МАМАЙ

:friends: Яка необхідність вичавити з благенької свердловини все, що вона дає? Далися Вам ці 3 кубічних метра на годину, візьміть 1,5 (на ~ два одночасно працюючих крани), або на 2 куба ( ~ 3 крани).... Поставте більший ГА на будинок, накопичувач (цистерна, бак, копанка...) на полив. Невже у Вас такий заміський будинок, в якому вкрай необхідні саме 5 одночасно працюючих крани? Бурили б тоді щось більш глибоке або потужне.

Господи, а DecorMaster тоді хто? Невже теж....? Ви такі різні! Неймовірно! Може самі себе "самозапилили"?

Найоптимальніше рішення - це розподіл навантаження і на трубу, і на канат (неїржавіючий, звичайно), тому різниця не копійчана. Grundfos SQ на практиці запускається з ~180 V, а працює при ~150 V. 5-ти річну гарантію на свердловину дає не держава, а окремі виробники. Водолій - непоганий антивандальний, кризовий варіант, але що тут порівнювати....

По-перше, Ваший насос лежить не у відстійнику, а стоїть у зоні фільтра. По-друге, ніхто не каже, що у відстійнику насос вбивається миттєво. Попереджують про те, що вкоротите йому віку. Незалежне стендове тестування насосів різних виробників могло б поставити всі крапки над і. Але потрібно фінансування, десятки тисяч мотогодин напрацювань.... де це брати? Здавалося б, щоб значно прискорити процес випробувань можна було б перекачувати не чисту, а воду з піском. Але гарантований ресурс Grundfos’у при 50гр піску метр кубічний води в 4(Чотири) рази більший, ніж ресурс Водолія на воді чистій, а експлуатація Водолія з піском забороняється виробником. Мені не зрозуміло, що виграє власник Водолію, крім ТИМЧАСОВОГО заощадження коштів. Власник Grundfos’у же заощаджує на: бурінні - достатньо обсадної труби ∅ 89 мм (а не ∅ 160 мм, як у Вас або ∅ 125 мм як у багатьох); водопостачанні - вага насосу в ~ 7 кг (проти Водоліївських ~ 20) передбачає меншого діаметру страхувальний трос та водопідйомну трубу "легшого" типу; власних нервах - при низькій напрузі Grundfos - працюватиме тоді, коли Водолій (основний та резервний) буде безпораднім брухтом; генераторі або стабілізаторі - завдяки вбудованій опції плавного пуску насос має невеликий пусковий струм, отже зазначені пристрої для Grundfos'у потрібні меншої потужності, відповідно дешевші; експлуатаціїних витратах - споживає менше електроенергії та в рази більший заявлений виробником ресурс; У власників Grundfos’ів є можливість отримати збільшену до 5 років гарантію на свердловину та змонтувати таку модель, яку потрібно Grundfos монтується на 150 м нижче рівня, що дає можливість забезпечити необхідну подачу води в свердловинах з невеликим питомим дебітом: необхідний об'єм води / питомий дебіт = точка монтажу Grundfos'у; а не таку, яка вийде: Водолій можна змонтувати всього-навсього на глибину не більше 10 м нижче статичного рівня тому він має суттєві обмеження питомий дебіт свердловини х 8÷9 метрів обмеженого гарантією монтажу Водолія = об'єм води скільки вийде. Про все це порвали декілька [<><><><><><><>] : Ретельніше треба, хлопці, формулу нам дали СН3СОС2Н5 дві години на пару - і не бере. Повинна брати ... © :lol:

У Biny - водонос у жорстві, у boss_maxx - у дрібних, до пилуватих пісках. Кожний правий стосовно особливостей свого району. Але прагнення тільки на досвіді однієї, власної свердловини створити універсальний алгоритм дій нагадує намагання Кая з "Сніжної королеви" з букв "ж", "о", "п", "а" викласти слово "щастя" :D

