Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Дощ

Пользователи
  • Публікації

    12 990
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Днів у лідерах

    9

Усі публікації користувача Дощ

  1. Доручіть тому хто гарантуватиме пуск газу. Зазвичай газтехніка є пов’язаною з газконторою. але це ні в якому разі не гарантує безпроблемний пуск. Всі хочуть їсти і держнагляд в т.ч. В договорі на роботи має бути чітко вказаний об’єм робіт відповідно проекту. З приватниками легше домовитись на цих підставах, тобто якусь частину оплати після пуску. А взагалі 6 чи 7 тис грн за газ по нашим (київобл) міркам мегашара
  2. Не варто чіплятись до слів, всі чудово зрозуміли що мав на увазі Юрій. Думаю детальнішого пояснення не потребУється... Так. Моє прізвище невід’ємний елемент мене самого, відповідно одружуючись зі мною жінка має взяти моє прізвище - так заведено традиціями і так вважаю я сам. Якщо вона проти то хай аргументує - по цій аргументації відразу стане ясно чи варто зв’язуватись. Вибачте, але день чи скільки там витраченого часу не вартий нехтування моєю думкою Добавлено через 1 минуту Вінчання - з іншої опери. Де речі питання вінчання за 1,5тис стор також не розкрите
  3. А жених власної думки не має? Чи його думка це апріорі думка його батьків? З.І. І в чому прикол додавати українською щось, не завжди приємне, це щоб підкреслити архаїчність чи як? Чи забули чиїх батьків ви діти? Чіпляє інколи, на такі закиди відповідатиму транслітом або олбанським - перекладайте :-x Добавлено через 3 минуты Звичайно не в прізвищі.. Справа у відношенні, тобто варіанти: 1. Обоє мають один погляд (спільний) 2. Одному важливо, іншому пофіг 3. Обом пофіг 4. Обом важливо, але мають різні погляди Який варіант по-вашому більш підходящий?
  4. Starper будьте уважні Якщо прізвище відверто неблагозвучне то тут без питань, кому як виходить Якщо другий (третій-десятий) раз заміж то також думаю говорити немає про що Якщо прізвище є спадковим або набутим брендом - те ж саме Мова про звичайних людей зі звичайними прізвищами. Підтримаю irina70, за нормальних обставин прізвище має бути спільним - логічне продовження "чим більше спільного - тим більше шансів на щасливий шлюб". Інакше зайва, нікому не потрібна, перепона. До речі мав на увазі саме спільне прізвище, а не конкретно чоловіка/дружини
  5. Та ніхто не робить, просто цікава мотивація. У нас наприклад і питання не стояло. А якби постало то не знав як би реагувати. Це як анекдот: Студент к профессору подходит и спрашивает: - Профессор, а вы когда спите - бороду под одеяло кладете или на одеяло? - Да вы знаете, молодой человек, не думал... Через неделю, профессор ловит в коридоре студента: - Слушай, парень, ну ты и сволочь!!! Я уже неделю заснуть не могу и так неудобно, и так неудобно.
  6. Ну, слава Богу, як бальзам на душу, а то я вже нервуватись почав... Бум чекать
  7. Татьяна5, ну справді, традиції у нас (в українців) грали величезну роль, завжди, а тут жінці на територію чоловіка зась, батьки нічого не вирішують бо не мають права, навіть така здавалось б "дрібниця" як спільне прізвище і то ніяк.. Якийсь внутрішній прихований протест проти загальноприйнятих правил
  8. Ну я не знаю... З таким підходом традиції нічого не варті. Якийсь еврейський підхід
  9. Шото мені підказує що у ваших внуків буде також Ваше прізвище...
  10. Раніше без проблем ходив з малим будь-куди, за руку і пішов, дитя було цікаве і все його цікавило, а зараз без сліз (або без мами) з дому не вийти Куди не зайдемо в очах страх, а до лікарів мабуть на все життя. Дружина каже забудеться, але навіть не знаю чи воно того варто було
