Mr. D

Я про те, що було б цікаво, якби було пояснення одразу в відео, навіщо стрічка на тій деталі наклеєна. Вже зустрічались деякі будівельні суміші (здається, всі саме в рідкому стані), які не можна було зберігати на холоді або нижче якоїсь приблизно нульової температури. Як приклад, якась літієва суміш для зміцнення верхнього шару бетону. Та, схоже, відносно еластична гідроізоляція ще й не дуже бюджетна річ.

Приблизно 10 x 5 метрів. Та загалом хоча б хотілося зрозуміти можливості виробництва, проєктування. Що є, хто виробляє. Розумію, що варіанта два або металева конструкція або конструкція з дерева. Перекриття з ЗБ відповідно занадто важке для наявних несучих стін та балок. Також в утепленні необхідності немає, але потрібні антикорозійні властивості та можливість влаштування герметичної покрівлі.

Є різні ідеї. Як приклад наразі цікава конструкція даху з ЛСТК. Дах планується використовувати в якості перекриття літнього майданчика, тобто дах без утеплення та з можливістю присутності високої вологості, яка може бути під дахом. Або простіше металічні ферми спроєктувати?

Спробували трохи листів Phomi. Без нанесення фарби-лазурі все було приблизно як й очікували, але після нанесення Caparol TopLasur NQG листи стали схожі на звичайну нерівно нанесену штукатурку. Щось, схоже, треба корегувати. Поки що результат незадовільний візуально (відрізняється від того, як виглядають приклади). Також подивимося, як листи переживуть зиму.

Хтось зараз в Україні виробляє ЛСТК (Легкі Сталеві Тонкостінні Конструкції)? Як відбувається проєктування?

Цікаво, де конструкцію з таким склом можливо подивитися на практиці? Та загалом, виявляється, на youtube.com вже багато відео про Smart Glass\Windows, але трохи незрозуміло яка фактична ціна виробу наразі.

Загалом дещо складно зрозуміти який саме матеріал тестується. Є якась додаткова стрічка на відео. Цей матеріал Elastosil, до речі, 2-х компонентний. Якщо я правильно розумію, майже будь-які 2-х компонентні суміші більш еластичні в більшості випадків, ніж ті, матеріали, до яких додається звичайна вода під час приготування суміші.

Звісно, не знаю є зразки у всіх менших або більших дилерів або продавців, але мені запропонували роздивитися зразки склопакетів та була можливість подивитись крізь ці зразки на вулиці у сонячний день. Впевнений, комусь сподобається затемнення, комусь ні. То ж, мабуть, краще особисто подивитися та зрозуміти потрібно це або ні. Загалом всі додаткові ефекти цікаві, якщо ці ефекти можливо було б вимикати. Можливо, таке скло, де затемнення регулюється, теж вже існує, але поки що в розряді ексклюзивних моделей. Як мінімум сонцезахисні окуляри та вікна в літаках вже мають корегування затемнення, тобто загалом така технологія вже існує, хоча в тих випадках прозорі конструкції, можливо, не зовсім зі скла.

Більшість Ceresit CR 90 поїхала назад в магазин. ) Загалом в інструкції до CR 90 написано, що у разі основ, які деформуються, треба використовувати CR 66. Якщо комусь буде цікаво, то навіть є такий технічний приклад про CR 66 - "...Еластична суміш Ceresit CR 66 за товщини шару 2 мм сприймає деформації за ширини розкриття тріщини до 0,5 мм...". ЕППС, про який йде мова та який влаштовано на балках, з троьх площин балки закритий сумішшю для приклеювання та армування утеплювачів (деяка, мабуть, більше або менше універсальна суміш для кам'яної вати та ЕППС). За допомогою ЕППС було виконане відповідне корегування геометрії фасаду. Й ось якась зовнішня частина конструкцій якось залишилась все ж без покрівлі, яка у майбутньому буде покрівлею ділянки вулиці (покриття літньої площадки без утеплення даху). Тому ЕППС не буде руйнуватися під дією сонця, що фактично, схоже, відбувається з ЕППС у разі, якщо ЕППС нічим не закритий. Додатково ще, до речі, на цих конструкціях нанесено універсальну грунтовку під якесь фінішне фасадне покриття, яка, схоже, дає можливість деякий час нічого теж не робити зі стінами. Це фактично частина фасадних робіт. Тому загалом лише верхня площина балок не закрита. Поки що деякий робочий варіант - це металічна накривка, за допомогою якої ще можливо зробити й крапельник. З одного боку все ж рішення потрібно умовно тимчасове, з іншого боку, мабуть, якщо лід від'єднає листи ЕППС від балок буде те ж не дуже гарно.

