sat-prof

Селище міського типу Верхнє Синьовидне

А для коли він зараз добрий? Так.

Дві мало! У мене зараз дві штуки Longi Solar LR5-54HTH-435M, 435Вт , намагаюся зловити період доби та максимальний струм з панелів і більше 500Вт не бачив. Переважно 400Вт Міріяю з включеним бойлером. З моїми панелями щось не так? Кут нахилу? Зможу порівняти як встановлю ще дві штуки такі самі поруч. (вже купив)

Війна та еміграція змінюють ринок, і ціни на нерухомість виросли в нашій місцевості, але чи надовго?

А як?? В Карпатах буде дешевшати?

Ось сьогодні. Маємо десятки літрів різного вина та наливок) В м. Ужгород дуже легка зима. Клімат схожий до Криму. Багато сонячних днів.

Два будинки в Карпатах отримав від дідів. (поки війна в роздумах чи продати чи ремонтувати, розвивати туризм). Власне, для цього створив тему. А на квартиру ітд заробив працюючи закордоном. Про вулик згоден. Яка людина в своєму розумі купить дупло в 25-ти поверховому мурашнику в іпотеку на 30 років? Якби це ще житло було, так це буда в 22 метри, але хапають з радістю затягуючи зашморг на своїй шиї на 30 років.

А сенс все з нуля закордоном? Я завжди кажу що мої діди побудували два будинки щоб мені лекше жилося а не все з нуля. Вдома є спадок від минулих поколінь. - родина - могили рідних які треба доглядати - своя мова культура та традиції - город, сад, поле ітд. Фермер хоче заробити, там немає якісної їжі. А ми в Карпатах, де немає поруч заводів нічим не сиплемо і виросте яке виросте. - свої люди - своя їжа Навіщо мені Україна без українців? Це зрада родинних цінностей. Їхати щоб страждала душа за ради грошей то не варто. Ти тільки уяви що твої діти та внуки вже будуть інші вони не будуть знати прекрасної України де ти народився. Для них то буде чужа земля. P. S Враховуючи настрої кометаторів — виходить що *уйло досяг своєї мети — ніхто не хоче жити в Україні тепер. + До кого у українців, які залишились в Україні, і прийняли всі тягості і ризики, буде більша лояльність — до узбеків/гостей інших національностей, які мовчки вкладуватимуть в фастфудах, або до виїхавших? Без опитування звісно відповіді не дізнаємося, але не варто очікувати лояльності після відмови поділяти ризики. Це також передбачувано На рахунок пенсіонерів, насправді питання могло б лишатися по договору з колективним заходом, різними методами вирішення, включно з реалізацією правових зобов’язань забезпечувати своїх близьких пенсіонерів (батьки) виїхавших, або, простіше, договоритися про перерахування податків. На рахунок «нехай валять» — а який наратив ви чекали? Повертайся на все готовеньке? Дивно було б чекати такий наратив і не брати до уваги різні вклади, починаючи з вибору Як би це не було сумно але взагалі з хорошими людьми Україна позбувається сміття. Бо я наприклад запроданець та пристосуванець. Українці живуть в Україні. Імхо Ой Канадо, Канадочко,Канадо-небого! Зрадила ти з Буковини Ґазду не одного. Ой Канадо, Канадочко, Та й ти, Манітобо, Жиє в тобі руський нарід, Як тая худоба. Ой Канадо, Канадочко, Чого ’сь так зрадлива? Не з одного ’сь господаря Тут драба зробила. Ой тут в літі дні горячі, А ночі студені, Через то тут наші люди Ходять засмучені. Ой тут в літі дні горячі І сонечко гріє, На другий день мороз свисне, Аж земля біліє. Тут гадають наші люди. Що будуть панами, А вони тут на роботу Всі ідуть з торбами. Ой тут наші руські люди З фарми не вживають, Лишень ходять по Канаді Роботи шукають. Ой Канадо, Канадочко, Чо’ ’сь така немила? Бодай ти ся, ти, Канадо, Нікому не снила. Ти, Василю Палагнюку, Приятелю рідний! Не їдь, не їдь до Канади, Бо будеш облудний... Ой Канадо, Канадочко, Яка ти зрадлива, Бодай ти ся, ти, Канадо, Нікому не снила. Пісня про еміграцію в Канаду). Текст пісні надіслав у своєму листі додому з Канади в 1889 р. молодий селянин-емігрант з с. Вікно (нині Заставнівського району, Чернівецької обл.). Видатний український фольклорист В. Гнатюк опублікував пісню в своїй праці

