МАМАЙ

Вчорашня історія почалася з небажання збирати гриби в людних місцях. В суботу самі знаєте - в лісах, як на Хрещатику. Хоч дружина протестувала, але ми все ж поїхали в дуже нелюбиме нами (із-за великої кількості гадюк) місце, що знаходиться в самісінькій середині трикутника сіл Раївка-Борівка-Комарівка. На Воздвиження гади повинні вже заховатися - заспокоював я свою половинку. До омріяного місця доїхати не вдалося з півтора кілометра - пошкодував авто. Лісові дороги закінчилися і почалося грузьке болото. Березово-сосновий чагарник нас не розчарував. Люди до цього місця не доходили, грибів на краю чагарника було валом, тому в середину непролазних хащів пхатися не було найменшого бажання: хоч там багато чорниці, брусниці та голубиці, але є лежки диких кабанів та певно не всі гадюки знали про Воздвиження. Наштовхавши в кишені побільше пакетів, ми як завжди розійшлися у різні сторони чагарника розміром ~ 0,5х0,5 км, домовившись зустрітися через годину в місці розставання. Коли дозбирував третій пакет і добігала година збору, почав гукати дружину (стільниковий зв'язок тут не працює). У відповідь з чагарника почув потужний, гучний та загрозливий рик. Це було не сурміння оленя або лося, а справжній рик-ревіння, від якого розумієш, що цар природи - далеко не людина. Покидавши пакети з грибами, побіг на зустріч дружині. А тут і вона вже бігла мені на зустріч, теж почувши той же жах. Зустрічатися з джерелом звуку не дуже хотілося, тому так прудко та наввипередки останній раз ми бігали років ~35-40 тому. Рик-ревіння продовжувався зо дві хвилини і припинився, коли ми почали віддалятися від чагарника. Було таке враження, що нас тим риком відганяли. Залишилось питання: що це було? Сурміння лосів / маралів багато чув, коли працював у Східному Сибіру. Та й в Дніпровсько-Тетерівському заповідному господарстві, в якому до окупації донецьких ми з десяток років збирали гриби, ревіння лосів у вересні/жовтні явище звичне і не лякливе. Цілий ранок прослуховував фонограми лосиного ревіння і медвежого ричання та знайшов декілька зразків надзвичайно схожих між собою та з тим, що ми чули. Може аномальний сохатий (хоч в період гону лосі уникають людей), може бурий зайда з Чорнобилю - це неважливо. Після минулої зими, для диких звірів умови стали сприятливішими - більшість просік завалені поваленими деревами. Тому декілька порад: не лізьте в хащі; не збирайте гриби далеко від авто; майте в кишені пару петард або щось подібне для відлякування тварин. Наостанок анекдот по темі: "Мисливець розповідає гостям: - Самий небезпечний і підступний звір - ведмідь. Від нього немає порятунку. Якщо ви біжите, то він побіжить за вами ще швидше. Якщо полізете на дерево, він теж полізе. Якщо кинетеся у воду, він теж попливе ... - А якщо заховатися? - Він теж заховається ..." :D

Анекдот, який почув на риболовлі під Черкасами Міжнародний конкурс службових собак. Жюрі. Багато глядачів. Виходить на арену німець Ганс з, відповідно, німецькою вівчаркою. Німець віддає наказ знайти та принести пляшку шнапса і свіжий номер Der Spiegel. Собака кивнув головою і побіг. Немає його девять-двадцять-тридцять хвилин. Нарешті на сороковій хвилині німецька вівчарка прибігає, приносить шнапс та газету. Жюрі задоволене, глядачі аплодують: собака вправно виконав завдання, нічого не забув і не переплутав. Виходить на арену британець Чарльз з, відповідно, англійською вівчаркою. Британець віддає наказ розшукати та принести пляшку віскі і свіжий номер Economist. Собака кивнув головою і побіг. Немає його девять-двадцять хвилин. Нарешті на тридцятій хвилині англійська вівчарка прибігає, приносить віскі та журнал. Жюрі задоволене, глядачі аплодують: собака вправно виконав завдання, нічого не забув і не переплутав. Виходить на арену наший Грицько, витягує за собою на мотузку шолудиву дворнягу, нависає зверху над тим Бровком і кричить йому: “Шукати!!!”. Пес обриває мотузку і стрімголов тікає. Немає його девять-двадцять-тридцять хвилин, немає годину-дві. Жюрі шоковане, глядачі розходяться. Нарешті прибігає наш Бровко, підбігає до Грицька, стає на задні лапи, дивиться в очі хозяїну та й запитує: “А шо шукати?”

