sat-prof

А сенс все з нуля закордоном? Я завжди кажу що мої діди побудували два будинки щоб мені лекше жилося а не все з нуля. Вдома є спадок від минулих поколінь. - родина - могили рідних які треба доглядати - своя мова культура та традиції - город, сад, поле ітд. Фермер хоче заробити, там немає якісної їжі. А ми в Карпатах, де немає поруч заводів нічим не сиплемо і виросте яке виросте. - свої люди - своя їжа Навіщо мені Україна без українців? Це зрада родинних цінностей. Їхати щоб страждала душа за ради грошей то не варто. Ти тільки уяви що твої діти та внуки вже будуть інші вони не будуть знати прекрасної України де ти народився. Для них то буде чужа земля. P. S Враховуючи настрої кометаторів — виходить що *уйло досяг своєї мети — ніхто не хоче жити в Україні тепер. + До кого у українців, які залишились в Україні, і прийняли всі тягості і ризики, буде більша лояльність — до узбеків/гостей інших національностей, які мовчки вкладуватимуть в фастфудах, або до виїхавших? Без опитування звісно відповіді не дізнаємося, але не варто очікувати лояльності після відмови поділяти ризики. Це також передбачувано На рахунок пенсіонерів, насправді питання могло б лишатися по договору з колективним заходом, різними методами вирішення, включно з реалізацією правових зобов’язань забезпечувати своїх близьких пенсіонерів (батьки) виїхавших, або, простіше, договоритися про перерахування податків. На рахунок «нехай валять» — а який наратив ви чекали? Повертайся на все готовеньке? Дивно було б чекати такий наратив і не брати до уваги різні вклади, починаючи з вибору Як би це не було сумно але взагалі з хорошими людьми Україна позбувається сміття. Бо я наприклад запроданець та пристосуванець. Українці живуть в Україні. Імхо Ой Канадо, Канадочко,Канадо-небого! Зрадила ти з Буковини Ґазду не одного. Ой Канадо, Канадочко, Та й ти, Манітобо, Жиє в тобі руський нарід, Як тая худоба. Ой Канадо, Канадочко, Чого ’сь так зрадлива? Не з одного ’сь господаря Тут драба зробила. Ой тут в літі дні горячі, А ночі студені, Через то тут наші люди Ходять засмучені. Ой тут в літі дні горячі І сонечко гріє, На другий день мороз свисне, Аж земля біліє. Тут гадають наші люди. Що будуть панами, А вони тут на роботу Всі ідуть з торбами. Ой тут наші руські люди З фарми не вживають, Лишень ходять по Канаді Роботи шукають. Ой Канадо, Канадочко, Чо’ ’сь така немила? Бодай ти ся, ти, Канадо, Нікому не снила. Ти, Василю Палагнюку, Приятелю рідний! Не їдь, не їдь до Канади, Бо будеш облудний... Ой Канадо, Канадочко, Яка ти зрадлива, Бодай ти ся, ти, Канадо, Нікому не снила. Пісня про еміграцію в Канаду). Текст пісні надіслав у своєму листі додому з Канади в 1889 р. молодий селянин-емігрант з с. Вікно (нині Заставнівського району, Чернівецької обл.). Видатний український фольклорист В. Гнатюк опублікував пісню в своїй праці

м.Ужгород безпечне та всі села Карпат,Буковини А тим більше звідти буде будуватись інфраструктура в Європу (поїзди вже активно їздять) але й Київ, імхо, має перспективи, бо західні міста не вмістять стільки переселенців, а Київ зможе, що буде створювати попит на нерухомість. Якщо русня дійде до Закарпаття, то повір, в Польщі, Чехії, та й в решті країн східної та центральної Європи перестане бути безпечно, а може й на всьому континенті.

В нашому випадку, встановлена на гаражі та допомагає економити на власному споживанні.

Подивіться топік нашого форумчанина. Це хобі чи просто станція? Як жив вдома то : пошук монет з металодетектором,ліс,річка,гриби,ягоди. Хобі: грати в бадмінтон,дивитися великий теніс,маю свої сайти ітд.

Запроданець та пристосуванець. Зрада родинних цінностей , компенсую донатами та що вкладаю всі кошти вільні в Україну. Ми в Карпатах, дуже прив'язані до могил дідів, прадідів. Завжди, ходимо косити і на всі свята. Тому важливо такі речі а не погоня за грішми. Власні спостереження та роки закордоном.

