Mr. D

Моє розуміння таке, що серед мідних препаратів саме бордоська рідина - це найстаріший варіант. Blue Bordo - схоже, якийсь сучасний гранульований варіант тієї ж бордоської рідини. Поки що розумію так, що захисну дію мають саме іони міді, але у разі застосування саме сульфату міді без відповідного нейтралізатора буде змінена значно або не значно кислотність, що, здається, для деяких культур може бути негативним фактором. У разі застосування гідроксиду міді (Косайд 2000), мабуть, буде знову зміщена кислотність, але вже в інший бік (або у складі є якийсь інший нейтралізатор). Тому думаю, застосування саме Blue Bordo або бордоської рідини (яку, схоже, зробити складніше власноруч, ніж використати Blue Bordo) не змінить кислотність значно та відповідно іони міді будуть працювати. Можливо, хтось підтвердить або спростує такі твердження, але поки що розумію ситуацію саме так. Ще зустрічались рекомендації застосовувати 30 В або 30 Д трохи пізніше через кілька днів після Blue Bordo, але, звісно, час - це ресурс, який в когось може бути обмеженим. Та загалом Blue Bordo - це фунгіцид. Так, схоже, Зимовіт - це та ж категорія, що й 30 В/30 Д, але Зимовіт підписаний як інсектицид, а 30 В/30 Д, як інсектоакарицид. Наскільки це критично, складно сказати (можливо, виробник Зимовіт забув дописати акарицид або не має якоїсь ліцензії\сертифіката; склад схожий).

Діюча речовина - гідроксид міді 538 г/кг. Тобто Біошок - хлорокис міді (340 г/л), та Blu Bordo - класичний вже нейтралізований сульфат міді (770 г/кг). Схоже, сульфат міді має найбільшу історію застосування.

Так, тепер зрозуміліше. Blue Bordo - це фактично замінник бордоської рідини. В офіційному описі Blue Bordo немає інформації, що є у складні вапно або щось інше, що нейтралізує сульфат міді й лише зазначено, що діюча речовина - сульфат міді (та, мабуть, саме іони міді потрібні\працюють). Це трохи заплутує. Звісно, Blue Bordo - значно простіший варіант, ніж щось довго змішувати й потім чистити. Десь вже вичитав варіант застосування у разі першої обробки 30 Д замість 30 В, якщо минулого сезону шкідників було багато.

Мабуть, мова про те, щоб не зливати в одному місці, а застосувати на більшій площі, щоб зменшити загальну концентрацію препарату в якомусь одному місці

Інколи залишаються надлишки якоїсь кількості або бакової суміші ЗЗР, або окремої речовини з водою. Цікаво, який найкращий варіант утилізації надлишків у таких випадках?

Blue Bordo (фактично основна речовина, схоже, сульфат міді або мідний купорос) може бути в одній баковій суміші з Препарат 30 В? Сульфат міді від UPL або Bayer - це найдорожчий варіант. Цікаво, в чому різниця з іншими варіантами мідного купоросу? Можливого, хтось порівнював різні варіанти мідного купоросу. Або теоретично різниці немає, але на практиці кількість сульфата міді фактично різна?

Судячи з торішніх літніх тем про шкідників на хвойних деревах, схоже, є сенс одразу й наявні декоративні хвойні дерева обробити. Всі вищеперераховані речовини підходять й для хвойних?

Цікаво, хвойні дерева теж обробляють навесні? Наприклад, якщо мова про ялівець.

Мабуть, Ви використовували моторну мінеральну оливу? Мені здається, синтетична моторна олива здатна нашкодити деревам.

Цікаво, що у разі інсектоакарицида Агропромника Препарат 30 В ® не вказано діючу речовину. Лише написано "...мінерально-масляна емульсія...".

За відсутності превентивної обробки минулого сезону є намагання цього сезону цю процедуру не пропустити. Є деяка загальна рекомендація першу обробку плодових дерев ЗЗВ робити після танення снігу, але наразі лютий та температура вдень в межах від +5 до +10. Є сенс вже починати обробку або все ж чекати до березня з першою обробкою дерев? Можливо, хтось міг би порекомендувати загальну стратегію, та які саме препарати слід застосувати під час першої обробки плодових дерев в сезоні.

