Idle

Ваша помилка в тому, що стартерні батареї не призначені для роботи в системах резервування живлення. Тому й результат такий. Девайс на знімку - то клон LogicPower, стандартні налаштування на роботу із свинцевими батареями. З ліфером буде трохи недозаряджати його, плюс треба бмс або вбудований, або зовнішній для саморобних збірок.

Радий бачити, що справа досліджень поведінки холодильників живе. Я десь трохи раніше в інших гілках вже писав, що теж був вимушений вимірювати пускові струми звичайних холодильників щоб правильно підібрати потужність ДБЖ. Оскільки агрегати з механічними регуляторами просто підключають пускову обмотку до мережі, з достатньою точністю прикинути стартовий кидок струму можливо просто вимірюючи опір обмотки постійному струму в режимі очікування мережі. У мене у двох старих холодильників опір виявився в межах 26-28 Ом, а це десь 2 кВт на старті просто по струму. Звичайно, за рахунок індукції кидок може і буде трохи меншим або зсунутим за фазою і більшим за амплітудою, але це все одно свідчить, що ДБЖ десь на 2кВт з таким пусковим навантаженням справиться. Провів ще пару експериментів при неповній втраті тиску, але миттєвий струм запуску при всіх знущаннях над компресорами все одно був приблизно в зоні 2кВт. Тому довелось врешті придбавати ДБЖ на 2500кВА. Бонусом стало й те, що такі ДБЖ, як правило, ідуть під зовнішні АКБ та мають досить пристойний максимальний зарядний струм (у мого 20А). Постійна потужність моїх немолодих холодильних агрегатів в режимі сталої роботи десь 80-90Вт у кожного, тому цього навантаження прилад просто не бачить Цікаво, що інверторні холодильники всіх розмірів при цьому без проблем працюють з невеликими ДБЖ на 800ВА (560Вт потужності інвертора). На жаль, у деяких виробників ДБЖ цей параметр не зазначений (наприклад, у LogicPower), проте техпідтримка каже, що там запаси інвертора не дуже великі, десь до 20-30%. Враховуючи особливості конструкції, на практиці це призводить до того, що цей ДБЖ невеликої потужності при виявленні такого опору навантаження (вище вказано), навіть не вмикався, а відразу переходив в режим перевантаження, засвічував червоне табло і просто вимикався в очікуванні появи мережі. Хоч в режимі живлення від мережі все працювало без проблем. Тому й довелось гратись з вимірами.

Задовбав ти зі своїм продаваном. Я не продаван, вже 10 разів про це писав, і навчати нікого не зобов'язаний. Мені вистачає навчань власного персоналу.

По-перше, треба розуміти, що відсутність специфічних знань та навичок не є недоліком або проблемою, якщо це не предмет професійної діяльності конкретної людини. Давати поради "для всіх" - то справа блогерів, які заради масовки та публікацій просто пишуть будь що та будь-кому. По-друге, вчити недоуків то марна справа, а давати поради можливо лише за конкретним запитом конкретній людині, якщо на це є час та натхнення або це є предметом діяльності.

Як на мене - головний недолік то неспроможність більшості розрахувати потрібні параметри батарей та джерел живлення для використання в зазначених умовах. Для недолугих користувачів виробники "зарядних станцій" тому й вказують "потужність", а не ємність. Це дозволяє пересічному користувачу особливо не замислюватись над розрахунками, в яких він все одно не розбирається (та й не треба це їм). На жаль, більш складні розрахунки для свинцевих батарей не здатні зробити і більшість "інсталяторів", тому й виникають проблеми. У мене, наприклад, все чудово працює як вдома, так і на сайтах, і заряджається впродовж доступного часу наявності живлення. Проблема не в технологіях, а в умінні ними користуватись. До речі, ці "зарядні станції", які зараз продають по шаленим цінам, це не джерела безперебійного живлення, і потребують додаткового обладнання для влаштування в системи автоматичного резервного живлення, про що більшість пересічних дізнається лише після купівлі цього диво-продукту.