Ти їм просто цікавий,інший. Люблять також на показ , це нормально. Мабуть, через карту поляка отримав громадянство і тепер він "свій". А завтра, україна стане сильною, і згадає що треба бігти в іншу сторону. Коли Польща була слабкою за часи совка , ніхто не згадував про своє коріння. Ми просто запроданці і притстосуванці. Я точно є таким , а інші не визнають бо слабкі Ти або стаєш своїм , або система тебе не приймає. В нас, половина сіл стоять на заході напівпусті. (там спокійно наче.) Допомагаю як можу, не пов"язую майбутнє із закордоном. (принаймі поки) Я вкладаю в свою країну!!! З тих хто закордоном , я поважаю тільки тих хто працючи там вкладує в свою країну Україна (купляє квартири,будує будинок ітд), Бо ті хто мігрант на ПМЖ, це втрачена людина лля України. Він обрав матеріальні цінності запроданство та пристосуванство. Закордоном краще але це їх здобутки. Я знаю людей які здобули хорошу освіту, заробляють по $250-300к на рік. Вони працюють по 8-10 год. Фізично не замучені. Але радості в очах у них немає. Для нього є вже нова батьківщина. Ті українці, що їдуть до Канади, Німеччини чи Аргентини, знову ж таки як підказує наука історія, вже менше ніж через покоління повністю інтегруються в нове суспільство і забувають про свою Україну. Ти тільки уяви що твої діти та внуки вже будуть інші вони не будуть знати прекрасної України де ти народився. Для них то буде чужа земля. Діти, народжені в Канаді від іммігрантів в переважній більшості втрачають зв'язок з культурою країни походження батьків. Вони стають усередненими"канадцями". Національність при цьому значення не має. Зрозуміло, має місце бути етнічні анклави, але і вони поступово розчиняються в оточенні.Я хочу, щоб мої діти виросли українцями. Чи зможу я їм це забезпечити в Польщі, в Іспанії, Америці? p.s Кращі люди країни: вмирають щоденно в окопах, захищаючи існування самої країни і українців як нації. Українці закордоном: ми вас туди не посилали, ми звалюємо і вимикаємо світло А країну нехай відбудовують ті три бабки і дід, що залишаться. ну і ми може щось задонатимо з «барського плеча» Перспективи української нації стають все більш кепські, її не буде, чи буде в зовсім не в тому вигляді як ми собі уявляли в найзапекліших політичних баталіях А навіщо придумали образ «захисника нації» який має померти за якусь абстрактну націю, третина якої накивала пятками в пошуках комфорту ?

Мені 33, дітей не має (але хочу). Я дивний, зустріти вартісну людину не просто (мав сотін побачень). Я закордоном роки і наладив особисте життя . Відчуття ніби не живу а проживаю що не одне і теж...Працюю з електронікою,граю в бадмінтон та подобається дивитися великий теніс. Я без шкідливих звичок...не люблю футбол та пиво. Для мене кращий відпочинок це природа, рибалка,катання на машині-велосипеді та багато тиші. Відпочинок активний походи у гори.Тут людським почуттям місця нема, нескінченний рух, як видимість ґрандіозних планів без сенсу реалізації. Мчимо, та недвижні Всі зайняті роботою + немає свого куточка (житла). І всі багато багато працюють. А як кажеш що ти плануєш повертатися в Україну на майбутнє то не дуже хочуть продовжувати знайомство Всі хочуть тут залишитися. А я навпаки трактував закордон як заробітки. Щоб купити житло ітд Шукаю 4 варіант.

