sanykrimea

Пробовал мелкие конверторы - до этих ещё не добрался. Но таки придётся. Спасибо за предложение помощи, но в том-то и дело, что надо самому научиться - не разовая потребность

Есть - не знаю чем SWF файл (флеш) конвертировать в видеоформат AVI, MPEG4, 3GPP, MOV, WMV, FLV. Всё доступное в сети крутит мине дули. Можете это спрашивать - не знаю.

Щетинохвостка, конкретно - чешуйница, сахарная, мабуть:

Групповые автоматы МС 116А - с характеристикой "С" обычно применяются для защиты двигателей. Могут применяться и в групповой линии электропроводки , если ожидаемый ток короткого замыкания более 160 А (если ток меньше - недопустимы). Лучше применить МВ116 или МВN116 (с характеристикой "В") - ток мгновенного расцепления - 80 А Для линий освещения МС 110 годятся, но лучше их заменить на МВ110 или МВN116 (МС110 срабатывает при токе КЗ 100А, МВ110 - при токе 50 А) Трёхфазное УЗО 300 мА на розетки кухня, котельная, гараж с диф.током 300 мА не годится - для защиты от косвеного прикосновения в линиях штепсельных розеток с номинальным током до 32 А применяются УЗО с диф. током до 30 мА. Освещение ванной (нет на схеме) - диффавтомат или УЗО обязательны. Установка УЗО в цепях, питающих охранно-пожарную сигнализацию запрещена, эту линию необходимо подключить до вводного УЗО 300 мА

По факту у стиральных машин около 0,1 мА или меньше, по ГОСТ 27570.0-87 максимальный ток утечки электромеханических приборов (с двигателями) - не более 3,5 мА

(ссылка на изображение устарела)

Не разрешён. Пущай показывают - где в нормативных документах идёт речь о выборе марок кабелей и проводов. Бремя доказательства лежит на утверждающем. А в чём проблема? Заказчик не знает как отобрать деньги и возместить все убытки от "монтажа"?

Так Вы же вроде всё заказчикам объяснили? Шнур ШВВП недопустим: по конструкции жилы (многопроволочная); - по свойствам изоляции и оболочки - малый срок службы (10 лет против 30 у кабелей); по распространению горения и дымовыделению (для прокладки в гофре за ГК по нормам РФ); юридически - не соответствует требованиям нормативов по выбору кабелей и проводов для стационарной прокладки в зданиях. Сечения безосновательно завышены - деньги и по этому параметру на ветер.

Кроме того, нет обязательных УЗО. Радиусы поворота в гофре похоже не соблюдены - не обеспечена сменяемость проводки (а гофра только для того и служит), соответственно деньги за гофру и "монтаж" - на ветер. Гофра под ГК - только на свой страх и риск - по нашим нормам недопустима, допускается по нормам РФ (в этом случае гофра должна быть только нг, кабель - только нгд. Проводку менять однозначно, в схему щита добавить УЗО, пересчитать ожидаемые токи короткого замыкания (может автоматы с характеристикой "С" вообще недопустимы) . Они, вероятно, должны были идти под нули групп от разных УЗО. Похоже "монтажники" творчески переработали какой-то проект (ничего в нём не поняв). Намного быстрее корродируют - уменьшение срока службы. Солевым раствором (HCl) заливаются повторные заземлители опор линий электросвязи (для некоторого продления срока эксплуатации), заземлители в песке или в вечной мерзлоте (особый состав солей), но никак не электроды ЗУ зданий при монтаже в обычных для нас грунтах.

(ссылка на изображение устарела)

Кабели АВВГ, ВВГ для прокладке в земле в трубе или при прокладке на тросе (проволоке). Бронированный кабель АВБбШв для прокладки непосредственно в земле. Самонесущие изолированные провода СИП-2, СИП-4, СИП-5, САПт, AsXSn Число жил - 3 для однофазного ввода, 5 - для трёфазного. Сечение - в зависимости от суммарного тока нагрузки ( общая мощность, Вт / напряжение, В). Длительные допустимые токи для кабелей (проводов) с медными и алюминиевыми жилами: ...... Обозначение кабелей/проводов. Например, ВВГ 3х 4мм2 - кабель ВВГ , число жил - 3, сечение каждой - 4 мм2 Вид системы заземления не имеет значения для выбора сечения- это линия после счётчика.

