Restvil

Я именно об этом и говорю. Любое действие подразумевает результат. Меня интересует практическая сторона (практика, а не теория на двух листах) привлечения должника к материальной и пр. ответственности по договору подряда. Думаю, это один из важных моментов в отношениях сторон договора. Целью "ответственности" в договоре, как раз, и должно являться РЕАЛЬНОЕ обеспечение защиты прав и интересов пострадавшей стороны, чтобы потом "не выглядеть лохом". Тема правильная и мой вопрос по теме.

Интересно, у кого-то есть успешный практический опыт привлечения "шабашника" к материальной ответственности по договору подряда? Имеются ввиду случаи судебного решения спора. Думаю, в процессе выполнения работ стороны стараются решать эти вопросы проще. А если исполнитель отказывается выполнять условия подписанного им договора, что тогда? Судиться будете? Задолбаетесь ездить в суд по месту жительства ответчика, потеряете ооочень много времени, нервов, ну, и расходы будут дополнительные. А работать кто будет? Придется искать новых рабочих, заключать новый договор и т.д. ИМХО, договор дело хорошее, но не со всеми категориями подрядчиков он эффективен. Тут нужно также учитывать и психологический фактор в отношениях с шабашниками. Так что, каждый ищет свой подход к строителям...

Может, кому-то пригодится: zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.15498.4&nobreak=1

А разве нельзя реконструировать дом с изменением параметров фундамента? Кто знает, каким действующим нормативно-правовым актом установлены понятия "реконструкция" и "новое строительство" для жилых объектов, какие виды работ включаются в эти понятия???

У вас срок выполнения поставки был зафиксирован письменно? Цивільний кодекс України Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання 1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Срок поставки (передачи) товара в договоре купли-продажи является существенным условием договора, поэтому его изменение должно быть двусторонне согласованным, иначе: Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору 1. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. 2. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. 3. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. 4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. 5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Не вижу никаких оснований для применения ответственности, предусмотренной законом о защите прав потребителей. Совет: пишите письмо покупателю (ценное письмо с описью вложения и уведомлением о вручении), в котором изложите ситуацию и предложите ему выбор действий, в т.ч. предложите возврат денег, чтобы он потом не сказал, что вы отказывались их ему вернуть. Отказываться возвращать ему деньги ни в коем случае нельзя. Возврат денег и любой шаг (разговор) фиксировать документально.

Содержательно. Что оформлять: новое строительство или как реконструкцию?

Нет, у нового дома будут другие размеры (периметр, площадь, этажность больше).

Вчера был в РЭС (Вышгородского р-на). Выслушали меня, потом дали бланк заявления (типовой бланк) и сказали просить в заявлении увеличения мощности, т.к. на участке есть дом, который ранее был подключен к сетям. И ещё одно заявление написал - о присоединении электроустановки (т.е. жилого дома) к электросетям. К заявлению об увеличении мощности приложил следующие документы: 1. копии паспорта и идент.номера. 2. копии договора купли-продажи земли и акта на землю (я его даже ещё не перерегистрировал в райуправземе). 3. заверенную председателем с/совета выкопировку из схемы села с моим участком. Если бы не было почтового адреса, пришлось бы в с/совете брать справку о присвоении почтового адреса. Ещё просили копию техпаспорта на дом, я не дал (хотя в перечне такого документа прямо не значилось, а было написано - документи, які підтверджують право власності), но приняли заявление и так. Теперь жду 2 недели, потом перезвоню узнаю результат.

Спасибо за мысль. но боюсь это не мой случай - дом деревянный 1914 года постройки, хотя крепкий, блин, как буд-то финский домик, только не покрашеный, фундамент, кстати, тоже дерево. Самое обидное - он стоит на том месте, где я планирую строить новый дом. Меня интересует юридическая сторона вопроса: есть ли смысл в моём случае заморачиваться с документами под реконструкцию или идти по пути сбора документов для нового строительства.

О, так мы соседи, у меня участок тоже в центре! Интересно, сколько кВт Вам выдали по ТУ? Я вчера написал заяву на увеличение мощности до 12кВт, жду решения, очень волнуюсь.

У Покупателя: 1% в Пенсионній фонд. Остальное - как договоритесь с продавцом (гос.пошлина - 1% и нотариальные услуги). НДФЛ в данном случае отсутствует, т.к. продавец - юрлицо.

Цивільний кодекс України, Стаття 375. Право власника на забудову земельної ділянки 1. Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Земельний кодекс України, Стаття 102-1. Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови 1. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту. 2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. { Частина друга статті 102-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 } 3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу. { Статтю 102-1 доповнено частиною згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 } 4. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років. { Статтю 102-1 доповнено частиною згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 } 5. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням вимог цього Кодексу. 6. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку, на який було надано право користування; 3) викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю в разі користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; 4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років; 5) припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства); { Частину шосту статті 102-1 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 2404-VI ( 2404-17 ) від 01.07.2010 } 7. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть бути припинені за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом. { Кодекс доповнено главою 16-1 згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 } Более детально о договоре суперфиция читайте здесь: (ссылка устарела)

А если мне нужно больше кВт, чем было у предыдущего пользователя? Что тогда: писать заявление в РЭС на увеличение мощности? Или, если нет вообще свободных мощностей? Тогда что, новые ТУ и искать точку подключения?