Це толеранція , фальшивка. В очі вони того не скажуть, а все поза очі. Це все і в мене пристутнє, але я вчасно зрозумів та відчув. В мене ок робота, з цим проблем немає. Але коли я дивився як перед виборами вони педалюють питання не тільки українців, а й україни в цілому, то зрозумів, що це їхня тенденція на найближчі років десять. І завдяки політичним розгонам антиукраїнський настрій піднявся до дуже високого рівня. І я не хочу кожні два роки слухати ці істерики. Я не хочу слухати про побиття дітей за те, що вони говорять українською, я не хочу слухати погрози футбольних фанатів навчити українців, тощо. В мене немає права голосувати в польщі. Подивіться на історичні теми піднімають... А сенс багато працювати? Це додає здоров"я? І який в цьому сенс?Якщо в Україні так працювати по 12 годин, та ще трошки голову включити - житло можна і без кредитів купити...Та і яка різниця яка зарплата, коли це твоя домівка і твої рідні ? Хіба країну, батьків і родину у якій народжуєшся обирають ?Чи потрібно покинути батьків, або піти до багатших батьків, бо твої бідні ?Всеодно ями 2*1 вистачить усім і туди не заберете свої гроші, та й совісті за них не купиш Він для себе вирішив стати "місцевим" (це трохи запроданство та пристосуванство), не асоціює більше себе з українцем не тягне за українською стороною. Він їхав за "перспективами та кращим життям" , я їхав за матеріальною складовою яку здобув. Не хочу втрачати своєї ідентичності. Здебільшого, українці за кордоном болт кладуть на батьківщину. Події з блокуванням кордону у Польщі це показали. Що робили тисячі біженців та українців? Нічого. Їм насрати на Україну Ми можемо вигравати чи програвати битви, війни, але, якщо ми програємо демографічну війну — ми зникнемо. Так,квартира з ремонтом і два будинки в наявності. Тому і є спадок з минулих поколінь. Щоб лекше жилося... Духовні аварії не вічні, кризові епізоди можна інтегрувати в буденне життя, що дасть екологічну свідомість і глибокі зміни і ієрархії цінностей. Це не так страшно, дійсно коли знаєш що робити і ще з ким це розділити.Дуже часто ми платимо велику ціну за те, що заперечували і відкидали духовний аспект, власноруч блокуючи життєдайну силу, що живить, надихає і дарує сенс людському житті. На готове,в ту державу де вже все відбудоване то ми аж бігом,а ось самим,свою державу розбудувати,то...Які ж ми ще совки Так, закордоном краще але це їх здобутки. Ніколи не потрібно плутати туризм з міграцією. Вдома теж важко, але ти є вдома. Де б ти не був - ти завжди чужинець, який повинен вивчити мову тієї країни, дотримуватись правил, ще й пахати. Мій брат в Чехії без дозволу не може піти на рибалку, родичка в Італії не може без курсів та посвідчення піти в ліс по гриби. Слава Богу вдома можемо це зробити вільно із задоволенням. Хіба за гроші можна купити світанок в Карпатах чи якесь інше хоббі для душі, зустріч не вимушена з друзями чи близькими, пікнічок біля річки чи озера? Якщо людина зациклюється тільки на фінансах - це заробляння ніколи не закінчиться! Моя бабуся казала:" Мало є - зайдеться, багато є - минеться".

В моїй місцевосці, активно вистартували два поєкти: malarichka.com/ edik-camp.com/

І коріння є і мову знаю добре. Толку, я тут третьосортний і це не зміниться. Що поганого в тому , щоб попрацювати закордоном 5-8 років та повернутися в свою країну і купити там квартиру,побудувати будинок чи мати страт на бізнес? Так , ти отримуєш свободу. Адже , маючи додатковий дохід зі здачі картири , бізнесу ти маєш можливість працювати всього навсього 3 дні на тиждень (пів ставки). Решту коштів до зарплати тобі додає квартира,бізнес. Просто живеш і насолоджуєшся життям, знаючи, що є доходи, які не залежать від тебе, коли відчуваєш, що на тобі немає кредиту і забовязання працювати допоки не виплатиш всі борги. Є вільний час на родину,читаєш книги,маєш час на хобі,рибалку,ліс,город та сад. (насолоджуєшся). У випадку іпотеки закордоном , ти раб на 25років у гарній обгортці. (є страх втратити роботу,та потрібно вставати кожного ранку на роботу протягом 25років мінімум). Працювати завжди, а взамін вам як слухняному рабу дадуть їжу, квартиру (яка не ваша на найближчі 20-30 років) + Комфортне життя-це коли у тебе є житло без кредиту квартира і заміський будинок . Квартира в кредит. так ось, машина та будинок в кредит-це не комфортне життя. Тому що як тебе зараз звільнять, будеш сидіти півроку без роботи, чим кредит будеш покривати? Більшість людей в Україні живуть в успадкованному старому житлі (не платять за оренду) В Польщі, своїм не стати. Ти завжди будеш українець хоч 2 паспорти. Закордоном, багато років проживаю. Ну і я завжди кажу що мої діди побудували два будинки щоб мені лекше жилося а не все з нуля закордоном.

