Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

архітектор

Модераторы
 Профіль  Активність

  • Публікації

    5 723

  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Днів у лідерах

    14

 Тип публікації 

Усі публікації користувача архітектор

  1. архітектор
    Давайте пройдемося по логіці. На аватарці у вас фото триповерхового будинку в стилі 90-х. Вигляд максимально типовий для пострадянського простору. Подібне легко гуглиться на території СНД. Тепер щодо відповідності і ціни за роботу . Якщо архітектор зробила вам цей проект за 1 тис у.о. , що по ціні приблизно як м2 площі. Це приблизно 1/300 частка вартості будівництва. Це так якби з літрової пляшки відлили половину чайної ложки. Чи відчутно це для будівництва - ні, не відчутно. Відповідно, яка може бути відповідальність і досвід архітектора? Десь на рівні чайної ложки. З зарплатою в чайну ложку неможливо отримати високий рівень відповідальності і економічних, конструкційних знань. Щодо прораба. Його зайнятість на об'єкті може тривати як від фундаменту до повної готовності під ключ, так і лише до етапу повної готовності коробки. Або ще менше. Відповідальність більша, кількість грошей (закупка матеріалів, оплата роботи будівельників) вимірюється сотнею тисяч доларів, а може і не одною. Це вже не чайна ложка, а повноцінна літрова пляшка. Тому архітектор фізично не могла в таких обставинах робити інакше. За копійки відповідати на сотні тисяч? Це чисто радянська, комуністична, планова економіка. Дати мінімальну зарплату. Як казали колись - вони роблять вигляд, що платять, а ми - що працюємо. Відповідно такий запит породжує великий ринок пропозиції дешевих архітекторів, які не розуміють будівництво. Не знають ціни, економіки, готові закласти вагони матеріалів, бо ефективність від них ніхто не запитує. Аналогію можна провести з безкоштовним лікуванням, освітою. Або відпочинком в радянському санаторії. Таким чином, спосіб радянського чи пострадянського проектування і будівництва затягує вас в воронку, коли нас виході отримуєте ніщо інше, як типовий будинок з 90-х. Який має таку кількість матеріалів (цегли, бетону), що можна було збудувати два. Незручні сходи, або занадто круті, або широкі і при цьому круті. Поєднання непоєднуваного. Високі димоходи, як у чотириповерхового будинку, багато коридорів, різні рівні на одному поверсі, великі кімнати, де неможливо зробити затишний інтер'єр, неефективне опалення і утеплення. Все це - як вияв внутрішнього світу може бути для задоволення власних потреб і амбіцій. Але з точки зору ринку, то при такому підході він більше азійський ніж європейський
  2. архітектор
    Не знаю. Щоб так сліпо хотіти сійський проект в Україні зараз, в 24 році. Що з ним може бути не так: 1. Ненормована кількість матеріалів. Бо це не поляки і не німці, щоб рахувати гроші на будівництво і на опалення 2. Застарілі і нетехнологічні рішення. Бо суть сійських проектів - бути максимально застарілими, розрахованими на неякісні матеріали та некваліфіковану робочу силу Коротше кажучи - якщо хочете виховати в собі осіянина, знайдіть за будь-яку ціну осійський проект
  3. архітектор
    Сьогодні це вкрай довго і важко, якщо робити через Дію. На іншому кінці слухавки чекають, поки прийде рішала і все порішає. Але з наполегливістю від півроку і більше можна все зробити правильним шляхом. доречі, кроки для оформлення Будівельного паспорту: 1. Замовити топографічну зйомку ділянки в масштабі 1:500 та внести її в офіційну базу даних, роздрукувати на кальці, отримати велику печатку про погодження в Департаменті архітектури та відсутність чи присутність "червоних ліній". Така вимога не є прописаною в постановах, виключно київська ініціатива. Але, якщо вирішувати питання без хабарів - то можна писати запити, сперечатися, чому така радянська практика дотепер жива, з калькою і мокрою печаткою в 2024 році, але зрештою зробити як вони вимагають у своїх відмовах на оформлення будпаспорту. 2. Зробити схему намірів забудови та ескізний проєкт будівлі, витримати всі нормативи - відстань від септика, протипожежні відстані від сусідньої забудови, від вулиці. Причому вимоги до цієї схеми просто абсурдні. До кожної дрібної лінії, цифри, кута і точки, до умовних позначень. Цей процес може тривати до 12 разів (правки, повернення на доопрацювання) 3. Надіслати запит та отримати офіційну відповідь від Департаменту охорони культурної спадщини про те, що на ділянці відсутні археологічні і історичні пам'ятки 4. Звичайно мати право власності на землю,внесене в державний реєстр нерухомого майна і в кадастр, перевірити чи вулиця, на якій хнаходиться нерухомість є в списку вулиць Києва. 5. Вміти правильно ставити галочки та проходити всі 14 кроків при подачі електронної заяви та сканів через портал Дія. Для інших населених пунктів, або сільських громад процес може бути простішим, але без можливості подачі через Дію, лише письмово в орган місцевого управління або ЦНАП
  4. архітектор
    зробив практичне відео на 5 хв, як побудувати дачу в Києві сьогодні, з чого, та скільки коштує?