PLC splitter'и в PON мережах мають ratio до 1:128, тобто на одному порті OLT може бути до 128 абонентів теоретично. Думаю, що під'єднають до мережі без проблем. Також MAC в OLT адаптивний, якщо один ONU вимкнеться, інші ONU будуть використовувати його частину часу в розподілі TDMA.

Краще навпаки мати резервну систему живлення. Стабільне електропостачання й охолодження - це найважливіші критерії, які стосуються будь-якої мікроелектроніки. ) Хоча якщо сильно заморозити HDD теж можлива втрата доступу до даних.

Тоді, мабуть, від splitter'ів йде багатоволоконний SM кабель, який в розподільчій коробці зварюється з окремими одноволоконними SM кабелями, які вже йдуть до абонентів. Можливо, MM кабелі в частині саме PON мережі й немає. Цей тип кабелю, схоже, використовується десь в магістральній мережі. Схоже, в межах села саме використовуються багатоволоконні та одноволоконні SM кабелі.

Ось є такий практичний приклад, як саме організована PON-мережа одного оптичного оператора. Десь на вулиці поряд з якимось іншим будинком є ящик, в якому встановлені відводи з оптичного MM-кабелю в різні оптичні SM-кабелі, які вже йдуть окремо до кожного абонента. Де саме знаходиться PLC Splitter невідомо (припускаю, десь на іншій вулиці; так само невідомо який саме ratio того PLC Splitter'а). Під час під'єднання до мережі монтажник встановлює муфту в цьому розподільчому ящику, виконуючи сколювання торцю кабеля й потім зварювання. Далі кабель протягується по стовпам абоненту й біля ділянки абонента вже абонент корегує, як саме буде влаштований кабель (в землі в трубах або в повітрі). Зі сторони абонента встановлюється так звана оптична розетка (щось таке - e-server.com.ua/uk/optichni-komponenti/optichni-boksi/pa_tip_obladnannya-opticna_rozetka_ua). В оптичній розетці кабель також зварюється (й це не проблема, у монтажника оптичної мережі є й сколювач, й зварювальний пристрій). Та вже потім до оптичної розетки за допомогою оптичного патч-корду під'єднується ONU, який запрограмував оператор для цього абонента. На мою думку, будь-які комунікаційні труби або траси краще прокладати в таких місцях, де нічого не буде рости поряд або щось пізніше влаштовуватися. Вважаю, достатньо складно зробити трубу без поворотів\кутів та краще все ж використовувати труби більшого діаметра. Підсумовуючи, оптичний кабель - це достатньо дешевий кабель, тому, можливо, навіть залишити деякий запас. Порахувавши скільки того кабелю потрібно, можливо кабель протягнути завчасно й потім під час під'єднання до мережі вже зварити кабелі з обох кінців, що буде робити монтажник оптичної мережі. На мою думку, чим швидше є можливість перевірити на практиці будь-які закладні конструкції, тим краще. Та й знову ж Інтернет на об'єкті будівництва ніколи не буде зайвим (навіть для якоїсь камери). Але покупець вирішує. Під'єднав би Інтернет й встановив би камеру ще до того, як навіть вирилась перша яма під фундамент. )

Думаю, можливо, спитати в Інтернет-оператора, пояснивши ситуацію, має змогу той продати кабель для під'єднання абонентів або ні. Чомусь думаю, що такого кабелю в оператора багато й тоді не буде проблем з сумісністю або якістю кабелю, тому що це буде оптичний кабель, який сам оператор й використовує. Але можливо й окремо купити, звісно, ціна кабелю така, що навряд це буде значна економія (оптичний кабель дешевше мідного). Під'єднання до мережі, звісно, виконати пізніше за потребою, хоча навіть на етапі будівництва камера додає фактор контролю будівельників.

