Sheridan

Думки не розділялись: і SON і usanin_n стверджую вірно: відкритий камін споживає більше, адже закрита камінна топка споживає тільки для горіння, а відкрита ще й бореться з димом, що хоче потрапити в кімнату. Фізичний принцип: тяга димохода базується на різниці густин. Відкритий камін не забезпечує можливості камері нагрітись, оскільки свіже повітря з кімнати вільно перемішується зі згорілими газами в топці, що знижує температуру в камері. Таким чином ми отримаємо суттєво збільшений об'єм і зовсім несуттєво більшу температуру, а вона задає густину для створення тяги. Більш детально для розрахунку: Для відкритої топки з площею топочного отвору S, необхідна об'ємна витрата повітря для повітря обчислюється так: dV/dt[м.куб./год.] = 360[м.куб./(год*м.кв.)] * S[м.кв.] Для закритої топки зі споживанням dm/dt дров на годину, необхідна об'ємна витрата повітря для повітря обчислюється так: dV/dt[м.куб./год.] = 12,5[м.куб./(кг/год)] * dm/dt[кг/год]. Звідси ми бачимо, що відкрита топка буде у будь-якому випадку споживати багато повітря: необхідний потік залежить лишень від розмірів. А от закрита - від кількості дров і 12,5м.куб. - максимальний об'єм на кілограм палива в годину. Приклад: Для відкритої топки 700х520: 131м.куб./год. Для закритої топки 700х520 (14кВт): 43м.куб./год.

Для надання цьому символу якогось не саркастичного змісту у Вашій темі, розгляньте і такий варіант: Gavryliv&Sons Нижче подані основні переваги:

Очевидно, перший канал піде до низу збоку від печі. Слід вихід з топки зробити збоку, ближче до задньої стінки. У ньому немає потреби. Каталізація потрібна, якщо вже запороли всю попередню роботу з топкою. Якщо все згоріло до <0.01% CO, то що каталізувати? Якщо підібрати правильну подачу повітря, оптимальний розмір топки (достатній для об'єму згоряння і одночасно не надто великий, щоб у топці трималась висока температура, то для топок з конфігурацією дна a/b < 1,5, де а - глибина топочної, а b - ширина, то можна і без вторинної подачі обійтись, хоча це теж варіативно, адже у безруштових системах буває, що через дверцята напряму важко забезпечити необхідне січення для повітря, особливо після 230 см.кв.).

З Ваших слів, Вам потрібно збудувати піч для обігріву 80м.кв. Розраховуватимемо 6кВт потужності в годину. Це передбачає 10-12м.кв. площі випромінювання. Для роботи потрібно буде 6кВт / 3,5кВт*год/кг = 1,7кг на годину. На 24 години потрібно буде 41кг. За мінімальних 70кг акумуляції на кілограм дров отримаємо 2800кг для двох пропалювань на добу, тому вже можна припустити, що теоретичних пропалювань буде більше 2-х. У поданому Вами периметрі висота печі має складати близько 2м. Якщо використаєте тонкий шамот (плити 3см, або шамотну цеглу 4см) і забезпечите 4см між накопичувальною масою та облицюванням, зможете забезпечити роботу гіпокаусту у достатньо рівномірному режимі. 4см+4см та 12см топка. Товщина дверцят нехай від 7 до 11 для подового горіння. Тобто ефективна глибина топки складе 65 - (4+4) - 12 -11 = 34см. Не погано. Ширину візьмемо 29см, тоді ми зможемо ефективно спалювати по 10кг в максимальному завантаженні. Отже, зараз ми вже маємо дно камери, максимальну вагу завантаження та необхідну кількість дров. Відповідно до цих даних маємо: 41кг/10кг ~4 закладки на добу. Вага акумуляції складе 90кг*10=900кг, що вже нормально для такого обмежаного об'єму. Мінімальна довжина ходу димових газів має бути 4,7м по осі від камери згоряння до димовідвідного каналу. 1м вниз, 1,2м вверх і маєте поряд з топкою 2,2м ходу каналів. Решту 2,5-3,5м поворотами розташувати над топкою. А можна весь канал поряд розмістити. Вже можна прикинути живе січення подачі повітря буде близько D125мм.

Так зараз щоразу частіше роблять, але треба вміти зробити, щоб було добре: підібрати товщину стінки у відповідності до площі та потужності топки так, щоб час нагрівання та віддачі був оптимальним. Вже надіслав у особистому повідомленні з розкроєм. Тож знову, вдалого крафту!