  5. архітектор
    як правило проблема ще й у відсутності проєкту паркану, топозйомки. А це важливо. Не лише ціна метра погонного паркану у вакуумі, але й реальні характеристики ділянки. Можливо ворота не вписуються там, де хочеться, або рельєф ділянки робить паркан не горизонтальним, а з перепадами. І ці перепади висот секцій паркану треба якость гармонійно прорахувати, продумати, поміряти, візуалізувати, а потім вже переходити до вибору матеріалу. Буває так, що дорогий паркан, а нестиковок більше, ніж могло би бути через непродуманість і відсутність спеціаліста, який/яка може фахово працювати з рельєфом і планом ділянки. Я кілька разів робив паркан-ранчо, застосовуючи відносно бюджетніші рішення - стовпи з силікатної цегли, пофарбовані фасадною білою фарбою, коробові секції, які робляться на примітивнішому, простішому обладнанні і дешевші в собівартості виробництва.
  6. архітектор
    Можете поділитися бібліотекою?
  7. архітектор
    Я, власне, звернув увагу на відео з околиць Кургану на росії. Там було дуже багато новозбудованих одноповерхових будинків на тісних ділянках (зараз під шаром води). Очікував там побачити халупи і туалети на вулиці, і вони там теж є. Тому подивився на ютубі - що там у них. Вище нові будинки з Енгельсу, Калуги... Я якось в своїй інформаційній бульбашці випустив з уваги, що рашка формує і зараз світогляд українців. Парадоксально, але агресор, який напав на Україну, його населення, яке внє палітікі - генерує таку кількість відосів на ютубі, що перебити його неможливо. Як тільки людина подивилася кілька відео з рашки, від тамтешніх злобудовників, рекомендації навалюють їй ще і ще. Ще більше вати у всі щілини. Рашка, яка мала б потерпати від західних санкцій, засирає мозок латентним пострадянським людям своїм "успішним успіхом" у будівництві будинків. Звідкісь у них береться польська чи німецька клінкерна цегла, якісна черепиця, вікна, обладнання для опалення. І оце все несеться, створює враження що у них треба вчитися. Це ж доступно, зрозуміла мова, зрозумілий менталітет. Які ви дивитеся іноземні ютубканали? Крім українських? Поділіться
  8. архітектор
    Я оце погуглив кілька будинків, може хто вгадає де це? Хоча б район
  9. архітектор
    Дуже спрощене порівняння. Зараз є випадки, коли в ділянку 4 сотки тулять такий будинок, вікнами в глухий високий паркан. А 100 років тому будували без фундаменту, з дерева та глини, на величезній території, без парканів. Скло було в дефіциті, вікна мінімальні. Площа старої хати могла бути від 20 до 40 м2, а не 100-200 м2, як дехто робить зараз. Через це (значно більше площі, значно більший фундамент, значно краще утеплення, нові матеріали даху - не солома), собівартість будинку в сотні разів вища за стару сільську хату. Як в прикладі з відбудовою Ірпеня. Ось стара хата, площа 70 м2, ціна 5000 у о. з ділянкою, а ось нова, подібна на стару, коштує 150 000 у.о. Тоді відбудову рахують так - як одна нова хата коштує 30 старих. На відбудову 1000 старих хат треба в 30 разів більше коштів, порівняно з вартістю старих
  10. архітектор
