Dmode

Я не знав чого очікувати бо робив таке перший раз. І не маю досвіду експлутації Зендера, тож порівняти немає з чим. По факту дані по теплообміннику дуже близькі до розрахункових, чого не скажеш наприклад про досвід деяких користувачів фабричних вентсів. Розмістив би вентилятори з протилежних сторін теплообмінника. Однозначно робив би колекторну внутрішню розводку. Спробував би ставити у колекторі регульовані приводи. Подумав би над малим тепловим насосом на витяжному повітрі. Спробував би змінити проект будинку так, щоб автомобільна зона з вихлопами, була б дальше від котельні, таким чином не прийшлося б тягнути довгий приточний канал з іншого фасаду. Можливо робив би корпус з іншого матеріалу, бо з фанери було би вже не цікаво. спробував би придбати труби зі спіненого поліетилену для виходів на вулицю.

З цікавого для роздумів: розрахункові дані залежності ефективності та опору від співвідношення габаритів теплообмінника

на той момент не було на місцевому ринку прийнятних по ціні та параметрах девайсів. А платити понад 5К у.о. за Зендер не був готовий. квазі-протиточні теплообмінники в нас з'явились через кілька років після того, як я придбав свій фабричний. корпуси зі спіненого поліетилену теж з'явились пізніше. параметри теплообмінника можна було підібрати з максимальним КПД, без огляду на його збільшений розмір. повітряні камери для вентиляторів можна було підібрати під максимальне КПД, без обмеження по їх розміру. розмір фільтрів можна було зробити більшим ніж у фабричному. січення каналів у корпусі можна було зробити більшими ніж у фабричному для зменьшення опору в наявності вже був контролер розумного будинку, тому окремий контролер для пву не був потрібний ну і головне було цікаво експериментувати самому.

Це дуже спрощений підхід. Як виявилось підшипники мають параметр граничної швидкості обертання. Це швидкість, з якою підшипник може обертатися безперервно без надмірного нагрівання. У випадку герметичного підшипника з ущільненням контактного типу швидкість обертання обмежена ще швидкістю обертання контактної поверхні ущільнення. Від виробника стоїть підшипник з металічним безконтактним захистом, і його гранична швидкість 34000 обертів. Я ж встановив підшипник 608-2RSH з резиновим контактним захистом гранична швидкість якого 22000 обертів, тобто на 35% меньше. Після цього знизилась енергоефективність вентилятора, бо для отримання того самого потоку потрібно вже більше енергії, частина якої іде на подолання опору тертя контактного захисту. Треба було брати ось цю модель 608-2RSL, гранична частота обратання якою на 12% вища ніж у оригіналу. Попередні 2 жовтих підшипники мають безконтактний поліамідний захист, і ще вищу граничну частоту обратання, і його встановлення у вентилятор не призводило до зниження продуктивності.

Майте на увазі що вона з часом втрачає пружність і приймає форму елемента з яким контактує. Якщо вона ним прижата, то товщина її зменьшується майже до нуля. Я раз на рік переклеюю цю стрічку на кришці пву, бо вона там повністю сплющується. Тому назвати її гарним герметизаром не можна. Краще пошукайте якийсь матеріал саме для пружнього ущільшення.