Перечитал всю тему от корки до корки, но так и не нашел ответа на интересующий меня вопрос. Помогите советом. Купил участок со старым домом под снос в селе с планами на строительство нового дома (ещё не решил как лучше: реконструкция или новое строительство). Теперь думаю как быть с электричеством: дом, который стоит на участке, видимо, отрезали от электричества (ржавые провода свисают с дома, розетки в доме есть), счетчика нет, продавец сказал, что он не перезаключал в РЭС договор на себя. При регистрации договора к-п дома и земли в с/совете мне добрый землемер выдал сразу выкопировку схемы с моим участком, заверенную председателем и сказал, что её требуют в РЭС. С чего начать подключение электричества? Мне необходимо разрабатывать новые ТУ или можно подключиться к эл. по ранее разработанным? Новый дом, естественно, будет нуждаться в бОльшей мощности. Может, сразу идти по пути нового строительства и получения ТУ на необходимое кол-во кВт? Буду рад услышать Ваши мнения.

У меня похожая ситуация. Купил участок со старым домом под снос в селе. Теперь думаю как проще и правильней сделать: идти по пути реконструкции или нового строительства. Какая разница в оформлении документов? Также не знаю как быть с электричеством: дом, который стоит на участке, видимо отрезали от электричества (ржавые провода свисают с дома, розетки в доме есть), счетчика нет, продавец сказал, что он не перезаключал в РЭС договор на себя. Мне необходимо разрабатывать новые ТУ или можно подключиться к эл. по ранее разработанным? Новый дом, естественно, будет нуждаться в бОльшей мощности. Может, сразу идти по пути нового строительства и получения ТУ на необходимое кол-во кВт? Буду рад услышать Ваши мнения.

Интересный вопрос. Если объект (труба) перейдет в коммунальную собственность, то, скорее всего, распоряжаться им будет соответствующий балансодержатель. Думаю, в этом пункте рассматривается частный случай своеобразного взаимозачета между застройщиком (паевый взнос) и соответствующим органом местного самоуправления (обязательство компенсировать стоимость работ). Но в каждом отдельном случае необходимо выяснить есть ли основания для уплаты паевого взноса (ч. 4 ст. 40 того же Закона): "4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури; 7) об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8 ) об’єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів.". Если нет оснований для уплаты паевого взноса (и как следствие - взаимозачета), думаю, что должен действовать общий порядок оформления прав на такие инженерные коммуникации, существующий на сегодняшний день.

Это зависит от размеров дома и участка. Не забывайте про ежедневный летний полив грядок-огородов. А счетчики, думаю, обяжут устанавливать уже в этом году (чуЙствую) и поставить на учет все неучтенные скважины. Параллельно с этим установят тарифы на потребление воды владельцами паспортизированных скважин. И будем платить за пользование водой как в квартирах...

Очень интересно было услышать именно Ваш отзыв о доме из ракушняка, утепленном перлитом. Недавно я несколько раз перечитал Вашу ветку о мУках выбора варианта пирога стены (ракушняк 40/60) и тоже окончательно принял для себя решение строить дом из ракушняка (35-40см) и утеплять перлитом. Облицовывать я планирую клинкером (думаю, это надежней). Вопрос: как Вы расчитывали толщину слоя перлита? Вначале я тоже думал сделать 5-7см, но прикинув в "Теремке" показатель R понял. что минимум это 10 см. Какой перлит Вы использовали: 75, 100, 150? Почему жалеете о Литосе? (изначально тоже обратил на него внимание, т.к. позиционируется изготовителем как теплый и экологичный).

Теперь есть ограничение по потреблению ресурса - воды, в сутки. Вопрос, как государство планирует осуществлять этот суточный контроль потребления на практике. И что будет в случае превышение лимита: оплата дополнительно использованных кубов воды по аналогии с электричеством или обяжут получать какой-то "дозвил" на спецпользование ресурсами...

Вот цитата из действующей редакции Кодекса о недрах: "Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.2010 р. N 2849-VI)". Таки закон принят... Ждем его реализации в ближайшие месяцы.

Да, Вы правы, я тоже именно так планирую. Насчет трех договоров, Вы тоже правы. Это будет удобней при последующей продаже одного из участков. Спасибо за подсказку. Нотариусы, действительно встречаются разные, в том смысле, что к одному и тому же виду сделки требуют подготовить разные пакеты документов. Хотя инструкция о нотариальных действиях для всех одна...

Только что говорил с нотариусом, он сказал можно оформлять 2 договорами: 1. два участка, 2. дом. Но: тогда для покупателя нужно печатать 2 оригинала договора купли-продажи земли (по количеству участков, чтобы в земресурсах делали отметки о переходе права собственности). При этом, последовательность заключения договоров такая: 1. дом. 2. земля, тогда 5% надо будет платить только за продажу участка ОСГ (огород), т.к. дом + участок под застройку продаются как один объект, хотя и оформляются разными договорами...

Если делать двумя договорами (1. дом+участок и 2. участок), то 5%НДФЛ придется платить при заключении второго договора, т.к. это уже будет вторая продажа в течение года. Поэтому, первым договором оформлю дом +участок. Но так не хочется платить налоги... И так не выгодно покупателю (мне) занижать договорную цену... Вот и приходится извращаться. Может, всё-таки уговорю нотариуса слепить всё в один договор.

Вы бы видели тот дом Когда продавец был покупателем в 2004г., так БТИ оценило его в 4,9 тыс.грн. За 6,5 лет он ещё "самортизировал" и его балансовая стоимость на сегодня стремится к 0,00. Думаю разобрать его на дровишки, а шифер с крыши подарю местным аборигенам:D.

Спасибо. Но я так и не понял зачем делать 3 отдельных договора? Может, это всё оформить одним, или, в крайнем случае, землю - одним, а дом - другим? Если заключать 3 договора, то почему тогда получается 2 продажи? А какие документы необходимо смотреть, чтобы выяснить надо платить налог или нет? Гос.акты выданы на основании решения с/совета. Продажа земли планируется по цене выше нормативной оценки. По вытягу БТИ дом, думаю, будет стоить около 1000грн., а то и меньше. Может нужно ещё что-то учитывать?