Mr. D

У цього пристрою є цікава особливість. Перемикання слід робити тільки тоді, коли споживачі за цим пристроєм вимкненні, тобто ці пристрої для комутування різних вхідних ліній розділяються на дві категорії - 1) ті, які можливо перемикати під навантаженням; 2) та ті, які ні (не слід перемикати під навантаженням). Разів сто на цьому форму про це, мабуть, вже писали. ) Думаю, саме цей SSQ225 працює тільки у разі перемикання без навантаження.

Хай там як, але бачу, що конденсат буває навіть в такій конфігурації, про яку йде мова в холодному приміщенні під покрівлею. Впевнений в цьому тому, що на такому горищі інколи буваю й бачу, що ось та сама мембрана має ознаки підтікань (сумніваюсь, що протікає саме покрівельний шар). Та і якщо звернутися до тих, хто виконує роботи на замовлення, то будуть пропонувати влаштувати мембрану. Наприклад, чув, що у разі облаштування фінального шару покрівлі з профільованого металу, конденсату навіть може бути більше. Контробрешітку теж бачив. Думаю, що контробрешітка збільшує відстань до бруса кроквяної системи у цьому завданні. Саморіз в цьому металічному виробі, думаю, має діаметр ближче до 8 мм, а це не малий отвір. Ще й попередньо, мабуть, краще просвердлити отвір або ні?

Бачу, що у разі будівництва покрівлі з використанням бітумної черепиці як фінальний шар в Україні звичайно роблять спочатку кроквяну систему, потім з матеріалу, який схожий на тканину влаштовують так звану мембрану, яка збирає та відводить конденсат, далі обрешітка, ОСП та відповідно ті самі бітумні гонти, з яких з часом ще сиплеться потроху той або мілкий сланець, або інший камінь. З того, що Ви пишете, припускаю, що якісь шари інколи не застосовують. Утеплювач саме в цьому прикладі я бачив на перекриті, тобто отримується під покрівлею холодне приміщення. Можлива ситуація, коли приміщення тепле, тобто поверх мансардний (у цьому випадку утеплювач знаходиться в площині скатів покрівлі й відповідно покрівельний пиріг має ще й утеплювач). Час від часу зустрічаю обговорення методів кріплення панелей й часто люди переймаються за те, щоб панелі не полетіли до сусіда або ще кудись, ще й додатково не відірвавши частину покрівлі. Тому здається, саме кріплення системи кріплення панелей до кроквяної системи і є важливим. Раз або пару раз на рік навіть в Україні бувають досить сильні урагани навіть лише протягом 5 - 10 хвилин. Й минулого року багато повалених парканів бачив, але у всіх у кого є сонячні панелі, всі панелі на своїх місцях.

Тут en.wikipedia.org/wiki/Stud_finder саме так й написано "...a handheld device used with wood buildings to locate framing studs located behind the final walling surface..." Думаю, Bosch D-TECT 150 SV також може знайти дерев'яну опорну конструкцію покрівлі, хоча якщо це, скажімо, сантиметрів 5 -7 від поверхні черепиці, то чи побачить, наприклад, цей Bosch щось або ні не зрозуміло. Такі пристрої ще й бувають в прокаті. Загалом, схоже, українська назва такого пристрою - це пристрій для пошуку неоднорідності.

Тобто мембрана під ОСП та обрешіткою теж пробивається саморізами в такому випадку? Нагадайте, будь ласка, якого типу герметик можливо застосувати на бітумній черепиці з огляду на те, що покрівля достатньо сильно нагрівається, ще й, можливо, під полем з сонячних панелей не так вже й гарно буде провітрюватися?

Тобто питання в тому як змонтувати систему кріплень для сонячних панелей на покрівлю з бітумної черепиці. Ось спробував подивитися, які будуть результати пошуку за фразою "М'яка покрівля" А там, виявляється, ще покрівельний (мабуть, м'який) руберойд є.

М'яка покрівля - це бітумна черепиця або щось інше?