Якщо поглинальну здатність ґрунту можна самостійно визначити методом наливу, то глибина закладення дренажу визначається відстанню від фундамента, що визначається кутом природнього відкосу у водонасиченому стані ґрунту підошви фундаменту. Тому розмови "на скільки" без розуміння геології - передчасні. Інша ймовірна небезпека - це усадка ґрунту підошви фундаменту при замочуванні дренажем (вряд чи проводилися компресійні дослідження ґрунту підошви і нижче). Можна все це ігнорувати і будувати "методом тицяння" - може і пощастить. Не гнівайтеся! Будівельні норми - це узагальнений досвід, що мегакратно перевищує мій, Ваший та всіх форумчан разом взятих. Враховуйте те, що ймовірну санацію труб на приватному подвір'ї доведеться все ж таки колись виконувати. Якби на очищення стоків від механічного бруду був би у вас запроектований фільтрувальний колодязь, то і тоді б залишився осад, але хімічного походження. Наприклад, всього за 5 років експлуатації труба мого водогону ∅ 32 мм заросла закисним залізом (при вмісті заліза у чистій воді 2,2 мг/літр) більше, ніж на половину перетину. А прочистка забитих труб після 40-річної експлуатації Karcher`івським 15-метровим гнучким тросом в батьківській садибі переконала мене, що СНіПи написані не для іржання і відстань між ревізійними колодязями на ∅ 110 мм, дійсно, не повинна перевищувати 15 м.

Читайте СНИП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения: 4.14. Оглядові колодязі на каналізаційних мережах всіх систем належить передбачати: .... на відстанях залежно від діаметра труб: 150 мм - 35 м, 200-450 мм - 50 м, 500-600 мм - 75 м, 700-900 мм - 100 м, 1000-1400 мм - 150 м, 1500 -2000 мм - 200 м, понад 2000 мм - 250-300 м. На ∅ 110 мм відстань між ревізійними колодязями не повинна перевищувати 15 м

Наприклад, тариф централізованого водопостачання включає в себе і вартість водовідведення, тобто видалення використаної води за межі об'єктів. Вживання терміну "дренаж" Вами не корректне, тому і збило мене з пантелику. Вибачте

Будьте точніче у визначеннях. Дренаж - це осушування території за допомогою свердовин, колодязів, траншей, підземних труб, дрен, канав і каналів з використанням поглинальної здатності ґрунтів. Якщо "в річку" то це водовідведення — відведення стічних вод з територій за допомогою інженерних санітарно-технічних приладів та каналізаційної мережі.

Проектування не можливо замінити вечорницями профанацією обговоренням. Для проекту необхідні: технічне завдання (скільки води необхідно здренувати), геологічні вишукування (з визначенням фільтраційної здатності ґрунтів) та геодезична зйомка. Без цього, як в анекдоті "- Тєтя Соня! Зачєм ваш Яша ходіт в музикальную школу?! У нєго жє нєт нікакого слуху! - Дуpак! Яша ходіт туда нє слухать! Яша ходіт туда ігpать!" Яша?

Може Ви і вправний продаван систем водовідведення, але дренаж - це не Ваше.

Напевно, коли я помру, то по інерції в 6:00 вилізу з труни, прийму душ, поснідаю і поїду на роботу.

Поспішайте, на вершині Говерли вже снігу - якраз по Ваші фаберже.

Не заплутався – погано пояснив позицію. Репутація (у загальновживаному сенсі) – думка, або соціальна оцінка суб'єктів про особу. Особа ж — людський індивід як суб' єкт соціальних та юридичних відносин і свідомої діяльності. Які соціальні та юридичні відносини можливі з Korni, Мамаєм, Котом-баюном, Аріною Радіонівною і т.п. "..фольклорними елементами"©? Яка репутація буває у персонажів казок? Поганого Вовка з "Ну, погоді" люблять більше, ніж хорошого Зайця! Інша справа коли безтілесний дух перетворюється в гешефтмахера та стає рабом соціальних і т.п. відносин. Для цього достатньо начепити картонку про “холя нігтів і ондулянсьон” з контактом. В цьому випадку репутація важлива тому, що можлива. Але комерціалізація форуму робить його менш цікавим.

Шо, не вистачило народного Ботанічного саду на всіх однопартійців? Це стосувалося тільки стрибунів на козацьких могилах Павліни гаваріш ...

Я навіть образитися на Вас за цю нечемність не можу тому, що "..Не ясно кто именно этот медведь. В следующий раз будешь читать басню давай без этих аллегорий, а просто называй фамилию и место работы". ©

Репутація не має значення. Мені цікаво Вас читати, яку б дурницю не написали б (гордіться ). Тим більше, яка може бути репутація (у сенсі гудвіл) у вільного безтілесного духа? Хто такий Sass? як можна звинуватити легкий ефір в нарцисизмі, бонапартизмі, опортунізмі та інш.? Інша справа, якби Ви начепили картонку на шию з саморекламою, наприклад: "холя ногтєй, ондулянсіон на дому". Дух миттєво перетворився б в крамаря, що заглядав би в рота кожному, кому потрібна ця "холя ногтєй". Становище зобов'язує. В нашому житті стає більше краму і менше волі. Моє життя - мої правила, як пояснив всім Reno

Це Ви мабуть про верблюда на пачці. :D Приїхали мої працівники з Карпат. За дві години суботнього дня в районі Говерли назбирали 52 кг білих. За неділю назбирали ще ~ 130 кг білих і, переважно, красноголовців, як на фото. Кілограм білих, кажуть, місцеві продають за 15 грн.