По сенсорах швидкості потоку повітря. Розбіжність: Ось графік де обидва сенсори розташовані поряд у приточному повітропроводі. Для того щоб зрозуміти наскільки однакові показники слід від них очікувати. Зелена лінія це розрахунковий показник, по якому поки керувалась ПВУ. Фактичні дані вищі, бо розрахункові заміри вірогідно робились при більшому опорі фільру. На низах рудий сенсор показує на 2-3 м3/год меньше. На верхах рудий показує на 10-11 м3/год більше. Десь на рівні 86кубів їх показники майже однакові. Вплив вітру на потік повітря: Під час вітряної погоди графік стає подібним на кардіограму. Дані виводяться через фільтр moving average (за 3сек з частотою 0.1сек), отже реальна "пилка" ще виразніша. На графіку середні коливання потоку спричинені вітром близько 10м3/год, пік близько 30м3/год. Коли вуличні дифузори знаходяться на відстані, або на різних фасадах, то коливання у приточному каналі будуть відрізнятись від коливань у витяжному. Ідея балансування по цим сенсорам мною відкинута на підставі наступного: розташовані поряд сенсори в одному повітропроводі дають розбіжність до 10кубів, описану вище. відсутність місця для розміщення сенсору згідно рекомендацій виробника ще більше знижує точність через виникнення впливу турбулентності. Потрібні довгі прямі ділянки у 9 діаметрів повітропровода яких у мене немає. А ті що є відрізняються по довжині, на притоці довша ділянка, на витяжці коротша. висока чутливість положення сенсору у січенні повітропроводу до отриманих значень. Мікро-поворот по осі одного з сенсорів, або в площині січення повітропроводу може вносити певну розбіжність у отриманих даних розташованих поряд сенсорів. вплив вітру описаний вище. все це вбиває зміст пробувати якось калібрувати ці сенсори між собою. Висновки: Поки бачу що балансування дає більш стабільний результат на підставі показників потоку одного сенсора у приточному каналі, та сенсорів температури, де алгоритм розраховує прогнозоване КПД по приточному потоку, і підрулює витяжним потоком до максимального наближення до розрахункового КПД. Головний позитив від них в тому, що зміна опору системи через забруднення фільтрів, конденсат, заслінки не має впливу на показники потоку, як це відбувалось досі при використання розрахункових значень потоку, заміряних при певному опорі системи.

Сам двигун наврядчи знайдете. А замінити на аналогічний вентилятор (двигун+імпелер) але з EC цілком можливо думаю. Зараз у вас встановлений один з двох перших в таблиці. І теоретично його можна замінити на один з трьох нижче. Вимоги до форми вхідного дифузора трохи відрізняються, правда. Для ЕС вентилятора потрібний тісніший зазор. Тому продуктивність теж може по факту трохи відрізнятись. Ось доречі відео заміни підшипників в аналогічному вашому вентиляторі. Тільки робити як автор відео (забиває підшипник молотком) не варто. https://www.youtube.com/watch?v=RklRy1xH_4c

Ще з цікавого та сумного. Вчора ухайдохав приточний вентилятор. Оскільки він став працювати трохи голосніше, то вирішив не чекати завивань, як на витяжному, і завчасно замінити підшипники. Встановив 2 шт ось таких: SKF 608-2RSH. Здивувався, що вони тугіше обертались в порівнянні до рідних, але не придав цьому значення. В результаті абсолютна тиша в роботі, але оберти при аналогічній напрузі на вході впали понад 25%. Це мені не сподобалось, і знов розбираю вентилятор, викидаю ці тугі підшипники, вставляю один рідний і один жовтий що був куплений раніше. Така сама комбінація зараз встановлена у витяжному. І в процесі збірки вентилятора щось іде не так, і після старту системи він більше на запускається, тільки клацає періодично релюхою на платі. Вірогідно, що я в процесі збірки не попав точно у пази для голок, і ними доторкнувся і коротнув щось на платі. А напругу перед розбіркою з плати зняти забув... Прийшлось встановити запасний що з ebay приїхав... Не знаю чи реально тепер цього трупа реанімувати. Висновки наступні: не всі підшипники підходять, деякі створюють надмірний опір при обертаннях. Треба копати цю тему більш детально, бо не зрозуміло чи причина у підробці, чи у невідповідному підборі характеристик опору обертання... не розбирати вентилятор не упевнившись що він повністю відключений. Також припускаю, що моє горизонтальне розташування вентиляторів призводить до прискореного механічного зносу підшипників, і при вертикальному розташування вони ходили би довше.

0,52м2, тобто 2шт трохи понад 1м2.

Виходить що так. Дуже близькі показники. Але автомобільні фільтри у використанні 43 дні. Це означає що салонні фільтрують гірше за фільтр двигуна, і напевно заб'ються раніше. Після встановлення сенсорів потоку, зробив заміри автомобільних і ось їх графік. Нижня (сіра) крива скоригована щодо сенсорів потоку. Верхня (руда) крива без коригування, для того щоб по відношенню до попередніх кривих було видно як прогресує збільшення опору. Відповідно всі попередні криві насправді мали трохи більші показники потоку, тобто мали би бути зміщені трохи вниз, тобто опір початковий був меньший ніж поточний опір салонних фільтрів. Ну поки так. По мірі забруднення буду спостерігати. Промив перед встановленням теплообмінник. З приточної сторони був лише G4 і було видно як з притоку вимивалась пилюка. Тому фільтри перед теплообмінником не завадять.

