Dmode

Ось що сьогодні здивувало. На виході зафіксував температуру нижче ніж на вході майже на 3С. Такого ще не бачив. Як версія можливо назбиралось за ніч конденсату в теплообміннику і тепер його випаровування охолоджує витяжне повітря...

Ще про малі потоки. Приклад з наукової роботи про замір потоків на вхідних/вихідних дифузорах. Розбіжність крильчатого анемометру з воронками при невеликому потоці був до 40%, і це при використанні якісних спеціалізованих девайсів в лаболаторних умовах.

Ось цей документ може трохи внести ясності в те, що заміри швидкості повітря це не проста штука. Це і є аля балометр. Але сама пропускна здатність балометру може додавати додаткового опору і впливати на результат вимірів. Тому балометр теж має бути підібраний правильно. Ось приклад де користувач досить якісних девайсів показує як може відрізнятись потік заміряний різними цяцьками, і як самі цяцьки можуть створювати додатковий опір і впливати на результат замірів (малий конус).

Та воно то витримає тиск який декларує виробник. Але оскільки стінка з полімерної плівки не жорстка, то вона буде частково випуклою назовні або впуклою всередину в залежності від різниці тисків. Це може мати вплив січення та опір. Шар утеплювача зі скловати цьому ніяк заважати не буде.

Тоді одночасно мають стояти однакові відрізки тих вставок в кожному каналі.

Ні, чим меньша швидкість тим меньшу отримаєте точність. Я би вставив якимось чином кусок 200-ї труби у перехід, так щоб тимчасово знівелювати наявність розширення.

Це той що з полімерної плівки на спіральному дроті? Як версія - можливо січення цього повітропроводу залежить від різниці тисків. І якщо всередині каналу тиск більший ніж зовні, його січення буде трохи більшим, бо плівку трохи роздує назовні. І відповідно навпаки. На витяжному каналі це може дати певне зменьшення січення та збільшення опору по відношення до такогож приточного каналу...

Ще додам що в залежності від рівня герметичності системи потік на вході в систему може відрізнятись від потоку на виході. Більше того, якщо потрібна точність, то такі швидкості на дифузорах ручним анемометром не міряють. Для цього є спеціальні балометри. На мою думку щоб звести до мінімуму похибки як приладу так і методики заміру, робіть два заміри на фасадах, і по них пробуйте визначати баланс в теплообміннику. А внутрішні заміри використовуйте лише для розуміння/коригування співвідношень між приміщеннями. Також з досвіду використання сенсорів потоку можу сказати, що співвідношення витяжка/приток (по RPM або керуючій напрузі) динамічно змінюється в залежності від вуличної температури і внутрішньої вологості. Для прикладу в мене різниця сягає майже 20% у морози, і близько 4% на даний момент. Тож налаштувавши зараз певне співвідношення воно буде вимагати змін в залежності від вищезгаданих умов, плюс в залежності від ступеню забрудненості фільтрів.

Шановні учасники, Ви коли вулицею йдете повз гопоту на корточках, голосно декламуючу щиру впевненість у власній геніальності, теж витрачаєте час щоб зупинитись та вступити з нею в полеміку?

Підкину версію. Пінопласт після виробництва дає усадку в межах 3.5-4.8мм на метр. Тому для уникнення додаткових напружень не варто одразу клеїти на стіни плити які вчора були виготовлені виробником. Виробник про це знає, і по правильному мав би витримувати на складах готовий продукт мінімум 14 днів. Якщо необхідно отримати матеріал де вже закінчилась залишкова усадка, то бажана вже витримка понад 150 днів. Але ж якщо замовнику чи виконавцю потрібно "на вчора" то плити можуть клеїтись одразу "з коліс", що в подальшому може призводити до неочікуваних наслідків.

На моє особисте переконання планування опалення будинку повинно передбачати можливість переходу від одного теплогенератора до іншого. На всякий аварійний випадок, незалежно від того яким чином теплова енергія передається в приміщення.

Це в моєму розумінні елемент комфорту, бо в кожному приміщенні можна літом тримати таку температуру яка подобається проживаючому, плюс альтернативний обігрів на випадок виходу з ладу котла чи теплового насосу. І такий був план з самого проекту, розводка теж було зроблена на етапі коробки. Потім кілька років жили без них, і в результаті жінка попросила всеж встановити. Бо літом трапляються періоди коли внутрішня вологість є занадто високою, і кондюки її знижують. Плюс незалежно від енергоефективності, рано чи пізно температура в приміщенні наблизиться до середньої температури на вулиці, і в періоди екстремальної спеки з ними комфортніше, особливо коли вікна великі. В середньому сумарний період їх використання літом це близько 1-3 тижнів.

Свій утеплював ватою.

Хотів собі робити радіатори, але зваживши всі плюси і мінуси таки відмовився, бо для повного комфору радіатори непотрібні, лише для швидкого нагріву. Але швидкий нагрів можу отримати за допомогою кондюків, які в любому випадку ставив би. При тому цього швидкого нагріву потрібно було лічені випадки (два), і всі пов'язані з війною. А от завдяки високій теплоємності теплих бетонних підлог, за три доби відсутності електроенергії в грудні 22-го, температура в будинку з 22.5 знизилась до 18.8С.