    я зацікавився процесом, звідки в нас такі уявлення про приватні будинки, як вони сформувалися. І мені стали чи випадково, чи ні, потрапляти різні підказки і артефакти. Чим хотів би поділитися. Отже, архітектурно-будівельна бібліотека (є така в Києві, на Шулявці), виклала декілька фото хат з теперішньої Харківської області. Фото дорадянських часів. Коли імперія мінімально впливала на селянську архітектуру. Так, з часу скасування кріпацтва пройшло менше 50 років. Але точно не існувало типових проєктів будівництва сільських хат. Будували без креслень, небуло навіть метричної системи. Будували толокою, за усними описами і за традиціями Хата будувалася навколо печі, піч давала їжу і тепло. Інших благ цивілізації - умивальник, гаряча вода, санвузол в хаті - не було і в планах. Кухня і спальня - ось основа того житла. Плюс використання місцевих матеріалів - не було доріг і машин, логістика ускладнена. Глину для стін копали поряд, солому на дах - також з поля. Максимум локальних матеріалів. Дах адаптований до опадів і клімату в регіоні. Карпатські дахи розраховані на тривалі дощі, херсонські - на посушливий клімат
  11. архітектор
    Банки з цвяхами і совкова дрелька - це щоб руками і асоціаціями відчути, що таке совкове проектування житлових будинків, що таке проекти будинків для колгоспників. Чи змінилися будівельні норми з тих часів? Ні. Бо зміна норм - це наукова діяльність і освіта. Які у нас відомо в якому місці. Це дослідження, це зв'язки з науковими і освітніми закладами Європи. Що ми маємо дотепер в Україні? Програми для розрахунку конструкцій Ліра та СКАД, розроблені у Києві і від народження інтегровані в російські, та інші пострадянські нормативи. До нас не можуть зайти європейські інженери і проектувати за євростандартами, бо це не відповідає вимогам законодавства. Треба далі будувати як за совка
  12. архітектор
    Хоч я і модератор цього форуму та маю припиняти провокації, мат, перехід на особистості, але рідко читаю чужі теми і маю недостатньо часу для робирання скарг. Може хтось підкаже - хто такий цей Матрас, що має час ходити по чужим темам і скалити зуби? Щодо наповнення теми - вважаю що комусь буде цікаво почитати про історію розвитку проектування в Радянському союзі і чому українці такі дикі в плані розуміння що таке проект, що таке дубові совкові норми життя. Совок виховав нас такими. Багато приватних будинків збудовано при совку, як будинків "колгоспників". Поки на загниваючому заході робили все можливе, щоб суспільство шанувало людське житло і наповнювали його різними побутовими вигодами, приладами, створювали комфорт та розвивали ринкові відносини, радянський побут був примітивним, часто огидним. В дефіциті були елементарні речі. Табуретка, газетка, лампочка під стелею, туалет на вулиці. І цей лафстайл було чітко видно в проектах будинків. По суті та сама малокомфортна хрущівка, тільки у вигляді будинку колгоспника з дефіцитної цегли. Я купив собі ряд книжок часів СРСР, виданих у Києві з ілюстраціями людей, які у мене викладали. Це професори, заслужені та народні архітектори України, розумні і талановиті люди. Але їм було поставлено задачу оспівувати радянський побут та використовувати свій талант на створення такої архітектурної брехні. Ззовні це скоріш за все нагадувало переробки роздобутих з-під поли, нелегально ввезених в СРСР західних журналів по архітектурі. Мрія про яскраве і комфортне життя. А по суті - всередині радянські Жигулі з усіма "принадами"
  13. архітектор
    Отже, представлю кілька рандомних радянських фрагментів "проектів". Восновному це називалося "житло колгоспника" та "сельская новь" Зверніть увагу на кількість сходинок на вході - їх в радянському союзі чомусь завжди мало бути багато, вікна ні в якому разі не до підлоги, мінімального розміру санвузол, як правило один унітаз на 4-5 кімнат. Мінімальна ванна, мінімум санітарних вигод. Який ще й на практиці взагалі не виконувався та зводився до тазика з водою та люфт-клозету на вулиці.