Мабуть, мова про те, що за допомогою оптичного SM кабелю під'єднують користувача\клієнта. Сама оптична мережа, схоже, має кабель MM й далі в якомусь місці проводять зварювання для під'єднання оптичного SM кабелю, який йде до користувача. Відповідно оператор обов'язково має як зварювальний пристрій та й сколювач торців для оптичних кабелів.

Міркую стосовно оптичної мережі у вигляді зірки з оптичним кабелем. Думаю, що можна спробувати для початку 1 Gbit/s й потім на тому ж кабелі перейти на 10 Gbit/s. Поки що припускаю, що потрібен буде тільки сколювач з лезом типу APC, якщо теоретично будуть використані роз'єми SC, а точніше SC/APC. Зварювальні пристрої подивився. Купувати собі, не виконуючи багато роботи, вважаю немає сенсу. Сколювачі, до речі, китайського виробництва відносно зварювальних пристроїв ще й не дуже дорогі. У разі пошкодження кабелю простіше кабель замінити, тому, мабуть, якось в гофрі той оптичний кабель краще влашувати. Проєкт в теоретичному стані поки що. Звісно, мої Ruckus до оптики немає сенсу під'єднувати. Критика рішення вітається. Маю оптичний кабель від Інтернет-оператора, який в 100-ій трубі з кількома поворотами пройшов метрів 40 без проблем з протяжкою з дещо специфічною гнучкістю та з радіусом сантиметрів 20. Наскільки гнучкий оптичний кабель реально можливо купити - цікаве питання, але оптичні патч-корди виглядають достатньо гнучко.

Митники сумнівались, але все ж пропустили кілька 7982. Що ж спробуємо як це працює в комплекті з 1100. Цікаво, де, можливо, було б купити гнучкий оптичний кабель типу SM.

В якомусь сенсі замість батарейки можливо використати швидкий SLC cache, запис в який буде підтвердженням, що дані з HDD не зникнуть. Host в будь-якому випадку отримує підтвердження, що блок збережено. В будь-якому випадку RAM надшвидкий й не потребує багато рухів, тобто це буде дуже швидко працювати. Вважаю, що SMR у разі запису по колу просто буде логічно корегувати фізичне розташування даних змінюючи LBA-адреси поступово. Та загалом можу погодитися, що умовний запис по колу працював би. Загалом, на мою думку, оптимізація операцій потрібна, це все ж й економія енергоспоживання (системи працюють 24/7). Але виробники, схоже, дещо обмежують надання детальної інформації як й що працює. Все ж деяке наслідування технології відбувається, та й інтерфейси відкриті та відомі всі команди. Далі визначається деяка неявна поведінка. Цікава сфера діяльності, але зрозуміло, що цей кваліфікований час, за який хтось сплачує. У китайських компаній є традиційна проблема з якістю програмного забезпечення, але зараз всі компанії намагаються робите все занадто швидко, тому й у грандів з'являється щось, що недопрацьовано.

Оптика цікава тим, що можливо влаштувати мережу зі швидкістю 1 Gbit/s або 10 Gbit/s, використовуючи один й той же кабель. Якщо ще кабель настільки гнучкий, як вказано вище (7 мм - 25 мм), то ще й влаштувати можливо більше або менше швидко й зручно. Комутатор, мабуть, треба брати з SFP конвекторами під оптику. Мережа могла б виглядати як деяка зірка з якоюсь кількістю променів. Й на кінцях променів все ж треба було б застосувати медіаконвектори, тому що можливо не буде оптичного роз'єму у самих пристроїв. Думаю, можливо спробувати налаштувати 1 Gbit/s й вже потім перейти на 10 Gbit/s, та, можливо, колись й на 25 Gbit/s. Кабель, схоже, не треба буде змінювати. Оптика не має PoE, тому все одно частина мережі залишається мідною. Медіаконвектори були лише як приклад для орієнтування що й скільки коштує. Приблизно зрозуміло, що влаштування 10 Gbit/s разів в 5 дорожче, ніж 1 Gbit/s (такого оптичного обладнання дуже багато наразі).