1) Сумарне вхідне січення повітря для горіння. Це січення важливе з огляду на падіння тяги при під'єднанні додаткових теплообмінників. 2) Остаточно визначитись з температурою вихідних димових газів та її причиною: її треба знати напевне і що вона нормальна для пристрою: з однієї сторони, висока температура говорить про неефективний відбір тепла, а з іншої може свідчити про перевищення допустимих закладок з огляду на запас надійності пристрою. Останнє важливе, оскільки постійне перевантаження призводить до скорочення ресурсу експлуатації та може призвести до невиправних пошкоджень. Якщо для модуля чи конвективної надставки це не суттєво, то для акумуляції це має величезне значення! Чим зможу - допоможу. Насправді я б радив вже на даному етапі, коли топка вже придбана, не сильно сподіватись на значну варіативність та зупинятись на простих рішеннях. Перед усім це пов'язано з конструкцією топки, яку Ви обрали: температура експлуатації сталі не має перевищувати 425С, але це гранична, тобто нам не слід її брати за основу, а радше 400С, чи навіть 350С. Для камінних топок, не розрахованих під акумуляцію, це означає, що можна і варто збирати надлишки цього тепла, але оскільки вхідний потік зазвичай завужений, а потік невеликий, то збирають конвективними надставками чи нескладними акумуляційними прямоточними рішеннями без поворотів. Там насправді багато всього. Що стосується Вашої топки та димооборотів, то це питання потребує додаткового дослідження з вищевикладених причин. Щодо гіпокауста, то це пічна система, що працює з замкнутою циркуляцією повітря між піччю (мурованою, чавунною, сталевою, комбінованою) та облицюванням (шамот, кахель, інше). Про блоки відомо, виробників останнім часом стало багато, інформації теж. Зазвичай сам виробник подає дані про свої вироби, достатні для розрахунку: елементи, або готові невеликі комплекти. Форум Печных дел мастера - класний форум з толковими пічниками і морем інформації, зокрема необхідні стандарти і принципи розрахунку.

Простіше простого: TR OL 2006, Розділ 7 та 12. Якщо чавунний, то має бути з'ємний. Нічого особливого, просто надставка, яка забирає надлишкове тепло, знижуючи температуру вихідних димових газів. На приклад, для печей є такі:

Слід зв'язатись з виробником та вимагати теплових характеристик, або ж можливість встановлення додаткових теплообмінників. Щось мені підказує, що встановлювати можна і треба. Я б радив шукати чи крафтити якусь таку річ: Встановлювати її одразу на топку після отримання від виробника теплових характеристик. Конструкцію можна зробити і з плоских частин металу: замовити у найближчому виробництві порізку на плазмі чи лазері, а на найближчому гаражі з півавтоматом - збірку. Профіль та розміри короба - варіативні, але слід витримувати січення, не менше вихідного з топки. На поверхні цілком доцільно доварити ребра. Якщо знайдете порізку - в приват скину креслення під наявний у Вас профіль. Не варто обирати профіль, менший 80х80мм для хорошої конвекції через нього. Ще подивіться, чи вихідний патрубок на Ваші топці з'ємний. Якщо так - можна його зняти і приварити чи прикрутити надставку прямо до неї. Ще можна вирізати частину верху і прикрутити тепломодуль накшталт цього: І дякую за оцінку, чим зможу - допоможу. Заглядайте на нашу гілку форума: G&S Club

Ми вже давно не пропонуємо вату. Будь ласка, вкажіть де знайшли рекомендацію, щоб ми оперативно виправили. Ви можете вільно зашивати водяну топку будь-яким негорючим матеріалом, бажано легким, теплопровідним, товщиною 40-60мм. Це вже впроваджено від початку в С-серії. Дякую за зауваження. Намагайтесь не напихати топку так, щоб з неї вивалювалось. Її розрахунок базувався на стандартах EN13229, тому докладати дрова слід після повного їхнього згоряння, коли вугілля вже вкрилось легкою білою ковдрою золи, а закладки не слід робити більшими за 5кг при поколі понад 80х80мм, та 3,5кг при поколі дрібнішому, ніж 80х80мм, при цьому наступну не слід робити раніше, ніж через 1год. (п.6.5) після попередньої. Вже вибачте за надлишкову деталізованість. Таке використання гарантує довговічність та ефективність пристрою.

