергії витраченої на підігрів повітря на 40С для різних стратегій захисту від обмерзання. На схемах видно що доля участі зеленого кольору (теплообмінник) у нагріві є найбільшою у варіанті переднагріву, для всього діапазону вологості. Тобто найбільш ефективним є переднагрів. Далі іде переднагрів та байпас з частковим потоком повз. І найменьш ефективним є байпас з повним скеруванням потоку повз.

В приточних приміщеннях тихіше ніж ПК або витяжний вентилятор в санвузлі. В приміщенні де розташоване саме ПВУ, може бути так само як витяжний вентилятор в санузлі (якщо на верхах потужності), але переважна частина експлуатації відбувається на низах.

Ззаду по всій площі теплообміннка шар XPS. Коли його вставляєш то можеш візуально проконтролювати шоб він щільно прилягав. На кришці теж XPS по всій площі теплообмінника, вже з ущільнювачем.

Щоб зустріти толкового спеціаліста, вам потрібно спілкуватись з інженером з R&D. Вентс же припускаю, просто купив готовий технологічний процес від тих хто займався R&D. Бо теплообмінники які Вентс продає під брендом Зерн є клоном голандського Recair, які на ринку зі своїм теплообмінником набагато довше ніж з'явився Зерн. Якби вони давали до своїх теплообмінників якісь документальні дані по характеристикам обмерзання, чи хочаби посилались на дослідження - то можна би було приймати ці дані до уваги. А так вони просто продають що добре продавалось і до них. І це теж не внесе жодної ясності для користувача. А от дані з дослідження чітко показують що дійсно тепмература може доходити і до -15С і нижче. Але є нюанс, про який вам не сказали. Такий як діапазон вологості, при якому такі температури можливі. На діаграмі ж вище добре видно коли і при яких умовах починається обмерзання і це вносить набагато більше ясності, ніж консультація "представника виробника". Це я протупив, бігло прочитавши. Цей перехресний використовувався для перевірки математичної моделі попередників, яку автори потім адаптували і перевіряли на протиточному теплообміннику. На якому саме не вказано. Але на схемах щодо яких проводилась розробка моделі чіткто видно протиточну модель. В доповнення до діаграми вище, ще табличні дані. Де добре видно, що при ефективності 85% уставка -3С не є безпечною для певного рівня вологості. Бо обмерзання можливе навіть нижче -1.6С при вологості 26%. При ефективності 90% ці пороги ще дещо вищі. Для тих хто користується штатними засобами та не може поставити уставку вище -3С, є вихід - утримувати витяжну вологість не нижче 40%.

Одразу видно доброго продавця. Такий скаже багато, але толку від цього мало. Пошукав по науковим працям на цю тему. Нижче приклад роботи польських науковців по створенню моделі передбачення обмерзання у протиточних теплообмінниках. Як дослідний екземпляр використовувався теплообмінник PWT 10-800-450-9 виробник Klingenburg. Ось їх діаграма яка відображає границю після якої починається обмерзання для різного рівня ефективності. В них досліджувалась ефективність до 85%. Я ж додав на схему пунктир припущення де мала би бути крива границі обмерзання для ефективності 90%. Я видно при температурі витяжки 20С, обмерзання відбувається в залежності від температури вуличного повітря, вологості витяжного повітря та від температурної ефективності (ε), яка в свою чергу залежить від швидкості (об'єму). Відповідно уставка -3С на переднагріві нормально має працювати лише для умов: ε<90% & rh>40%. ε<90% & rh<23%. В умовах 23%>rh<40% при -3 відбувалось обмерзання. Щоб його не відбувалось в діапазоні між 23% та 40%, то для: ε85% потрібна уставка близько -2.3С а для ε90% близько -1.8С.

Щось дивне в даташиті написано. Команду на відключення автокалібровки треба подавати при кожній перезагрузці? Кількість таких команд обмежена до 2000?

Або в приточну частину корпуса ПВУ, якщо на вулиці зараз занадто холодно...

