kim chen lhoran

Але розголос (шумиха) навколо угорської мови - явище штучне, але з політичним зафарбуванням. Тим більше, що угорців зараз після початку війни залишилось менше 100 тис., у відсотковому виразі - 0,2%.

Напевно не зовсім, щоб самі. А більше для цього приклався методом різних маніпуляцій тепер всіми забутий і покинутий дядечко Бенджамін.

А звідки на Україні взялась якби рідна мова російська? Це все просто наслідки недавньої колонізації. Так само як десь 110 років тому в Варшаві також "освічені" люди розмовляли російською. А колонізував Польшу ще той самий Суворов. Але це було там досить недовго і поляки декілька разів піднімали повстання.

Покі що все вирішує логистика і усталені зв'язки, якщо мислити у плані сировинних придатків. Зараз на першому місті у світі з єкспорту с/г продукції Нідерланди, але якщо відкінути існуючі умовності, потенціал України буде значно вищий, особливо якщо ще враховувати к-ть і якість природніх даних земель. За рокі ізоляції України там усталився своєрідний центр, який влаштовує усі країни "золотого мільярду" планети. Це саме може стосуватись і Туреччини, яка покі що також поза грою.

Що було, як було ми про це щось приблизно знаєм, а як буде хоча за 2,3 місяці, чи за півроку хтось може сказати? Тут є троха трампістів, чи напівтрампістів, чи можна щось сказати за план Трампа по Україні в викладенні Б.Джонсона?

Тоді столицю треба винести за межу ("черту оседлості")

Суперечку між державами не тотожня суперечці між сусідами по вулиці. Кожна держава, якщо вона чогось варта, повинна організувати спротив. Це я знаю точно. Якщо би з нашого боку спротиву зовсім не було, ніхто би нам взагалі потім не допоміг. Інша справа, що влада мусить враховувати всі обставини, що виявились згодом, а не триматись вперто самої першої думки чи тактики.

Поки що немає іншого метода як розпочати ведення бойових дій проти нападника. Колись можна ще було звернутись до ООН, але зараз це марна справа, тому що генсек Гутєреш діє заодно з агресором.

Палач не знает роздыха!.. Не чіпляйтесь за слова. Чому обов'язково палач, зараз воюють армії, а в арміях вирішальну роль грають ракетники, чи екіпажі САУ і т.д. Саме це і малось на увазі.

Покарання нападника чи загарбника не є елементом злочинства, це відновлення справедливості, тільки і всього. Потім це може звестись до майже звичайної роботи.

Але і в Україні і в Газі війшло так, що з протилежного боку немає хороших людей.

Та ні, не працювала вона на розкол. Просто займалась тим, що вміла краще за других. У сфері ідеології не так вже багато хороших спеців, тут головне правильно вибрати мейнстрим, колись на початку карьєри вона дещо необачно підпсула собі біографію, прийняв рішення вступити до компартії, а потім на протязі життя намагалась виправити цю помилку зі змінним успіхом, що деколи доводило її до неабияких крайнощів.

Хіба це Іголкін пропонує, а не наші законодавці, що згрупувались в нейімовірному кульбіті, коли виришили брати мзду з корупціонерів. Типу - "а, ще один корупціонер прийшов. Молодець, здавай скоріше це баблішко і біжи хутчіш прочісувати свою ділянку, та чеши там якомога ретельніше, щоб ні один гріш не пропав."

А якби не на чисто український мові, то тоді було все звично, і як завжди.

НАТ'івцям то вже точно треба виставляти бронь.☺️ - Не так давно відбувся досить відомий випадок, один амерокриміналюга втік з Техасу від переслідувань поліції на війну. І так як він конфедерат-сепаратюга, то опинився в Лугандоні. В певному моменті він впав в око якімсь лугандончанам-активістам - чеше англійською, місцевої мови не знає, а тут роспропаганда вже давно запевняла, що раша весь час воює з НАТ'ой, ось лугандон-активісти і вірішили, що це і є натовський шпіон. Швиденько кінули його на підвал і там він в їх руках врезал дуба. А він вже на біду встиг вискочити заміж оженитись на місцевій. І ця нова пасія розшукала сліди його зникнення, а ось тіла вже не було. Ця історія потім отримала неслабий резонанс. Пропаганда деколи сильно підводить кое-кого.

По-перше - ще і 10 років тому в Україні було 6 тис. агентів росспецслужбі їх тепер менше не стало. Нарахунок місцевих - скажимо, війна поняття багатогранне, буває закінчується як ви бачили, полоном. І що далі може бути, якийсь східняк на дурничку потім каже - "Ребята, я свой на самом деле, я просто ждун". І там все залежить від підвісу язика. А людина з Заходу щоби не говорила - все одно він бандерівець і ще з усіми тяжкими. Так що тут є відчутна різниця.

Там у виборчих перегонах ситуація складніша - Трамп по опитуваннях переважає Байдена на 1%, а Мішель Обама обходить вже Трампа на 10%. І напевно демократи ведуть більш забористу гру - їх партійна конференція, на який має бути висунутий претендент, відбудеться ще аж через місяць, включно з кандидатурою на віце-президента. Трампа поставили в умови коли він ще буде цілий місяць бити по фальшивим цілям. а реаьлно на вибори підуть потім зовсім інші претенденти.

Не скажить - почуття і думки у нього якось раптом відчутньо загострились; ще такой тоді як він лишав місце подій, то розповідав що відчував, як куля розриває йому шкіру і переможно підніс руку вгору. А якби була ще одна терооистична група з більш вправним стрільцем?

Але легше вкусити. Бій Тайсон - Холіфілд.

Але навіть не зумів сусідній до Бразилії Парагвай, де є немаленька українська діаспора, під'єднати до української орбіти.

А можна було тоді, коли їжу у США просили, злегонця дотиснути.

Добре що наща дипломатерія зрозуміла і вчасно запроторила його якнайдалі.

Так то воно так, але це для них шлях в нікуди.

У світі ще далеко не усім відомо, чи не усвідомлють у якісь мірі, що почалась так звана ІІІСВ. Наприклад такого не підозрюють ані наприклад, Індонезія, ані Нігерія, ані Бразилія, країни що мають більше ніж 200 млн населення, чи інші менші країни глобального Півдня. Якщо індонезійцям, чи нігерійцям це можна пробачити, бо ці країни утворились після ІІСВ і до того ж в їх звичаях чи релігіях відсутне таке поняття як гуманізм, то вже зовсім не зрозуміло як там опинилась Бразилія, де є навіть досить значна українська діаспора. Видно недопрацьовує там наш недопосол Мельник, котрий відомий більше тим, що у свій час обізвав канцлера Шольца сосискою. На рахунок Словаччини та Угорщини, відданих союзників Гітлерівської Німеччини також все якось заплутано - Словаччина незадовго перед тим сама була колонією Угорщини і була в проблемах становлення власної державності. Угорщина можна сказати дійсно зараз займає ворожу позицію до нас, але їх колишній патрон Німеччина тепер для нас один з найбільших союзників. Угорщина чи Словаччина швидше є суперниками з меркантильних міркувань, а не ідейними як Сербія, чи Греція частково. Попередня президентка Словаччини Чапутова віддала нам свої літаки (МіГ'и -29), а теперішній супротивник Орбана - Петер Мадяр був вчора з візитом у Києві.

Навіть дотепер невідомо - хто найголовніший дипломат.