Припускаю, що влаштування оптичного кабелю сьогодні - це більше про деяку перспективу. Один й той же оптичний кабель можливо залучити як на швидкості 1 Gbit/s, 10 Gbit/s або 25 Gbit/s. Влаштувавши сьогодні такий кабель, який, схоже, навіть дешевший ніж мідний кабель, можливо одразу отримати 1 Gbit/s та витративши більше разів в 5 коштів - 10 Gbit/s. Й через 10 - 15 років той же кабель вже буде працювати з 25 Gbit/s. Обчислювальне обладнання з часом може змінитися, не зручно змінювати кабельну мережу. Тому оптичний кабель - це деяка перспектива, яка, схоже, більша, ніж у разі мідного кабелю, який значно впливає своєю довжиною на швидкості. Виглядає так, що відносно недороге влаштування оптичного кабелю сьогодні, можливо, щось спростить в найближчі 10 - 15 років. Бачу, що медіаконвектори під 1 Gbit/s коштуюсь від ₴500, під 10 Gbit/s - від ₴3 тис. До речі, можливо в деяких сценаріях задіяти iSCSI (або щось подібне), тоді фактично комп'ютер й зовсім може перетворитися в тонкий клієнт, якщо наявна мережева, швидкість якої 10 Gbit/s.

STP буває різних варіантів, мабуть. Думаю, якщо один маршрут зупинився, дерево маршрутів все ж зміниться для того, щоб застосувати інший маршрут. Загалом у кожному випадку в залежності від фізичної мережі, можливо, щось підкорегувати. Та й, схоже, у разі застосування оптичного кабелю мова, скоріше за все, про швидкості 1 або 10 Gbit/s. У разі 1 Gbit/s виглядає так, що мідний кабель все ж конкурентний за можливостями. Але щоб працювати з якимись пристроями, які десь розташовані в гаражі або в якомусь іншому приміщені майже так, як з під'єднаними локально, треба все ж мати щось від 10 Gbit/s (наступний крок, схоже, 25 Gbit/s, але такого обладнання мало в наявності).

Мабуть, кількість мережевих пристроїв виявилась більшою, ніж кількість кінців наявних кабелю. Кожний або якась кількість кабелів за допомогою комутаторів була розділена на кілька відповідних мережевих пристроїв? Тобто між різними комутаторами з'явилось кілька фізичних маршрутів, але навіщо зробили ці кілька маршрутів? Щоб збільшити пропускну здатність мережі загалом, коли в залежності від навантаження змінюються маршрути для окремих пристроїв? Не зовсім розумію навіщо створили кілька фізичних ліній між пристроями, щоб, скажімо, перший комутатор міг зв'язатись з другим й третім, але коли перший не працює, то другий міг зв'язатися с третім окремим шляхом? До речі, живлення у всіх комутаторів по PoE?

Як загалом оптична мережа виглядає у квартирі або будинку в сучасних умовах? Схоже, мова про кабель Kewei Fiber типу SMF (Single-Mode optical Fiber). Далі зазначені кілька типів роз'ємів для з'єднання LC/SC/ST/FC/MTRJ/MU й додатково можливі форми торцю PC/UPC/APC. Припускаю, що у цьому випадку є сенс вибирати варіант SC/APC, якщо вже будувати таку мережу. Цікаво, що в залежності від типу з'єднувача та торцю радіус скруглення кабелю під час монтажу різний, якщо я правильно зрозумів, тобто від 7 мм до 25 мм. Якщо припустити, що такий кабель можливо інсталювати в приміщеннях (кімнатах), то на кінцях кабелю треба встановлювати медіаконвектори, які потребують додаткового живлення. Виглядає якось не дуже практично для побутового користування. Або треба встановлювати якісь спеціалізовані розетки під оптичні патч-корди? Та й чому зв'язок буде кращим, ніж з застосуванням мідного кабелю? А ще десь треба взяти сколювач для оптичного волокна, а, можливо, ще щось додатково.