З досвіду використання такої моделі (поки тільки регресійна модель для -3С 30% побудована по точках отриманих з калькулятора) можу зробити впевнений висновок що такий підхід працює. Система підрулює утримуючи максимальний кпд, незалежно від того, що десь може закритись заслонка або збільшитись опір фільтру чи витяжної частини через конденсат. Ось порівняння даних калькулятора і фактичних показників станом на зараз. І це для критично низької швидкості в теплообміннику.

Так я і кажу що треба зробити математичну модель в врахуванням вологості, вона і має враховувати конденсацію.

Опір потоку не стала величина бо опір фільтрів змінюється у кілька разів в процесі експлуатації та існує конденсат та обмерзання. В системі можуть бути відсікаючі заслонки, та конфігурація анемостатів може змінюватись. Звичайні датчики тиску що створені дла вимірів тисяч гектопаскалів, для вимірів де треба ловити паскалі будуть генерувати просто шум. Більше ясності в такому напрямку могли би внести диференційні сенсори перепаду тиску з діапазоном роботи 0-100Па. Для ефективного контролю на мою думку достатньо: 4 сенсори температури навколо теплообмінника, саме навколо, а не на виходах з пву, щоб знизити інерційність яку будуть вносити матеріали корпусу. 1 сенсор температури на вулиці. 2 сенсори диференційного тиску щоб відслідковувати перепад тиску на фільтрах. Сенсор вологості перед теплообмінником у витяжному каналі. Фсормувати математичну модель ефективності теплообмінника з врахуванням вологості витяжного повітря, бо від нього дуже залежить температура на виході. Слідкувати за співвідношенням температур на виході та на вході, підрулювати одним з вентиляторів для досягнення максимально наближених показників.

В мене спеціально на функціональному блоці Mixing Valve Controller який керує переднагрівом, стоїть затримка на 90 секунд, між ітераціями. Після ступеневого збільшення напруги на нагрівачі потрібний час щоб повітря прогрілось разом з повітропроводами по яким іде. Це щодо плавного регулювання а не шим. Тому швидкодія сенсору для такої задачі немає значення.

Раніше така відстань була доступною в калькуляторі. Тепер її немає.

Ця модель по калькулятору свариться якщо об'єм опустити нижче 100кубів. Бо швидкість в теплообміннику занадто низька. 10Вт на ПВУ, це по 5Вт на вентилятор. Припускаю що це відповідає об'єму в рази меньшому ніж 100кубів. В такому режимі штатні антизамерзайні уставки 3-5С перестають бути актуальними, бо конденсат не видаляється потоком повітря, так як на вищих швидкостях. При цьому на графіках видно що температура на вулиці була нижче -10. Вірогідно при такій температурі, штатних уставках і низкій швидкості, конденсат встигає замерзнути до стану коли блокує нормальний рух повітря через проміжок між пластинами, раніше ніж температура на датчику вихлопу опуститься нижче 3С. І потім відключення притоку вже не допомагає. Можна припустити що на більших об'ємах мало би працювати більш передбачувано. Хоча це теж не точно. Бо наприклад виробник Паул, зазначає що використовувати такий метод захисту від заморозки можна лише в умовах коли приточне повітря рідко опускається нижче -2С. Також згадує що у високоефективних теплообмінниках нижній поріг по вуличній температурі може бути -2С, а на низьких швидкостях Зерн якраз може видати ефективність близько або понад 90%. Тому рекомендує або грунтовий або електричний переднагрів.

А модель теплообмінника яка?

10Вт потужності це якому об'єму відповідає, або якому % співвідношенню потужності ПВУ? Нагадайте модель та глибину вашого теплообмінника.

А змасштабувати по вертикалі щоб можна було більш точно зрозуміти яка температура була на вулиці? Бо зараз важко зрозуміти...

Об'єм повітря, або потужність вентиляторів можна вивести до цього графіку? І температуру поканально? І вологість у витяжному?

Якщо я правильно розумію чисті дані, то коли в один момент часу - одне значення. Судячи зі сходинок на кожній сходинці два значення для одного моменту часу, і це дивно.