Щодо турків та їх згоди на вступ до НАТО нових членів
Статья Сергея Сидоренко "НАТО йде на кордон до Росії: як з'явилося історичне рішення та чого ще чекати від саміту в Мадриді".
✔️Здесь нас интересует в первую очередь, почему Эрдоган перестал препятствовать вступлению Швеции и Финляндии в Альянс:
"Умови "мирного договору" щодо розширення НАТО прописані у документі на трьох сторінках – тристоронньому меморандумі за підписом глав МЗС Туреччини, Фінляндії та Швеції.
Його положення є достатніми для того, щоби кожна зі сторін оголосила для власного виборця про свою перемогу. Хоча за фактом більшість вимог Анкари прописані суто декларативно – по жодному зі спірних питань фіни та шведи не пішли на поступки.
Наприклад, Туреччина спершу категорично вимагала видати їй біженців, лояльних до мережі Фетхуллаха Гюлена FETÖ, яка у 2016 році організувала спробу державного перевороту. Це – давня вимога, яку у Євросоюзі ігнорують, бо вважають, що переслідування гюленістів зайшло занадто далеко. У якості "компромісу" Швеція та Фінляндії заявили, що будуть "уважно вивчати запити Туреччини про екстрадицію та брати до уваги розвіддані, які надає Туреччина". Без жодних критеріїв виконання тощо. А ще – пообіцяли "не надавати FETÖ підтримки" (вони і раніше її не надавали).
Є, утім, турецькі вимоги, які справді врахували – але теж обмежено. Головна з них стосується продажу зброї.
У Швеції, Фінляндії та низці інших держав ЄС діє заборона на продаж зброї в Туреччину. Це ембарго запровадили в 2019 році, після вторгнення турецької армії до Сирії.
Відтоді офіційна Анкара безуспішно намагалася зняти заборону, пояснюючи, що проводить у сусідній державі антитерористичну операцію. Тепер Гельсінкі та Стокгольм пообіцяли виконати цю турецьку вимогу.
Але головної мети Ердоган не досяг і тут.
Найбільшу проблему для турків становить ембарго інших країн. Передусім США.
Тут можна говорити про чисту дипломатичну перемогу Штатів, які твердо відповідали "ні" на усі спроби залучити їх до "торгівлі". За словами одного з джерел ЄП, американці відповідали відмовою навіть на прохання та вмовляння з боку Фінляндії та Швеції. Зокрема, там повторювали, що контракт про постачання туркам винищувачів, який Білий дім зупинив у відповідь на військово-технічну співпрацю турків з Москвою, не може бути предметом торгу.
Ті спершу сприйняли це як зраду – мовляв, США залишили їх наодинці з турками і нічим не допомагають. Але розрахунок американців виявився коректним.
Ердоган зрозумів, що поступок не буде, і вирішив задовільнитися "синицею в руках".
✔️И этот кусочек интересен:
"І для України це – позитивний розвиток.
По-перше, США дали сигнал, що не вестимуться на ультиматуми. Ми чудово розуміємо, що у разі розгляду українського питання можуть знайтися охочі пошантажувати усіх. Навмисна пасивність Вашингтона наперед знижує їхні апетити.
А по-друге, вагу має нинішнє ембарго США, яке так мріяв зняти Ердоган.
Зокрема, заблокованим лишається контракт про постачання туркам винищувачів, який США зупинили у відповідь на військово-технічну співпрацю Туреччини та… Росії. Вимога Штатів чітка: щоб отримати нові американські винищувачі, Туреччина має відмовитися від російських комплексів ППО С-400. Наприклад, віддати їх Україні. Інакше про літаки не може йтися у принципі.
Тож вибір – за Ердоганом."
