Mr. D

Мабуть, затемнення може бути шляхом встановлення так званого мультифункціонального скла, яке додатково ще трохи фільтрує сонячні проміні. Загалом хотілося б отримати максимальну прозорість скла, але додаткові функції скла все ж трохи скло затемнюють. Скажімо, відфільтрувати частину тепла (частину випромінення) Сонця, але залишити вікно все ще прозорим для людини.

Нагадайте, будь ласка, Стиз - це власне ім'я якогось продукту? Щось подібне тому, як ЕППС називають інколи стиродуром за назвою якогось виробника? Та фактично мова про герметики, які добре "липнуть" до матеріалу стіни, монтажної піни та віконного профілю? Наскільки я розумію, з зовнішньої сторони герметик повинен бути паропроникний, зі сторони приміщень - паронепроникний.

Мабуть, вже доволі багато склопакетів в сучасних вікнах мають так звані варіанти Low-I скла. Схоже, Low-I скло виконують трохи по-різному різні виробники. Десь в шоу-румах подивився варіанти склопакетів з Low-I склом й ось на що звернув увагу з точки зору споживача, приблизно однакові по характеристиках склопакети (товщина скла й загальна товщина) від різних виробників мали різну прозорість, яка, схоже, була обумовлена саме наявністю так званого енергоощадного напилення на, схоже, зовнішньому склі з внутрішньої сторони. Питання в тому, правильно я розумію або ні, що загалом Low-I скло може бути майже непомітним візуально (мова про видимий спектр), але не всі виробники можуть зробити таке скло?

До речі, цікаво, інколи самі виробники профілю можуть виконати ламінацію ПВХ-плівкою в себе, мабуть, на виробництві профілю. У цих випадках виробники повідомляють, яку саме плівку вони використовують? Для прикладу, повідомили, що можлива ламінація профілю Salamander на виробництві (таке замовлення, звісно, будуть опрацьовувати довго), але чомусь палітра Salamander не схожа, скажімо, на якусь відносно свіжу палітру Renolit або Winshield. Таке відчуття, що Salamander використовує плівку якогось третього виробника.

Звісно, що в наявності всієї палітри Renolit немає в Україні. Та ж сама історія з Winshield, яка, схоже, ексклюзивно імпортується однією відносно відомою компанією. Та загалом наразі можливо виконати ламінування й плівкою Renolit, й плівкою Winshield з наявних. Плівки трохи відрізняються візуально. Мені було цікаво, є або немає різниця в експлуатації, якщо відкинути зовнішній вигляд плівки. Можливо, у разі темного кольору одна з плівок змінить колір з часом швидше, ніж інша.

Відносно звукоізоляції міркую так, що, можливо, не завжди це й потрібно, хоча в деяких випадках й зручно. Скажімо так, влітку вікна можуть бути відкриті майже завжди й тоді немає ніякого сенсу у звукоізоляції та й, мабуть, це залежить від місцевості (проспект поряд або будинок за містом). Стосовно подряпин, кажуть, що бувають маркери, які все ж дають деякий ефект корегування у разі необхідності. Та загалом ідея така, що зі сторони приміщення вікна повинні бути білими та ламінувати, скажімо, сірий профіль з обох боків дорожче й, мабуть, значно, ніж з одного боку. Дякую за коментар. Є над чим міркувати.

Звісно, не кожна система в кожний проріз стіни може бути встановлена. Наскільки я розумію, виходячи з розмірів прорізів й формується пропозиція. Але загалом є такі речі як різні склопакети, які хотілося б нормувати й мати якусь одну прозорість. Можливо завдання ускладнити ламінуванням, наявністю розсувної системи або вікна дуже великої площі. Й тоді все разом стає деяким проєктом. ) А ще мені здалося, що білий колір профілю з часом може трохи змінитися, тому очікую, що у разі Salamander цього не відбудеться, хоча десь знайшов коментарі, що bluEvolution та StreamLine мають трохи різні відтінки білого.