Для чого уявляти якщо можна запитати?

Мої ттх не відповідають реальному досвіду, бо ніколи споживання не було на опаленні меньше ніж 1кВт, і більше ніж 2.1кВт. Про видачу 10кВт взагалі мовчу, вона декларується для літніх умов. А для зими і температури опалювальної води 35С, ось таблиця. І навіть таку потужність на виході я не отримую при температурі води +28~+30. В реальності процентів на 20-30 меньше.

Співчуваю. Що за девайс? При яких умовах і за скільки часу так намерзає?

Не відомо на якій стадії циклу в нього таке обмерзання як на фото. Може це тільки початок циклу. І взагалі в нього цей девайс тільки два тижні. А ТТХ на шильдику крутіші ніж мої. Модуляція від 1 до 3кВт по споживанню, і 11кВт на виході. В мене блок ніби більший а 6-7кВт то мій максимум.

Такий був план. Але зараз бачу що вони не дуже підходять для задачі точної підтримки балансу. Згодом опишу детальніше, поки їх тестую.

Вчора тестував аналогічну модель в Юри. Ось логи одного циклу на максимальній частоті зняті вручну через кожні 5хв через дисплей контролера. Видно що у другій половині циклу d10_Compressor_return_gas опускається нижче ніж d09_Evaporator_coil, подібно як і в моїх модбасних логах. Також аналогічно обмерзає під кінець циклу розводка перед компресором. І при цьому обмерзання теплообмінника практично ідеальне. Пару фото павука.

В мене і спліти і ТН повітря-вода на теплу підлогу. Комфортніше звісно ТН з теплою підлогою, бо тепло розподіляється рівномірніше і з меньшим шумом. Спліти використовую більше на охолодження і зниження вологості влітку. На опалення лише як допоміжне до ТН, наприклад коли треба швидко підняти температуру повітря, бо сама тепла підлога досить інертний опалювальний прилад. В штатах взагалі опалення теплим повітрям найбільш розповсюджений спосіб.

Маю ідею у теплій приточній частині ПВУ зробити дверцята, щоб туди можна було класти сенсори на калібрування, бо в дифузор трохи незручно.

І таке вже наскліьки розумію не лікується? --- В мене є попередня плата зовнішнього блоку, яку потім замінили на наступну з доданими еквітермальними кривими і модбасом. Можу спробувати поставити цю попередню - чи це допомогло би якось прояснити ситуацію?

Така поведінка проявилася з часом і поволі прогресує. Тобто з заводу все було Ок.

Ось всі температури що є в логах. Наскільки розумію тому і виникла версія що сенсор на нижньому калачі теплообміннка показує завищену на кілька градусів температуру. Так, -15.5

Якраз в суботу цим займалися з допомогою Костянтина @blacktigra Скачали 1.8кг. Заправили нового 1.9кг (1.8 по паспорту + 100г на 2 додаткових метри (траса 7м)). Нічого не змінилось і краще не стало. Зі спостережень десь на половині циклу обмерзає ось ця частина перед компресором. Ніби такого не повинно відбуватись. Ось логи одразу після заміни фреону. Костя звернув увагу, що це дивно що RETURNED_GAS в другій половині циклу нижчий за OutdoorCoil. Є версія що сенсори можуть трохи брехати.

ці брав свого часу не за дорого на ебай. Шукайте діапазон до 100-150Па. Бо за посиланням мають 0 - 40 000 Pa. І це мали би бути диференційні сенсори, які мають два "соски". Ось такий би підійшов. Можна, якщо застосувати диференційний сенсор відповідного діапазону. Виробники вентиляторів пропонують такі рішення. Перепад міряється штатному "вхідному кільці" вентилятора, до кожного кільця виробник надає калібровочний коєфіцієнт k. В топових ПВУ таке можна зустріти.

Підключив сенсори швидкості потоку, які давно вже чекали своєї черги. З першого враження - мої розрахункові 120 кубів по факту з новими фільтрами є 140кубами. Видно заміри і привязку до об'єму робив на більш забруднених фільтрах. Бачу що буде що поаналізувати та оптималізувати в алгоритмах управління.