Тобто Ви вирішили виготовити хомут з ребрами, висотою 0,6м. Мені важко оцінити ефективність такої системи: подвійні стінки зменшуватимуть теплопередачу, а з іншої сторони - хоч якась краще, ніж ніяка. Якщо є бажання щось вдосконалити, але не впевнений з результатом, то особисто я завжди обираю варіант довше подумати і зібрати більше даних. Наразі це все, вибачайте, якщо не дуже допоміг. А яка у Вас топка? Може не можна її ганяти до рудої труби?

Щось не так. Для нержавіючих труб оцінка починається з 300С. Загалом так. Є кілька моментів: різати трубу не раджу. Є невеликі компанії, що займаються їхнім виготовленням, у них є прес для розтягування. Послуга не дорога. Навіть можете спробувати звернутись до компанії, в які купували труби. Практичним буде використати ширину ребер 15-20мм з простої зручності: вручну тримати смужку 10мм просто дуже незручно, але Вам вирішувати. Вдалого крафту!

Ого. Зараз ми всі весело заліземо в офтоп. Число Рейнольдса можна вивести у безрозмірному записі з рівняння Нав'є-Стокса, яке описує течію рідини чи газу, стало бути, число Рейнольдса апріорі застосовне і до газів. Саме тому його і використовують для корекції при масштабуванні аеродинамічних моделей. Насправді число настільки універсальне математично, що його використовують у дуже багатьох галузях, дуже далеких від фізики. Українська версія, як і російська, не дуже змістовні. Для кращого розуміння раджу перечитати англомовну, там все є. SON, Ви б попередньо на моє запитання по кольору нержавійки відповіли, бо якось призабулось. Ну для 200мм приблизно 2000, це при 0,01м.куб./с, 3*10^-5 м.кв./с в'язкості. Можете самі перерахувати: Re = Q*D/([mu]*S), в'язкість слід брати у відповідності до температури. При хорошому згорянні і ефективному режимі роботи вона мабуть ближча до 1,5*10^-5 м.кв./с. Тут циферки, зараз пізно: поправте, якщо десь помилився. Не плетіть дурниць. До чого тут власник будинку? Йшлося про ламінаризацію потоку: Ви сказали, що її там немає, B.B.King вказав, що ступінь ламінарності визначається числом Рейнольдса, якщо говорити більш детально, то до 2300 вважається ламінарним, між 2300 до 4к - перехідним. Все просто: гладкі стінки нержі (чи чорної труби, байдуже; нержа тут - індикатор зміни кольору від температури) створюють вельми незначне тертя димовим газам, що сприяє швидкій ламінаризації потоку. Нісенітниці. Про ламінарність чи турболентнысть потоків можна говорити і застосовно до потоків людей у натовпі. Поняття є універсальними і застосовними до усіх видів потоків, навіть фінансових.

Вам і в голову не прийшло, що люди бувають чимось зайняті? Ваше питання стосується печі Кузнєцова? Усе, що є на сайті Кузнєцова - просто водичка без розрахунків і навіть експериментальних даних. Конструкція купола - хороша ідея, правильні міркування, але крім ідеї і міркувань більше нічого не подано. Каталізатор та рециркулятор - давно, дуже давно відомі ідеї, і навіть для камінів та печей каталізатори виготовляються модулями у промислових масштабах. Хочете мою думку саме з приводу вільної і примусової подачі повітря в камеру згоряння? До 40-50кВт ще раціонально може бути вільна подача, далі опір подачі має настільки сильно падати, що вхідний отвір зростає до неадекватних значень, або ж димохід суттєво зростатиме у розмірах тож краще поставити маленьку турбіну у відповідності до необхідних кубиків на годину. Оскільки нам такі потужності не сильно й потрібні, то далі говоритимемо про печі тільки на природній тязі.

Обмежання експлуатаційної роботи димоходів подають виробники. Якщо Вам зручна ця аналогія, то нехай двигун - це топка, а передачі - надставки та теплообміники. Виробник не обмежує технічну можливість покласти стрілку тахометра, просто застерігає: не перемкнетесь на наступну передачу - спочатку зайдете у зону неефективної роботи, потім згорить двигун. Це не тому, що двигун поганий, чи авто, просто це така специфіка і я не знаю, може Ви зараз на автофорумі доводите, які там усі дибіли, бо користуються коробкою передач, а якщо не користуються, то автомобілі - лайно. Не клейте дурня. Конвективні топки ставили? Зміну кольору нержавійки спостерігали? Про що ця зміна говорить?

