МАМАЙ

Не думаю, що старі бурводівські зубри могли таке зліпити, або санкціюнувати таке. Споживачеві від такої зведеної таблиці більше шкоди, ніж користі. Як замануха для клієнтів - непогано, але очевидним в такому узагальненні є лобіювання більшої, ніж потрібно глибини. Копірайтери, як відомо, сраму не імуть.

Дійсно, зробити "свістулю", як випити пляшку "Біоміцину": в молодості - нормально, сьогодні - соромно. У Wasabi з ~18 метрів починаються крупні водоносні піски. Може є щось вище - але то лотерея. Ми вибираємо, нас вибирають. Глибина (як заробіток) - не критерій зацікавленності: переробляючи побутові стічні води і фекалії у питну воду і добрива, можна заробити значно більше, ніж на свердловині у 70 метрів.

У кращі для бурової справи часи, буровий майстер перед бурінням свердловини отримував обов’язковий для виконання бригадою документ - ГТН (геолого-технічний наряд, geological and technical plan). В повноцінній буровій компанії ГТН складає геолог і технолог буріння, щоб виконавці на підставі прогнозу літолого-стратиграфічних характеристик розрізу та особливо визначених умов технології буріння, підбору бурового інструменту та бурового розчину побудували свердловину певної конструкції. Тобто, буровик – це виконавець, інструмент та знаряддя в руках геолога і технолога. Більшість сучасних фірм, фірмочок і фірмульок мають рівень, в кращому випадку, обмежений рівнем кваліфікації саме цього буровика. А буровик має таке ж уявлення про стратиграфію, як геолог про типи салідолу, тобто це - не знання, а понятія. Дійсно, стратиграфічна ідентифікація того, чи іншого горизонту, що вміщує воду та залягає під або над водонепроникним пластом (маркером) здійснюється в тому числі за кольором та іншими морфологічними особливостями. Відомості про це містяться в кадастрах, в паспортах свердловин і є документацією службового вжитку. Висока достовірність геологічного прогнозу, володіння особливостями залягання водоносів, можливість скласти ГТН – це тест на гідний професійний рівень, який Ви шукаєте.

На насос - окремий електролічильник, на кожну гілку водогону - персональний лічильник води. За електрику платять по насосному електролічильнику пропорційно спожитим кубам води. Відшкодування амортизації насосного устаткування і потрави ділянки - за тим же принципом. +1

А Ви вибирайте собі порядних і не горе-буровиків - не буде цієї проблеми. Наприклад, колір полтавський пісків в межах Київщини змінюється від цукрово-білого до червоно-вишневого. Як (тільки про це) написати стисло?

Слушна думка. Не потрібно без необхідності відкривати цей ящик Пандори.

Повторюю: твердження, що , на мою думку, - невірне. У товариства є можливість мене поправити і спростувати сказане, або погодитись з моїм твердженням. Американське національне об'єднання по грунтовим водам (NGWA) вважає, що до 5 мг/л концентрації піску - воду можна використовувати для водопостачання, а якщо вміст піску перевищує 15 мг/л, то свердловина втрачає стільки матеріалу, що шари грунту можуть провалюватися, утворюючи каверни і термін експлуатацій таких свердловини скорочуються. Я вже писав, що за моїми спостереженнями ~ 99% київських свердловин піскують від 0 до 1 грам / тонну. Приблизно 1 із 150 свердловин піскує більше 1 грам / тонну. Піскування 3-5 грам / тонну (~1 із 600-650 свердловин) стає незручним для споживача і потребує проведення додаткових робіт. У Вас же - це - не свердловина, а, вибачте, якась херня. А таку херню ("...на ведро 1кг.песка"), звісно, ми Замовнику не передаємо тому, що не робимо браку. 100 кг піску на 1 метр кубічний води - наслідок безумовного і очевидного браку. Буровики, що піклуються про свою репутацію, таку ситуацію не допустять. Очевидно, що Ви (можливо випадково) вибрали підрядника рівня нижче плінтуса, який тепер морозиться і тепер маєте проблему. Можливо, проблема не в буровиках, а були порушені правила облаштування свердловини (наприклад, в зоні пливуна п'яним ексковаторником зламана на різьбі, а потім наживлена труба; або монтажники крутнули вліво різьбу і розкрутили її не в колодязі, а там де непотрібно, або .....). Для діагнозу потрібно більше інформації. Причин може бути багато.

З цією категоричною заявою не можна погодитися, якщо не буде такого ж категоричного і чіткого посилання на нормативну базу. Або я прогавив, або Ви, шановний :::NEPTUN::'е, нафантазували.

Де знаходиться це "....надобно"?

Не знаю з чим переплутав шановний :::NEPTUN::: Рожів Макарівського району, але сильно на бучак 85-90 м не розганяйтесь, бо наб'єте гулі: з 30-50 метрів - у Вас граніти. Кста, і з якістю води теж в "молоко".

Загальний каталог SAER'у (сторінка 167): насос FS 98 C/12 має максимальний діаметр ∅ 100 мм Висновок:1) або ∅ не 125 мм; 2) або стінка не 12,8 мм; 3) або не SAER FS 98 C/12

Нам на "полтаву" бурити цікаво , але не цікаво далеко їхати на одну свердловину саме у розпал "високого сезону":(.