Не зовсім так... "Мамай", наприклад, - це не тільки козак-бродяга, захисник, степовик, мандрівник, воїн, казкар і характерник в одній особі. Мамаями називали скіфські та половецькі кам'яні баби! Ви кажете, що «Cosac» запозичене від половецького «варта», «чота» («Codex cumanicus»), але половецьке ~ років 800 як українське. Семен Половець з роду князів Половців зі Сквира Рожиновскіх був полковником Білоцерківського козацького полку і служив у війську Богдана Хмельницького, був у Переялаві. За фамільними переказами цього роду, він походив від половецького хана Тугорхана (тестя Святополка II Ізяславича), син якого Кариман переселився на нашу землю, прийняв хрещення і отримав великий спадок в Київському князівстві, ніби ще від Володимира Мономаха. Ви заперечите, що полковник має відношення до половців? - побачили б Ви як схожі між собою носії цього призвіща зараз, навіть ті, що не перебувають у родинних зв'язках. Але мене найбільше всього тішить маловідома ідіома декількох сіл К-Св району, що ~ 900 років вживають слово "ба(о)няк" не у загальновідомому значенні, а як нахабний, безцеремонний приїжджий (сучасне "панаєхалі"). Часом не від набігів половецького хана Боняка залишилися згадка.:D Чому ж нам не пишатися: як Вам таке.... У вишиванках правобережної Київщини, Вінничини та Хмельниччини - в областях які розташовані в ареалі трипільської культури, використовуються ті самі орнаменти, що і були на кераміці ~ 5500 років тому! Немає такого подібного ні у румун, ні у молдаван! У вишиванках Житомирщини, Чернігівщини, Полтавщини орнаменти інші! Найголовніший думський історик, який постійно пхає носа в наші справи, декілька разів би луснув від радості, якщо б на своїй території знайшов такий хоч глиняний черепок, хоч клаптик матерії. У нас же немає жодного дослідження, жодної роботи на цю тему!

"....Поясніть мені, будь ласка, навіщо потрібно штучно фабрикувати Спіноз, коли будь-яка баба може його народити коли завгодно." © :D Штатні насоси на бурових класу УРБ з подачею 40 - 21 м³/на годину та тиском 34 - 63 bar більше підходять для цього завдання. Проблема яку потрібно вирішити: як організувати подачу води для ефективної промивки на велику відстань? Починайте зі звернення до буровиків.

Відомим клієнтом у "чорних" археологів є шутнік Задорнов, про що відкрито над нами кепкує www.zadornov.net/druziya/biblioteka/

Якщо глибина бучаку 65 м на відмітці 142 м, то де буде сеноман на відмітці 167 м? Взагалі, я чекав Вас на форумі, але без цих дурниць

Це безпідставна розмова: в радіусі 2 км від сільради перепад рельєфу складає ~ 50 метрів - можна кого хочеш здивувати.

Невже знаєте: на яку глибину? ким? яким станком? коли? була пробурена свердловина, про яку Ви мені хочете влаштувати екзамен? А глибину сеноману, яка Вас так непокоїть, шукайте в декількох сотнях метрів від неї на південь.

Такий же народний фольклор, як і "Заповітні казки" О. М. Афанасьєва.

Попийте сеноманської водички, наприклад, з бювету коло Білогородської сільради та більше не кажіть дурниць.

Щоб приблизно зрозуміти особливості явища потрібно мати мінімум 3 (Три) точки спостереження. Тому, на мій погляд, недолік Ваших висновків – вони базуються на спостережені одного об’єкту: 1) Ваша свердловина має глибину 33,65 м. ☞ Мілкувата для середньої глибини побутових свердловин: Київщина - 54,5 м, Підмосков’я – 87 м (вибірка, скажімо м’ягко, … тисяч свердловин, які мені відомі); 2) Питомий дебіт Вашої свердловини не менше 1,7 кубічних метрів на годину. ☞ Середній питомий дебіт полтавських пісків - 0,155, а бучакських - 0, 35 метрів кубічних на годину на Київщині проти 3,7 метра кубічних на годину в, наприклад, подольсько-мячківських вапняках Підмосков’я. 3) Дачний режим використання, який Ви спостерігаєте, передбачає менше водоспоживання в порівнянні з ☞ заміським будинком для постійного проживання як мінімум на ~ 350 кубів на рік. 4) Наслідки відмови системи водопостачання різні: влітку (+ 25˚С) на дачі зі зручностями у “шпаківні” та ☞ взимку (-20˚С) в коттеджі, ланшафтний дизайн якого “шпаківні” не передбачає. 5) Відстійник у Вашій свердловині ~ 0,8 - 1 метр. ☞ Якщо опитати бурових підрядників Київщини (~700 телефонних номерів у моїй базі), то я впевнений, що тільки з десяток “зубрів” правильно скажуть скільки його потрібно. В своїй практиці я зустрічав відстійники в ~ 40 метрів! Покепкували б Ви з таким відстійником! Отже, Ви маєте розкіш, як аматор, бачити “….світ тільки з вікна … персонального автомобіля!” та плутати “особисту шерсть з державною!” - як сказав би Саахов. Якби ж Ви були виробничником, то (згадуючи того ж товариша Джабраїла: “…з цього будинку у мене тепер два шляхи: або я її веду в ЗАГС, або вона мене - до прокурора”) були б обачливіше з висновками. Зи Вже декілька років ставимо Водоліїв більше Grundfos’ів у співвідношенні 3,5 до 1. Так завжди буває, коли в країні скорочується середня тривалість життя.