м.Ужгород безпечне та всі села Карпат,Буковини А тим більше звідти буде будуватись інфраструктура в Європу (поїзди вже активно їздять) але й Київ, імхо, має перспективи, бо західні міста не вмістять стільки переселенців, а Київ зможе, що буде створювати попит на нерухомість. Якщо русня дійде до Закарпаття, то повір, в Польщі, Чехії, та й в решті країн східної та центральної Європи перестане бути безпечно, а може й на всьому континенті.

В нашому випадку, встановлена на гаражі та допомагає економити на власному споживанні.

Подивіться топік нашого форумчанина. Це хобі чи просто станція? Як жив вдома то : пошук монет з металодетектором,ліс,річка,гриби,ягоди. Хобі: грати в бадмінтон,дивитися великий теніс,маю свої сайти ітд.

Запроданець та пристосуванець. Зрада родинних цінностей , компенсую донатами та що вкладаю всі кошти вільні в Україну. Ми в Карпатах, дуже прив'язані до могил дідів, прадідів. Завжди, ходимо косити і на всі свята. Тому важливо такі речі а не погоня за грішми. Власні спостереження та роки закордоном.

Ти їм просто цікавий,інший. Люблять також на показ , це нормально. Мабуть, через карту поляка отримав громадянство і тепер він "свій". А завтра, україна стане сильною, і згадає що треба бігти в іншу сторону. Коли Польща була слабкою за часи совка , ніхто не згадував про своє коріння. Ми просто запроданці і притстосуванці. Я точно є таким , а інші не визнають бо слабкі Ти або стаєш своїм , або система тебе не приймає. В нас, половина сіл стоять на заході напівпусті. (там спокійно наче.) Допомагаю як можу, не пов"язую майбутнє із закордоном. (принаймі поки) Я вкладаю в свою країну!!! З тих хто закордоном , я поважаю тільки тих хто працючи там вкладує в свою країну Україна (купляє квартири,будує будинок ітд), Бо ті хто мігрант на ПМЖ, це втрачена людина лля України. Він обрав матеріальні цінності запроданство та пристосуванство. Закордоном краще але це їх здобутки. Я знаю людей які здобули хорошу освіту, заробляють по $250-300к на рік. Вони працюють по 8-10 год. Фізично не замучені. Але радості в очах у них немає. Для нього є вже нова батьківщина. Ті українці, що їдуть до Канади, Німеччини чи Аргентини, знову ж таки як підказує наука історія, вже менше ніж через покоління повністю інтегруються в нове суспільство і забувають про свою Україну. Ти тільки уяви що твої діти та внуки вже будуть інші вони не будуть знати прекрасної України де ти народився. Для них то буде чужа земля. Діти, народжені в Канаді від іммігрантів в переважній більшості втрачають зв'язок з культурою країни походження батьків. Вони стають усередненими"канадцями". Національність при цьому значення не має. Зрозуміло, має місце бути етнічні анклави, але і вони поступово розчиняються в оточенні.Я хочу, щоб мої діти виросли українцями. Чи зможу я їм це забезпечити в Польщі, в Іспанії, Америці? p.s Кращі люди країни: вмирають щоденно в окопах, захищаючи існування самої країни і українців як нації. Українці закордоном: ми вас туди не посилали, ми звалюємо і вимикаємо світло А країну нехай відбудовують ті три бабки і дід, що залишаться. ну і ми може щось задонатимо з «барського плеча» Перспективи української нації стають все більш кепські, її не буде, чи буде в зовсім не в тому вигляді як ми собі уявляли в найзапекліших політичних баталіях А навіщо придумали образ «захисника нації» який має померти за якусь абстрактну націю, третина якої накивала пятками в пошуках комфорту ?

