Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

valerij_konstr

Пользователи
  • Публікації

    118
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Усі публікації користувача valerij_konstr

  1. Если хозпостройка, то отапливаться она будет периодически или вообще не отапливаться. Следовательно, глубина промерзания под железобетонной плитой фундамента здания может существенно превысить нормативную глубину промерзания грунта, потому что холодопередача сверху вниз по бетону происходит быстрее и активнее, чем по грунту. В этом случае теплоизоляция грунта вокруг массивного фундамента становится практически бессмысленной. Воспрепятствовать морозному пучению грунта при таких фундаментах экономически нецелесообразно. Следовательно надо отказаться от таких попыток. Полностью устранить воздействие морозного выпучивания на надземную конструкцию можно с помощью свай. Сваи в сечении надо принимать с минимально возможным периметром, чтобы максимально уменьшить силы морозного выпучивания. Можно, например, использовать стальные трубы. (Не оставлять полыми!). Но свайный фундамент надо считать и исполнять очень аккуратно! Это удовольствие будет стоить немалых денег. Другой путь состоит в том, что величину морозного пучения можно уменьшить, полностью заменив верхний слой на песчаную подушку (толщиной около 0,8...1,0 м) (замена ниже грунтовых вод не имеет смысла). Поскольку морозное пучение в этом случае всё-таки останется, то надземную конструкцию необходимо выполнить настолько жёсткой, чтобы она не разрушалась от неравномерных сезонных осадок (выпучиваний) основания. Итак имеем два варианта: - В первом варианте дорогой свайный фундамент, который может полностью избавить здание от неравномерных сезонных деформаций. - Во втором варианте придется обеспечить повышенную прочность надземной части здания, что тоже влечёт за собой дополнительные затраты. А дёшево только в мышеловке! "Причина появления трещины в монолитной плите. Пришел застройщик с серьезной проблемой. Дом 8x10 м в два этажа на пучинистом грунте; фундамент - железобетонная плита, отлитая на щебеночной подсыпке толщиной 50 см; стены из пеноблоков, усиленные сейсмопоясом. Зимой проблем не было, а вот весной во внутренней стене появилась трещина, расходившаяся вверх до ширины в 1 см, да и отмостку подняло, которая позднее вернулась в исходное положение. Стали разбираться в чем дело. Зима 2006 года выдалась особенно суровой. Грунт под периметром дома промерз очень сильно. Увеличиваясь в объеме, он не мог преодолеть вес тяжелого дома, отчего сильно уплотнился (рис. 11, А). Отмостка вокруг дома, жестко соединенная с плитой, не создавала своим весом большого давления на грунт, поэтому ее внешний край задрался вверх. Пришла весна. Грунт начал оттаивать и уменьшаться в объеме. Под внешним периметром плиты возник зазор, увеличивающийся в размерах по мере оттаивания грунта. Наступил момент, когда плита стала опираться на грунт только центральной своей частью. Не выдержав нагрузки, периметр плиты просел, а внутренняя стена дома треснула (рис.11, Б). Отмостка вернулась в исходное положение. Какие конструктивные недостатки проявились здесь. Большие габариты дома увеличили неравномерность промерзания грунта, большой вес дома перегрузил плиту изгибом. Положение могло усугубиться недостаточным армированием плиты, рассчитанным на первый этап пучения, с плотным армированием только в нижней части плиты. Похоже, что коварство пучинистого грунта проявилось в полной мере, когда холода уже отступили."
  2. Почитайте внимательно "ДБН В.2.1- 10-2009 Основи і фундаменти будівель та споруд". Строительные нормы не просто так пишут. Я никого не склоняю к выбору своей конструкции фундамента. Каждый строит на свой страх и риск. К сожалению, это приводит к плачевным последствиям... Неправильно выбранный и рассчитанный фундамент приводит к аварийным ситуациям - трещины, осадки, крены зданий. Если хотите чтобы здание протрещало - не садите на 1,2м В любом случае надо обязательно делать геологию а не смотреть "как сосед сделал". 120мм - это не фундаментная плита а простой пол. Минимум - 30см.