Я лінивий невдаха який не зумів за роки побудувати якісніше життя закордоном ніж було вдома. (та і всі кошти вклав в нерухомість в Україні). А хата у западенців це основна стаття расходів. Навіть не дружина , або інша жінка . І не діти з хоббі. А хата . З'явилися грошікі - мерщій щось будувати . Альтанку, басейн, барбіку зону . Щоб воно було як у людей все . Тим і живе звичайний чоловік . Це процес через все життя. Це батьківська хата. Все одно , в горах , чи у Львові . Вони добротні , хороші , функціональні. Плюс клімат дуже сприяє різноманітній зелені. Особливо хвойним.Ми дуже набожні, родинні, традиції ітд. Тому, вдома є своє без кредиту а закордоном потрібно запрягатися. Та і всі рідні в Україні. Бо сенс бути рабом іпотек чи банку на роки? Яка людина в своєму розумі купить дупло в 25-ти поверховому мурашнику в іпотеку на 30 років? Якби це ще житло було, так це буда в 22 метри, але хапають з радістю затягуючи зашморг на своїй шиї на 30 років. Все упирається в свій рідний дім. Своя земля, свій клімат, свої люди, своя мова, своя їжа, родичі тощо. + я виріс в Карпатах і природа краща. Та і Українець закінчується там де закінчується українська земля. Ті українці, що їдуть до Канади, Німеччини чи Аргентини,Польщі знову ж таки як підказує наука історія, вже менше ніж через покоління повністю інтегруються в нове суспільство і забувають про свою Україну. Як би ти не намагався їм передати свою українську спадщину, в тебе то не вийде. Так, вони будуть памятати що в них українське коріння. Знатимуть що є така країна Україна, в якій народилися їхні тато, дідусь, прадід. Можливо навіть кілька разів у своєму житті, вони відвідають Україну. Але це максимум, що вони зроблять. Вони відчуватимуть себе канадцями,поляками ітд.. Бо перший свій подих, вони зроблять там в себе вдома в Канаді,Польщі. Перші свої кроки вони зроблять по канадській землі та полській. Перший життєвий досвід вони отримають в Канаді. Багато емігрантів продовжують вважати що вони є частиною українського суспільства. Ви не є частиною українського суспільства. Це самообман, ілюзія, бажання. Ви емігранти. Ви громадяни іншої країни. Ви є частинкою іншого суспільства. Ви є частинкою іншої культури. Ви позбавлені можливості жити, працювати, творити в Україні. Ви позбавлені можливості народжувати українців. Закордоном ми відриваємося від своїх коренів і стаємо як овоч без смаку і запаху в пошуках матеріальних благ на чужині. Закон ассиміляції ніхто не відміняв. Іншими словами еміграція та українці в еміграції це не є драйвер України , самі сильні українці живуть в Україні це супер сила! Гроші, будинки, авто не роблять вас щасливішими ніж ви є зараз. І справді цінні речі це НЕ речі. Це сім’я, друзі, рідна мова, дім де ти виріс, вулиці на яких ти бігав дитиною, історія твоєї сімі, могили пращурів,сімейні традиції, відчуття Різдва і Великодня, різдвяна вечеря і пасхальний сніданок з сім’єю.

