МАМАЙ

А нітрати, аміак, органіка?

Має бути благенька полтава на ~18-20 м, досить продуктивний бучак ~ 45-50 м. В сусідньому селі працює одна з наших бурових. На 7-8 березня могли б запропонувати Вам гарну ціну. Чому ділянка серед лісу? Може, коли визначали координати, рука несподіванно сіпнулася, так же, як це сталося з написанням Вашого ніку на форумі? :D Нагадує відому байку: Коли один з перших кавалерів ордена Червоного Прапора став хвалитися перед запрошеними до нього письменниками унікальністю своєї нагороди: «Таких, як я, - всього чотири людини!», - Маяковський відповів: «А таких, як я, всього один!». До чого Велімир Хлєбніков, маючи на увазі псевдо свого імені (справжнє - Віктор), додав: «А таких, як я, взагалі немає!»

Теж "молоко". Не скажу, що є експертом в кульових блискавках, але з однією зустрічася- зовсім не схоже.

Пост №3 та мій №10 - поясніть з чим мали справу. Тільки візьміть до уваги, що у 80-х роках радянські гвинтокрили вночі не літали.

Бетонний блок у нас - не заборонний знак, а інформаційний. :D ~ 10 років тому вул. Блакитного в Голосієво перегородили блоками. З 9-ки вискочив водій, досить вправно зачепив буксирувальним канатом бетонний блок, відтягнув його 9-кою, потім другий - і всі поїхали. Оттакоєот. От.

Теж саме, один в один!, бачив і я: в грудні 1991 року, коли опівніч проїзджав поворот на Казань по автодорозі Уфа-Оренбург. З яскравої сфери (значно більшу за розміром за будь-яку зірку, але меншу за повний місяць) в тиші, вийшов чіткий конус світла, як прожектором пошарудів по землі, згас, потім помалу згасла і сфера. Відстань до об'єкту на тлі зоряного неба чітко визначити було важко, але по освітленій поверхні ~ 100 метрів, висота ~ 40-50 метрів.

Аккумулятору 4 роки, очікував на проблеми цієї зими. Але преміум-солярка -32℃ без всяких присадок що на ОККО, що на Shell, що КЛО ніяких проблем не створила (а мінімум був -33,5℃). З іншими АЗС не експерементував. Висновок, як в анекдоті: жиди не шкодуйте заварки!

А який сенс?

Єжєлі что - так нічєго, а што касається напрімєр, то совершенно буквально. До комісарської лексики в мене ще з прадідів - імунітет :D. Тому Ви не старайтеся зайвий раз зомбіювати мене, що я уособлення перекручувань, націоналізму і т.п. Крім вкрай важливої інформації, що можете чарку випити і в Росії, і в Франківську, Ваші факти, що можуть уточнити або спростувати мною написане - де?

Чикатило Андрій Романович - серійний вбивця українського походження (народився у Сумській області), з 1960 по 1984 рік член КПРС, скоював злочини в Російській Федерації,- хочу Вас переконати, що я до нього зовсім не причетний. Хоч за Вашою дивною логікою маю до нього причетність за одним пунктом. Хто ж заперечить обціловуванню. До чого тут риторика фальшивого свята неіснуючої держави? Скажу по секрету, що у нас (чоловіків) з нашими коханими жінками всі дні протягом року (за вийнятком 8 Березня) - святкові.

Таки, да. Свято, так свято. :D ru.wikipedia.org/wiki/Файл:Земли_захваченные_после_Брестского_мира.svg 23 лютого 1918 не було ще ні Червоної Армії, і не було її перемог. Газети кінця лютого 1918 року не містять ніяких переможних реляцій. І лютневі газети 1919 року не тріумфують з приводу першої річниці "великої перемоги". Лише в 1922 р. 23 лютого було оголошено Днем Червоної Армії ". Однак, ще за рік до 23 лютого 1918 р. "Правда" пише про те, що 23 лютого є святковим днем: "Задовго до війни пролетарський Інтернаціонал призначив 23 лютого днем ​​міжнародного жіночого свята" (Великий день / / Правда, 7 березня 1917; детальніше про це див М. Сидлін. Червоний подарунок до Міжнародного жіночого дня 23 лютого / / Незалежна газета, 22.2.1997). Втім, придумати святкування 23 лютого більшовикам треба було ще й тому, що саме 23 лютого 1917 р. почалася буржуазна "Лютнева революція". Оскільки більшовики не грали в ній провідної ролі, але все ж прийняли її, вітали і внесли в свої святці, то треба було дню "повалення самодержавства" (зберігши його святковість) дати іншу назву. Він став "днем Червоної армії". Як казав дідусь Панас:"От така, діточки, ...ня "