Ми всі все добре розуміємо. Ніхто нікого не намагається повертати "в іншу віру". І що ситуація така, і що блискуче та з наліпками може бути далеко не таким же ідеальним, і що виходу немає, треба щось робити, і що саморобні вироби виходять більш небезпечними, ніж серійні сертифіковані, і багато ще чого. Тому живемо на тому, що є, і не треба кидатись один в одного камінням, просто тверезо дивимось на ситуацію. І боремось за життя, точніше, за життя не в кам'яному віці, а більш-менш цивілізованому. Будьмо позитивними!

Виявиться тільки те, що газове господарство це в кожній (майже) оселі, а збірки батарей - у невеликого відсотка. Тому всі цифри відносні. Одна пожежа саморобних батарей на тиждень це багато чи мало? Ніхто ж не каже про те, що треба відмовитись від газу, бо він небезпечний? Домівки та авто горять та вибухають куди частіше, ніж батареї. А струм вбиває чимало народу кожен рік. Бензин теж займається дуже легко, проте чомусь якось на ньому їздять. Безпека то лише одна сторона будь-якої справи, проте вкрай важлива.

Не дочекаєтесь, я не продаван.

Тому, що все, про що тут говориться, це не виробники, а такі собі "пакувальники". Що вони можуть вказати? Виробники виробляють різні елементи для збирання різних батарей різного призначення, а далі хто як хоче, те з них і робить. Плюс є велика кількість вторинних елементів з розібраних утилізаторами батарей. Так, якось це все може працювати, а може й горіти аж бігом, таких прикладів зараз кожен день ДСНС може накидати.

Не хочу Вас розчаровувати, але там такий же шлак, як і всюди. Знайомий днями отримав 8 штук, з яких 2 виявились лайном.

Те, що малюють, як вміють, сумнівів немає. Але називати ці графіки графіками характеристик просто язик не повертається (китайці, до речі, їх теж так не називають ), бо, по-перше, що з того графіку можливо дізнатись? Час роботи при постійному навантаженні? Ні. Час роботи при постійному струмі? Ні. Для чого та для кого тоді ці малюнки? По-друге, той "графік" це взагалі профанація, бо якщо по осі абсцис відкладена напруга, то до чого тут якась ємність в АГ по осі ординат? Що вона дасть тому, хто її намагається прочитати?

Це як раз демонстрація того, про що написав. Недарма ці витвори образотворчого мистецтва мають назву "performance". Це не характеристики, це профанація, адже в таблиці розрядних характеристик справжнього виробу по осі ординат повинні бути не ємність, а години роботи. Нижче - таблиця найсучаснішої свинцевої батарейки 150АГ від якісного виробника. А тепер увага - подивимось на інший графік, а саме, тривалість життя цієї ж батареї "Tubular Type", яка створена саме для використання в системах накопичення енергії: Порівняємо з наведеним графіком життя ліфера - нічого в око не впадає? Крім того, що є технології, які нічим не гірші за певні види літію, але не потребують переналаштувань систем живлення, пожежобезпечні, і т.ін.

Не об хімію, точніше не тільки А об те, що китайці вже багато часу як налагодили масовий випуск "вторсировини" в ідеальних коробках з наліпками, але всередині з елементами "вторинного ринку", демонтованими з батарей, відправлених на переробку. Покупці навіть не здогадуються щодо реальних параметрів тих батарейок, закуплених у роздрібних продавців. Первинні виробники з роздрібними магазинами, як правило, не співпрацюють, вони на гуртовиків не встигають постачати. Правду шукати годі, недарма на ліфери у продаванів немає таблиць гарантованих розрядних характеристик, а та документація, що інколи доступна, відображає лише синтетичні тести, які далекі від реального режиму роботи в теперішніх відключеннях.