З Вашими водоліївськими "виніманіямі - удаленіямі", згадав анекдот в тему: До гайця-регулювальника на перехресті підходить зебра, з подихом і дивним блиском в очах питає: "Скажітє пожалуйста, гдє Ви пріобрєлі єтот замєчатєльний фаллоімітатор?".

1) Білогородка - велике село. Координати? Можна в приват. 2) Полив ділянки: площа газону? автоматичний/ручний? екзотичні рослини? штучні водойми?

А хто сильніше слон, або кит? Без розуміння місцерозташування об'єкту, геохімічного складу води, перспектив техногенного забруднення горизонтів, їх водоносності, рівнів води, вартості насосного устаткування, особливостей водокористування .... + декілька годин на розрахунки.... зробити це не можливо. Але якщо Вас задовольнить тицяння пальцем в небо, то може хтось і наважиться...:D

Якщо у Вас були особливі умови, потрібно було відступати від ідіотизму ринкової ціни: заздалегідь проговорити весь комплекс, посилити конструкцію свердловини, покласти відповідальність за кінцевий результат на одного підрядника. Хто винуватий - Чубайс (буровики)? копачі? монтажники? совєтчікі з форумів? чи, вибачте, хто "рулив" всім процесом? "А коториє всякіх чінов люді учнут за собою сказивать государєво дєло ілі слово, а послє того оні жє учнут говоріть, что за німі государєва дєла ілі слова нєт...... іх за то біть кнутом....".© (Соборноє Уложєніє, 1649 р.) Ситуація не безнадійна - Ви маєте достатній рівень, щоб її виправити. Успіхів!

Вважаю більш раціональною послідовність кроків: проект будинку → розрахунок потреб водопостачання → визначення необхідного водоносу → концепція розташування інженерних мереж → винесення в натуру майбутньої свердловини → буріння свердловини та облаштування її не дорогим насосним устаткуванням (типу Водолію) на час будівництва. Майбутня свердловина лягає в загальну концепцію водопостачання без марнування коштів. На початковому етапі ставиться мінімум устаткування, а згодом, продумана до дрібниць система, доповнюється необхідними опціями крок за кроком по необхідності. До того ж, не у всіх районах Гореничів (де координати?) можна зробити свердловину на технічну воду 12-15 м. Для свердловинного фільтра обов'язково потрібен водоносний шар потужністю від 1,5 - 2 метрів. Для колодязя іноді досить 1-2 сантиметра.

Хочу вшанувати Hitachi (не пам'ятаю модель) працює з 1996 року. Перших ~ 8 - 10 років у магазині хліб майже не купували. За 15 років стерлася мішалка, але працює :D - запчастин на таке ретро не знайшли. Купили Panasonic - непогано, але чи відпрацює 15 років? Hitachi вибирав я, Panasonic - дружина. :D

Сипати рихляк і отримати ущільнений до природнього стану ґрунт - різні речі. На збільшеному фото на глибині ~ 1 м від низа колодязя є блік поверхні затруб'я. Після буріння засипка скоріше за все була, але природньо просіла. Вибачте за таку аналогію, на цвинтарі хтось звинувачує гробовщиків, що просіла могила? Підсипають ґрунт протягом року, пам'ятники ставлять тільки через рік, і продовжують підсипати (те що просідає) ще рік-два. А от копачі оглядового колодязя не зрозуміли, що їм свою частину підсипки теж потрібно зробили, хоч викопали дуже акуратно. В договорах, я гадаю, всіх без вийнятку бурових організацій є пункт, що звільняє підрядника від гарантійної відповідальності, якщо унеможливлюється під'їзд бурової техніки до устя свердловини. Я не думаю, що з Вашою педантичність Ви знехтували таким (як і, можливо, іншим) попередженням. Скоріше за все вели будівництво через прораба. "Зіпсований телефон", відсутність спілкування споживача і підрядника напряму - ще одна вірогідна причина негаразду.