  14. архітектор
    слушне зауваження, файл з вікіпедії, для вільного цитування. Інші не знайшов. Що цікаво англійською мовою проект - design. А blueprint дотепер означає роздруківку креслення, зовсім не синього кольору
  15. архітектор
    Як полюбляють репостити в ватних соцмережах "лайкні еслі помнішь что ето". Радянська дрелька - епоха дерев'яних дюбелів, залізних банок з іржавими цвяхами. Зато надьожно. Зміст і якість проектів з тієї ж опери Е - ергономіка
  16. архітектор
    Звідки в СРСР брали проекти для приватних будинків? В Україні відсутнє явище багатолітніх традицій будівництва приватних будинків за проектами. Звідки могли взяти копію проекту радянські люди? Що треба було знати, куди звертатися? Тогочасне законодавство на папері передбачало право колгоспника на безкоштовну землю і при утворенні нової родини - позику коштів на будівництво за проектом. Колгоспник чи робітник мав бути майже довічно прив'язаний до колгоспу чи підприємства, а також бути благонадійним з ідеологічної точки зору, а ще краще - членом комуністичної партії, з промитими ідеологічно мізками. Було розроблено типові проекти та пораховано скільки треба матеріалу на будівництво, закладено ціни - та виходячи з цього оцінено розмір позики. Проекти розроблялися централізовано в зональних проектних інститутах (залежно від кліматичної зони) - в Естонській, Латвійській РСР, УРСР, Грузинській РСР. Було декларовано, що все це має працювати. Але в СРСР на папері і в житті були паралельні реальності. Дефіцит будівельних матеріалів, блат (радянська корупція), хабар як спосіб виживання та здобуття спочатку земельної ділянки, потім позики, потім дефіцитного цементу чи цегли. Тому будували зі значними відхиленнями від норм. Про рівень механізації процесів та технологічності можна оцінити за багатьма відомими з дитинства речами: наприклад - для копіювання проектної документації застосовувався "дід-ксерокс", який називався ЭР-620 чи РЭМ-420. Ще старіші моделі передбачали копіювання шляхом прикладання до оригіналу світлочутливого паперу, а пізніше вже більш вдосконалена технологія. Всі копіювальні апарати стояли на обліку в КДБ з метою недопущення копіювання карт (генплани міст і сіл, топографічна підоснова - були секретними чи для службового використання) та множення забороненої літератури. копіювання проектів в інституті якість креслень так звана "синька" - копія креслення на світлочутливому папері Ще розповсюдженим було копіювання на кальці, яку накладали на оригінал і всі лінії вручну обводили тушшю. Примітно, що Департамент архітектури і містобудування в Києві дотепер (2024 рік) вимагає кальку з нанесенням топографічної основи. Так, ніби цифровізація все ще десь глибоко.