Тут є ще одна важлива річ, про яку треба завжди пам'ятати при експлуатації свинцевих АКБ. А саме, що для розрахунку залишку заряду та прогнозу резервування свинцевих батарей має значення струм (або потужність) розряду. І популярне сьогодні "вимірювання" в кВт, як на мій погляд, є дуже недоречним, бо створює враження, що за будь-яких умов ці всі кВт з батареї можливо буде зняти. А для свинцевих накопичувачів це далеко не так. Наприклад, незважаючи на 1350Вт потужності АКБ 100АГ, гарантовано зняти з неї більше 1 кВт вдасться лише при навантаженні постійною потужністю в режимі десь 25Вт на чарунку (150Вт на 6 чарунок). Це буде режим 8-ми годинного розряду, справна батарея при розряді постійною потужністю повинна віддати 1200Вт до межі допустимої напруги. Для батареї 100АГ навантаження потужністю 500Вт це режим розряду трохи більше 2 годин. Для двох батарей для ДБЖ (в паралель або послідовно) це десь 4 години, можливо трохи більше. Доводити батарею до стану глибокого розряду недоречно, бо це суттєво знижує залишок ресурсу. Тому при розрахунку параметрів системи резервування потрібно спочатку проаналізувати всі прогнозовані режими розряду та відповідним чином підібрати ємність батарей і потрібну потужність зарядного пристрою.

Не лякайте людей даремно. Вуглекислотні ні з чим не реагують, навпаки, це достатньо надійний засіб гасіння такого роду пожеж без нанесення додаткових збитків. Треба тільки розуміти, що для значного займання балон повинен бути літрів на 50 та більше, інакше обсягу снігу з газом в достатній кількості не буде щоб знизити температуру зони та придавити реакцію. Щодо LiFePO4, то це теж не 100% безпечна техніка, електроліт в них підтримує горіння, тому небезпека цих накопичувачів в тому, що при зовнішньому впливу полум'я (наприклад, при несправності електронних пристроїв), ліфер перетворюється на дрова, які теж підтримують горіння. Хоч і не так масивно, як звичайны Li-Ion

Неправда. Бак на 500л зберігає більше 200 літрів, нормальної якості десь 250 та більше. Реально для дому бака на 200 л, це десь до 100л води під тиском на пів дня вистачає, а то й більше. Накачується він за хвилини, коштує десь до 10000 грн. Підключається просто - у вихідний контур водопроводу, врізається (або просто накручується на існуючий фітинг) трійник з відводом трубки/труби на бак в будь-якому зручному місці в межах мережі. Ці роботи доступні навіть не дуже досвідченому слюсарю. Єдиний недолік - треба місце, то так, але діаметр бака 200л всього 600мм, висота трохи більша метра, такий куточок знайти задля комфорту не дуже й складно.

Для таких випадків є просте, надійне та безпечне рішення, яке працює без будь-якого живлення, а саме, бак-накопичувач, ємність якого має дорівнювати бажаному об'єму віддачі води при бездіяльності насосу. Бак цей має всередині гумову умовно грушу, яка знаходиться під початковим тиском (повітря закачується в порожній бак через звичайний ніпель), і ємність якої може бути і 100 і 200 і більше літрів. Підключається простим трійником до мережі. Це дає змогу під час роботи насосу від мережі накопичити потрібний обсяг води і підтримувати тиск в мережі поки груша не спорожниться. Гума там правильна, вода не втрачає властивостей. Бак можливо розмістити будь-де, хоч у підвалі, аби взимку не замерзав. Це дає змогу не витрачати дорогоцінну електрику в умовах дефіциту при живленні з обмеженням потужності.