Здається, я так і написав: А от до чого Ви це написали - загадка. Тут теж не до кінця зрозумів: у чому економія не допалювати дрова? Саме повнота та чистота згоряння і відсутність потреби розтягувати горіння підносить акумуляцію над конвективними камінами. Придушуючи горіння до формування кіптяви Ви знижуєте ефективність горіння, накопичуєте кіптяву в каналах, знижуєте температуру горіння, чим суттєво псуєте і ККД топки і пристрою вцілому. Пічник без вміння рахувати - перекладчик. Посперечайтесь з цим. Ваше право не розповідати нічого. Але якщо все ж щось розповідаєте, то робіть це просторо, детально і зрозуміло.

Нажаль, я не сильно вмію ворожити по фото: в обидвох закопчене скло, скоріш за все одностінні, друга піч, схоже, безруштова; перша піч повністю знаходиться в кімнаті, друга, знову ж, схоже, в перестінках гріє інші кімнати. Не соромтесь додавати тексту для пояснення Вашої точки зору, я вітатиму матан, оперування цифрами та рівнем естетики.

Класно, дякую, це дуже толково. Давайте предметно: 1) описані основи, що передбачають тільки руштові системи. Хитрість у тому, що руштові системи не розраховані на тривалу роботу за температур, вищих 500С (773К, гост 7769-82), що закладає проектну температуру в топці. Проектна температура задає обмежання ефективності згоряння палива, хоч візуально це й може виглядати добре (не забуваймо, що сажа починає випалюватись зі стінок вже при 350-400С). Такі цифри є нормальними, так і закладають в пічній та камінній справі: сталь ст3 не вище 425С, 09Г2С-20К не вище 450С, AISI321 не вище 600-800C, чавун сірий не вище 500С; низьколеговані чавуни не вище 600-800С. Насправді ці значення дають де розвернутись. 2) описані основи передбачають тільки одностінні системи дим-стінка з перепадами температур 50-100С (товстостінні - тонкостінні); 3) описані системи не враховують перенасичення повітря, кривої горіння та не можуть бути автоматизованими; (дуже цікава тема) 4) рік ГОСТа має насторожити, може є щось свіжіше, на що опираєтесь? Якраз тут Ви й помиляєтесь. Західні проекти завдяки безруштовому горінню мають високу естетику, але в топці розвивають 1100С (в середньому), а на виході ті ж 150С, тому і ККД високий. Не плутайте муровані печі з пічними, а тим паче камінними топками. Знову плутаєте камінні конвективні топки з акумуляційними (і керамічними і водяними). Я тут на Вашій стороні. Якраз естетичні та ефективні печі в Україні популярні трішки менше, ніж зовсім. Я не фанат конвективних камінів, але їхню популярність не змінити, поки не змінимось ми. Ні, такого не робимо. Гнуття жаростійкого скла у нас немає і усе гнуття замовляємо закордоном, під себе і тільки великими партіями. Сам буду радий виробнику жаростійкої склокераміки, чи хоча б обробки, у нас тут, в Україні. Підведемо підсумок: Важливими характеристиками крім повноти згоряння є також температури згоряння та виходу у димохідну трубу. Висока температура в топці передбачає використання матеріалів та конструктив, що вже на проектному значенні не вестиме до скорочення терміну експллуатації. Ціна матеріалів при підвищенні естетики повинна залишатись адекватною.

Ефективність цих рішень однакова, але з використанням Аквамодуля у Вас з'явиться можливість використовувати топку на більших потужностях. Пропорція тепла у випадку одинарного скла буде наступна: 1) 30% випромінювання через скло; 2) 30% конвективного тепла; 3) 40% тепла через водяний контур.

Так. Піч на малюнку, враховуючи масштабний розмір, могла мати 20кВт, не більше. Топка на 70кВт матиме габарити 0,8м довжини, 0,4-0,5м ширини і більше метра у висоту з вартістю понад 100Кгрн.. Для бані на 70м.кв., я так підозрюю?