І тоді почалася найжорстокіша боротьба, яка тільки буває в житті: хвора людина рачки і хворий вовк, що шкутильгав за ним, - обидва вони, напівмертві, тяглися через пустелю, пильнуючи один одного... Для швидких і впевнених рухів потрібна сила, а сили у нього не було.... Вовк був терплячий, але і чоловік був терплячий не менше. Півдня він лежав нерухомо, борючись з забуттям і вартуючи вовка, який хотів його з'їсти і якого він з'їв би сам, якби міг....©

Та ні, там всі потонули Інакше «Memento mori!» — Моментально. — В море! ©

Не переймайтеся, це був не анекдот, а інфа з криминальної хроніки. А Gorgon, IEC 60364, Знахарь, неблондинка - мабуть родичі, або знайомі покійних.

Пливе океанський лайнер. Раптом капітан кричить у матюгальник: - Жінка за бортом! Хто врятує жінку? Мовчання. На палубу вийшов американець. Білі шорти, біла майка з написом “Майямі біч“. Одним помахом елегантно розстібає зіпер, скидає шорти і майку, залишається в плавках сталевого, під відтінок очей, кольору. Корабель, затамувавши подих, дивиться. Американець, граючи накачаним бронзовим тілом, підходить до борту, граціозно, не торкаючись поручнів, перелітає їх і входить у воду без бризок, без шуму, без сплеску! Міжнародним бездоганним брасом потужно розсікає хвилі, пливе рятувати жінку, але ... не доплив десяти метрів ... тоне! Капітан в матюгальник: - Жінка за бортом! Хто врятує жінку! Мовчання. На палубу вийшов француз. Блакитні шорти, блакитна майка під колір очей, з написом “ Лямур - тужур “ - Я врятую жінку! Одним помахом красиво розстібає зіпер , знімає шорти і майку, залишається в плавках з папугами. Корабель, затамувавши подих, дивиться. Француз граючи накачаним білим, як молоко тілом, підходить до борту, як птах перелітає перила, входить у воду стрибком три з половиною оберти без єдиного сплеску! Міжнародним правильним батерфляєм пливе рятувати жінку, але ... не доплив п'яти метрів, тоне. Капітан знову в матюгальник тремтячим голосом : - Жінка за бортом! Хто врятує жінку! Мовчання. Раптом з дверей кочегарки, на палубу, харкаючи і сякаючись, у рваній замащеній куфайці та виношених штанях міхуром на колінах вилазить п’яний співвітчизник. - Де тут та баба? Розстібає єдиний ґудзик на матні, штани падають на палубу. Знімає куфайку на голе тіло, акуратно зверху кладе кєпарь, залишається в одних сатинових сімейних трусах до колін під пивним пузом. Зіщулившись, хапається за поручні, дивиться на хвилі, з гиканням перевалюється за борт, солдатиком стрибає з бризками у воду і ... відразу тоне. ©

Керуйтеся будівельними нормами. Якщо у Вас стандартні умови, то згідно вимог того ж СНіП'у/ДБН'у глибина закладення водогону складає 1,4 метри. Відповідно, можете або утеплити трубу, або прийняти на себе відповідальність ймовірного промезання тих нещасних 15 см. Якщо Ваші умови особливі, то в СНіП'і/ДБН'і є регламентація випадків, коли збільшується глибина промерзання і як її розрахувати.

По-перше, не у всіх телефонах є такий модуль. По-друге, в хмарну мрячну негоду, в яру, під кронами дерев навіть навігатор на чотири супутника дає похибку в півтора-два десятка метри, що приносить значні несподіванки та незручночсті. По-третє, навігатор пристосований до будь-якого варварства в лісі, наприклад, не боїться води.

Партією геодезистів, які щось там, у когось там міряли на Півночі, був знайдений немічний хлопчик, якого виростило сімейство дятлів. На запитання, як почувається малюк, геодезисти відповіли, що він їх вже задовбав.

Щось, воля ваша, недобре приховується в чоловіках, які уникають вина, ігор, товариства чарівних жінок, застільної бесіди.© :D

А може такий колОр?

Свинушка, яку в нас називають піддубником - здатна утворювати мускарин, що пошкоджує еритроцити (червоні кров'яні тільця), уражаються печінка, нирки. Термічною обробкою цей токсин не руйнується, так що відварюванням неможливо зробити свинушку/піддубник їстівною. Можна заробити анемію, жовтуху, не здогадуючись про першопричину. На території Союзу продаж та збір свинушок заборонений з 1981 року. Найкращі гриби зазвичай збирають у місцях, де немає сигналу стільникової мережі. Там, де телефон стає безпорадним, працює без проблем GPS-навігатор, що ловить сигнали з декількох супутників. В мене старенький Garmin eTrex якого юзаю вже чотири роки.