Мільйон. І так, це велике...активно будується. Бажаю спробувати повернутися. Але, поки боюся...І як би знав, що умовно буду жити закордоном більше 10 років. То без роздумів би брав іпотеку це краще ніж стільки років платити за зйом. (а перший внесок продажа будинок в Карпатах). Якщо 3-5, то б не брав. Квартири в західних містах України купили тільки маленька частина переселенців, всі інші орендують з надією що ось вже наступного року зможуть повернутися. Оскільки війна затягується, то я навпаки прогнозую що люди втратять віру в повернення і почнуть купляти квартири всі у кого є хоть якісь заощадження. А це немала кількість людей. Думаю буде збільшення попиту на квартири в наступному році оскільки на 3 рік війни уже стає зрозуміло що далі орендувати не варіант і тут або втікати закордон або купляти квартиру там де живеш уже 2 роки. Я погоджуюсь що це не справедливо по відношенню до людей такі ціни на квартири, але в реальності це всюди так по світу , в Європі чи в Америці житло взагалі захмарне,реальність така що бідній людині на жаль не можливо купити квартиру, і купують їх в новобудовах ті люди які отримують набагато більші зарплати чим середні,а таких багато . Дивився що в Німеччині такій багатій і розвинутій в якій ми думали що всі люди мають власне житло ,а насправді тільки 40% населення його має , всі решта на оренді або мабуть з батьками. І не просто в світі мати власне житло. Думаю що після війни державі щоб втримати і прив'язати людей до певних міст і до України в цілому щоб не виїзжали,будуть так само видавати масово дешеву іпотеку під 3% (собі в збиток) для всіх верств населення, і це ще більше спровокує до здорожчання квартир, але житло має бути стимулом для всіх людей щоб працювати і працювала економіка З кожним днем територія України зменшується( Люди , які отримають компенсацію будуть боятися знову відновлювати свою домівку на сході. (при якомусь нападі знову перші вони). Тому, на заході безпечніше. При найгірші ситуації, західну частину країни може взяти під себе Польща.

Місто Львів.

Мій пойнт простий, здорову їжу можна виростити. У будь-який час може статися якась непередбачувана фігня (війна, економічна криза, крах банків, зміна законів і т.д.) і всі ці мільйони на рахунках можуть перетворитися на космічний пил, а потік пасивного кешу зникнути і тоді хоч помирай. Тому окрім роботи (План А) та FIRE (План Б), має бути ще й План В — маленька непримітна хатинка з погребом у глухому селі, склад консервів з десятиріччями строку придатності і надійне авто, щоб туди дібратися. Ну ще колодязь/скважина з доступом до чистої води. Бо як не крути, ми не роботи, а біологічні істоти з цілком певним набором потреб. І більш абстрактні потреби, типу потреби у самореалізації від досягнення власних мрій, а не робота «на дядю», можна задовольняти лише коли базові (їжа, вода, повітря, місце для сну) закриті. Так що яким би раєм не здавався FIRE, пасивний дохід, життя без роботи і т.д. — завжди треба мати базу, фундамент, до якого можна повернутися у найгіршому випадку, коли все піде шкереберть. Якщо не піде — то й слава богу. А якщо все ж таки піде, а фундаменту не буде, а знайти нове джерело доходу швидко не вдасться — ви уявіть, як тупо буде померти з голоду, коли ви раніше були мільйонером-айтішником 😄 Буде дорожче у нашій місцевості чи дешевше? (бо як дешевше то продаю , як дорожче то купляю ше) Власне , не дуже в це вірю. Хоч закордоном давно але не наладив особисте життя . Не одружений,дітей немає. Рідні в Україні, купив для них сонячні панелі,генератор,гібридний інвертор,акумулятори. Будинок побудований в 80х. Я замість ремонту будинку в селі,кошти вклав в покупку квартири в місті,далі ремонт ітд Якось так

Тим самим що і тут. Просто, вдома поки є квартира з ідеальним ремонтом у величезному місті та будинок в Карпатах, як дача наприклад. (їхати на вихідні в город, сад, ліс, річка). Тому, на базові потреби вистачить. Можна, жити в селі а квартиру здавати. Чи навпаки, викладуся в будинок та подобово на сезон. Сайт вже зробив. skole-podobovo.com.ua. Аналізую ринок А закордоном нічого немає. P. S У нашому дитинстві ми пасли корови, косили траву, робили сіно, січку різали, робили компоти, квасили капусту, сушили лісниці, ходили за грибами, малина, ожина,чорниці (афини). Варили кукурудзу. Робили повидло,закручували компоти, пили натуральне молоко від корови, сир, сметана, налисники, пироги, бринза. Грузили гній на поле та город, заготовляли, рубали та складали дрова. Орали городи, кликали фірманку, потім гостина після оранки, косили отаву, садили дерева, пасли чергу за корову, слухали радіо та читали журнал, ремонтували ровери, їздили на річку купатися, клепали коси, нюти у відра та баняки. А ще мій дід вмів плести кошики, робив мітли, опавки. Завжди заготовляли різні трави на чаї. Квасили капусту на зиму. Натуральний мед, вулики, домашній смалець, черешні, паперівка, суниця. Бавилися з собаками, тримали господарку здебільшого. Були відносини між людьми менш матеріальними. Було більше натуральності