Прикидки на об'єкті - це добре, але їх нікому не передаш, тому на жаль, це так і не відповідає на запитання яким чином розраховується піч: як розраховуються розміри топки, січення підведення повітря, довжина каналів. Чому не робляться двостінні конструкції для більш рівномірної віддачі тепла? От у Кузнєцова так і пише: "ми не знали, як працює піч, випробували тепловізором і виявили, що кути холодніші на 20-30С". Насправді такі ж покази і у талькохлоритних гірок з дверцятами. Навіть конвективні каміни в закритих коробах дають менший градієнт на кутах, а двостінні чи кахлеві печі - дуже хорошу ступінь рівномірності. Шкода, що немає даних по СО та перенасиченні. То як розраховується піч?

Це значення для розрахунку площі віддачі печі в залежності від розрахункової потужності системи для забезпечення температури тепловіддачі стінки на рівні 45С+-5С. Можна ще привести способи простого розрахунку передачі тепла для різних матеріалів. А як щодо прорахунку необхідного січення повітря для горіння? Звичайно, все впливає, але візьмемо димохід D180-200 на 12Па. У Вас на схемі є оберти, я так розумію це розвороти диму на 180град?

Яким чином приведений нижче варіант наближається до класичних цегляних печей? Тут цікава річ: кіт-системи економні в роботі, а цегляні в вартості матеріалів. Суть у тім, що зібрати конструктор простіше, ніж його прорахувати, а саме цього стосувалось моє останнє запитання. Мені важко це коментувати: з однієї сторони я не розумію причин, а з іншої - металеві печі ніяк не стосують нашої бесіди. Я от саме по цегляних цікавлюсь: топочні, канали, розрахунок. Якраз попри вагон з фірою контрабандистів та офіційних імпортерів, ринок печей ними не рухається, зокрема тому, що вони нічорта не розуміють в тому, чим торгують. Основним аргументом при розмові з клієнтом про Західний бренд (будь-чого) завжди виступає "якість", але в чому вона заключається пояснити не можуть і регулярні семінари не допомагають зрозуміти (хоча якість там і, без сумніву, часто є). Саме тому в Україну завозять виключно топки і тотально-переважно повітряні, оскільки прикрутити ведро до димохода не потребує стільки знань та навиків, як зібрати високоефективну автоматизовану сучасну піч. Я не пропоную і не продаю системи гіпокаусту, тож можете розслабитись, наступним постом не форситиму вольса чи брулу, чи ортнера. І в цьому цінність. А як Ви розраховуєте параметри печі?

картинки не видно

Ну і нехай. У коло моїх інтересів входить розвиток ринку саме безруштових печей з низки переваг (а от тут запросто цікава конструктивна критика) і таке важливе питання, як розрахунок необхідного потоку повітря та січення вхідних повітреводів для певної кількості дров, довжини каналів та кількості поворотів. Ну тобто як людина має дізнатись, що для 500С на виході з топочної на 4-х метровому каналі з 3-ма поворотами на 90град для продуктивності згоряння 4кг/год необхідно забезпечити 132см.кв. вхідного січення? Це ж ніби як не дуже очевидно. Для власних розрахунків мені довелось користуватись системами Австрійської спілки пічників та системами CFD. Мені було цікаво, чи є якісь реальні способи прикладного розрахунку систем, зокрема для керамічної акумуляції, у вітчизняних пічників, саме прості і прикладні, а не спец.програмами і моделюваннями. Хіба це не цікавіше питання?

А для подальшої акумуляції - ОК. Ми тут не про димоходи говоримо, тож Ваше зауваження не доречне. Вихід з топки та вхід до димоходу - не тотожні поняття. Розгін топки до режиму доменної печі - проста справа. Чи це корисно для димохода та топки - інші питання, які я не порушував. Наявність у димоходів обмежань по експлуатації не накладають обмежань на температуру димових газів. Кількість зруйнованих димоходів та згорілих помешкань підтверджують мої слова. Є і інші корисні і доступні способи оцінки: монтуючи топку Ви завжди можете оцінити температуру ламінаризованого потоку, що дотикається стінок димохідного нержавіючого каналу, шляхом оцінки кольору потьмяніння сталі. Для нержавіючої сталі цей поріг достатньо високотемпературний. На трубах від повітряних камінних топок до димоходів, що Ви встановлювали, Ви бачили такі зміни? Слід пам'ятати, що температура на стінці на 100-200С різниться з температурою всередині потоку.