  11. У нас - катастрофа Зуби-то привели до порядку, але в малого травма капєц, думаю якогось психолога шукати чи для малого чи для себе До речі в мамаденті не все так гладко як тут описувалось, втім зрівняти нема з чим, можливо у інших ще гірше
  12. Значно глибша за твоє трактування...;) По-темі, у світлі останніх феміністичних настроїв залишилось необговореним ще одне актуальне питання - спільного прізвища. От цікаво, чому жінки відмовляються брати прізвище чоловіка, це переконання чи якийсь прихований зміст? Мова звісно не про "огірка" або "черезпарканногузадерищенка", і не про прізвище-бренд відомих, а про звичайних загалом людей
  13. Татьяна5, скільки було прийомів і як малий переніс "корпорацію монстрів"
  14. Да... Ты знаешь, Петька, я тут вчера на карту посмотрел... Скока там той Кубани! :D Думаю вік має значення. Якщо наприклад жінка "за 30" або 40 виходить заміж то дійсно ніхто не питатиме, та й неввічливо якось стане, а якщо 20 річна то "послужний список" таки варто врахувати Добавлено через 11 минут Тю, а яке в тебе життя? Хіба не на двох ногах ходиш? З батьками радитись нормальна справа, інше питання що не завжди цю пораду варто використати так як сказано, але батьки на те й батьки що свідомо поганого не порадять. Я часто, будучи вже дорослим, питав порад у свого діда, якому було далеко за 90, і не тому що я не знав вихід, а тому що цікавила його думка - вона завжди була оригінальна і не схожа на думки інших, і на мої в т.ч. Втім дід не завжди мав що сказати, інколи так і казав "я не знаю, дивись сам". Це було щиро і я дуже поважав за це - краще ніякої поради ніж яка-небудь
  15. Ну не знаю, селянські звичаї давно вже канули в Лету. Тут певно питання самосвідомості - я б землю гриз але в прийми б не пішов Добавлено через 44 секунды Воно то так...Дорослі, самі.. Але.. Іжджу до батька в гості, ну як виходить. І коли повертаюсь назад то батько завжди дзвонить питає як доїхали. Ну якби стандартна процедура. І якось одного разу він подзвонив, а я був чимсь заклопотаний і різко відповів мовляв не хлопчик вже, в дорозі часто, своя сім’я, чого турбуватись. Батько нічого не сказав. Я вже й забув, але він потім подзвонив за кілька днів і попросив щоб я уважив старого і більше так не говорив бо я його син. В голові наче лавина зійшла, я ніч не міг спати і мені було дуже прикро що так сталось. Слова і вчинки дітей болючіші стократно, час іде а батьки швидко минаються... З того часу завжди, щойно переступлю поріг будинку, дзвоню сам
  16. Можливо. Але бути в приймах теж не мед - поки котам лапи не помиєш за стіл не сядеш. Думаю жінки більш адаптовані для життя на території чоловіка. Та й заведено так
  17. Да, дійсно. У нас би також був хлам, батьки ж не чужі люди, невідомо чим заробляється таке ставлення Добавлено через 3 минуты Таки дійсно - молодій сім’ї житло - важливий момент. Хай скромне, але окреме. Легше жити, з будь-якого боку.
  18. Ну й хорошого також. У нас історично гультяйство не вітається, хоча факт має місце бути
  19. Менше розмовляйте. Ви його накручуєте, і вона певно також. Але раптом що - Вам нагадають. Хай краще самі. Послухайте свого чоловіка і випхайте не на 10 днів, а на кілька місяців - ситуація проясниться Djentelmen, перестаньте до в кожному дописі говорити "дякую" і "вибачте" - а то все на Ви да на Ви
  20. Та всякого було.. На початку особливо. Вже й не згадаю, та й не хочу Знав би прикуп - жив би в Сочі
×
×
  • Створити...