А де безпечніше? Існує думка що : "У столиці не так спокійно,... чим західніше, тим ближче до цивілізації і подалі від дикунів сусідів..Реально у Львові, Франківськ,Ужгород. Все будується, багато кранів стоїть, багато житла нового. Карпати, гриби, річки,водоспади.А там вже можна зняти готель і зависнути на вихідних хоч влітку, хоч взимку, походи-лижі-мотик-велик. Європа поруч, простіше полетіти в кудись, багато польських товарів. Своя мова ,культура та традиції. Наприклад Харків, був транспортним хабом на кацапстан, зараз це стане кутом біля стіни і як мені здається "не у справ" ( я не експерт, просто мені так здається), Львів стане великим хабом на Європу і перспектив в майбутньому у нього більше." Це думка знайомого. Чк би це сумно не звучало. Дякую за відповідь. В роздумах, як зробити правильніше конкретно під мою ситуацію. Поки в планах немає залишатися закордоном. Заробляю за мало, щоб забезпечити нормальний рівень життя ну і за стільки років не можу влаштувати особисте життя. Від цього коливання, якщо б продав в Карпатах стару дідову хату, то б взяв іпотеку закордон. А як би знав що буде шанс повернутися додому і спокійно жити на майбутнє то б не продавав. (жив би в місті а там робив під здачу та зелений туризм)

А що б зробили ви?

На моєму SRNE HF2430S60-100 було встановлено послідовно дві штуки Longi Solar LR5-54HTH-435M (по коду куер перевіряються на сайті виробника чи оригінал) Поки є в наявності панелі , силько портяс свої кишені і купив ще дві штуки LR5-54HTH-435M. Тепер , інвертор буде забитий по максимум (надіюся на кращу роботу MPPT)/ Холостий хід 72-74В На другому полі 6 штук Demuda (китай повний)100Вт 18В по три послідовно. (і контролер Rover 20A, дуже задоволений контролером) P.S 6 малих легких панелів з потужністю 600Вт , мають наагато більшу площу ніж 1шт велика панель. І набагато стабільніші в пасмурну погоду по струму.

Нехай собі щолкає , не заважає.

Чи обрізає інвертор потужність з панелів , в залежності який стоїть струм зарядки від сонця? Я виставив зарядку від сонця 10А (бо поки слабкі АКБ) включаю бойлер 1.4кВт до інвертора. / Чи отримаю я повну потужність з панелів, чи інвертор обріже?

Щоб побачити максимум , потрібно нагрузити по максимум і більше! Витримає! Можливо інколи піде в помилку...але перевищення тут немає по основній напрузі. (панель просідає під навантаженням)

Дві , максимально потужні послідовно +- 45В 580Вт (аби було 70-80В і 1,1кВт на інверторі). Ідеально 4 панелі....

Мені mib порадив підключати послідовно , щоб збільшити напругу. Ви також це зробіть 1кВт це дуже мало. А взагалі ідеально ще такі дві панелі...(щоб забити інвертор по максимуму). З того що я розумію, MPPT в нього слабке місце. Я порівнюю з Rover 20A на іншому полі то там заряджає в хмарний день струмом 0,2А- 0,45А без проблем.

В роздумах...)

Дякую за відповідь. Будинки та поле це спадок від дідів в м.Сколе. Зупинка в місті. (гори також) Є відкриті джерела безкоштовні,криниці,річка,газ,сонячні панелі,дорога в мірку ок (Київ-Чоп) поруч. Виїхав закордон трохи багато-багато років тому. (заробити та вкласти в свою країну Україна) Трактував як заробітки для досягнення матеріальних цілей для комфортно життя вдома без іпотечного рабства. Багато своїх зароблених коштів закордоном я вклав в Україну, нерухомості в Карпатах. Закордоном нічого немає. Не знаю, чи продавати чи купляти ще. Якщо продати, то що купити за ці кошти? Бо в нашій місцевості ціни зросли (ніж до початку війни) p.s Якщо б знав що буде .... (в цьому регіоні) то б щось скинув. А якщо, б знав що будуть перспективи (то б не продавав.)