  17. архітектор
    І ще один проєкт з замовлених Агенством відновлення: багато несучих стін, багато будматеріалів, великі фундаменти без цокольного чи підвального поверху і укриття, горище неутеплене
  18. архітектор
    Продовжу про неефективне проєктування і будівництво. Те, що будинки будуються за стандартами, що є проєктна документація - це добре. Але, нажаль, у державі не створено систему ефективного проєктування. Кожен проєкт містить понад 250 сторінок, де багато описів, загальних фраз. Немає критеріїв оцінки, тому рахують сторінки. Товста "книжка" - значить проєкт добрий. Я взяв лише 5-10 сторінок, які відображають суть. Отже нижче аркуші одного з проєктів для відбудови і фото, як по ньому йде будівництво в Ірпені. отже план першого поверху з меблями. майже всі стіни - несучі (тримальні), масивні і потребують великого фундаменту та великої кількості бетону, арматури, опалубки, робочих годин, застосування техніки (кран підйомний, бетоновоз, бетононасос). При цьому вихід по площі - 70 м2, якість планування дуже прямо на любителя. Хіба що годиться під дуже вузьку ділянку, шириною від 7 метрів План фундаменту, півтора залізничних вагони бетону. Фасади будинку. Чомусь він стоїть на високому подіумі, треба заливати великі сходи, щоб піднятися на перший поверх. Розріз поздовжній. Червоним виділено фундамент, який складається з монолітної стрічки, монолітних стін, висотою 1,7 м, засипки вагоном грунту з трамбуванням, та зиливки монолітної армованої плити 16 см завтовшки. По ній зверху трошки пінопласту (втричі менше, ніж в польських проєктах) та ще багато цементно-піщаної стяжки. Далі трохи більше 2-х метрів стін з газобетону і знову монолітний бетонний армопояс. Над ним велике горище, по суті збудований ще один поверх, не використовується взагалі ніяк. Для кращої надійності дах підпертий несучими газобетонними стінами з монолітними поясами, бо навіщо обмежувати ріку бетону Плюс ще річечка з бетону і арматури - тераса на 5 м2. Хоч площа і невелика, напевно поміститься невеличкий столик і два стільчики, зате є п'ять сходинок на вході, щоб тренувати ноги
  19. архітектор
    Зробив відеоогляд цього будівництва. Звичайно, оглянуто лише верхівку айсбергу. Далі ще викладу проєкти, щоб рішення можна було оцінити і там також. Можу сказати, що на будівництві є відхилення від проєкту, не зрозуміло куди дивиться і як організований нагляд. Але і в проєктах закладені основні витрати, до яких є питання. Відповідальність як завжди - на замовниках. Хто не допустив конкуренцію, хто не зібрав чіткі критерії оцінювання, не зважив плюси і мінуси, не опублікував рішення до того, як вони почали втілюватися.
  20. архітектор
    З сьогоднішнього дня 26.01.2023, можна подавати заяви на отримання коштів на будівництво зруйнованих будинків на власній ділянці. Тобто формально уже не буде державного проекту і підрядника, призначеного муніципалітетом. Але чи скористаються люди можливістю зекономити кошти? Чи розберуться що не так з цією відбудовою, чи побачать проблеми? Чи знайдуть кращі рішення? Час покаже. А поки що продовжу обговорювати фото, і це не все, що я маю для аналізу. Отже, тут видно детальніше. Паспорт будівництва висить на зеленому паркані лівіше. Це одноповерховий будинок. Зроблений спеціально для цієї ділянки за окремим договором з адресою. Тобто не типовий проект багаторазового використання, а індивідуальний. На ньому (і це вимоги до безбар'єрного середовища) - одна сходинка на вході. Нарешті подолано дебільну, людиноненависницьку радянську обов'язкову норму про мінімум три сходинки на вході. Але по факту не так сталося як гадалося. Якогось ляда вхід в будинок вийшов на понад метр вище рівня вулиці. Отже, за тими ж нормами безбар'єрності вийде що? шість-сім сходинок на вході і пандус. Або навіть не знаю, як тут ще розрулити. В лівому куті будинку видно випуск каналізаційної труби. Через неї можуть пропхати водопровідну або вивести каналізаційну. Суті це не змінює. За ДБН глибина закладання труби має бути нижче рівня промерзання грунту. А за радянськими нормами, які тупо