  3. Эти 40см в плиту Вы тоже завели (по фотке не видно)?
  4. Давайте подумаем. Нормативный уровень промерзания грунта около 1,2м (уточняется по расчёту). Вы заглубили свою плиту на 40см. При промерзании грунта зимой под вашей плитой будет скапливаться замерзшая влага что делает эффект "морозного пучения". Весной, когда мёрзлый грунт будет таять, вода будет фильтроваться в нижнее слои, образовывая при этом пустоты. Под нагрузкой Вашего здания пустоты будут уплотняться тем самым приводя к неравномерной осадке фунд. плиты. Или, например, наделают грызуны норы под Вашим фундаментом (я на полном серьезе) - в итоге все сядет. Судя по Вашим фотографиям - Вы армировали плиту под всем пятном только в нижней зоне. Это не правильно. Под стенами армируется нижняя зона. Между стенами - верхняя и нижняя.
  5. Снимаю все Ваши вопросы. Устройство фундамента в уровне отметки планировки или ниже на 20см - БРЕД! "Мінімальна глибина закладання фундаменту dmin перш за все враховується при проектуванні фундаментів неглибокого закладання. Для пальових фундаментів dmin як правило приймається до уваги. Визначають мінімальну глибину закладання з врахуванням ряду факторів: 1. За умовами геологічної будови будівельного майданчика. При цих умовах вимагається пройти (прорізати) слабкі ґрунти, що залягають з поверхні, та передати навантаження від будівлі чи споруди на несучий шар ґрунту задовільної якості, тобто: hсл.і + (0.2…0.4) м. 2. З гідрогеологічних умов. При цьому уникають ускладнень, що можуть відбуватись під впливом ґрунтових вод. Тут мається на увазі два випадки: а) коли мова іде про використання дерев’яних паль, що повинні працювати в умовах змінної вологості. В цьому випадку потрібно, щоб палі знаходилися повністю у воді (тоді вони працюватимуть надійно і необмежено довго) б) для всіх випадків враховують можливість проведення робіт по влаштуванню фундаментів в сухих котлованах чи траншеях (щоб не застосовувати водопониження). Таким чином, тут мова йде про можливе максимальне заглиблення фундаментів dmax. Ця умова пояснюється такою схемою, що наведена нижче. При цьому величина висоти капілярного підняття вологи приймається гарантованою для даного різновиду ґрунту: dmax = dWL – hk , де hk – висота капілярного підняття вологи hk – приймають: для пісків hk = 0.5…1.0 м (перше значення для крупних та гравіюватих пісків, а останнє для пилуватих пісків); для пилуватих та глинистих ґрунтів (супіски і суглинки) hk = 1.0…1.5 м (перше для супісків пилуватих та піщанистих, друге для важких пористих суглинків в яких може бути вода). Для глин значення hk не дається, так як цей ґрунт є водотривким шаром. 3. З умови можливості морозного здимання ґрунту при промерзанні. Тут необхідно спочатку визначити нормативну глибину промерзання ґрунту. Найпростіше це можна зробити по карті глибин промерзання. Для суглинків та глин нормативна глибина промерзання повинна зменшуватися на 15%. Нормативна глибина промерзання для майданчика визначається по положенню міста будівництва на карті. При цьому між горизонталями інтерполяція не проводиться, а приймається більша величина промерзання (див. схему на рис. 9). Але в оцінках впливу глибини промерзання на можливість морозного здимання необхідно враховувати величину розрахункової глибини промерзання, що враховує вплив теплового потоку в межах контуру будинку на ґрунтову основу: df = Kh Ч dfn, де Kh – коефіцієнт, що враховує вплив теплового режиму, для оцінки якого враховують температуру в приміщеннях будинку (споруди) та конструкцію підлоги першого поверху чи підвального приміщення. Температуру в приміщеннях житлових будинків приймають