Перед общим УЗО 300 мА установите автомат (25 А - 5,5 кВт, 32 А - 7 кВт, 40 А - 8,8 кВт ) по их номиналам и выбирайте номинальный ток УЗО. Либо выбирайте ток, равный сумме номиналов автоматов после УЗО. К каждому УЗО 30 мА лучше подключить отдельную группу из светильников и розеток - при утечке в какой-то линии останетесь или без света или без розеток.

[spoiler= "GIF 1.6MB"]

Нет. Можно здесь посмотреть - Зразок. Позовна заява про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Или самому написать: Цивільний процесуальний кодекс України [spoiler=Глава 2. Пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі] ... Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви 1. Позовна заява подається в письмовій формі. 2. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. 3. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. 4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. 5. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. 6. До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу. 7. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. 8. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. 9. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову. (ссылка устарела) [spoiler=Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви] ... 1. По формі, позовна заява є письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Текст може бути надрукований або написаний від руки. Колір чорнила може бути будь-яким. 2. Процесуальне законодавство не передбачає обов‘язкової форми (шаблону) позовної заяви. Однак закон встановлює обов’язкові її реквізити. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально – правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті. Кодекс законів про працю України [spoiler=Глава XV Індивідуальні трудові спори]Стаття 221. Органи, які розглядають трудові спори Трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору. Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали. ... Стаття 231. Розгляд трудових спорів у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу); 2) прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах суперечить чинному законодавству. Стаття 232. Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу; .... Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора. Стаття 237*. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Практика решения споров: Єдиний державний реєстр судових рішень ***

