Музей

Нет конечно! Каждый кацап в Ньюэ-Йорке это знает совершенно точно.

Мої томатики-автоматики та базілік. Посіяла лише домашні сорти для салатів. За досвідом попередніх років, відмовилася від гібридів та чері. На великих плодах не так позначаються недоліки в догляді.

Якщо чесно, то більш за все мене надихають саме помідори. Така само історія з черешнями та шовковицями. Матиму два Чкалова, а запилювача для нього так і не знайшла. Вирішила посадити і подивитися, що з того буде. Потрібно зайнятися чимось позитивним.

Та який то смуток! Війна за хвилину поснила, що найцінніше це люди. В якості запилювачів нагребла Широ, Сатсума, Санта Роса. Широ є запилювачем майже для всього. Для запилення Широ взяла Сатсуму. А Санта Росу замовила ще з осені. Садівництво довго не відповідало, а як озвалися, то в мене вже були домовленості по решті рослин, а відмовитися було незручно. Так в мене додалося трохи зайвого. 16 дерев. Планувала 5-6.

Так буває з тими, хто окрім гімну інших пісень не знає.

Я починаю здогадуватися, чому на Московії дефіцит «сахара».

Це все правда. На власні очі бачила велосипедні батальйони, голубину пошту та знаки «головна дорога в танка». В кожному будинку бомбосховище з запасом продовольства, води, медикаментів, та заслбами хімічного захисту. Там сухо, тепло та комфортно. Не знаю, як тепер, але в 2004-му зброя зберігалася на руках. А ще там кожен міст, тунель та ключові ділянки всіх доріг заміновані і реально охороняються, а не пенсіонерка з барсіком у халупці. Гори - величезна перевага. Бачимо це на прикладі Карпат. Але, не забуваємо, що Швейцарія оточена НАТО. А Україна оточена Ордою. Чому нас навчив 2014 рік? Та нічому. Виявилося, що пощастило тим спопудам, де в підвалі було облаштовано якусь парикмахерську або спортзал. Там є вода, вентиляція, меблі. Решта - жахливі катакомби, в яких можна померти, надихавшись цвіллю.

Наші просто красені. Екіпіровані, озброєні, бадьорі.

... і чекати на нове паломництво до мощів Степана Бандери. Скільки раз будемо «отстраивать города»? Поки пупки не розв‘яжуться?

Цікаво, що для кацапів страшніше, думати що то Україна атакує, чи що то Путін їх кошмарить? Припускаю, що друге для них страшніше.

Залишилося 9 місяців.

Я теж такої думки. Але, в якомусь фільмі героїня сказала, що можливостей допомогти вона вже не має, але нашкодити ще може.... Наприклад, Угорщина. Нікчемна країна, а скільки шкоди завдає і не тільки Україні, але і Штатам.

Я не маю жодного сумніву, що вони там щось приготували.

Намалювала маршрут, дивлюся на Гугл Мапс і "вижу фигу". Для тих, хто не шурупає в цих питаннях, можна на пальцях?

Я не один рік вагалася, чи садити плодові. Вільна ділянка є, але я не наважувалася заводити собі ще один клопіт. В результаті, минуло сім років. За цей час, вже би садок виріс. Тепер вирішила, що саду бути. Нарешті, я отримала підтвердження за моїми замовленнями плодових на цей рік. В зв'язку з вторгненням Росії в нашу безцінну Неньку, замовити потрібні мені саджанці, виявилося не так просто. Але, вдалося зформувати пакет на цю весну. Тепер, чекаю доставку. Ями вже викопали. На місцевому щільному суглинку це складно. А після того як викопали ями, я вирішила, що перш ніж копати ями, було б варто глянути на стан коріння рослин, що я замовила. Не виключено, що доведеться садити в контейнери, для підрощування на сезон або й два. Таким способом я підрощувала два Дюка (черевишні), що два роки мучилися у відкритому грунті, і лише після пересадки в контейнери, почали рости. Дюки з понеділка точно посаджу в грунт. Отже, маю 3 шовковиці: Шеллі, Чорна перлина та Чорна. Диплоідні сливи 5 шт.: Оцарк Прем'єр (2 шт), Сатсума, Широ, Санта Роса. Черешні: Валерій Чкалов 2 шт, Самміт, Кордія, Канадський Гігант та Дачниця (жовта). Дюки 2 шт. Я маю 9 контейнерів з лохиною, кілька кущів малини, але всі вони залишаться в контейнерах біля будинку. Мені так подобається. Розсада томатів та базіліку росте на підвіконні в котельній. Це замість декоративного ставочка, що був в планах на цей рік. Гроші на ставочок і ще багато чого війна зїла. Але в порівнянні з тим, скільки людей втратили дах над головою, то навіть не втрати, а так дріб'язок.

Я навіть не знаю, радіти чи плакати.

Боже, бережи Королеву!

Русская культура, как она есть. Респект авторам. birdinflight.com/inspiration/project/20220324-421778-pyatkovka-third-rome.html

А шо? Ми теж Харантів обираємо. Результат відомий.

Коли татари створять власну державу, ми ще й подякуємо. Може знаєш, чи щось за це чутно?

Фактор "еврейского мальчика" не проп'єш.

Орда є. Але, золото піндоси з.....и.

Конкретно за це чучело нічого не скажу, але історія не на вєліку їздить. Геополітичні питання не вирішуються в одному кадрі. Це мильна опера. А в цілому, Пономар все вірно пише.

Невже є люди, що сподіваються на домовленості з кацапами...