Мені здається, що умовно різниця між віконними конструкціями на базі приблизно 70-го профілю та 80-го у разі площі вікон 35 метрів (на 10 -12 вікон) дуже мала й загалом одиниці відсотків. Тому, мабуть, на практиці треба орієнтуватись за ціною. ) В тому сенсі, що краще, мабуть, витрати кошти на ізолююче (або фільтруюче) напилення на одному склі в склопакеті.

Знайшов на цьому сайті glasso.ua/ua/plastykovye-okna/sistemy-salamander/#system-streamline. Якщо не секрет, коефіцієнт 0,77 десь є в специфікаціях, які може подивитися звичайний користувач.

В цій темі трохи обговорювали віконний профіль Salamander. Звернув увагу на цей профіль. Профіль як мінімум буває двох категорій або систем, а саме Salamander bluEvolution 92 та Salamander StreamLine 76. Загалом слова bluEvolution та StreamLine можливо відкинути тому, що це фактично звичайні самостійні назві (або назви конструкцій профілю). Цифри 92 та 76 - це товщина профілю. Трохи почитав Інтернет та бачу, що профіль, який має товщину 92 мм, має опір теплопередачі 0,98 C/Вт, відповідно 76-ий профіль - 0,85 C/Вт. Тобто деяка різниця все ж є, але площа профілю значно менше площі склопакета, тому, вважаю, що загалом на всю кострукцію впливати різниця коефіцієнтів буде мало (одиниці відсотків в залежності від загальної площі віконної конструкції). Та ось ще трохи почитавши Інтернет виявилось, що 92-ий профіль виробляють в Німеччині та навіть можуть там виконати ламінацію цього профіль для подальшого виробництва, скажімо, в Україні вже віконної конструкції, а 76-ий профіль виробляють або привозять з Польщі, тобто виробництва фактично різні та, можливо, трохи відрізняється обладнання (що насправді невідомо). Загалом питання в тому, наскільки така різниця між фактичними підприємствами виробниками може бути помітною у разі 92-го та 76-го профілів (розуміючи, що мова про трохи різні конструкції профілю, звісно)?

Хотів би отримати вікна або точніше віконні рами чорного кольору з одного боку (зі сторони вулиці). Віконні рами, звісно, з ПВХ. Наразі є вибір між ПВХ-плівками Renolit або Winshield. Ті плівки, які є в наявності, схоже, мають приблизно однакову товщину, а саме 200 мкм. Звісно, абсолютно однакових плівок в цих ТМ немає та ті плівки, які є в наявності чорного кольору трохи відрізняються своєю текстурою, але загалом текстури приблизно з одної категорії. Можливо, хтось знає, яка різниця між плівками під час експлуатації вікон? Здається, плівки приблизно в одній ціновій категорії. Якщо я правильно розумію, інколи ще можливо виконати ламінування віконного профілю у виробника того профілю, тоді у виробника є свої палітри та звичайно виробник самої плівки невідомий. Та наразі такі конструкції будуть виробляти дуже довго (до 3 - 4 місяців).

Цікаво. Тоді трохи зрозуміліше, чому деякі листи сильно пошкоджені. Мабуть, листи одразу виросли пошкодженої форми. Дякую за коментарі.

Або інсектицидом-акарицидом. Якщо я правильно розумію, це речовина яка працює одразу й від жуків, й від кліщів. Наприклад, абамектин - це інсектоакарицид.

Така проблема з листами була практично з самого початку утворення листів. Десь поряд кліщ? Нікого не видно було ні під час обробки, ні після. До речі, є ще такий цікавий момент. Всі дерева в павутині. Можливо, специфіка місцевості (невелика кількість, але є на кожному дереві по павуку). Це може бути індикатором наявності якихось додаткових жуків? )

На дереві знаходиться парами, наразі кількість умовно помірна. Мабуть, розмножується. ) Але хтось з'їв листя на саме цьому дереві та на декількох інших. Є припущення, що після обробки такою баковою сумішшю "Вертімек + Хорус + Скор + Ізабіон" зник попередній шкідник (теоретично раніше був оленка волохата; на жаль, більше або менше якісних фото не знайшлося попереднього шкідника). Та ось довгоносика помітили на 3-ій день після обробки (дощів не було). "Вертімек" не діє на довгоносика або треба більше часу?