Відмовився від так званого мультифункціонального скла, але все ще два скла з троьх у більшості конструкцій мають відповідне блокуюче покриття. Загалом також коштом товщини скла все ще є деяке затемнення, але відповідно значно менше, ніж з мультифункціональним склом. Не зовсім розумію сенс в затемнені вікна склом (можливо, окрім деякого дизайну), якщо великі вікна розраховані саме на збір більшої кількості сонячних променів. Якщо питання розширити трохи більше, то маю якусь незрозумілу ситуцію зі штульповими дверима. З якоїсь причини вже кілька разів такі двері проходили корегування або налаштування (саме робоча частина). Це інше питання для вивчення.

Нагадайте, що таке "ТО"?

Всім дякую за коментарі. Загалом було зрозуміло, що оранжеві труби розраховані для монтажу в ґрунті або десь в будинку\під будинком. Але, схоже, такі труби не так вже й довго можуть бути на повітрі (менше або більше під УФ випроміненням), а ще й у разі постійного перебування на сонці ситуація стає гіршою. Тобто на будівництві, де фундамент з такими трубами стояв 2 - 3 роки на сонці без подальших робіт з будівництва, такі оранжеві труби треба якось замінити.

До речі, щодо бітумної мастики були такі міркування, але є побоювання, що мастика на сонці влітку нагріється та потече донизу з зовнішньої сторони. Загалом цікава ідея. Дякую.

Зміна кольору каже про те, що на труби світило УФ-випромінення. Звісно, тільки маючи одні й ті ж труби в деякій кількості в різних місцях приблизно можливо уявити яка труба приймала більше УФ, яка менше (відповідно кількості або інтенсивності білого кольору). Десь чув, що у зв'язку з УФ-випроміненням бували складнощі у разі використання пластикових дощових водостічних систем. Кажуть, що там ринви та труби стають більш крихкими та можуть тріснути. Але дощові пластикові водостічні системи - це, звісно, дещо інша категорія, яка, схоже, теж має не 100% захист від УФ. Загалом, дякую за коментар.

Наразі ця конструкція не дуже пріоритетна, тому, можливо, до неї дійде час через рік або більше, щоб облаштувати дах або щось подібне. Та плівку треба ще чимось закріпити. Буває сильний вітер з дощем. Як варіант є ідея закрити металічним листом відповідної П-подібної форми (можливо навіть додати контур у формі крапельника, щось подібне накриттю паркану). Але кошторис такого рішення не рахували. В будь-якому випадку гідроізоляція та робота по влаштування теж не безплатна.

Є залізобетонна балка на вулиці, яка з трьох сторін для корекції геометрії облаштована ЕППС з відповідним клеючим засобом для ЕППС (з обох боків ЕППС). Верхню частину балки вирішено не закривати ЕППС, тобто бетон залишається відкритим. За планом балка деякий час, можливо, достатньо довго буде перебувати без накриття. Є ідея зверху балки застосувати гідроізоляційну кристалізаційну суміш Ceresit CR 90 для деякої герметизації як бетону так й верху примикання ЕППС до бетону балки. Та й ось в описі Ceresit CR 90 знайшлося ось таке визначення "...Ceresit CR 90 призначена для гідроізоляції та забезпечення вологонепроникності недеформівних мінеральних основ...". Питання в тому, таку конструкцію з залізобетоную балкою з приклеєним до неї ЕППС у цьому випадку треба рахувати як основу, яка не деформується, або все ж як основу, яка деформується (коефіцієнти температурної деформації бетону та ЕППС різні). Відновідно, якщо така конструкція деформується, то Ceresit CR 90 для таких цілей не підходить (в інструкції зазначено, що є інший засіб для основ, які деформуються)? Звісно, не реклама ТМ Ceresit, яку й так всі знають.