в межах 15…20 0С, промислових 10…15 0С, споруд – від 0 до 10 0С, а для необлаштованих будинків – нижче 0 0С. Величина Kh визначається при t і 0 0С за табл. 1 СНиП 2.02.01-83 (табл. 17), а для неопалюваних будинків і споруд, незалежно від конструкції підлоги приймається Kh = 1.1. Зауваження. У випадку коли за прогнозом рівень підземних вод може підвищуватись або на майданчику може утворюватись “верховодка”, в тому числі і за рахунок втрат води із водонесучих мереж, яка зволожує несучий шар ґрунту, визначення глибини закладання фундаменту повинно виконуватись з врахуванням прогнозного рівня підземних вод. 4. З конструктивних вимог. Для фундаментів неглибокого закладання щонайменше можна приймати 0.5 м від поверхні. Ця вимога повинна забезпечити збереження основи від руйнування з поверхні. До того ж, верхній шар завжди має підвищену пористість, а нерідко являє собою продукти вертикального планування поверхні. Ця вимога залишається і для підвальних приміщень, де глибина закладання в 0.5 м приймається від поверхні підлоги підвалу (п.7.215 [6]). Дозволяється цю величину для підвальних приміщень зменшувати за рахунок еквівалентної заміни ґрунту бетонною підлогою. В окремих випадках глибину закладання фундаментів в підвалі дозволяється призначати менше 0.5 м, якщо це буде підтверджено розрахунком по несучій здатності основи 5. З врахуванням типу будівель та споруд. Звичайно глибина закладання для безпідвальних житлових будинків знаходиться в межах 1.0…2.0 м. Ця рекомендація не носить категоричного характеру, але враховувати її потрібно. Для інших споруд заглиблення буває більшим: для водонапірних башт dmin = 1.5…2.5 м, для димових труб dmin = 2.0…3.5 м і т. ін. 6. З умови закладання водонесучих трубопроводів. Відомо, що до будинку підводять мережі водопроводу, каналізації, тепломережі. Їх глибина закладання в ґрунті повинна бути такою, щоб не допустити промерзання взимку. З врахуванням вимог п. 8.42 СНиП 2.04.02-84 глибина до низу труб повинна бути не менше: dmin = df + 0.5 м. При цьому необхідно враховувати реальну глибину закладання мереж в конкретних ґрунтових умовах (слабкі ґрунти необхідно проходити, щоб забезпечити нормальну роботу трубопроводів). 7. Від виду та характеру навантаження, що передається на фундаменти. В цьому випадку оцінюють як величину вертикального та горизонтального навантаження, так і моменту. До того ж необхідно враховувати і характер навантажень – статичний чи динамічний. В умовах коли такі навантаження погіршують роботу основи, dmin збільшують. 8. З врахуванням існуючих підземних комунікацій, сусідніх будівель і споруд. Якщо в межах будівельного майданчика існують будівлі або споруди, підземна частина їх може впливати на величину dmin. Це в першу чергу відноситься до прибудови будинків до існуючих. Однак може впливати і перспективна забудова, що відома на період будівництва. Тут основна вимога така: глибина закладання нових фундаментів повинна співпадати з прийнятою глибиною закладання фундаментів існуючих будівель і споруд, якщо вони зводяться в безпосередній близькості ( в межах до 0.3…0.5 м в плані). При цьому можна допустити, щоб dmin відрізнялась від d існуючого фундаменту в межах + 0.1 м. В противному разі необхідно влаштовувати шпунтове огородження з металевого чи дерев’яного шпунта або влаштовувати захисний ряд із буронабивних паль."
  6. Выполняем работы по проектированию и строительству. Все пункты работ можем выполнить. Сделаем расчёт фундамента, подготовим чертежи + разбивка осей на местности. Обращайтесь. Будем рады Вам помочь. Мое портфолио: sites.google.com/site/ingenerkonstruktor/
×
×
  • Створити...