перекочували в 2024 рік майже в незмінному 60 років вигляді, ця глибина промерзання 0,9 м, а місцями і 1 м. Як це забезпечити? Насипати над трубою метр грунту. Тоді норми будуть виконані. Але ж рівень вулиці набагато нижче? Підпірну стіну будувати? А перед нею сходи і пандус? Виглядає на те, що буде як колись, при будівництві хрущівок. Як так виходить при зовсім немалій вартості метру квадратного? Жовтим обвів декоративні стіни на фасаді, які мали б символізувати певну стилістику будинку. Машинально запозичену у справжніх цегляних будинків середньовіччя. Але якщо колись ця стіна була не просто для краси, а для більшення брандмауера, то зараз це просто забаганка для краси. Ця забаганка - тягне за собою додаткові куби бетону на фундамент, на ці стіни. Хоча вирішити забаганку можна було за рахунок каркасу, без фундаменту. Ніякої корисної функції немає в цій прикрасі, а вирішена вона тупо, з використанням зайвого матеріалу, робіт і часу. Причому тут на фото нічого не вкрали. Бетону багато, арматура є, гідроізоляція є, утеплення буде. Але скільки бездумної роботи зроблено і як можна було за ті самі гроші зробити більш продумано. Якщо що - це одноповерховий будинок без використання горища. Бетону в фундамент вкатано рально втричі більше, ніж могло б бути, в балки, в широкий монолітний пояс. З того бетону і арматури можна було б бункер відлити, бункер-кімнату, мамад, як в Ізраїлі. Але ніт. Маємо те що маємо Ще кілька фото - вивід каналізаційної "підземної" труби, декоративні стіни: В середині будинку монолітні залізобетонні пілони, балки, пояси. Одноповерховий будинок. Зверху будуть лише дерев'яні балки. Для чого стільки бетону, арматури, опалубки і людино-годин? як я писав вище - один підрядник будує десяток будинків, відстань між якими до 50 м. Тому одну ділянку задіяли під склад деревини, вентиляційних блоків з керамзитобетону (причому деревина якісна, оброблена вогнебіозахистом, рівна, так само якісна вентиляція). А іншу ділянку - як арматурний цех. Арматури багато, нічого не зменшено. Стільки нормами для мостів одноповерхових будинків передбачено + запас = стільки і покладено. Але щось тут не те. Чому таку гору нарізаної арматури, хаотично навелено? Мабуть десь помилилися при порізці чи виготвленні каркасів, тому вийшло трошки металобрухту. Ну та пес з ним Цей будинок, доречі через дорогу, шириною 7,5 м, від попереднього будинку на високому п'єдесталі фундаменті. Чому така різниця, якщо тут майже однаковий рельєф і індивідуальне проектування - невідомо. Але комусь пощастило більше. Також одноповерховий будинок, 120 м2
  21. архітектор
    Дуже просто все зводити до простих і коротких пояснень. Але дещо можна винести за дужки. Я роглядаю таку річ: - вся проєктна документація в Україні має відповідати будівельним нормам. Але, якщо будинок до 500 м2, то його можна будувати на підставі будівельного паспорту. А для отримання будпаспорту проєкт може не виготовлятися. Або такий проєкт може бути, але він може не відповідати буквально всім вимогам будівельних норм. Сьогодні не вимагається надавати висновки експертизи, що буквально все в проєкті котеджу до 500 м2 відповідає ДБН. Отже на ринку готових проєктів і послуг з проєктування не заборонено продавати товар (проєкт) чи надавати послугу (проєктування) без слідування будівельним нормам. Можливо відстані між будинками мусять відповідати ДБН (не менше 8 метрів), не більше двох поверхів. І на тому мабуть все. Якщо фундамент зроблений не за ДБН - то що? Один може будувати щось своє замість фундаменту, називати це УШП, інший - "перевернута чаша", третій назве свій варіант фундаменту "стакан". Поставить будинок "на стакан". Четвертий зробить "прищемлену плиту", п'ятий - "п'ятку". Так воно і є, насправді. Фундамент в землі, не видно, не вимагається ніде і ніким робити його на півтора метри в землю. А об'єктивно, якщо робити фундамент суворо за ДБН, то він може бути в 2,5-3 рази дорожчий за всі інші народні методи. Далі кілька фото так званих "державних", держстандартних фундаментів: це під будиночок десь 50 м2, я думаю, що це на два