Потрібно.

Ну це вже краще ніж було. Ще би їх помістити в сухе середовище і потім в вологе і прослідкувати різницю в динаміці. Як варіант отримати на графіку обидва значення щоб було більше даних для аналізу в один момент часу. Оригінал відправляє як є, а віртуальний сенсор відправляє скориговні значення. Не тестував. sensor: - platform: ... humidity: name: "Оригінальна вологість" id: original_humidity update_interval: 60s on_value: then: - lambda: |- id(corrected_humidity).publish_state(id(original_humidity).state); - platform: template name: "Скоригована вологість" id: corrected_humidity filters: - calibrate_linear: - 0.0 -> 5 - 100.0 -> 90 update_interval: never

Там нема що шарити. Достатньо в google spreadsheet створити діаграму де по осі х будуть показники сенсора як вони є, а по осі y потрібні показники після калібрування, тобто референсні. Тип діаграми scatter. Далі customise->series->поставити галку на trendline, вибрати тип лінії (linear, polynominal...), у випадаючому списку для label вибрати use equation. I ви автоматично отримуєте формулу залежності каліброваних показників від того що видає сенсор. А також візуально бачите як підлаштовується крива, щоб вибрати найбіль підходящий варіант. Окрім лінійного, та поліномінального доступні і інші методи. Потім цю формулу можна використати в еспхоум, наприклад: filters: - lambda: return -10.2 + 0.631*x + 0.00468*(x*x); По суті це би мало бути те саме що і вбудовані в еспхоум функції, але з попередньою візуалізацією, що дає зрозуміти яка трендлінія найбільше підходить. Якщо не вказувати явно у лінійному калібруванні method: least_squares, то він будує окремі відрізки від точки до точки як і поліномінальне калібрування, але поліномінальне обєднує їх кривою. Тому без least_squares в референсних точках показники будуть такі як треба. А от між референсними точками можуть відрізнятись. Але у вашому випадку відхилення буде незначне, бо крива близька до прямої. Схоже що так. Тепер цікаво чи покажуть вони близькі значення у звичайних умовах стоячи поряд.

У вас лінійна корекція по кількох точках, що може давати результуючу лінію яка не збігаєть з більшістю точок. Можливо поліномінальна корекція була би тут кращою в цьому випадку. І на мою думку останню точку можна видалити, бо її результати на SHT могли би бути вищі за 100% судячи з лінії тренду і швидкості досягнення 100%, але сенсор обрізає все до 100%. Таблиця нижче порівняння лінійної і поліномінальної корекції для трьох точок, і для чотирьох точок. Як на мене в потрібному вам діапазоні поліномінальна по 3 точкам є найближчою до референсу. Якщо потрібні формули то ось

Ось ще 3 сенсори від Sensirion у "вуличному середовищі" пву. Лежать разом кілька діб. Місця калібрування показані стрілками. Після калібрування показники можуть розїхатись на 50-70ппм, потім знову зїхатись. У сенсорів Sensair таких розгулів не спостерігав.

Так. Від початкової температури його розчинилось більше ніж може утриматись в рідкому стані при кінцевій температурі. Не звертав би на ці цифри увагу, бо на таких пакетах все що завгодно можуть написати. Точної вологості знати не будете, бо там чистотою речовини ніхто не париться. Але для приколу можете перевірити, і просто порівняти показники сенсорів. Спочатку сілікагель треба просушити в духовці, і тільки потім робити есперимент в ємності без води, накидваши його туди побільше.

глянув залежність від температури, референсне значення трохи інше має бути ніж в вашій таблиці для вашої температури. Так, і пластик може бути гігроскопічний, тобто йому треба час щоб віддати вологу. Дистильована вода мала би дати насичення близьке до 100%, але потрібна температурна стабільність. Судячи з перекладу стандарту вище, поверх кристалів має бути трохи вільної води. Якщо воно зверху все тверде то це вже не є насичений розчин, і варто трохи додати зверху води.

Так можна робити лише коли вулична температура є близькою до внутрішньої. Зимою якщо так робити то потрібно робити розрахунки по масі, а об'єми рівні не будуть. Зимою простіше робити заміри зі сторони приміщення анемометром типу гарячу струна у вигляді щупу.

Ок, тоді простіше Але не завадило би вирівняти гілки. Бо вітальню можна трохи придавити спеціальними кільцями в колекторі. Але якщо так і планувалось то ок.

Якщо у вас трійникова розводка без дроселів перед анемостатами, то при знятих тарілках на кожному анемостаті буде різний розхід. Тому не зрозуміло про який саме анемостат з 10 кубами мова.

Так може на іншому 100кубів? Тобто, я до того, що показник одного анемостата не достатній для висновку чи є сенс. Не знаю яка у вас залежність в об'ємі від обертів, в мене при 1500rpm на виході близько 200 кубів, але на одному з анемостатів теж може бути 10 якщо так налаштувати.