У мене додаток SmartClient теж інколи не працює, а інколи з'являється повідомлення про помилку авторизації вже після того, як авторизація відбулася та вдалося дійти до закладки Devices. Думаю, проблема на китайських серверах або у зв'язку на шляху до тих серверів.

Так, звісно. Постачальник формує рахунки тільки за показами сертифікованого й опломбованого лічильника. Відповідно постачальник частіше або рідше сам перевіряє показання лічильника для звірки нарахувань. Але для формування рахунку той сертифікований лічильник перевіряється раз на місяць (або, скажімо, було б правильно це робити саме з такою періодичністю), хоча знаючи, що альтернативний лічильник не має значної похибки можливо було б орієнтуватися й по альтернативному лічильнику, лише періодично уточнюючи можливу похибку (яка ще не факт, що буде помітна). Та й деяке періодичне вимірювання споживання для своїх потреб протягом кількох днів простіше зробити за допомогою альтернативного лічильника.

Сертифікований лічильник, який рахує окремо денне та нічне споживання , звісно, є, але знаходиться на стовбі ще й на деякій висоті, та подивитися показання такого лічильника дещо складно, хоча все ще можливо. Лічильник навіть має можливість передавати показання якось самою електричною мережею, але постачальник електроенергії каже, що така функція не працює у постачальника з якоїсь причини. То ж для того, щоб мати деяку статистику та відносно точні показання завжди під рукою й потрібен альтернативний лічильник. Не думаю, що такого типу китайські пристрої занадто неточно рахують. Наведений приклад лічильника працює зі Smart Life, що теж зручно для перегляду параметрів мережі та відповідно показань.

Прийшов грудень та січень та температура в приміщенні знизилася до +19 - 20°C. За цих умов Must PV18-3024 VPM перестав вмикати свій вентилятор або вентилятори для періодичного охолодження після того, як основна частина заряджання завершилася. В такому режимі Must PV18-3024 VPM навіть не дуже й турбує оточуючих. Але влітку досягти температури +19 - 20°C досить складно, якщо це ще й потрібно лише для того, щоб не шумів інвертор. Хоча індикатор Charge Must PV18-3024 VPM горить постійно, коли є напруга в загальній мережі, тобто виглядає так, що Must постійно заряджає свою батарею, а фактично, мабуть, надає струм платі керування саме таким шляхом.

Є, наприклад, ось такі цікаві пристрої Atorch GR2PWS та Atorch AT2PLW, які і як швидкий автоматичний запобіжник, і як ПЗВ вміють працювати, але й споживання рахують. Можливо, хтось вже зустрічав подібні пристрої, схожі, на Atorch GR2PWS або Atorch AT2PLW та такі, щоб рахували ще окремо денне на нічне споживання?

З кількістю полюсів все зрозуміло - буває такий пристрій на 2, 3 або 4 полюси. А що таке Rated Current - 1) City Grid - City Grid; 2) City Grid - Generator; 3) City Grid - PV Energy? В чому різниця між цими варіантами пристроїв? City Grid, Generator та PV Energy - це все AC струми?

Тобто мова про опір між N і PE та L і PE? Опір менше, ніж очікується, й тому спрацьовує захист?

Я думаю, що це не можливо. Одна з функцій інвертора - швидко й майже безшовно перейти на роботу від батареї, тому всі відповідні компоненти постійно знаходяться в активному стані. Фактично інвертор працює від батареї тому, що схемі керування потрібен струм для роботи постійно. Саме цей інвертор без батареї працювати не буде. Й це перемикання з загальної мережі й назад повинно бути таким, щоб напруги не зустрілися, що є деякою особливою функцією інвертора. Відомі випадки, коли все ж напруги зустрічаються й, звісно, інвертори виходять з ладу. Наприклад, якісь PowMr. Цей Must перемикається достатньо швидко, але все ж інколи LED лампи встигають знизити яскравість, що, можливо, є особливістю саме деяких LED ламп. Але інше обладнання ніколи не перезавантажується, відповідно швидкість для інших побутових пристроїв достатня.