:bad: За совка було інтелігентніше: "Про що може сперечатися людина, яка не поміняла паспорт? І взагалі, хіба нас може цікавити думка людини голомозої, з таким носом?" © ...... і компрессія працюючого двигуна не впаде, і в одну річку можна увійти двічі, і з тюбику можна видавити зубну пасту, а потім вдавити його назад....

У Вашому районі (вул. Чкалова, Комсомольська, Берегова) водотривкі неогенові глини дуже тонкі. Всього на декілька метрів ними розз’єднуются льодовикові четвертинні відклади, в яких іноді з’являється верховодка, та стабільно водоносні полтавські піски. Після монтажу обсадної колони фільтр обсипається гравієм. Зазор між зовнішньою стінкою обсадної труби (меншого діаметру) та буровим стволом (більшого діаметру) засипається глиною. Повне ущільнення глиняної засипки в цьому зазорі до щільності природнього стану глини відбувається досить довго – декілька років та потребує регулярного заповнення новоутвореної пустоти. Специфічна геологічна будова, тактика будівництва водозабору “з коліна”, відсутність єдиного плану та координації етапів, різні виконавці – причина негараздів. Якби був потужний пласт водоупору, а не декілька нещасних метрів, то ущільненої глини (з першої порції засипки буровиками) вистачило б, щоб перекрити та відновити водоупор, який роз’єднував піски льодовикові та полтавські. Якби не незвична для льодовикових відкладів 20-и метрова товща піску, яка “з’їла” єдину порцію глини (а більше ж не було). Якби роботи велися одним, а не різними виконавцями…. Засипка після етапу буріння “засвоїлася” пісками, нової порції глини в затруб’я підсипати було нікому: бурили – одні (сипали), копали – інші (вже не сипали, див. фото), монтували – треті (теж не сипали). На фото видно, що перша з буріння глиняна засипка вже на стадії виконання земляних робіт (ймовірніше, всього через декілька днів) просіла на ~ 1 метр від низу оглядового колодязя. Потрібно було б регулярно досипати новий шар глини в зазор, а потім щомісяця проводити ревізію та відновлювати його по необхідності. Тому достатнього глиняного замку створити не вдалося, і озалізнена паводкова верховодка, протікаючи вниз, розмиває стінку водоупорної глини, стікає у полтавський водонос, крім домішок глини, змінює хімічний склад води. Що робити? Один з вірогідних ремонтних сценаріїв, наприклад: 1) демонтувати насос; 2) загерметизувати в колодязі канали подачі (водогін, гільзи і т.п.) в будинок; 3) буровим насосом під тиском не більше 10-15 атм помпувати чисту воду в свердловину; 4) коли вийде промивка через фільтр по затруб’ю, обсипати знову фільтр гравієм; 5) поставити насос на відкачку; 6) засипати затруб’я глиною з підливом води, 7) коли піде чиста вода, демонтувати насос відкачки та змонтувати експлуатаційний насос, відновити роботу всієї системи; 8 ) проводити регулярні ревізії з поповненням недостачі засипки; 9) після повного ущільнення глини до природнього стану, можна бетонувати дно, а краще відсипати відсівом низ колодязя. Є інші. Кожна майстрова справа має дрібнички, недотримання яких може наробити шкоди. Ви думаєте, що аматори з YouTube щось знають? Чи Google взяв Бога за бороду?

Купіть все самі (в кризу майже відсутня різниця між роздрібом та оптом), запросіть кого-небудь тямущого на шеф-монтаж.... .....і поясніть Коню, що і нормальну сведловину можна зробити проблемною, підбираючи насос без дослідної відкачки, або методом "тицяння".....

Ще приємніше не брати взагалі мотузку/канат у руки та роками, десятиріччями не згадувати про техніку, яка працює на Вас. А щоб не здивуватися перетертим, зіпрілим або порепаним лахміттям після тривалого терміну експлуатації - ставте неіржавіючий канат.