Пример: Справа № 2-2564/2010 рік [spoiler=ІМЕНЕМ УКРАЇНИ] РІШЕННЯ 29 вересня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САЧЕНКО О.О. при секретарі БОЖОК Ю.Р. розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТОМАК» про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Томак» про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди В судове засідання зявився позивач, який позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що він працював на ВАТ «Томак» за основним місцем роботи з якого 07 серпня 2008 року звільнився, при звільненні йому не була видана трудова книжка, після звернення до відповідача у видачі трудової книжки йому було відмовлено. Він вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 20000 гривень. Просив позов задовольнити та зобовязати відповідача видати належним чином оформлену трудову книжку, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 29623 грн., моральну шкоду у сумі в 20000 грн. В судове засідання зявився представник відповідача, який позовні вимоги не визнав, мотивуючи це тим, що позивач був прийнятий на роботу до ВАТ «Томак» на підставі Наказу № 133-к від 30.10.2008р. на посаду юрисконсульта саме за сумісництвом, трудова книжка при прийнятті його на роботу на ВАТ «Томак» не заводилась, оскільки відповідно до абз.3 п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. ВАТ «Томак» не мало можливості внести запис у трудову книжку позивача, оскільки після спливу тижневого строку і до моменту звільнення позивач так і не подав трудову книжку. Також на могло ВАТ «Томак» завести позивачу нову трудову книжку, оскільки відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та ч.3 ст.48 КЗпП України трудова книжка оформляється працівникам, які стають на роботу вперше, а позивач на момент працевлаштування у ВАТ «Томак» вже мав трудовий стаж і його трудова книжка велась за основним місцем роботи. Підстав для видачі позивачу дубліката трудової книжки також не було, оскільки в разі втрати трудової книжки її дублікат видається працівнику не пізніше 15 днів після подання ним відповідної заяви власнику. Позивач заяви про видачу йому дубліката не подавав. Після переведення ОСОБА_1 з роботи за сумісництвом на роботу на постійній основі він не подав трудову книжку до ВАТ «Томак», проте звільнити його за неподання трудової книжки було неможливо з огляду на відсутність такої підстави для звільнення в чинному законодавстві. Крім того, при обчисленні середнього заробітку за останні два місяці роботи, позивач посилається на одержання ним заробітної плати за серпень 2008 році в розмірі 2273,40 грн. Насправді за серпень 2008 року позивачу було нараховано тільки 369,05 грн., оскільки в зазначеному місяці він працював лише 5 днів. Решта нарахованої суми в розмірі 1904,35 грн. є не заробітною платою, а компенсацією за 35 днів невикористаної відпустки. Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову. Встановлено, що згідно Наказу № 53-к від 29 травня 2007 р. ВАТ «Томак» позивача, юрисконсульта за сумісництвом, з 07 травня 2007 р. було переведено юрисконсультом на постійній основі з посадовим окладом 1200 грн. /а.с. 15/. 07 серпня 2008 р. позивача за власним бажанням було звільнено з ВАТ «Томак» згідно Наказу № 81-к від 07.08.2008 р. /а.с. 61/. Згідно ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 р. Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України спільним Наказом № 58 від 29.07.1993 р. зі змінами було затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» . Згідно п. 1.1. Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві , в установі, організації усіх форм власності понад пять днів. Згідно п. 2.26 Інструкції днем звільнення з роботи вважається останній день роботи працівника. Згідно ч. 5 п. 4.1. Інструкції власник або уповноважений ним орган зобовязаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Днем звільнення вважається останній день роботи. У листі відповідача № 30/766 від 30.09.2009 р., надісланому у відповідь на звернення позивача з вимогою видати трудову книжку, повідомлялося, що ця вимога не може бути задоволена з мотивів, що позивачем не надавалася трудова книжка при працевлаштуванні, позивач не вертався із заявою видати дублікат трудової книжки /а. с.5/. Одночасно позивачу було надано довідку про заробітну плату. Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки позивачем при працевлаштуванні не надана трудова книжка, хоча це є його обовязком, у звязку з цим при звільненні позивача йому правомірно не видана трудова книжка, оскільки вони суперечать приписам чинного трудового законодавства. Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 р. зі змінами і доповненнями при влаштуванні на роботу працівники зобовязані подавати трудову книжку, оформлену у встановленому порядку. Відповідно до п. 2 цієї Постанови без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше. Разом з цим чинним законодавством не заборонено приймати на роботу працівників, які працевлаштовуються не вперше, але не мають трудової книжки. Згідно ст. 48 КЗпП, п. 1.1. Інструкції трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах усіх форм власності понад пять днів. Якщо працівник у встановленому порядку приймається на роботу без трудової книжки, виходячи з приписів ст. 48 КЗпП, п. 1.1. Інструкції працедавець повинен завести трудову книжку такому працівнику, а також зробити запис про заповнення трудової книжки у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, у якій реєструються трудові книжки, що прийняті від працівників при працевлаштуванні на роботу, а також видані працівникам знову, як передбачено п. 7.1. Інструкції, та зробити у ній запис про