Oksana Boiko

Момент ікс відбувся півтора місяці тому. 

Що вже зроблено:

- відновлено електрику, перевірено її стан по будинку, замінено головний автомат.

- відновлено роботу скважини та холодне   водопостачання на двох поверхах 

- перевірено систему опалення: радіаторам капут, трубам у котельній так само, щось свистить також на одній з ділянок  між поверхами. На цьому пошуки призупинила, бо не впевнена у тому чи ремонтувати стару систему взагалі, чи краще міняти усе. З однією бригадою попрощалася майже на старті, ще з одними так ні до чого й не домовилися. Вивчаю питання і приглядаюся далі

- перевірено горище - сухо та комфортно. Планую ставити люк зі сходами, бо стремянка це якось стрьомно))

- камін - тягне, гріє, радує, дров достатньо.

- гідроізоляція терас - вирішили демонтувати плитку та стяжку, зробити ухил, гідроізолювати двокомпонентною сумішшю, закладати знову ж таки плиткою. Мали вже зробити, але бригада, яка на початку назвала досить привабливу ціну, тягла кота за хвоста і ніяк не могла скласти кошторис, а коли таки склали, то сума вийшла утричі більша від заявленої. Домовилася з більш адекватними.

- цокольний поверх - помалу прибираю, знайшла багацько корисних штук, подумки подякувала батькам)

Кухня в нормі, хоча зараз користуємося лише чайником та мікрохвильовкою.

Будинок регулярно провітрюється протягами, запаху від вологи вже нема, купила декілька засобів від плісняви, сьогодні спробуємо замивати.

Двір-сад-город теж розгрібаємо потихеньку, але цього року вирішила схитрувати, половину городу накриваю чорною  плівкою, агротекстилем, банерами - нехай само дохне) Посадила полуницю,  барбарис, малинки додала, на черзі огірки. Ну і квіти, куди ж без них?

Двір від моху вичистили, воюємо з хмелем та дівочим виноградом - ото найбільший головний біль на ділянці, але впораємося і з ними.

6 років тому. А загалом, здаля і нині так

12 хвилин тому, DimaF сказав:

Даже не пытайтесь что то с ним делать.

Это черная дыра, без обид.

Рішення прийнято і момент робити чи не робити вже не обговорюється) Питання лише в тому, що саме робити, алгоритм дій, у пошуці оптимальних рішень і такому іншому.

Таким я побачила його вперше

1 година тому, ЯД сказав:

Ох, если бы я слушал всех с форума - стройку бы не начал, все копил бы, как Кощей))) но при этом на форуме много говорят по делу и стоит принимать во внимание 

Есть такое выражение - gut feeling - в таких ситуациях помогает 

Хотя дом реально большой, очень 

Дякую!🙂

Багато років я спостерігала, як батьки вкладають душу, сили, час, кошти у будинок/сад/город, відверто не розуміла, навіть ображалася іноді, бо мені здавалося, що для них це важливіше за мене та онуків.

Періодично я залишалася там на тиждень-два, але знов тікала, мовляв, не моє, не хочу!

Наприкінці 2015 року важко захворіла, два роки лікувалася і батьки майже весь час були у місті. У один з таких днів, коли нікого не було, будинок залило, на верхньому поверсі луснула сушарка для рушників, взимку залило знову - розмерзлися радіатори, а потім, у 2018, зліг батько. Я  запропонувала тоді продати будинок, бо зовсім нікому було тим займатися, усе руйнувалося на очах, а гроші та час  летіли на лікування, догляд, реабілітацію. 

Почувши категоричну відмову, я вкотре  повторила, що ніколи і нізащо жити так як вони  не буду, тож навіщо??? 

У 2022 москальські тварюки не обійшли будинок, жили там місяць. Ми приїхали туди з мамою після деокупації, мама ревла вголос, я мовчала. Подумалося, що ніколи більше не зможу тут знаходитися, не зможу користуватися цим посудом та спати на цих матрацах. Більше я туди не їздила, раз на тиждень маму супроводжував мій син, вони там прибирали, щось лагодили, сушили, а я тим часом лишалася з батьком. Кожного разу мама поверталася, розказувала батькові про чергові проблеми і вони плакали разом.

У 2023 батьки захворіли на ковід, для лежачого тата це був вирок, він пішов швидко, заповівши поховати на кладовищі неподалік будинку, обрати таке місце, щоб дах було видно... Мама пережила тата лише на 10 місяців.