Ось проти таких пошкоджень листів (декілька груш різних сортів мають подібні пошкодження), схоже, треба застосувати фунгецид або фунгециди. Наскільки я розумію, також є сенс видалити сильно пошкодженні листи з дерев. А ось й поточний шкідник (схоже, раніше був якийсь інший, якого вже непомітно), який є на абрикосах. Шкідника видалили механічно поки що. Можливо, шкідник схожий на довгоносика короїда плодового (agrarii-razom.com.ua/pests/dovgonosik-koroid-plodoviy).

Зрозумів. Схоже, треба знову вивчити, який саме шкідник працює. Шкідник був помічений в самих листах, які й пошкодженні (відсутні частини листів, як хтось просто з'їв частинки листів, також наявні дірки в листах). До речі, цікаво, ще таке питання. Існують так званні накладки на приствольні круги з якогось геотекстилю, які за рекомендаціями самих виробників призначені для зниження активності інших рослин навкруги дерева (скажімо, для того, щоб трава не так сильно росла навколо дерева). Ці геотекстильні круги можуть бути ефективним для захисту дерев від шкідників, які розміщується в землі в деякий момент?

Белліс® та Сігнум® - це вже фунгіциди від BASF. ) В офіційних рекомендаціях до Сігнум® вказано, що можливо застосування під часи появи суцвіть, цвітіння, кінця цвітіння та формування плодів. Белліс® BASF рекомендує під час кінця цвітіння та дозрівання плодів. Також є згадування плодових дерев в одному й в іншому випадку. Цікавий варіант. Дякую.

Найважливіше питання - зберегти життя дерев. Мені поки що важко сказати, наскільки критично для дерев бути з великою кількістю пошкодженого листя. Припускаю, що це не нормально перед літом втратити значну кількість листів, що позначиться на подальшому зростанні дерев. Наразі вже видно два види проблем - пошкодження листів двох різних видів. Порівнюючи пошкодження з прикладами фотографій стало зрозуміло, що в одному випадку працює шкідник, в іншому випадку наявні гриби, тобто для блокування подальшого розвитку ситуації треба застосувати два види препаратів, а саме інсектицид та фунгіцид. Вирішено застосовувати обидва препарати до всіх своїх дерев для того, щоб знизити ризики розповсюдження проблем (звісно, важко сказати, наскільки імовірно, що, скажімо, гриби з груші можуть перейти на яблуні або абрикоси). Дерева відносно різноманітні (близько 20 різних видів). Шкідник їсть саме листя (точно видно, що вражено найбільше декілька видів груш на персики, яблуні та черешні з вишнями трохи менше, навіть є кілька видів, які шкідник не торкається, можливо, ті сорти мають свій генетичний захист). Гриби в більшості є теж на грушах, але щось трохи є й на персиках. Також, на жаль, помітно, що значне зниження температури в квітні (до 0 й нижче) зупиняло ріст бруньок й в декого цей ріст відновився неравномірно, тобто був стрес у дерев навесні. Мені здається, що оленка волохата (якщо, звісно, шкідник визначений вірно) їсть саме листя, а не квіти. Не помітно пошкодження квітів на тих деревах, де квіти вже є або були. Загалом у разі найкращого сценарію багато врожаю й не може бути, тому що дерева ще малі, але 3 - 4 абрикоси або 3 - 4 яблука було б теж приємно мати. Якщо не помиляюсь такий врожай називають індикаторним. Але, наприклад, мені важко сказати, що важливіше зберегти листя, що буде позитивним для нормального росту або все ж дати деревам виростити плоди, що, можливо, є природнім теж важливим циклом для рослин й теж може сприяти нормальному подальшому розвитку. То ж хочу розібратися в питанні, які варіанти є, що з варіантів лише комерційні питання, що більше або менше критично, та як реагувати надалі. Як мінімум зрозуміло, що треба інвестувати час в наступних сезонах в превентивну обробку. Не має принципового завдання використати один препарат або інший, бачу на полиці в магазині майже сотню пакетів, а в Інтернет-магазинах ще більше. Тому це доволі сильно заплутує. А ще й якщо додати деякі повідомлення на цьому ж форумі с питаннями про те, де купити оригінальну продукцію. Припускаю, бувають й підробки препаратів. Загалом дякую за коментарі