Багато пустих прокурорських звинувачень – жодного факту: замість дискусії - хто-кого перекричить? Факти де? Якщо будете правильно цитувати Шевчука – може і Ваші висновки стануть правильними? Таких прикладів багато. Наприклад обозний Ніс Іван, який відправив до московського табору свого сотника Соломаху Остапа, який показав Меншикову таємний вхід до Батурина. Були вирізані всі мешканці міста, незалежно від віку і статі (від 11 до 15 тисяч батуринців за різними оцінками). Місто було пограбоване, спалене, а церкви знищені. “Багато там людей пропало от меча, понеже збѣг' був від всѣх' сіл '; …….- многож 'в Сеймѣ потонуло людей , утекаючі через 'лід галі не крѣпкій, багаті и погорѣло, кривша по хоромах', в ліохах ', в погребах', в ямах ', де паче подушіті, а на хоромах' погорѣлі, бо, хоча и вітрубленіе було спинна від кровопролітія, однак 'віходящіх' від сокрітія військо заюшеное, а паче рядові солдати, понапівшіеся (понеже вездѣ ізобіліе було всякого напою) кололи людей и рубали, а для того боячися прочіе в скрити 'мѣстах' сідѣлі, аж коли вогонь обойшел' ввесь місто, и скрітіі постраждали ; мало єднак 'від вогню врятувала и тільки одна хатка, под самою стѣною валу від заходу стояча, уцѣлела неяк старенька” Розтерзані трупи батуринців Меншиков наказав розп'ясти та на плотах пустити їх вниз по річках, щоб залякати населення Гетьманщини. Соломаха за зраду став прилуцьким війтом, а Ніс став Носом - вже прилуцьким полковником, згодом генеральним суддею. Вибачте, що вважаю за непотрібне звітуватися перед випадковою в моєму житті людиною. Якщо українці мали тільки уявних ворогів – звідки взялися гори реальних трупів? Спробуйте пояснити наші демографічні втрати любов’ю до своїх ідеалів? Українська історія має багато білих плям (може тому наші архіви оберігають комуністи!). Те що нашу історію не можна читати без валідолу, а історія сусідів більше нагадує кримінальну справу – не може бути перешкодою для нагадування того, чого подарувати не можна. Тим більше що в історії події повторюються. Добавлено через 2 минуты А в церкві вітри пускати не пробували?

Якщо Ви про вжиток мною української - це не тільки моє право, але і мій борг перед предками. Якщо Ви про мою лінь змінити регістр при цитуванні російською - цей прийом існує в літературі з гоголівських часів і Ви перший кого це дратує. Якщо Ви, можливо, про власні комплекси, що втратили мову своїх батьків-дідів - ну, яка тут може бути зверхніть. Тільки жалість. Дратує це одне. Але де Ви цей радикалізм з фашизмом побачили? Якшо Ви не будете застосовувати безпідставні звинувачення, Вам важко буде з посиланнями, аргументовано пояснити різницю між патріотизмом та націоналізмом. Спробуйте ;) Легше порівняти пролетарський інтернаціоналізм зі звальним гріхом. Було багато випадків.

З фашистами воювали і переконані сталіністи, і антисталіністи, і російські шовіністи, і українські націоналісти, і аполітичні позапартійні люди, і ..... У кожного була своя історія та свій символ. Комусь червоний прапор, кому георгієвську, кому гвардійську, кому жовто-блакитну стрічку. Невже Ви впевнені, що Ваша слобожанська кишка дозволить всіх без вийнятку переламати через коліно. На гробки (не на 9 травня!) моя мати, ще коли могла впевнено пересуватися, завжди приносила квіти на братську могилу на кладовищі нашого містечка під Києвом. Ще 10-річною дитиною вона з однолітками та жінками ховали в ній червоноармійців: копали могилу, стягували вбитих, віддавали почесті загиблим, по вірі та традиції нашої української землі. Ніяких нагород солдати гіркого 41-го не мали (всі невідомі - хто тоді міг щось записати). Як не мали їх «чорносвиточники» – мирні мешканці Лівобережної України, призвані у 1943 роках і кинуті в бій без зброї ще до зачислення до лав Червоної Армії на Букринський плацдарм приблизним числом загиблих в 400 000 чоловік. Ви щиро вважаєте, що зможете вшанувати їх пам'ять символом їх же вбивці-Сталіна? Чи може за стадним рефлексом бичої влади всіх людей сприймаєте за повних йолопів? Щодо історії Вайди: у закарпатців чув думку, що Героя вбив не німецький снайпер, а товарісчі, коториє недоглядєлі воопіющій факт геройства націоналіста. У чому впевнений: спроба вшанувати пам'ять патріота-українця сталінським, або імперським символом - це влаштувати йому ще одне вбивство, вбивство його духу. Зрозуміла Ваша точка зору: нікаму і ні..я (як у відомому анекдоті)

А порозмовляти? Найближчий населенний пункт?

Сирена - глухому, як мертвому припарка. Потрібно перекривати подачу води!

М-да. Тоді читайте національно-ближчі російські сайти www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1559 , або поспілкуйтеся в Тячеві з місцевими, або, зберігаючи свою українофобську цноту, нічого не робіть - тільки коментуйте. Як це??? ОУНівець - Герой Радянського Союзу є, а жовто-блакитної стрічки немає?