Бачу, що оранжеві каналізаційні труби дещо змінили колір (на білий) в тих місцях, де на них потрапляли прямі сонячні промені. Мабуть, це відбулося за рахунок впливу УФ-випромінення. Та питання в тому, як визначити потребують такі труби все ж заміну та достатня міцність наразі або ні? Як довго звичайні оранжеві труби для зовнішньої каналізації можуть перебувати під впливом УФ-випромінення? Якщо я правильно розумію, такі труби не мають УФ-захисту у складі матеріалу, з якого труби виготовлені.

В кожного якийсь індивідуальний профіль споживання, але зрозуміло, що неймовірно великих батарей ні в кого немає, тому краще менша потужність, але довше. Та ще б таку батарею, щоб не деградувала від постійного розряджання\заряджання. Також маю деякий Китай, який все ж обмежений в можливостях налаштування та кількісного вимірювання (яке надає можливість планувати заряджання й розряджання). Також краще б взяв би менший за потужністю Victron на додаток до LFP. Але, звісно, все чогось коштує. Одна справа тестовий стенд, інша справа готовий стабільний продукт. )

Мені сподобалась документація Victron. Багато деталей, в яких звичайно китайці заплутуються. Але навіть відносно маленькі інвертори в одному корпусі з зарядними пристроями достатньо дорогі (щось типу ДБЖ під зовнішню батарею). Так само передивляюсь ebay.com на рахунок чогось цікавого. ) Та навіть деякі нові пристрої дешевше за кордоном, ніж в Україні. Є припущення, судячи з тем на спеціалізованих форумах, що можливо обійтися навіть без GX-пристрою у разі необхідності довгострокової статистики. Є деяка можливість інтерграції з Home Assistant.

Трохи поза темою та не у якості реклами дорогого Victron, але Victron має налаштування нижньої та верхньої напруг на інверторах, але найцікавіше ще й самі інвертори можуть розраховувати Dynamic Battery Cut-Off Voltage. Схоже, китайці ще не придумали такий пристрій у вигляді одного пристрою.

Щодо підрахунку кількості енергії. Схоже, Victron Energy SmartShunt непогано рахує кількість енергії під час розряджання й заряджання батареї. Та ще й зберігає це локально до 45 днів або можливо завантажити ці дані в хмарний сервіс (або навіть в Home Assistant). Це до питання про фактичні вимірювання кількості циклів та кількості енергії протягом кожного розряджання (та заряджання) в автоматичному режимі. Не впевнений, що китайці вміють зберігати дані для подальшої статистики. Але пристрої Victron чомусь достатньо дорогі.

Так, на aliexpress.com такого багато. В залежності від потужності шунта цей пристрій підтримує різні струми заряджання й розряджання. Хтось спробує? ) Думаю, потрібен саме автоматичний пристрій. Якщо на цьому тижні це питання цікаве, є сумніви, що хтось буде вести протягом року педантично й точно вимірювання. Можуть, з'явитися якісь інші справи й питання, й якийсь період випаде з дослідження. )

Дивлячись на ці таблиці, виглядає так, що звичайний ДБЖ без додаткового контролю напруги буде постійно виснажувати LFP, у яких також є деяка залежність терміну роботи від DoD

Що це за пристрій, який рахує кількість енергії заряджання й розряджання?

До речі, я чогось вирішив, що LogicPower LPY-W-PSW-2500VA працює за алгоритмом CC\CV. Можливо, насправді є тільки CC (на 10 A або 20 A). ) Тобто напруга завжди однакова під час заряджання.