Заперечень відносно вашого досвіду не маю. Лише розмірковую відносно діючих речовин та наявної більше або менше офіційної інформації стосовно фактичних діючих речовин. Як, приклад, якщо застосувати не Каліпсо, а інший препарат, який має тіаклоприд, буде це або ні рахуватись як той самий інсектицид. Те ж саме й про Вертімек, де діюча речовина абамектин, яка буває в інших препаратах теж. То ж, схоже, у разі інсектициду є вибір між тіаклопридом (менше впливає на бджіл) та абамектином (мабуть, значно більше впливає на бджіл), а далі вже можливо дивитись, у якого виробника яку назву має такий препарат. Гадаю, що так трохи точніше, тому що, наприклад, прийшовши в садовий центр, я не знайшов там Прованто Вернал®, який на шляху в той самий садовий центр хтось рекомендував, та виявляється, що на полиці було кілька тих самих тіаклопридів під іншими назвами. До речі, цікаво, якщо припустити, що наявність плодів у цьому сезоні не важлива, скоріше важливо щоб дерева продовжили свій нормальний ріст, то, мабуть, й не обов'язково звертати увагу на блокування запилювача. Або краще все ж деревам дати запилитися? Загалом якось математично виходить, що Bayer Фалькон (тебуконазол + триадименол + спіроксамін) та Bayer Каліпсо® (тіаклопридом) мають найменший вплив на бджіл та в одночас це фунгіцид та інсектицид.

Так, вже багато читав про Bayer Каліпсо®, а саме про те, що діюча речовина тіаклоприд не діє або слабко діє на бджіл (або бджоли не помічають цю речовину). До речі, ТМ Сімейний Сад Синерид® (виробник - Китай) теж має тіаклоприд як діючу речовину. Та в інструкції до Синерид чомусь не вказано що "за правильного дозування препарат безпечний для бджіл, що дає змогу проводити обприскування також і під час цвітіння", як про це пише Bayer. ) Рекомендоване дозування тіаклоприда у Каліпсо® та Синерид®, до речі, однакове. Все що я зробив зайшов в найближчий садовий центр та подивився, які є там в продажу препарати для того, щоб щось вибрати. До речі, було б набагато простіше як би виробники спочатку писали діючу речовину, а вже потім по діючих речовинах можливо було б орієнтуватись препарат якого саме виробника купувати. А то з цим тіаклопридом, мабуть, існує 10 торгових марок. Й всі безпечні для бджіл або все ж ні? Ось для прикладу діючу речовину тіаклоприд можливо купити під виглядом Bayer Каліпсо®, ТМ Сімейний Сад Синерид®, Укравіт Лювітор®, Франдеса Україна Вирій®, Прованто Вернал®. Й, мабуть, ще деякі інші.

Якщо я правильно розумію, то Лірум - це інсектицид, який має дві діючи речовини, одна з яких є й у складі Вертімек (абамектин), але Лірум більш токсичний, ніж Вертімек (мабуть, тому що має у складі також циантраніліпрол). Фалькон - це фунгіцид, в інструкції до якого немає згадування про плодові дерева. Можливо, Фалькон має деякий інший профіль. Все ж Bayer, мабуть, якось позиціонують свої готові препарати. Плантафол - це, мабуть, добриво. Загалом бакова суміш "Фалькон + Лірум + Плантафол" виглядає більш токсичною, ніж "Вертімек + Хорус + Скор + Ізабіон". В першому випадку це навіть суміш компаній Syngenta + Bayer + Valagro. До речі, цікаво, перевіряє одна й та ж компанія хоча б сумісність своїх препаратів. Ще звернув увагу, що в неоригінальному описі Фалькон зустрічається ось таке згадування "Вплив на бджіл - В рекомендованих нормах витрати препарат безпечний для бджіл", але все одно, наскільки я розумію, абамектин (у складі Вертімек або Лірум) не показаний для бджіл. Дякую за коментар.