Рекомендований граничний струм це те значення, яке як раз не викликає руйнування маси та пластин при дотриманні температурних показників, це теж має бути зрозуміло. Тому на довговічність батареї чітке дотримання регламенту не впливає. Показник 0,3 у для свинцевих (не стартерних!) батарей накопичувачів енергії (в тому числі ДБЖ) я не зустрічав. Звідки це взяли, невідомо. Принципове значення має дотримання зарядним пристроєм рекомендованих струмів та напруг. Якщо не в курсі, то на першому етапі обмежується струм, на другому - напруга, при цьому струм також зменшується пропорційно зростанню опору батареї, а батарея переходить до режиму заряджання, який зазвичай називають насиченням. І це якраз принциповий момент для збереження параметрів батареї, бо перевищувати гранично допустиму напругу заряду задля підтримки величини струму або за недолугою програмою роботи зарядного пристрою категорично забороняється, це швидко та гарантовано руйнує батарею.

Стартерні автомобільні батареї не найкраще рішення для накопичувачів енергії. Вони, зрозуміло, якийсь час попрацюють, але це не їх розрахунковий режим, конструкція пластин та самої батареї оптимізована під інші параметри. Відносно спеціалізованих строк життя буде набагато нижчий. Це я до того, що батарейка, яка може бути трохи дорожча, але призначена для систем накопичення буде працювати точно довше, і набагато. Хоч в теперішніх умовах доводиться викручуватись хто як може, це теж зрозуміло, тому не сприймайте як критику.

Неправда. Не треба писати те, чого не пишуть виробники в даташитах. У якісних виробників параметри вищі.

З власного досвіду - при правильно розрахованих перерізах та якісній збірці ніякої різниці немає. Більш того, у всіх промислових збірках батареї підключаються паралельно. У китайців зазвичай перерізи штатних проводів занижені, тому, якщо використовувати аналогічні перемички із заниженим перерізом, і експлуатувати батарею на близьких до граничних струмах, дійсно можливо отримати деяку нерівність опорів між елементами і невелику різницю струмів. Але це все буде зовсім не критично для функціонування системи в цілому, і на роботоздатність батарей також не вплине.

Цікаво, якщо всі перерізи та довжини проводів однакові, чому пропонується перевага такої конфігурації? Об'єктивні виміри не показують ніякої різниці струмів як при підключенні до одної пари виводів, так і до різних. Те, що таке підключення може бути, то нормально, але перевагу в даному випадку має конкретне фізичне розташування борнів батарей відносно кабелів ДБЖ та загальна естетика вузла.

Так, в давно минулі часи для батарей встановлювались такі вимоги, були спеціальні навантажувальні пристрої, тощо. Гемор був ще той. Але зараз, з появою компактних вимірювальних приладів, і зняттям з експлуатації величезних наливних батарей, ці тести вже не проводять. До того ж сучасні промислові ДБЖ самі здатні тестувати батареї як під час роботи, так і під час вимкнень навантаження. Процесори таких ДБЖ досить точно розраховують та перераховують кожного разу потенційний час роботи, але це не виключає періодичних ручних вимірювань параметрів кожного елемента в блоках. Часу це займає небагато, проте інформації збирається достатньо для забезпечення надійної експлуатації.

Біда в тому, що такі виміри потрібно з чимось порівнювати. Тому сам по собі вимір мало що значить, треба мати статистику типових значень для нових та попрацювавших батарей однакової конструкції.

Насправді для агм нормальних тестерів не за всі гроші світу мені не траплялось. Ми використовуємо два прилади - мікроометр (вимірювач провідності для батарей) та звичайну навантажувальну вилку. Перший прилад дає змогу бачити поступове збільшення внутрішнього опору батарейки при роботі. Це має сенс, якщо в експлуатації кілька батарей, бо вимірювання проводяться без повного відключення. В батарейних масивах такий метод дозволяє виявляти елементи (читаємо батареї), які потенційно заходять в зону ризику і своєчасно їх заміняти. Навантажувальна вилка добре виявляє несправності на кшалт обривів або корозії пайок внутрішніх шин пластин, обривів одиночних пластин, тощо. Це прилад другої лінії, але теж корисний. Все написане - для батарей свинцевих.