Багато років я була впевнена, що продам будинок  одразу ж, як вони погодяться або коли він ляже на мої плечі, а потім...я приїхала і зрозуміла, що не зможу цього зробити, просто не зможу і це не лише через батьків, це таке дивне відчуття, наче на тебе хтось дуже давно чекав і ти нарешті потрапляєш у його обійми.

Усе навколо було всипано торішнім листям, вкрито бур'янами, гіллям, гнилими, так і не зібраними плодами. Понад пів року сюди ніхто не заходив, жодного разу... Я дивилася на темні вікна (електрика зникла ще восени, після буревію), на промоклі стіни (після подій 2022 там ще й гідроізоляція терас "померла", усе потекло, було вибито декілька вікон), дивилася на  покурочені ворота та двері, на паркет, що розпався на окремі планочки, чорну плісняву на стінах, напіврозібрані меблі, що стояли, як попало, відсунуті мамою та малим далі від стін... У будинку було темно, волого й холодно, а мені раптом стало боляче. Наче несповна розуму, ходила від кімнати до кімнати і  говорила до будинку: "Вибач мені...вибач...я допоможу тобі...я врятую тебе...я знаю, що ти чекав...ти будеш, як колись...вибач..." 

Повернулася додому і розревілася, думки у голові кипіли й плуталися: "Як? Як я це зроблю? А якщо не вийде? А якщо не вистачить? А може взагалі не варто? І попитати вже про щось нема кого. Батько востаннє наснився після 40 днів, мама взагалі не снилася, хоч би знак який подали, чи зможу?

Тієї ночі вони наснилися мені обоє, веселі й...молоді. Такі, як тоді, коли саджали перші дерева у своєму майбутньому  садку. 

Я замовила розсаду полуниці і поїхала до свого будинку.

1 хвилину тому, ashim1990 сказав:

Добре. Радію тому, що в аналогічній ситуації прийняв протилежне рішення. Привіт із Ірпеня. Хай щастить.

Кожному своє щастя)

Дякую!

38 хвилин тому, МаТраС сказав:

якби судариня озвучила скільки готова безпроблемно ввалити в проект, то питання б відпали)

Ввалювати не планую) Є бажання розумно витратити стартову суму, по ходу заробляти і вкладатися далі, за три роки сподіваюся впоратися.

1 година тому, ashim1990 сказав:

Якщо не вистачить, то навіщо це починати? Щоб довести до пуття Вашу спадщину, потрібно багато грошей. І ще більше, щоб потім все підтримувати в належному стані. Ви хочете покласти на це життя?

А Ви хочете про це поговорити?)) Рішення прийнято, тож давайте краще про те, як реалізувати задумане, а не про те чи варто)

Перший будинок батько будував практично сам, хіба що фундамент замовив. А далі тюкав та тюкав молотками та киянками. Вийшов доволі зручний дачний будиночок обшитий дерев'яною вагонкою: коридор, дві невеличких  кімнати  та мансарда. 

Але я вийшла  заміж, народила  сина і батьки вирішили, що треба будувати великий будинок для великої родини. Мовляв, і нам з міста мотатися весь час незручно, і дитині потрібне свіже повітря. Нічого про те, що ані я, ані мій чоловік не маємо бажання жити у селі, вони чути не хотіли. Ганяли Україною, фотографували усе, що подобалося, замовили проект, у який вносили 100500 правок.

Тим часом сусід вирішив облаштувати пасіку на своїй ділянці. Ми  опинилися між бджолиним царством та лісом. Я сама того жу-жу-жу боюся, чоловік та малий алергіки, тож, з того моменту, батьки їздили туди виключно самі.

За декілька років сусід помер, пасіка зникла, я приїхала і... сказати, що я була в шоці - нічого не сказати: поруч з, тепер вже обкладеним цеглою, батьковим будиночком стояв якийсь величезний монстр, якому саме добудовували дах.

Так, батьки втілювали свої мрії...А я з жахом думала, як вони усе це прибиратимуть, знаючи їх любов до чистоти та скільки ще грошей треба вбухати у цю безодню. А головне, навіщо?! Навіщо такий будинок двом людям, яким вже під 50? 

Я не знаю, що з того вийде, не знаю чи вийде щось взагалі, але я вирішила спробувати...