господаря по 50 м2 на перший поверх кожному. Монолітний стрічковий фундамент, де орієнтовно 20-22 м3 бетону, що на сьогодні 60 000 - 70 000 грн. І це без вартості арматури, оренди опалубки. Тобто одні лише матеріали 160-170 тис. грн і плюс роботи. Але це ще не все - гідроізоляція з усіх боків в два шари, утеплення, зворотня засипка, трамбування, просипка щебенем, ще одна гідроізоляція, плита підлоги з армуванням, утеплення плити по грунту. Плюс ще всі адміністративні витрати, податки. Таким чином цей фундамент об'єктивно, якщо стоїть задача поряд збудувати такий самий, коштує 600 -700 тис. грн., або майже 20 тис доларів. Хто не згодний? І при цьому укриття в такому будинку не буде. Підвал, погріб не передбачений. Хіба що власники потім самі відкопають Ось це вже інший фундамент. І також, скоріше за все це все буде засипано землею, це не цокольний поверх, а чисто закопаний в землю бетон. Багато бетону. Хто не знає, висота одного фундаментного блоку 60 см, є окремі типу отвори - висотою 120 см. Тобто це не двері, а скоріше за все місця для прокладки труб. Навіщо такий масивний фундамент? Очевидно проектувальник не зацікавлений економити матеріали, чим більше бетону - тим спокійніше. А потім,перед входом в будинок треба робити 6-7 сходинок. Хоч на візуалізації видно майже безбар'єрне середовище, одна сходинка на вході. По факту бачимо височенний подіум, на якому стоїть будинок. Банка 16 л з-під гідроізоляції - поставлена замість сходинки, бо залізти на вистоту 80 см без неї складно. Також проєктом передбачені важкі залізобетонні балки. Над вхідними дверима величезна балка, в два рази ширша за проєм, над вікнами - ще гігантські балки. По верху, через ряд-два газоблоку залито масивний залізобетонний пояс, товщиною 30 см. Це і місток холоду, і велика витрата матеріалу, без якої запросто обходяться ті, що будують більш продумано до витрат ресурсів. Я вже не кажу про екологічність, чим більше бетону і арматури, тим більше викидів вуглецю в атмосферу на їх виготовлення. Витрачати таку кількість бетону на одноповерховий будинок - дуже сумнівне рішення
  22. архітектор
    З кошторису видно, що вартість метру будинку понад 1000 доларів за м2. Це при тому, що тендер проходив з одним учасником, без торгу. А підрядник не будує один окремо взятий будинок, а по 10 шт одночасно, поряд, на маленьких ділянках менше 4 соток. Зрозуміло, і навіть видно на фото, що арматуру вивантажують і в'яжуть в одному місці, все дерево складують на іншій ділянці, побутові приміщення - на іншій. Тобто є можливість поєднати процеси. Але я більше хочу сфокусуватися на формах і нормах. Що держава через ДБНи вимагає від проектувальників, від забудовників, наскільки воно відрізняється від того, що будують неконтрольовані державою підрядники без необхідності навіть фундамент робити за вимогами ДБН і ДСТУ
  23. архітектор
    Продовжу розповідь. Одразу зазначу що не ставлю за мету довести абсолютну істину і так, в силу браку часу не співставляю точну адресу будинку на фото з адресою в тендері. Інформація подана для аналізу. Отже є вулиця Багірова в Ірпені, яка до нападу росії виглядала так, а після вигнання окупантів - так: Зараз (2023-2024) тут відбувається відбудова фактично з нуля 30 будиків та ремонт 37 будинків за кошти донорів, які проходять через бюджет України. Кінцевим замовником виступає Ірпінська міська рада. Це сторінка з кошторису на відбудову одного будинку площею 100 м2, на 5, 5 млн грн, або приблизно 55000 грн/м2. Що входить в цю ціну? 900 тис грн ПДВ, а також роботи і матеріали з будівництва коробки, підключення її до зовнішніх мереж. Щодо опорядження - незрозуміло. Опалення та внутрішня електрика мають бути включені в цю ціну. Ділянка, ясне діло, після будівництва буде повернута власникам. Участь власників у процесах відбудови, на етапі прийняття рішень не передбачена. За що "люблю" кошториси за державним стандартом, так це за те, що не фахівець тут нізащо не розбереться. Не зрозуміє що входить, що не входить. Скільки коштує якась окрема робота, дорого це чи дешево. Так виглядає процес