Тобто осцилографом ось ці додаткові "звуки" можливо подивитися?

Є ось таке цікаве спостереження про 48 VDC інвертори Victron Energy. Час від часу достатньо гучно працює трансформатор, коли батарея вже заряджена на 100%. Так буває не завжди, але періодично буває. Такий специфічний шум є тільки коли зовнішня напруга присутня та батарея заряджена повністю. Було припущення є якийсь зв'язок зі значенням напруги в загальній мережі, але такий трансформаторний гул присутній за нормальної напруги 230 VAC. Така поведінка помічена на 3-х різних інверторах з різними батареями. Десь батареї схожі на Dyness (ТМ Upower), десь Pylontech різних моделей. Інвертори теж трохи різні - меншої та більшої потужності (всі інвертори відносно нові (4 - 6 місяців в неінтенсивній роботі)). Яка причина такого шуму?

Sunon - достатньо відома компанія, вентилятори якої зустрічаються часто

"...Chinese EV Maker HiPhi Enters Bankruptcy Process in Death Knell..." www.bloomberg.com/news/articles/2024-08-09/chinese-ev-maker-hiphi-enters-bankruptcy-process-in-death-knell HiPhi банкротує. Відповідно, й інші не дуже великі китайські виробники мають такі ж ризики. Думаю, додатково існує десяток або більше китайських ТМ, які виробляють електромобілі, про які 99% українців ніколи не чули.

Вірно розумію, що HiPhi в будь-якому випадку купляти не можна? www.hiphi.com

Який інвертор? Інвертор Must?

Це навіть логічно. ) Як можливо назвати нормальною експлуатацію шини, коли та тре підкрилок? ) Та й загалом крайні положення колеса в динаміці - це не зовсім приміряти колесо на підйомнику. Це одна з задач інженерів виробника - розрахунок та подальше тестування правильного розміру колеса.

Таксист може оселитися за містом в селі, заряджати там автомобіль та їздити на роботу в місто. Але чи це буде вигідно тому таксисту на електроавтомобілі? В місті розетки є на відстані 10 - 15 хвилин від під'їзду, але там тариф від ₴10. А щодо того, якби всі заряджали свої автомобілі та, ще й в вночі. А якщо це 100 автомобілів одночасно біля одного будинку. На всіх вистачить потужності локальної енергосистеми? Думаю, що ні, тому цей процес переходу на електромобілі поступовий й не такий швидкий, як самі електроавтомобілі. ) Тому я загалом вважаю, що поки що електроавтомобіль достатньо нішева опція для тих, хто часто їздить, скажімо, в місто на роботу та заряджає свій автомобіль від своєї ж СЕС, де влітку значні надлишки енергії, а взимку користується тарифом для електроопалення. Але друге явище тимчасове. Та й з СЕС не все так просто, надлишки енергії є вдень, а вдень автомобіль умовно на роботі, то ж велика частина енергії СЕС все ще не потрапляє в автомобіль.

Так сталося, що трохи поза темою. Але об'єднують тему побутових систем резервного живлення та електроавтомобілів саме батареї, які багато в чому однакові. Коли мова йде про струми заряджання, розряджання, умови експлуатації, то ті ж самі дописувачі розказують про досвід, який вже було набуто виробниками електроавтомобілів. Наприклад, температурні режими роботи літієвих батарей, питання безпеки експлуатації. Тому дехто купує батарею від електроавтомобіля, щось там додає й потім каже, що це найекономніше рішення, яке тільки існує. )

Загалом то з цього розмова й починалася. Що ДВЗ, якому 5 років - це ліквідніше капіталовкладення, ніж теж саме, але електромобіль станом на сьогодні. В якийсь момент, схоже, ситуація зміниться, але це точно не 5 років. Їдучі по місту я не бачу багато електричних таксі, а це саме ті автомобілі, які працюють та мають окупитися (й там точно все пораховано в деталях). От коли більшість з таксі будуть електромобілями тоді, точно можна буде сказати, електромобіль більш практичний та має якусь умовну кращу окупність в багатьох варіантах експлуатації.