На початку 90х мої батьки придбали ділянку у Київській області. 18 соток занедбаної землі, густо вкритої пирієм та іншими бур'янами. Схил,   останній шматок землі по крайній  вулиці. З одного боку кинуте поле, з другого -  широка грунтівка, за якою ліс, з третього така ж,  нещодавно придбана ділянка, обнесена сіткою, навпроти старенькі сусіди. Цікаво, що тих  сусідів звали так само, як моїх батьків, Іван та Катерина. Дістатися ділянки теж було квестом, бо  ґрунт  переважно  глинистий, дощ пройшов і дороги, вважай, що немає...
Коли я вперше туди потрапила, то з усією підлітковою прямотою, видихнула: "Більшої дупи ви, звісно ж,  знайти не могли!" 
Трохи поколупавшись разом з батьками у майбутньому городі, зустріла декілька жучків-черв'ячків, слимака та величезну   багатоніжку, яка здалася мені найстрашнішим чудовиськом і після зустрічі з якою я вирішила, що увесь цей жах жахливий не для мене! Поверещала, попсихувала і "звалила в туман", пояснивши батькам, що вони з іншої планети🙈
А батьки були щасливі. Фанатично воювали з бур'янами, пересіювали земельку крізь сита, завезли чорнозем, частково  вирівняли ділянку, посадили яблуні і почали будувати хатинку...

1 годину тому, МаТраС сказав:

Про воду не встиг написати.  Унітаз теж рве. 

Думаю, автор раз в тиждень буде там

Двічі на тиждень мінімум

4 години тому, ashim1990 сказав:

Більшість Вам слушно каже. Заморозьте вже зараз. Війна закінчиться, тоді будете вирішувати.

Я не впевнена, що тоді мені сил вистачить, війна закінчиться не скоро, нажаль

4 години тому, allanek сказав:

Іра, те, що прочитала я, то там починати треба з септику, бо він не працює і комфорту не буде ні в яку пору року. А ті поради, що побачила, то дорога в нікуди. Звісно, що з мого погляду.

Ну і головне, що треба зрозуміти новій людині- не всі поради форуму однаково корисні.

Питанням септику наразі займаюся, усе десь є, але мені то все було до лампочки колись, то й не цікавилася, тепер напомацки шукаю, де що. Розплата за колишній  пофігізм)

Тут, на форумі, теж поки що  напомацки, не знаю ще хто є хто, які тут закони та підводні камені)

5 годин тому, irina1969 сказав:

Вітання сусідці! Ваша ситуація мені знайома

Приємно зустріти однодумців та ще й сусідів) В нас там усе не так страшно, як здається на перший погляд, з моїх повідомлень) Є ще маленький будинок, який батько своїми руками побудував з дерева, а потім його цеглою обклали, коли будували великий, зробили літню кухню там та кімнатку для відпочинку, тобто за необхідності можна і приготувати, і переночувати, пару конвекторів встановлено.

5 годин тому, normal сказав:

Значить вони теж виросли в маленькій квартирі і мріяли про великий будинок і свій город, а ви просто повторите їх помилки: вбухаєте всі запаси в будинок, а на пенсії перестанете опалювати і там полопають труби (бо пенсія буде 2000, а на опалення потрібно 7200), після вас і син вирішуватиме цю дилему, але прийме інше рішення: ті хто виріс у селі на великому городі мріють про квартиру чи маленький будиночек з невеличким газоном... А 30 соток і 380м2 це вже майже готовий бізнес, тільки придумати який - теплиці, хостел, СТО...

Ні, мої батьки виросли в селі, потім перебралися у невелике містечко, жили у квартирі, але мали 20 соток городу, потім переїхали до Києва і одразу ж придбали ділянку, пізніше ще одну і понеслося.

Продати ніколи не пізно, земля з роками дорожчає.

8 годин тому, МаТраС сказав:

Мабуть ,там три прверхи. Можна залишити 1-2.

Так, поверхів три: цоколь і два жилих. 