  24. архітектор
    Вже понад півроку триває відбудова (будівництво фактично з нуля за новими проєктами) приватних будинків, які були зруйновані внаслідок бойових дій 2022 року. Звичайно це дуже мало в умовах величезних незакритих потреб, звичайно чим швидше добудують, тим краще, бо це житло для людей. Але моя тема про те - як саме це будується. Ще ніколи дотепер держава не замовляла проєкти приватних будинків, хоча держава встановлювала будівельні норми на їх будівництво. Тобто зараз міг би актуалізуватися процес зміни норм, якщо ця величезна громіздка машина побачить що радянські норми несумісні з сучасним будівництвом і в першу чергу впливає на вартість будівництва і прозорість процесів. Передісторія така: більшовики забрали право на приватну власність. Саме формулювання "приватний будинок". Як воно могло існувати, коли права на землю не було? Не можна було вільно купувати і продавати, здавати в оренду, ринок будматеріалів, технологій і проєктних послуг був радянським, підпільним, дефіцитним, без можливості вибору. Але при цьому були написані норми для будівництва. Хто їх придумував, звідки копіював? Радянські СНІПи, строітельниє норми і правіла писалися ідеологічно правильними інститутами, підпорядкованими центру. Нібито будувати експериментальні будинки, заселяли експериментальні родини і за ними визначали ширину коридорів, дверей, площу кімнат, мінімально достатній набір розеток, приладів. Так само, якісь далекі від реалій дядьки, писали типові кошториси. Існували типові проєкти будинків часів 70-80-х років. Альбоми випускали проєктні інститути з різних республік срср. Що ж відбулося з державними будівельними нормами для приватних будиків з 90-х років до сьогодення? Радикально - нічого. Житлові будинки 1 поверх і 30 поверхів нормуються однаково. Норми не передбачають поділ на багатоквартирну комерційну забудову та одноквартирні приватні будинки. Норми не копіюють Єврокоди. Хоч окремо взяті розділи вже ближчі до Євростандартів, але в цілому система з радянських часів мало як змінилася. Далі на конкретних прикладах детальніше. Отже - держава через ряд представництв (облдержадміністрації, агенство відновлення, міські департаменти будівництва) провела тендери, часто з одним учасником, на проєктування приватних будинків і на їх будівництво. Кошторисна вартість приблизно 5 млн грн за 80-100 м2, але треба детально розглядати кожен приклад, які можна знайти на тендерах Прозорро. Якщо раніше приватні забудовники ніяк не могли перевірити звідки формується ціна за держрозцінками, орієнтувалися на ринок, а ринок пропонував різні ціни і звісно повністю ігнорував державні норми. То тепер є два варіанти для порівняння: - держава сама написала норми, сама замовила проєкт і кошторис за цими нормами і сама ж будує. Звісно підрядники і проєктувальники - це приватні організації, але саме в цьому випадку їх замовник і керуючий саме держава з усіма її порядками і перевірками. І фінальна ціна/якість - приватні забудовники, які можуть не притримуватися де завгодно державних стандартів, на виході також пропонувати будинок з фінальною ціною/якістю Кілька фото, далі буде більш детально:
  25. архітектор
    кілька питань на перевірку критичного мислення: - чи газобетон роблять синтезуючи хімічні сполуки? Можливо крекінг? Переробка важких вуглеводнів? Чи виробництво газобетону це хімічна промисловість, чи все-таки будівельна? - з яких матеріалів роблять газобетон? - з яких матеріалів роблять цеглу? - чи в обох випадках є велика доля синтетичних матеріалів? - як відбувається випал цегли? Які ресурси для цього викорситовуються та які викиди в атмосферу відбуваються? Як відбувається автоклавування газобетону? Хто сказав, що різниця у вартості стіни з одно і іншого матеріалу не відрізняється? Вага цегли більша, значить дорожче транспортування та розвантаження, перенесення, більший фундамент для більшої ваги. Більше розчину для швів, порівняно з клеєм для тонких швів, більше розчину на штукатурку, більше клею на утеплення нерівних цегляних стін з допуском 2 см, порівняно з 2 мм
×
×
  • Створити...