Судячи з доволі великої кількості різних матеріалів, протягом весни - літа може бути до чотирьох обробок плодових дерев, з яких перші дві обробки, мабуть, превентивні, коли ніяких пошкоджень або хвороб не помітно. Необхідність або важливість превентивних обробок раніше, ніж травень ніяким чином не заперечую, але так сталося, що таких обробок не було. В наявності деяка кількість плодових дерев, віком від 2-х до 4-х років, які висаджені минулої осені. Всі дерева, звісно, доволі малі. Дерева висаджені кількома групами з деякою відстанню одна від одної з урахуванням деякою умовної сумісності дерев. Але загалом на багатьох деревах помітні пошкодження листів. Є припущення, що працює оленка волохата (бронзівка волохата), проти якої є намір застосувати Вертімек®. На грушах також помітно інше пошкодження листів, схоже, на грибкове захворювання. Частина дерев цвіте (персик), частина вже відцвіла (деякі абрикоси), хтось поки що не цвіте, але вже має рожеві бруньки (яблука). То ж прийняли рішення обробити всіх інсектицидом частково біологічного походження та двома фунгіцидами, які Syngenta пропонує використовувати разом. Добриво та прилипач, наскільки я розумію, практично не мають токсичної дії. Інсектицид та фунгіциди теж мають слабку токсичну дію 3-го класу. Занепокоєння пов'язано з тим, що деякі дерева мають 10 - 20% пошкоджених листів, та є побоювання, що дерева можуть втратити велику кількість листів, які з'їдять шкідники. Та загалом, звісно, було б краще обробити дерева також раніше, але в цей момент є те, що є. Всі дерева на карликових підщепах (окрім, звісно, горіха), якщо це має якесь значення в цьому випадку. Фактично активних захисних препаратів тільки три (один інсектицид та два фунгіциди). Вирішили обробити всі дерева, щоб не було розповсюдження хвороб на дерева, які не мають пошкоджень (можливо, ці дерева насправді мають якусь резистивність), комах поки що не дуже багато, якщо буде більше, мабуть, потенційно хвороби будуть переміщуватися швидше.

Є деякі покази для застосування інсектициду та фунгіциду до плодових дерев, серед яких є яблуні, груші, абрикоси, персики, вишні, черешні на горіх. Вирішили спробувати ось таку бакову суміш з переважно речовин ТМ Syngenta Вертімек®, Хорус®, Скор®, Ізабіон® та додатково прилипач ТМ Сімейний Сад Мачо®. Одразу напишу, що мети рекламувати саме продукцію ТМ Syngenta немає (поки що звернув увагу на саме цю ТМ, тому що деякі речовини або запаковані, або мають походження зі Швейцарії). Всі назви речовин це, звісно, особисті назви й не назви діючих речовин, які у разі, наприклад, інсектицидів різні у різних виробників. Відомо, що Syngenta рекомендує використовувати Хорус®, Скор® разом, тому ці два препарати (або речовини) сумісні. Стосовно сумісності Вертімек® відомо, що Вертімек® (інсектицид - акарицид) не сумісний з фунгіцидами, які мають лужну реакцію. Ізабіон® працює як антистресант-добриво та складається з амінокислот та пептидів, які не сумісні з мідю. На упаковці Мачо® написано, що Мачо® працює з інсектицидами, фунгіцидами та добривом, але, звісно, словосполучення "зі всіма" препаратами на упаковуванні Мачо® немає. Також є припущення, що Вертімек® вже має доволі високу стійкість на рослинах, які оброблюються, то ж додавати прилипач не потрібно саме для роботи з Вертімек®. Будь ласка, підкажіть така суміш сумісна та буде працювати? Або щось все ж краще не застосовувати в одному розчинні?

До речі, міркую, що якщо завдання - виконати так зване глухе вікно шляхом встановлення двох рам, то, мабуть, все ж внутрішню раму треба робити не глухою тому, що якщо буде утворюватись конденсат або буде деяка імовірність утворення конденсату, то на зовнішній або навіть внутрішній рамі будуть помітні сліди того конденсату, а, значить, треба робити з внутрішньої сторони частини вікна, які відкриваються, щоб у разі потреби помити скло.