З ~ 9 метрів починається зона постійних температур, що дорівнює середньорічній температурі місцевості. На Київщині це ~ +7℃ і тримається на такому рівні, виходячи з температури артезіанської води, до глибин ~ 150 метрів. Зазначена Вами " ...на глибині 25 м температура +13 і літом і взимку..." справедлива, але для Гурзуфа :D

От Ви про гопоту, а самі з однією фоткою, як з прапором, по різним гілкам бігаєте.... www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?t=12317&page=481

Всіх, кого турбує проблема переповнення септика в такий нелегкий час, потрібно взяти на суворий податковий облік. Ви с.рете? Тоді ми йдемо до Вас! :D

У команди був інший вибір? Цікаво, товариші Зідана менше б його поважали, якби він - ні, не подарував,- а в необхідну мить для всіх стримався? Прямолінійна реакція "бика" на дешеву провокацію - мірило честі? Коли взимку автомобіль на повороті йде в занос - більшість водіїв гальмує. Правильне рішення - піддати обережно "внатяг газу",- психологічно важке та дається одиницям професіоналів.

Є вимоги законів спорту, а є звичаї кухні та відхожого місця комунальної квартири - не плутайте Божий дар з яєчнею. З першого тренування пацанів навчають боксерському етикету. Ще на стадії навчання закріплюється рефлекс чемного ставлення до суперника, глядачів та суддів. До речі, судді в боксерських школах - часто-густо такі собі типи Ламброзо з зломаними носами, зі шрамами, з вибити зубами, але обов'язково в краватці. +1 Таким покидькам, як Чісора, вже не відмитися від власного сморіду незалежно від майбутніх статків, титулів та вибачень. Клички на людях повели себе з вуличною шпаною як великі чемпіони. І підуть у свій час зі спорту, як великі чемпіони. У більшості людей, як би гарно їх не годували, харчі підуть не на результат, а на г.... 11 грудня 2004 у бою з Денні Уільямсом помаранчева стрічечка на трусах Кличка дала більший ефект, ніж ригівські мільйони витрачені на агітацію. Як би без Кличків світ узнав про існування київського мера? Їх співпраця мала взаємну вигоду. Імідж формує результат, а не картинка випорожнень від прихованої камери з-під стульчака. Який імідж у Марка Чепмена? А хто для людства John Winston Lennon?

Обезьяны предполагают, братья располагают. Я Вас правильно зрозумів?

Скористуюсь тим, що NEPTUN тимчасово не при тямі. Якщо так закортіло до весни запустити водогін, що закладений в зоні промерзання, найпростіше рішення: залиште до теплої пори року відкритий кран на "прокапування", яке не повинно перевищувати рекомендованого виробником мінімального безпечного годинного дебіту насосу. Передчасно закриєте, Ви (точніше - Ваш водогін) - покійник. Температура земної кори, що углиб підвищується на 2,5-3 °С через кожні 100 м (так званий геотермальний градієнт) - Вам не допоможе. Відслідкувати глибину промерзання можете по лінії інею в підвалі, а точніше, температурним ґрунтовим зондом. І ще. Промерзання бояться і фітінги, і труби.

З "ока за око" починалася цивілізація. Християнські цінності якось важко нам - язичникам, даються. "- Голова у нас був ... Лоенгрін його звали, строгий такий ... І весь у чиряках ... І кожен вечір на моторному човні катався. Сяде в човен і по річці пливе ... Пливе і чиряки з себе видавлює ... З очей оповідача витікала волога, і він був схвильований: - А покатається він на човні ... Прийде до себе в правління, ляже на підлогу ... Тут вже до нього не підступитися - мовчить і мовчить. А якщо скажеш йому слово поперек - відвернеться він в кут і заплаче ... Стоїть і плаче, пісяє на підлогу, як маленький ... Дідусь раптом замовк. Губи його скривилися, синій ніс його спалахнув і згас. Він плакав! Плакав, як жінка, охопивши руками голову, плечі його так і ходили ходуном, ходили, як хвилі ... - Ну, і все, чи що, Дмитровичу? Вагон здригнувся від реготу. Всі сміялися, бридко і радісно. А онучок навіть весь засмикався, знизу вгору, щоб зліва направо не приснути собі в щиколотку. Чорновусий сердився: - Так де ж тут Тургенєв? Ми ж домовилися: як у Івана Тургенєва! А тут чорт зна що таке! Якийсь весь в чиряках! Та ще до того ж «пісяє»! - Та він, напевно, кінокартину переказував! - Бовкнув хтось з боку. - Кінокартину «Голова»! - Яка там, до біса, кінокартина! .. А я сидів і розумів старого Дмитровича, розумів його сльози: йому просто все і всіх було шкода: шкода голови за те, що йому дали таку ганебну кличку, і стінку, яку він обісцяв, і човен, і чиряки - все шкода. Перша любов або остання жалість: яка різниця? Бог, помираючи на хресті, заповідав нам жалість, а зубоскальство він нам не заповідав. Жалість і любов до світу - єдині. Любов до всякої пороху, до всякого черева. І до плоду всякої утроби - жалість. - Давай, батьку, - сказав я йому, - давай я пригощу тебе, ти заслужив! Ти добре розповів про любов! .." ©