Вітаю! Вже накидала питань, а тепер прийшла  знайомитися)) Ну, це в моєму стилі. Коли отримала у спадок величезний (380м2) аварійний  будинок, у якому 6 років ніхто не жив, а до нього ще й соток 30  занедбаного саду-городу, то перше, що зробила: розгребла найчистіший шматочок землі і посадила 30 кущів  полуниці))

Я Оксана. Нині курсую маршрутом Київ-Буча. Усе свідоме життя прожила у квартирі.  Категорично не розуміла батьків, які побудували той самий будинок та натхненно вбивалися у садку та на городі, але ось...посадила полуницю, додала малинки до наявної, на черзі огірки. Батьківський сад натякає, що будуть і компоти, і варення, і заморозка. І я така вся літаю і афігєваю сама від себе😁

Та то усе лірика, а  проза життя така, що на ділянці, звісно, лад навести треба, але першочергово  будинок  відновити. Наразі він для проживання непридатний і питань дуууже багато, бо я не  інженер, не будівельник і, нажаль, не мільйонер.

Дуже сподіваюся на поради тих, хто має досвід у подібних справах.

Так, я розумію, що усе це шалена авантюра і ризики високі.

Ні, мені не потрібен інший будинок)

7 хвилин тому, normal сказав:

Не факт, що вийде без утеплення окремих кімнат зсередени, колись жив в квартирі майже пустого під'їзду і більше 17 градусів не міг нагнати температуру, бо ніхто з сусідів не опалював (а будинок цегляний)

Якщо є садівник і прибиральниця, то можна залишити, а в вас є реальний шанс продати той замок і купити маленький інакше світить боргами і шансами втратити і квартиру

Я дійсно не хочу інший будинок. Або цей, або й надалі квартирне життя.

В борги лізти не збираюся. Якщо такий момент, раптом, настане, то усе буде просто заморожено і залишено в стані "нехай, як є", доки стіни витримають.

У батьків не було ані садівника, ані прибиральниці) 

1 хвилину тому, Vitaliy67 сказав:

Нет не продают.

Только задайтесь вопросом, Вы его финансового протянете.

 

Дякую! Задаюся, і  саме тому, в мене дуже багато питань, сподіваюся оптимізувати усе під свої потреби та можливості.

3 хвилини тому, anabioz сказав:

Дослухайтесь порад і не тягніть цей будинок. 

Уявляєте, я ніколи не розуміла батьків з цим їх фанатизмом, усі 25 років повторювала, що ніколи і нізащо жити так не буду і була впевнена, що продам його одразу ж, як вони погодяться або коли він ляже на мої плечі, а потім...я приїхала і зрозуміла, що не зможу цього зробити, просто не зможу і це не лише через батьків, це таке дивне відчуття, наче на тебе хтось дуже давно чекав і ти нарешті потрапляєш у його обійми, і тобі в кайф! Хіба таке продають?)

Потрібно зробити   гідроізоляцію відкритої тераси. Щоб хоч трохи зорієнтуватися, цікавлять ціни хоча би на:

- Демонтаж плитки та стяжки

- Облаштування стяжки з нахилом 

- Гідроізоляція двокомпонентною сумішшю 

- укладання плитки

Ну, а якщо це можливо, зорієнтуйте, будь ласка, у що може обійтися повний комплекс гідроізоляції тераси від демонтажу старого покриття до "не хвилюйся, вже сухо", площа тераси 6,7 м2

1 година тому, SAN67 сказав:

На данный момент Вам желательно определиться с назначением здания, т.е. будет это постоянное место жительства или будет дача. 

Найближчі три роки швидше дача, бо син ще  навчається і лежача бабуся в місті, потім сподіваюся переїхати туди жити. Хоча в наш час важко так далеко загадувати, але мрія така є.

5 годин тому, Куркуль сказав:

На електрику я б дуже не розраховував, особливо в найближчі роки. 

В мене так само помер минулого року тато, який дуже горів бджолами і мріяв що я продовжу сімейну справу.. Я також спочатку загорівся втілити його мрію, але от емоції вляглися, розуміння що нічого путнього з цього не вийде (пасіка за 250км і з бджолами я дуже і дуже на Ви) тому, нажаль, розпродаються потихейньку вулики, доки ще бджолосім'ї мають хоч якийсь товарний вигляд.

Ну то дуже на любителя заняття, я би теж не змогла, так само, як не зможу так натхненно вбиватися на городі, як це робили батьки)

10 годин тому, Сергей 31 сказав:

ТТ колел, газ. котел, скорей всего энергонезависимый. Ваша система не отличается экономичностью, но добавить чуть автоматики , возможность отсечь часть помещений для экономии. 

Узкий вопрос для Вас это исполнитель.   

Так, газовий котел дійсно любив попоїсти, тому батько з часом і  поставив ТП, газовим лише стартував, щоб швидко розігріти.