Я можу швидко відповісти по району, який знаю напам'ять. Довідка по території, де нами не ведуться роботи, потребує аналізу архівних данних і часу, якого зараз хронічно бракує. Це не Вас не помічають, а Вашу ділянку у Фастові з координатами - С 50.07628 В 29.93671 на якій, думаю, є перспектива влаштування свердловини на полтаву глибиною ~ 35 метрів.

Це, колего, перебільшення - тріщинуваті зони кристалічних порід потребують кріплення обсадними трубами. Це теж перебільшення,- у Фастові на території пивзаводу граніти починаються з 12 метрів. На півдні області граніти часто виходять на денну поверхню. Колего, Ви не врахували 1) водно-льодовикові води четвертинного віку, 2) харківський і 3) канівський водоноси, 4) води кор вивітрювання прото-кайнозою і мезо-кайнозою; 5) тріщинуваті води кіровоградсько-житомирського гранітного комплексу. Це без врахування вод київської свити, які зустрічаються дуже рідко. Не зовсім точно визначені і межі інтервалів залягання вказаних Вами водоносів.

Теж саме відчуття і в мене. :sad: Тільки з кожним прожитим роком підозри все більше, більше...

Це tubulatură Valrom румунського виробництва. Якої думки? Такої ж як Багров-старший про Кіркорова у "Браті-2": "...Одно слово - румын".

Шановна AlyaF! Ви самі трішечки запуталися в пропозиціях. В ціновому сегменті 320-340 грн Вам могли запропонувати трубу Stüwa (Германія), а не ПЕ. Щоб не було труднощів з визначенням: "ми не те сказали", "Ви не те почули" - краще сприймати пропозицію не з голосу, а використовувати ділове листування (про ПЕ ми не спілкувались). Щоб не було труднощів з вибором - зробіть візит в офіс для порівняння матеріалів власноруч (Ви до нас не доїхали). Ми взагалі не тримаємо на складі водопровідні загального вжитку ПЕ труби чорного кольору ∅125. Поліетиленові труби синього кольору спеціалізовані обсадні у нас починаються від ∅ 127 мм і стінкою від 10 мм. Таких труб немає у продажу. Їх виготовляли по нашому замовленню для клієнтів, які мають особливі побажання. Чому Ви вирішили, що порівнювальні матеріали тотожні, а Ваше звинувачення у нашому обмані - коректне? Але це все дурниці, які виникають від нашого шаленого темпу життя. Все що не робиться - все на краще, все добре, що добре закінчується ;)

Труба Броварського заводу пластмас (у Броварах) має і гігієнічний сертифікат і сертифікат відповідності. Львівська Інсталпластівська труба з'явилася внаслідок багаторічних експериментів збільчення міцності ПЕ-труб шляхом додавання в поліетилен затверджувачів невідомого хімічного складу. Та експерементальна труба, що активно постачалася на ринок, взагалі не мала ніяких сертифікатів. Два роки тому, дійсно, у них з'явилася труба схожа на ПВХ. З 2008 року Броварський завод пластмас випускає, а з 2009 року маркує свою трубу. Про маркування скотчем чую перший раз. Може мова йде про клоновану поліпропіленову трубу "власного виробництва" мімікрованого Бровари-пластмас'у з Бориспіля? Чим гірше товар, тим яскравіше його пакування. Це ж стосується і труби: чим якісніша труба, тим скромніше маркування. Нікого не бентежить, що Stüwa (виробництва Германія) не маркує свою трубу взагалі,- маркується шильдіком вся палета.

Великого розуму тут не потрібно: жодного разу (за 16 років у цій темі) не бачив сертифікату відповідності на обсадні труби з поліетилену. Може хтось його путем "умничания" продемонструє? Ви маєте на увазі, що немає різниці у вартості 1 погонного метра готової свердловини. Різниця у вартості труб є, і дуже значна: якщо нПВХ трубу ∅125 стінка 6 мм без різьби можна знайти за 85 гривен/метр, то поліетиленову трубу ∅125 стінка 9,2 мм без різьби можна знайти за 48 гривен/метр. Різниця на трубі (при всіх рівнозаданних складає) ~37 гривен на кожному метрі! Про різницю в міцності цих матеріалів вже багато разів писали.

Вибачте за очевидне, для порівняння цін потрібно чітко визначити конструкцію, матеріали і т.п.. Інакше, через певний час будуть підстави ще більше здивуватися......, але не від ціни.

В цьому місці є плейстоцен ~ 20 м, полтава - суха, харків - 50-60 м. Поспілкуйтеся з місцевими буровиками.

З часом фільтр втратить свої фільтраційні властивості (кольматація механічна, хімічна..). Це як компрессія у двигуна або як лібідо у закоханих і т.д. Тому - 1 метр фільтра - НЕНОРМАЛЬНО. Згідно технологічних вимог, фільтрами потрібно перекривати не менше 1/3 водоносу.

Обов'язково зробіть аналіз - у колодязях п'ятикратне перевищення нітратів, в неглубоких свердловинах перевищення заліза (до 100 разів) і марганцю (до 130 раз). Вибір якісного джерела водопостачання (бюджет від ~45000 грн) у Плесецькому такий же непростий, як і умови залягання водоносів.

Дійсно, зниження рівнів води у колодязях та свердловинах глибиною до ~20 м стали масовими у Плахтянці минулого спекотного літа. Вирішенням проблеми водопостачання - стане використання бучакського водоносного шару, який я Вам запропонував у приват.

Умови використання установок потребують температури +5+35℃ та вологості не більше 70%. Щоб в оглядовому колодязі створити такі умови потрібно докласти зусиль, матеріалів та грошей.