прийняття на роботу. Виходячи з вимог законодавства, у разі відсутності у позивача при працевлаштуванні трудової книжки, прийнявши його на роботу, відповідач повинен був виписати нову трудову книжку позивачу та забезпечити її ведення і зберігання в установленому порядку. Передбачений ст. 47 КЗпП обовязок підприємства при звільненні працівника, який був працевлаштований за основним місцем роботи, видати трудову книжку має бути виконаний незалежно від того, чи надавалася ним трудова книжка при прийнятті на роботу. Як вбачається з Наказу № 53-к від 29.05.2007 р. позивач був прийнятий на роботу і працював у відповідача на постійній основі з 07.05.2007 р. до звільнення. Враховуючи те, що позивач був прийнятий на роботу та працював на підприємстві за основним місцем роботи понад 5 днів, в день звільнення позивача, а саме 07.08.2008 р., відповідач зобовязаний був видати позивачу належним чином оформлену трудову книжку. Однак у порушення вимог чинного законодавства відповідач цього не зробив . Надана відповідачем копія Книги обліку трудових книжок(а.с.17-20), яка ведеться на підприємстві відповідача, згідно якої трудова книжка позивача не обліковувалася, не може прийматися беззаперечним доказом того, що при працевлаштуванні позивач не надавав трудової книжки відповідачу, та викликає сумніви у належному веденні обліку, зберігання і видачі трудових книжок на підприємстві відповідача, виходячи з наступного. Згідно пунктів 3, 4 Постанови КМ України № 301 від 27.04.1993 р. трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності; відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівників підприємств . Відповідно до п. 7.1. Інструкції на підприємстві ведеться документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок, зокрема, Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена Наказом Міністерства статистики України N 277 від 27.10.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу». Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. Книга обліку руху трудових книжок має бути пронумерована, прошнурована та скріплена підписом керівника підприємства і печаткою. У книзі обліку руху трудових книжок, наданої відповідачем /літера «К»/, у графі «дата прийняття на роботу» записи про дату прийняття на роботу працівників зроблені у не у послідовному, хаотичному порядку. Згідно встановленої типової форми (графа 9), книга обліку руху трудових книжок має містити графу «Розписка відповідальної особи, яка приймала або заповнювала трудову книжку або вкладиш». Як вбачається з наданої відповідачем копії книги обліку руху трудових книжок зазначена графа відсутня. У судовому засіданні було оглянуто оригінал книги руху трудових книжок на підприємстві відповідача, яка не містила дати її прошиття і скріплення підписом керівника і печаткою відповідача. Як пояснив у судовому засіданні свідок, працівник відділу кадрів, ця книга була прошнурована та скріплена підписом керівника і печаткою відповідача лише у 2008 році. Разом з цим книга обліку руху трудових книжок засвідчена підписом, без зазначення посади і П.І.Б. особи, якій він належить, що не дозволяє визначитися чи належною особою засвідчена книга. Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Згідно ч. 6 п. 4.1. Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. У звязку з порушенням з боку відповідача вимог ст. 47 КЗпП стосовно обовязку видати працівникові в день звільнення трудову книжку за час затримки видачі трудової книжки, обчислений станом на 13 травня 2010 р., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток у сумі 29623 грн. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Позивач зазначає, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях через ускладнення або неможливість працевлаштування за основним місцем роботи на інші підприємства у звязку з відсутністю трудової книжки, що вплинуло на матеріальне становище позивача, порушенні сімейних стосунків, приниженні ділової репутації. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача на підставі п.3 ч.2 ст. 23, ч.1ст. 1167 ЦК України про відшкодування моральної шкоди за мотивів недоведеності факту спричинення такої шкоди у вигляді приниження ділової репутації, порушення сімейних стосунків. Згідно ч. 6 п. 4.1. Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу доведені і підлягають задоволенню. А в частині стягнення з відповідача моральної шкоди не доведені і задоволенню не підлягають. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 47, 48, 235 КЗпП України, ст. 23, 1166,1167 ЦК України, ст.ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 р. зі змінами і доповненнями, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою Наказом № 58 від 29.07.1993 р. Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, суд ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 до ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТОМАК» про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково . Зобовязати Відкрите акціонерне товариство «Томак» видати ОСОБА_1 належним чинном оформлену трудову книжку . Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Томак» , місцезнаходження якого за адресою: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15 ідентифікаційний код 14307305, р 260083010233 в АБ «Таврика» м. Київ, МФО 300788 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 29623 (двадцять девять тисяч шістсот двадцять три) гривень 00 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. СУДДЯ САЧЕНКО О.О.

Знаю. В этом случае нормально работают - не пугайте сами себя. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 27 квітня 1993 р. N 301 Про трудові книжки працівників