Мені 33, дітей не має (але хочу). Я дивний, зустріти вартісну людину не просто (мав сотін побачень). Я закордоном роки і наладив особисте життя . Відчуття ніби не живу а проживаю що не одне і теж...Працюю з електронікою,граю в бадмінтон та подобається дивитися великий теніс. Я без шкідливих звичок...не люблю футбол та пиво. Для мене кращий відпочинок це природа, рибалка,катання на машині-велосипеді та багато тиші. Відпочинок активний походи у гори.Тут людським почуттям місця нема, нескінченний рух, як видимість ґрандіозних планів без сенсу реалізації. Мчимо, та недвижні Всі зайняті роботою + немає свого куточка (житла). І всі багато багато працюють. А як кажеш що ти плануєш повертатися в Україну на майбутнє то не дуже хочуть продовжувати знайомство Всі хочуть тут залишитися. А я навпаки трактував закордон як заробітки. Щоб купити житло ітд Шукаю 4 варіант.

Це толеранція , фальшивка. В очі вони того не скажуть, а все поза очі. Це все і в мене пристутнє, але я вчасно зрозумів та відчув. В мене ок робота, з цим проблем немає. Але коли я дивився як перед виборами вони педалюють питання не тільки українців, а й україни в цілому, то зрозумів, що це їхня тенденція на найближчі років десять. І завдяки політичним розгонам антиукраїнський настрій піднявся до дуже високого рівня. І я не хочу кожні два роки слухати ці істерики. Я не хочу слухати про побиття дітей за те, що вони говорять українською, я не хочу слухати погрози футбольних фанатів навчити українців, тощо. В мене немає права голосувати в польщі. Подивіться на історичні теми піднімають... А сенс багато працювати? Це додає здоров"я? І який в цьому сенс?Якщо в Україні так працювати по 12 годин, та ще трошки голову включити - житло можна і без кредитів купити...Та і яка різниця яка зарплата, коли це твоя домівка і твої рідні ? Хіба країну, батьків і родину у якій народжуєшся обирають ?Чи потрібно покинути батьків, або піти до багатших батьків, бо твої бідні ?Всеодно ями 2*1 вистачить усім і туди не заберете свої гроші, та й совісті за них не купиш Він для себе вирішив стати "місцевим" (це трохи запроданство та пристосуванство), не асоціює більше себе з українцем не тягне за українською стороною. Він їхав за "перспективами та кращим життям" , я їхав за матеріальною складовою яку здобув. Не хочу втрачати своєї ідентичності. Здебільшого, українці за кордоном болт кладуть на батьківщину. Події з блокуванням кордону у Польщі це показали. Що робили тисячі біженців та українців? Нічого. Їм насрати на Україну Ми можемо вигравати чи програвати битви, війни, але, якщо ми програємо демографічну війну — ми зникнемо. Так,квартира з ремонтом і два будинки в наявності. Тому і є спадок з минулих поколінь. Щоб лекше жилося... Духовні аварії не вічні, кризові епізоди можна інтегрувати в буденне життя, що дасть екологічну свідомість і глибокі зміни і ієрархії цінностей. Це не так страшно, дійсно коли знаєш що робити і ще з ким це розділити.Дуже часто ми платимо велику ціну за те, що заперечували і відкидали духовний аспект, власноруч блокуючи життєдайну силу, що живить, надихає і дарує сенс людському житті. На готове,в ту державу де вже все відбудоване то ми аж бігом,а ось самим,свою державу розбудувати,то...Які ж ми ще совки Так, закордоном краще але це їх здобутки. Ніколи не потрібно плутати туризм з міграцією. Вдома теж важко, але ти є вдома. Де б ти не був - ти завжди чужинець, який повинен вивчити мову тієї країни, дотримуватись правил, ще й пахати. Мій брат в Чехії без дозволу не може піти на рибалку, родичка в Італії не може без курсів та посвідчення піти в ліс по гриби. Слава Богу вдома можемо це зробити вільно із задоволенням. Хіба за гроші можна купити світанок в Карпатах чи якесь інше хоббі для душі, зустріч не вимушена з друзями чи близькими, пікнічок біля річки чи озера? Якщо людина зациклюється тільки на фінансах - це заробляння ніколи не закінчиться! Моя бабуся казала:" Мало є - зайдеться, багато є - минеться".